Постанова

від 13.10.2020 по справі 198/154/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6683/20 Справа № 198/154/20 Суддя у 1-й інстанції - Гайдар І. О. Суддя у 2-й інстанції - Варенко О. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Варенко О.П.,

суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м.Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області

на рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2020 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа Чаплинська сільська рада Юр`ївського району Дніпропетровської області, про визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2020 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що 21.08.2018 року між ним та Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області укладено договір оренди № 25/ОЗ-Б-18 земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1225987800:01:002:0580, площею 9,1459 га, розташованої на території Чаплинської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області. Речове право за договором зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.08.2018, номер запису про інше речове право 27647978.

Оскільки станом на день укладення договору нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки з цільовим призначенням для сінокосіння та випасання худоби не була встановлена, сторони з метою визначення ціни договору домовились тимчасово (до затвердження відповідної технічної документації з нормативної грошової оцінки та підписання додаткової угоди до договору) застосувати нормативну грошову оцінку для одиниці площі ріллі по Дніпропетровській області. При цьому він зобов`язався виконати за власний рахунок роботи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

24 січня 2020 року після виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її затвердження він направив Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області проект додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині визначення розміру нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки та розміру річної орендної плати, однак отримав відмову у внесенні змін до договору, яку відповідач мотивував тим, що запропоновані зміни призведуть до зменшення розміру орендної плати за землю.

Вважає, що ухилення відповідача від укладення додаткової угоди порушує умови договору оренди земельної ділянки № 25/ОЗ-Б-18 від 21.08.2018, а також його права та інтереси як орендаря земельної ділянки, у зв`язку з чим змушений звернутись до суду з цим позовом та просить визнати укладеною з 01.01.2020 року додаткову угоду про внесення змін до договору на запропонованих ним умовах.

Рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2020 року позов задоволено частково.

Визнано укладеною з моменту набрання законної сили рішенням суду додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 25/ОЗ-Б-18 від 21 серпня 2018 року щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для сінокосіння та випасання худоби з кадастровим номером 1225987800:01:002:0580, площею 9,1459 га, розташованої на території Чаплинської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, речове право за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.08.2018, номер запису про інше речове право 27647978, в такій редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки

№ 25/ОЗ-Б-18 від 21 серпня 2018 року

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - Орендодавець) з однієї сторони, та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - Орендар), з іншої сторони, (далі разом Сторони, а кожна окремо - Сторона), відповідно до Земельного кодексу України, Закону України Про оренду землі , уклали цю додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки № 25/ОЗ-Б-18 від 21 серпня 2018 року про наступне:

1. Викласти пункт 5 Договору в наступній редакції:

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 15.01.2020 становить 42 192,14 грн. (сорок дві тисячі сто дев`яносто дві гривні 14 копійок) .

2. Викласти пункт 9 Договору в наступній редакції:

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі (в національній валюті України - гривні). Орендна плата на рік встановлюється відповідно до розділу ХІІ Податкового кодексу України в розмірі 8 (вісім) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Розмір орендної плати становить 3 375,37 грн. (три тисячі триста сімдесят п`ять гривень 37 копійок) за рік .

3. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною Договору оренди земельної ділянки № 25/ОЗ-Б-18 від 21 серпня 2018 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції не врахував, що саме договір оренди є регулятором орендної плати; відповідно до змісту договору, сторонами не зазначено умови про укладення додаткової угоди щодо внесення змін до Договору в обов`язковому порядку у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Натомість сторонами визначено в Договорі, що зміни умов Договору здійснюються у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив повністю відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Згідно з ч.1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного

провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.08.2018 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та ОСОБА_1 укладений договір оренди № 25/ОЗ-Б-18 (надалі - Договір № 25/ОЗ-Б-18) земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для сінокосіння та випасання худоби з кадастровим номером 1225987800:01:002:0580, площею 9,1459 га, розташованої на території Чаплинської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області. Речове право за договором зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.08.2018 року, номер запису про інше речове право 27647978 (а.с. 6-13, 19).

Пунктом 9 Договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється відповідно до Розділу ХІІ Податкового кодексу України в розмірі 8 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Дніпропетровській області, а її розмір складає 19 812,42 грн за рік.

Договором оренди земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначена на рівні нормативної грошової оцінки площі ріллі по Дніпропетровській області за 1,0 га, яка станом на день підписання цього договору становила 27 078,28 грн (п. 5 Договору).

Разом з тим, згідно з п. 12 Договору сторони домовились, що ОСОБА_1 як орендар земельної ділянки протягом одного місяця з дати підписання договору замовляє за власний рахунок проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та протягом одного року з вказаної дати подає орендодавцю витяг із затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки разом з проектом додаткової угоди щодо внесення змін до договору в частині зазначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, проведеної відповідно до Закону України Про оцінку земель , та розміру орендної плати, визначеного на її основі, із зазначенням дати набрання чинності додатковою угодою, яка відповідає даті набрання чинності рішенням про затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до Податкового кодексу України.

За умовами Договору розмір орендної плати підлягає перегляду щорічно, у тому числі і в разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п. 14 Договору).

Виконуючи положення Договору, ОСОБА_1 замовив технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка 28.12.2018 року за № 1057 погоджена Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області (а.с. 20).

Сформований 15.01.2020 року Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1225987800:01:002:0580 свідчить, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 9,1459 га становить 42 192,14 грн (а.с. 21).

Листом від 21.01.2020 року ОСОБА_1 направив відповідачу проект додаткової угоди про внесення змін до Договору, в якому зазначив нормативну грошову оцінку земельної ділянки, проведену відповідно до Закону України Про оцінку земель , та визначений на її основі розмір орендної плати, що склав 3 375,37 грн за рік. Однак, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відмовило у погодженні змін, оскільки це призведе до зменшення орендної плати за землю, яка в договорі встановлена в розмірі 19 812,42 грн за рік (а.с. 22-24).

Частиною першою статті 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України , ЦК України , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (ст. 792 ЦК України).

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з приписами ст.15 Закону України Про оренду землі орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення та перегляду є істотними умовами договору оренди землі.

Як встановлено підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України та статтею 21 Закону України Про оренду землі , орендна плата за землю - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України ).

За змістом пункту 289.1 статті 289 ПК України , статті 1, частини 5 статті 5 та частини 1 статті 13 Закону України Про оцінку земель для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку (ч. 2 ст. 20 Закону України Про оцінку земель ).

Частиною першою статті 632 ЦК України (загальні положення про ціну договору) визначено, що у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

3 огляду на наведені приписи чинного законодавства нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка повинна бути зазначена в договорі та відповідати цільовому призначенню земельної ділянки, визначається за затвердженими нормативами та є обов`язковою базою (основою) для визначення розміру орендної плати за використання земель державної та комунальної власності, а також підставою для перегляду розміру орендної плати у разі зміни розміру нормативної грошової оцінки, якщо сторони погодили таку умову в договорі.

Так, Договором № 25/ОЗ-Б-18 встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, розмір орендної плати обчислюється у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням цільового призначення земельної ділянки та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (пункти 9 та 10 Договору).

Під час підписання договору сторони хоча і домовились про застосування нормативної грошової оцінки площі ріллі по Дніпропетровській області для визначення конкретного розміру орендної плати за землю станом на день підписання угоди, але в той же час обумовили в подальшому обов`язкове виготовлення нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1225987800:01:002:0580 для визначення розміру орендної плати, виходячи з нормативної грошової оцінки сформованої земельної ділянки, з укладенням відповідної угоди про внесення змін до договору (пункти 5 та 12 Договору).

Враховуючи, що ОСОБА_1 як орендарем землі на виконання вимог законодавства та положень Договору № 25/ОЗ-Б-18 виготовлено нормативну грошову оцінку земельної ділянки державної форми власності з кадастровим номером 1225987800:01:002:0580, така оцінка є обов`язковою підставою для внесення змін до відповідних пунктів договору оренди земельної ділянки, якими визначаються нормативна грошова оцінка земельної ділянки та розмір орендної плати, розрахований на її основі.

При цьому, визначений при укладенні угоди розмір орендної плати за землю змінився саме внаслідок затвердження нормативної грошової оцінки, яка в Договорі № 25/ОЗ-Б-18 була визначена не щодо конкретної земельної ділянки, а лише виходячи з середньої нормативної грошової оцінки площі ріллі по Дніпропетровській області, оскільки на момент укладення договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1225987800:01:002:0580 не була проведена.

В свою чергу, сторони в п. 14 Договору домовились, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Запропонована проектом додаткової угоди до Договору ставка орендної плати - 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки не відрізняється від погодженої сторонами та вища від встановленого Податковим кодексом України граничого мінімального розміру орендної плати.

Встановивши вищезазначені обставини, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що суд першої інстанції не врахував, що саме договір оренди є регулятором орендної плати; відповідно до змісту договору, сторонами не зазначено умови про укладення додаткової угоди щодо внесення змін до Договору в обов`язковому порядку у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Натомість сторонами визначено в Договорі, що зміни умов Договору здійснюються у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав:

Заборона зменшення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності визначена ч. 3 ст. 23 Закону України Про оренду землі та стосується лише одного випадку - передачі землі в оренду на земельних торгах.

ОСОБА_1 не вимагає зменшити орендну плату, натомість подання проекту додаткової угоди в частині зазначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, проведеної відповідно до Закону України Про оцінку земель , та розміру орендної плати, визначеного на її основі, обумовлено укладеним між сторонами договором як обов`язок орендаря, невиконання якого може бути підставою для дострокового розірвання договору (абзац 2 пункту 12 Договору).

Згідно з частинами першою та другою ст.651, ст.654 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін у такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.30 Закону України Про оренду землі , зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Тотожні положення сторони закріпили в п. 37 Договору № 25/ОЗ-Б-18.

Аналізуючи пункт 37 Договору № 25/ОЗ-Б-18 про можливість внесення змін до договору за взаємною згодою сторін у сукупності з іншими умовами договору, зокрема, пунктами 12 та 14, а також з огляду на приписи ч. 1 ст.632 ЦК України, ст.ст.1, 5, 13 Закону України Про оцінку земель , ст.21 Закону України Про оренду землі , ст.288 ПК України , суд першої інстанції обгрунтовано частково задовольнив позовні вимоги, оскільки і договором оренди, і чинним законодавством передбачено обов`язкове здійснення нормативної грошової оцінки сформованої земельної ділянки державної власності для визначення розміру орендної плати та, крім того, сторони визначили безпосередньо в самому договорі таку підставу для перегляду розміру орендної плати як зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що узгоджується з принципом свободи договору, встановленим статтями 3, 6, 627 ЦК України.

Інші доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції не в повному обсязі з`ясовані обставини справи висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Згідно ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, передбачених ст. 376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення колегією суддів не встановлено, тому оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Згідно ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені відповідачем у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів згідно ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

О.В.Лаченкова