Рішення

від 12.10.2020 по справі 521/16175/20

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

РІШЕННЯ

Іменем України

08 жовтня 2020 року

м. Одеса

Справа № 521/16175/20

Провадження № 2-а/521/193/20

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Шудра Г.С.,

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1

Представник - Єршов Р.В.

Відповідач - Одеська митниця Держмитслужби

Представник - Кептене Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,-

в с т а н о в и в :

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби та просив скасувати постанову Одеської митниці Держмитслужби від 24.09.2020 року у справі про порушення митних правил № 0803/50000/20, за якою ОСОБА_1 , як директора ТОВ ДИСТРИБЬЮТОРСЬКА КОМПАНІЯ ПРОМТРЕЙД визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених статтею 485 Митного Кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 764283,72 гривень та закрити справу, посилаючись на такі обставини.

04 серпня 2020 року посадовою особою Одеської митниці Держмитслужби складено протокол про порушення митних правил № 0803/50000/20 за ст. 485 Митного кодексу України у відношенні ОСОБА_1 .

Під час розгляду справи 24 вересня 2020 року винесено постанову № 0803/50000/20 у відповідності до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил передбачених ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 764283,72 грн.

Вказана постанова про порушення митних правил є неправомірною та має бути скасована, оскільки прийнята за відсутності події та складу правопорушення.

Так, між ТОВ ДИСТРИБЬЮТОРСЬКА КОМПАНІЯ ПРОМТРЕЙД , в особі директора ОСОБА_1 та компанією NURERYAPILI INSAAT SANAYI TICARET A.S. (Туреччина) 21.10.2019 укладено зовнішньоекономічний контракт №PR-45920-012/l, відповідно до якого Продавець зобов`язується в порядку та строки продати, а Покупець оплатити товар.

В рамках зазначеного контракту на адресу ТОВ ДИСТРИБЬЮТОРСЬКА КОМПАНІЯ ПРОМТРЕЙД надійшли товари у контейнерах DRYU9632731 та TCNU6718290, для митного оформлення яких 26.11.2019 Позивачем подано до Одеської митниці ДФС МД №UA500010/2019/033844 разом із товаросупровідними й комерційними документами, складеними та наданими продавцем компанією NURERYAPILI INSAAT SANAYI TICARET A.S. , а саме: інвойс від 12.11.2019 № 32696/45920 PR, специфікація до інвойсу від 12.11.2019 № 32696/45920 PR, пакувальний лист 12.11.2019 № 32696/45920 PR, коносамент від 21.11.2019 №2019/11/ЕХР/000748, контракт від 21.10.2019 №PR-45920-012/l, тощо.

У графі 31 МД № UA500010/2019/033844, яка разом з документами подавалась до митниці, зазначено найменування, кількість товару з посиланням саме на інвойс: див. електронний інвойс .

У розділах 1, 2, 3 контракту 21.10.2019 №PR-45920-012/l зазначено, що асортимент, найменування, кількість та вартість замовленого товару узгоджується Сторонами за взаємною домовленістю і вказується в інвойсах Продавця, які додаються до кожної партії замовленого товару, виконано контрагентом при складенні інвойсу від 12.11.2019 № 32696/45920 PR, який в подальшому наданий до Одеської митниці ДФС Позивачем.

Відповідно до вимог Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Мінфіну України від 30.05.2012 № 651, при заповненні графи 31 митної декларації в розрізі кожного найменування товару зазначаються відомості, необхідні для ідентифікації товарів, що є в наявності, зокрема щодо: ціни за одиницю товару (у валюті, в якій складено рахунок або інший документ, який визначає вартість товару); вартості задекларованої кількості одиниць (у валюті, в якій складено рахунок або інший документ, який визначає вартість товару). Тому, зазначена норма вимагає від декларанта заявлення відомостей щодо вартісних характеристик товарів, саме згідно з рахунком (інвойсом) або іншим документом, що визначає вартість товару.

При заповненні МД № UA500010/2019/033844 Позивач відображав відомості із товаросупровідних та комерційних документів, складених компанією NURERYAPILI INSAAT SANAYI TICARET A.S. (контрагентом) відповідно до попередньо досягнутих домовленостей.

Факт заявлення Позивачем достовірних відомостей у МД підтверджується листами продавця/відправника - компанії NURERYAPILI INSAAT SANAYI TICARET A.S. , якою надано інформацію щодо обставин продажу вищевказаних товарів до України, а також копію листа компанії YIGIT AKU MALZEMELERI NAKLIYAT TURZ INS SAN VE TIC A.S. та експортної декларації №19410300EX157298, на підставі якої товари були експортовані із Туреччини до України.

Відправником повідомлено, що спочатку товари (в контейнерах DRYU9632731 і TCNU6718290) належали турецькій компанії YIGIT AKU MALZEMELERI NAKLIYAT TURZ INS SAN VE TIC A.S. , яка в свою чергу продала цей товар українській компанії FORSE CENTER LLC . Зазначений вантаж був оформлений на експорт в митних органах Туреччини, згідно декларацій від 15.11.19 №19343100EX282143 та №19343100EX282145.

Однак раніше цього, а саме 12.11.2019, за попередньою домовленістю з компанією YIGIT AKU MALZEMELERI NAKLIYAT TURZ INS SAN VE TIC AS , товар акумулятори в кількості 3068 штук був проданий компанії NURERYAPILI INSAAT SANAYI TICARET A.S. , яка в свою чергу оформила його поставку на адресу ТОВ ДИСТРИБЬЮТОРСЬКА КОМПАНІЯ ПРОМТРЕЙД (Україна).

У зв`язку з цим були підписані відповідні комерційні документи, а саме інвойс від 12.11.19 №32696/45920 PR із ціною товару 64218,8 доларів США. Ця вартість була сформована з урахуванням знижки, в тому числі, з метою мінімізації витрат, пов`язаних з вивезенням зі складу та підготовкою цього товару до експорту, фрахт контейнерів, а також швидкого продажу вже завантажених товарів акумулятори в контейнера DRYU9632731 і TCNU6718290.

Як виявилося, компанія YIGIT AKU MALZEMELERI NAKLIYAT TURZ INS SAN VE TIC A.S. помилково, в зв`язку з внутрішніми прорахунками, повторно перепродала своєму українському партнеру FORSE CENTER LLC товар акумулятори , який на той момент вже належав компанії NURERYAPILI INSAAT SANAYI TICARET A.S. і знаходився в контейнерах DRYU9632731 і TCNU6718290.

Встановивши ці прорахунки, вже після митного оформлення компанія YIGIT AKU MALZEMELERI NAKLIYAT TURZ INS SAN VE TIC A.S. скасувала продаж товару акумулятори на адресу FORSE CENTER LLC , про що повідомила NURERYAPILI INSAAT SANAYI TICARET A.S. листом від 20.11.2019.

Надалі, а саме 21.11.2019, товар акумулятори в кількості 3068 штук було оформлено на адресу ТОВ ДИСТРИБЬЮТОРСЬКА КОМПАНІЯ ПРОМТРЕЙД згідно експортної турецької декларації №19410300EX157298 (копія додається).

Позивач вважає, що надана контрагентом NURERYAPILI INSAAT SANAYI TICARET A.S. інформація та копії документів підтверджують той факт, що товари акумулятори в кількості 3068 штук, вартістю 64218,8 доларів США які прямували в контейнерах DRYU9632731 і TCNU6718290, були оформлені на експорт згідно з декларацією №19410300EX157298 від 21.11.2019 (копія додається до позову), де відправником є компанія NURERYAPILI INSAAT SANAYI TICARET A.S. , одержувачем - ТОВ ДИСТРИБЬЮТОРСЬКА КОМПАНІЯ ПРОМТРЕЙД .

Також Позивачем в позові вказується, що адміністративний матеріал взагалі не містить будь-яких доказів стосовно подання ОСОБА_1 документів, що містять неправдиві відомості стосовно відправника, отримувача, вартості товарів, коду та умов поставки, виходячи з того, що при складанні протоколу про порушення митних правил, висновок про нібито неправдивість заявлених Позивачем відомостей в МД № UA500010/2019/033844 зроблено на підставі незавірених копій двох документів (як зазначається в протоколі - це експортні декларації), які взагалі неможливо точно ідентифікувати як експортні декларації. Матеріали справи не містять посилання на законодавство Туреччини, яке регламентує заповнення експортних декларацій та саме яка інформація повинна міститись в певних графах декларації. Фактично вартість встановлюється на підставі документів про вартість інвойс , які в даному випадку не надсилались та в розпорядженні Одеської митниці Держмитслужби відсутні.

Тобто, взята Одеською митницею Держмитслужби із цих документів сума 97316,64 доларів США як нібито автентична вартість товарів є припущенням, оскільки ці числові значення можуть включати в себе додаткові вартісні складові або взагалі стосуватись інших статистичних цінових відомостей з урахуванням законодавства Туреччини.

Крім того, взяті як підставу для складання протоколу експортні декларації Туреччини , з урахуванням надісланих листа компанії YIGIT AKU MALZEMELERI NAKLIYAT TURZ INS SAN VE TIC A.S. та експортної декларації №19410300EX157298, взагалі не стосуються поставки товарів в рамках контракту від 21.10.2019 №PR-45920-012/l, укладеного між ТОВ ДИСТРИБЬЮТОРСЬКА КОМПАНІЯ ПРОМТРЕЙД та компанією NURERYAPILI INSAAT SANAYI TICARET A.S. .

Відповідно до норм ст.335 МК України експортна декларація не є обов`язковим документом, який подається в якості підстави для переміщення товарів.

Отже на думку Позивача, митний орган виключно на припущеннях дійшов висновку про заявлення в МД № UA500010/2019/033844 та наявність неправдивих відомостей в поданих Позивачем документах, щодо відправника, одержувача, вартості товарів, шляхом порівняння відомостей наявних тільки в надісланих копіях документів Туреччини, ймовірно експортних деклараціях від 15.11.2020 №19343100ЕХ282145 та №19343100ЕХ282143. Інших доказів (жодних комерційних документів зазначеної поставки, експертних висновків щодо легітимності поданих документів, тощо) матеріали справи не містять.

Крім того, Позивач звертає увагу на те, що митним органом невідомим способом та невірно здійснено розрахунок різниці митних платежів, який наведено в листі митного поста Одеса від 03.08.2020 №7.10-28.1-01/2490, який став основою для визначення розміру штрафу.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, надіслані Генеральною Дирекцією з міжнародних угод та ЄС Міністерства торгівлі Республіки Туреччина документи - експортні декларації від 15.11.2020 №19343100ЕХ282145 та №19343100ЕХ282143, а також лист митного поста Одеса від 03.08.2020 №7.10-28.1-01/2490, є недопустимими та недостатніми доказами, в розумінні ст.ст.74, 76 КАС України.

Крім іншого, Позивач в адміністративному позові наголошує на порушені його прав та законних інтересів під час складання протоколу про порушення митних правил та розгляду справи про порушення митних правил, оскільки він не був належним чином повідомлений та обізнаний про намір складання протоколу про порушення митних правил №0803/50000/20, та про час розгляду адміністративної справи.

В матеріалах справи про порушення митних правил відсутні будь-які докази на підтвердження наявності умислу ОСОБА_1 на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про відправника, одержувача та вартість переміщуваних товарів).

З урахуванням вищевикладеного Позивач вважає, що в його діях відсутня подія і склад (суб`єктивна та об`єктивна сторона) адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Представник Одеської митниці Держмитслужби надав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби у повному обсязі, посилаючись на таке.

26.11.2019 директором ТОВ ДИСТРИБЬЮТОРСЬКА КОМПАНІЯ ПРОМТРЕЙД (код ЄДРПОУ 42607093) Корнейком К.М. в якості декларанта подано до митного поста Одеса-центральний Одеської митниці ДФС митну декларацію типу (далі - МД) типу ІМ40АА № UA500010/2019/033844 для оформлення у вільне використання (імпорт) товарів: Аккумулятори електричні, свинцеві, нові, що використовуються для запуску поршневих двигунів, працюють на рідкому електролиті, всього 3068 шт. , вартістю 64 218,8 доларів США, що надійшли з Туреччини у контейнерах DRYU9632731 та TCNU6718290 від продавця/відправника - компанії NURERYAPILI INSAAT SANAYI TICARET A.S. на адресу ТОВ ДИСТРИБЬЮТОРСЬКА КОМПАНІЯ ПРОМТРЕЙД .

До митної декларації додані наступні товаросупровідні та комерційні документи: зовнішньоекономічний контракт від 21.10.2019 №PR-45920-012/1; інвойс від 12.11.2019 № 32696/45920 PR, специфікація до інвойсу, коносамент від 21.11.2019 №2019/11/ЕХР/000748, пакувальний лист 12.11.2019 № 32696/45920 PR, на підставі яких 26.11.2019 вищезазначений товар оформлено Одеською митницею ДФС в режимі імпорт та випущено у вільний обіг.

Після завершення митного оформлення товару, Державною митною службою України було направлено запит від 27.01.2020 № 15/15-02/9/1301 до митних органів Туреччини, після чого 26.05.2020 Одеською митницею Держмитслужби отримано лист Генеральної Дирекції з міжнародних угод та ЄС Міністерства торгівлі Республіки Туреччини від 05.05.2020 №29980007-724.01.03/UA-53940022-54215017 з копіями експортних митних декларацій №19343100ЕХ282145 та №19343100ЕХ282143 від 15.11.2019.

Порівнянням відомостей, наявних в документах, які було отримано від Генеральної Дирекції з міжнародних угод та ЄС Міністерства торгівлі Республіки Туреччина та документів, на підставі яких вищезазначені товари переміщені через митний кордон України, посадовими особами митниці встановлено, що вони стосуються однієї партії товарів (співпадають відомості щодо найменування, кількості, ваги товарів, номерів контейнерів). Відмінність полягає у відомостях щодо митної вартості товарів, їх відправника та одержувача, умов поставки, а саме: в митній декларації №UA500010/2019/033844 від 26.11.2019, загальна вартість товарів складає 64280,8 доларів США, відправник товару - компанія NURERYAPILI INSAAT SANAYI TICARET A.S. (Туреччина), одержувач - ТОВ ДИСТРИБЬЮТОРСЬКА КОМПАНІЯ ПРОМТРЕЙД , умови поставки - CPT UA Kyiv, а відповідно до відомостей, наявних в надісланих експортних деклараціях, загальна вартість цих товарів складає 97316,64 доларів США, відправником виступає компанія YIGIT AKU MALZEMELERI NAKLIYAT TURZ INS SAN VE TIC A.S. (Туреччина), одержувачем - FORSE CENTER LLC (Україна), умови поставки - FOB Istanbul.

Різниця сум митних платежів, що підлягали б сплаті з урахуванням відповіді митних органів Туреччини, згідно листа митного поста Одеса від 03.08.2020 №7.10-28.1-01/2490 становить 254 761,24 грн.

Також, у відзиві митниці зазначається про те, що дії, які являють собою об`єктивну сторону порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, можуть бути вчинені як умисно так і з необережності, а також, що посадовими особами митниці під час складання протоколу про порушення митних правил та розгляду справи № 0803/50000/20 забезпечено додержання вимог ст.ст.494, 526 МК України.

Тому, матеріалами справи про порушення митних правил №0803/50000/20 від 04 серпня 2020 року доведена вика громадянина ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, і постановою Одеської митниці Держмитслужби у справі про порушення митних правил його було законно визнано винним у вчиненні ним правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 04 серпня 2020 року посадовою особою Одеської митниці Держмитслужби складено протокол про порушення митних правил № 0803/50000/20 за ст. 485 Митного кодексу України у відношенні ОСОБА_1 .

Під час розгляду справи 24 вересня 2020 року винесено постанову № 0803/50000/20 у відповідності до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил передбачених ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 764283,72 грн.

26.11.2019 директором ТОВ ДИСТРИБЬЮТОРСЬКА КОМПАНІЯ ПРОМТРЕЙД (код ЄДРПОУ 42607093) Корнейком К.М. в якості декларанта подано до митного поста Одеса-центральний Одеської митниці ДФС митну декларацію типу (далі - МД) типу ІМ40АА № UA500010/2019/033844 для оформлення у вільне використання (імпорт) товарів: Аккумулятори електричні, свинцеві, нові, що використовуються для запуску поршневих двигунів, працюють на рідкому електролиті, всього 3068 шт. , вартістю 64 218,8 доларів США, що надійшли з Туреччини у контейнерах DRYU9632731 та TCNU6718290 від продавця/відправника - компанії NURERYAPILI INSAAT SANAYI TICARET A.S. на адресу ТОВ ДИСТРИБЬЮТОРСЬКА КОМПАНІЯ ПРОМТРЕЙД .

До митної декларації додані наступні товаросупровідні та комерційні документи: зовнішньоекономічний контракт від 21.10.2019 №PR-45920-012/1; інвойс від 12.11.2019 № 32696/45920 PR, специфікація до інвойсу, коносамент від 21.11.2019 №2019/11/ЕХР/000748, пакувальний лист 12.11.2019 № 32696/45920 PR, на підставі яких 26.11.2019 вищезазначений товар оформлено Одеською митницею ДФС в режимі імпорт та випущено у вільний обіг.

Після завершення митного оформлення товару, Державною митною службою України було направлено запит від 27.01.2020 № 15/15-02/9/1301 до митних органів Туреччини, після чого 26.05.2020 Одеською митницею Держмитслужби отримано лист Генеральної Дирекції з міжнародних угод та ЄС Міністерства торгівлі Республіки Туреччини від 05.05.2020 №29980007-724.01.03/UA-53940022-54215017 з копіями експортних митних декларацій №19343100ЕХ282145 та №19343100ЕХ282143 від 15.11.2019.

Порівнянням відомостей, наявних в документах, які було отримано від Генеральної Дирекції з міжнародних угод та ЄС Міністерства торгівлі Республіки Туреччина та документів, на підставі яких вищезазначені товари переміщені через митний кордон України, посадовими особами митниці встановлено, що вони стосуються однієї партії товарів (співпадають відомості щодо найменування, кількості, ваги товарів, номерів контейнерів).

Відмінність полягає у відомостях щодо митної вартості товарів, їх відправника та одержувача, умов поставки, а саме: в митній декларації №UA500010/2019/033844 від 26.11.2019, загальна вартість товарів складає 64280,8 доларів США, відправник товару - компанія NURERYAPILI INSAAT SANAYI TICARET A.S. (Туреччина), одержувач - ТОВ ДИСТРИБЬЮТОРСЬКА КОМПАНІЯ ПРОМТРЕЙД , умови поставки - CPT UA Kyiv, а відповідно до відомостей, наявних в надісланих експортних деклараціях, загальна вартість цих товарів складає 97316,64 доларів США, відправником виступає компанія YIGIT AKU MALZEMELERI NAKLIYAT TURZ INS SAN VE TIC A.S. (Туреччина), одержувачем - FORSE CENTER LLC (Україна), умови поставки - FOB Istanbul.

Різниця сум митних платежів, що підлягали б сплаті з урахуванням відповіді митних органів Туреччини, згідно листа митного поста Одеса від 03.08.2020 №7.10-28.1-01/2490 становить 254 761,24 грн.

Таким чином, на думку митного органу директором ТОВ ДИСТРИБЬЮТОРСЬКА КОМПАНІЯ ПРОМТРЕЙД гр. України ОСОБА_1 , під час декларування товару в митній декларації типу ІМ40АА від 26.11.2019 № UA500010/2019/033844 вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів у розмірі 254 761,24 грн., шляхом заявлення неправдивих відомостей щодо вартості товару, чим вчинив порушення митних правил, передбачене ст. 485 Митного кодексу України.

Оцінюючи матеріали справи, суд дійшов такого.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності може бути присутньою під час складання протоколу, підписувати його, отримувати його примірник, а також має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу, особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, роз`яснюються її права, передбачені статтею 498 цього Кодексу, та повідомляється про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується цією особою (ст.494 МК України).

Якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування).

Матеріали справи № 0803/50000/20 не містять документальних підтверджень інформування Позивача про намір складення відносно нього протоколу про порушення митних правил, останній був складений без його присутності. В справі є тільки запрошення від 24.07.2020, яке направлено поштою за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Також відсутні докази сповіщення Одеської митниці Держмитслужби з боку Позивача про можливість складання протоколу про порушення митних правил за його відсутності.

Зазначений протокол було направлено 04.08.2020 поштою на адресу: АДРЕСА_3 , за якою ОСОБА_1 фактично не знаходиться та не проживає.

Вказане свідчить про наявність процесуальних порушень, допущених працівниками митниці під час складання протоколу про порушення митних правил № 0803/50000/20, зокрема позбавлення можливості реалізації Позивачем своїх прав та законних інтересів, передбачених Конституцією України, статтями 494, 498 МК України, оскільки факт належного повідомлення ОСОБА_1 про дату та місце складання протоколу про порушення митних правил та направлення його копії за місцем реєстрації Позивача посадовими особами митниці не підтверджено.

Постанова у справі про порушення митних правил № 0803/50000/20 винесена посадовою особою Одеської митниці Держмитслужби з порушенням вимог статті 526 МК України за відсутності Позивача або його представника (захисника), оскільки справа може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її (в даному випадку саме ОСОБА_1 ) сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим. Такий обов`язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи.

Митницею ОСОБА_1 листи від 01.09.2020 щодо виклику для дачі пояснень та перенесення розгляду справи направлені на адресу: АДРЕСА_3 , за якою він фактично не знаходиться та не проживає.

Одеською митницею Держмитслужби документально не доведено факт своєчасного повідомлення Позивача про час (24.09.2020) та місце розгляду справи про порушення митних правил № 0803/50000/20, чим порушено його права, гарантовані статтями 268 КУпАП, 526 МК України. Підтвердження зазначеного є отримання вказаних листів від 01.09.2020, а також листа про направлення копії протоколу від 04.08.2020, іншою особою, якою проставлено підпис про їх отримання.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на Відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 335 МК України та п. 2.1 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 № 631, для здійснення митного оформлення товарів декларант подає до підрозділу митного оформлення митну декларацію, рахунок або інший документ, який визначає вартість товару (інвойс), та у випадках, встановлених Митним кодексом України також декларацію митної вартості.

Вимогами Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Мінфіну України від 30.05.2012 № 651, встановлено, що при заповненні графи 31 митної декларації в розрізі кожного найменування товару зазначаються відомості, необхідні для ідентифікації товарів, що є в наявності, зокрема щодо: ціни за одиницю товару (у валюті, в якій складено рахунок або інший документ, який визначає вартість товару); вартості задекларованої кількості одиниць (у валюті, в якій складено рахунок або інший документ, який визначає вартість товару).

Тобто зазначена норма вимагає від декларанта заявлення відомостей щодо вартісних характеристик товарів, саме згідно з рахунком (інвойсом) або іншим документом, що визначає вартість товару.

ОСОБА_1 відомості щодо вартісних характеристик товару до МД №UA500010/2019/033844 внесено на підставі інвойсу від 12.11.2019 № 32696/45920 PR та специфікації до нього, який надано контрагентом компанією NURERYAPILI INSAAT SANAYI TICARET A.S. .

Виходячи з вищевикладених фактів судом встановлено, що ОСОБА_1 , як декларант, виконав вимоги ст.335 МК України, Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Мінфіну України від 30.05.2012 № 651 та Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 № 631, під час внесення відомостей до МД від 26.11.2019 № UA500010/2019/033844 щодо вартісних характеристик товарів.

Частиною 3 ст. 335 МК України передбачено, що разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Аналіз зазначеної норми Митного кодексу України говорить про те, що експортна декларація не являється обов`язковим документом, який в якості підстави для переміщення подається разом з митною декларацією під час здійснення митного оформлення товарів, а тому і відомості, зазначені в ній можуть носити виключно інформаційний характер.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду 03.06.2005 № 8 Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил (зі змінами та доповненнями), підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Суд вважає, що митним органом здійснено висновок про заявлення в МД №UA500010/2019/033844 та наявність неправдивих відомостей в поданих Позивачем документах, щодо відправника, одержувача, вартості товарів, тощо, виключно на припущеннях, оскільки не надано жодного належного доказу. Підтвердженням цьому є додані до позову листи контрагента - компанії NURERYAPILI INSAAT SANAYI TICARET A.S. , компанії YIGIT AKU MALZEMELERI NAKLIYAT TURZ INS SAN VE TIC A.S. та експортна декларація №19410300EX157298, на підставі якої товари були експортовані із Туреччини до України.

Статтею 74 КАС України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.75 КАС України).

Згідно з вимогами ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Надані Одеською митницею Держмитслужби документи (як стверджує Відповідач - експортні декларації), які надіслані уповноваженими органами Туреччини, не можуть бути прийняті судом до уваги, як докази, вони є недостовірним та недостатніми, оскільки в матеріалах справи відсутній запит митних органів України до митних органів Туреччини, що в свою чергу унеможливлює однозначно стверджувати, що у відповідь надіслані саме експортні декларації, а не інші документи. До того ж, ці документи стосуються іншої експортної операції, яка не пов`язана з поставкою товарів у контейнерах DRYU9632731 та TCNU6718290 від компанії NURERYAPILI INSAAT SANAYI TICARET A.S. в адресу ТОВ ДИСТРИБЬЮТОРСЬКА КОМПАНІЯ ПРОМТРЕЙД , яка їй передувала і не була завершена.

Матеріалами адміністративної справи не доведено, саме в який спосіб та на підставі якого нормативного документу Одеською митницею Держмитслужби визначено різницю суми митних платежів за вантаж, так як основа розрахунку (митна вартість), визначена невідомим чином.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього адміністративного правопорушення є визначена, в установленому законом порядку, конкретна сума недобору митних платежів.

Порядок визначення митної вартості товарів, що імпортуються, врегульовано положеннями глави 8 та 9 МК України (ст.ст. 49-64 МК України).

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Принципами здійснення митної справи в Україні визнається, серед іншого, законність та презумпція невинуватості, додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб, гласність та прозорість (стаття 8 МК України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до змісту Постанови митниці, Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене статтею 485 МК України щодо вчинення дій, спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів.

Так, відповідно до ст. 485 Митного кодексу України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Аналізуючи зміст нормативного регулювання спірних правовідносин є підстави зробити висновок, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі).

Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого статтею 485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (визначений законом порядок сплати податків та зборів).

Разом з цим, склад правопорушення обумовлює наявність у діях декларанта особливої мети - неправомірне ухилення від сплати податків та зборів або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу.

Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі митної декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.

Особа, яка вчиняє відповідні дії повинна усвідомлювати протиправний характер своїх дій, передбачати настання від таких дій суспільно-шкідливих наслідків у формі неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також бажати їх настання.

Статтею 10 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків

Таким чином, вказаний склад адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини у формі прямого умислу, так як передбачає необхідність наявності у діях особи спеціальної противоправної мети.

В матеріалах справи про порушення митних правил відсутні будь-які докази на підтвердження наявності умислу ОСОБА_1 на вчинення дій дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів у розмірі 254761,24 грн. шляхом заявления неправдивих відомостей щодо вартості товару.

Відсутність умислу та переслідування мети, спрямованої на неправомірне зменшення розміру митних платежів, свідчить про відсутність в діях особи ознак порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, що є підставою для закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Суд вважає, що зазначене є підставою для скасування постанови.

Статтею 495 МК України встановлено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 5 КАС України регламентовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, в тому числі, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Україна 17 липня 1997 року ратифікувала Європейську Конвенцію Про захист прав і основоположних свобод , а також Протоколи 1,2,4,7,11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що …адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень .

Аналогічну правову позицію визначив Постановою від 31.01.2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 760/10803/15-а (адміністративне провадження № К/9901/19074/18): один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі Тейксейра де Кастор проти Португалії від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі Шабельника проти України від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ст. 530 Митного кодексу України законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики і сфері державної митної справи, а постанови центрального органу виконавчої влади, що і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, - судом у зв`язку з поданням адміністративного позову, внесенням подання прокурора або в порядку контролю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду.

Згідно із п. 3 ст. 531 Митного кодексу України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 Митного кодексу України, постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

На підставі ч. 6 ст. 530 Митного кодексу України, перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому КАС України.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 288 КпАП України, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КпАП України.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Згідно із ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили . Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Судом враховується положення ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За ч. 4 цієї статті апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 10, 19, 46, 72, 77, 90, 242-246, 250-251, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову Одеської митниці Держмитслужби від 24 вересня 2020 рокуу справі про порушення митних правил № 0803/50000/20 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 485 МК України у вигляді штрафу розміром 764283,72 грн.

Провадження у справі про порушення митних правил № 0803/50000/20 закрити.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Малиновського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду у повному обсязі складено 12 жовтня 2020 року.

Суддя Гуревський В.К.