Постанова

від 07.10.2020 по справі 626/47/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 626/47/19 Головуючий суддя І інстанції Дудченко В. О.

Провадження № 22-ц/818/3516/20 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Справи у спорах про повернення безпідставно набутого майна (коштів)

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.,

суддів колегії Бурлака І.В., Котелевець А.В.,

за участю секретаря судового засідання Семикрас О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 13 квітня 2020 року, ухвалене у складі судді Дудченка В.О., по цивільній справі за позовом керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Красноградської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2019 року керівник Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Красноградської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Первомайською місцевою прокуратурою під час вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері земельних відносин опрацьовано лист Красноградської міської ради від 06.11.2018 № 03-26/3564, щодо порушення вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки комунальної форми власності кадастровий № 6323310100:05:001:0033 площею 12430 м.кв., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 без оформлення правовстановлюючих документів та реєстрації речових прав на неї.

У приватній власності ОСОБА_1 з 16.02.2016 перебуває нежитловий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці з кадастровим № 6323310100:05:001:0033 площею 1,2430 га.

Встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач жодних прав на користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 не має, тобто у порушення ст. 125 Земельного кодексу України використовує останню без правових підстав.

Вказану нежитлову будівлю відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач придбав за договором купівлі-продажу від 16.02.2016.

Разом з цим встановлено, що у попереднього власника нерухомості земельна ділянка перебувала на праві постійного користування згідно з державного акту на право постійного користування землею серії ХР -1718-000672 виданого 23.02.1998 Красноградською районною державною адміністрацією.

Правовий механізм переходу права на землю пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у ст. 377 Цивільного кодексу України.

ОСОБА_1 у період часу з 16.02.2016 по 31.10.08.2018 не був власником або постійним землекористувачем земельної ділянки з кадастровим № 6323310100:05:001:0033, а тому не був суб`єктом плати за землю у формі земельного податку (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України). При цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.

В порушення вищевказаних норм, в період часу з 16.02.2016 договір оренди земельної ділянки з кадастровим № 6323310100:05:001:0033 не укладався, орендна плата за її використання відповідачем не сплачувалася.

З урахуванням викладеного, недоотримана Красноградською міською радою орендна плата за використання земельної ділянки кадастровий № 6323310100:05:001:0033 підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку (далі - НГО) земельної ділянки площею 1,2430 га, кадастровий номер 6323310100:05:001:0033, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 нормативно грошова оцінка вказаної земельної ділянки станом на 2016 рік становить 1310917,40 гривень, на 2017 рік - 2315954,07 гривень, на 2018 рік - 2315954,07 гривень.

Рішенням LXIV сесії VI скликання Красноградської міської ради від 20.12.2013 № 1875 -VI Про розмір орендної плати за землі комунальної власності в межах міста Красноград, селищ Дослідне, Степове, Куми встановлено ставку орендної плати за користування землями промисловості в розмірі 3,5 % від їх нормативної грошової оцінки.

З урахуванням викладеного, Красноградською міською радою проведено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 1,2430 га, кадастровий № 6323310100:05:001:0033, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , у вигляді орендної плати за землю за період з 01.03.2016 по 31.10.2018.

За зазначеним розрахунком розмір недоотриманих доходів склав:

-за 2016 рік з 01.03.2016 по 31.12.2016 - (1310917,40*3,5%)/12*9 = 34411,58 гривень;

-за 2017 рік з 01.01.2017 по 31.12.2017 - (2315954,07*3,5%) = 81058,39 гривень;

-за 2018 рік з 01.01.2018 по 31.10.2018 - (2315954,07*3,5%)/12*10= 67548,66 гривень за 10 місяців 2018 року.

Таким чином, загальний розмір недоотриманих доходів за період з 01.01.2016 по 31.10.2018 які підлягають стягненню складає 183018,63 грн.

Від представника відповідача, адвоката Надолі Є.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

За договором купівлі-продажу нежитлового комплексу від 16.02.2016 відповідач набув право власності на нежитловий комплекс, загальною площею 4346,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 у ВАТ Красноградський хлібозавод .

Земельна ділянка, на якій розташовано нежитловий комплекс, перебувала в постійному користуванні у ВАТ Красноградський хлібозавод на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ХР-17-18-000672 від 23.02.1998 за розпорядженням Красноградської районної державної адміністрації від 23.02.1998.

За даними Державного земельного кадастру на даний час право власності на вказану земельну ділянку (кадастровий номер 6323310100:05:001:00331 зареєстровано за ВАТ Красноградський хлібозавод , але форма власності у реєстрі не визначена.

Доводи позову про те, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 належить на праві власності територіальній громаді м. Красноград всупереч передбаченому ст.ст. 12, 81 ЦПК України процесуальному обов`язку належними і допустимим письмовими доказами не підтверджені.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 30.11.2018 право власності Красноградської міської ради на земельну ділянку по АДРЕСА_1 не зареєстровано, що суперечить вимогам ст.182 ЦК України та ст.125 ЗК України, відповідно до змісту яких право власності на земельну ділянку у міської ради виникне з моменту державної реєстрації.

На даний час об`єкт нерухомості законсервований, підприємницька діяльність на ньому не ведеться, земельна ділянка, на якій розташовано нерухомі будівлі, ніким не використовується.

Відповідач звернувся до органів фіскальної служби за нарахуванням податку на землю та сплатив як фізична особа за ту частину земельної ділянки, на якій розташовані належні відповідачу об`єкти нерухомості. Інша частина земельної ділянки на даний час відповідачем не використовується. Відтак, за 2016 рік ОСОБА_1 внесено 3847,33 гривень плати за землю, за 2017 рік - 7774,02 гривень, за 2018 рік - 23322,01 гривень, за 2019 рік - 23322,01 гривень, а всього 58 265,37 гривень.

Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 13 квітня 2020 року відмовлено у задоволенні позовних вимог керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Харківської області просить оскаржуване скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Здійснити перерозподіл судових витрат у справі.

В обґрунтування скарги зазначено, що судом першої інстанції не надано оцінку доводам прокурора про те, що Красноградською міською радою відповідно до покладених на неї обов`язків та в межах наданих законом повноважень вжито заходи самоврядного контролю та здійснено відповідний розрахунок безпідставно збережених коштів, а матеріали справи містять належні, достатні та допустимі докази на підтвердження цих обставин.

Послався на те, що суд, врахувавши відомості зазначені у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та інформації Державного земельного кадастру про право власності га речові права на земельну ділянку, відповідно до якої попередній власник приміщення (ВАТ Красноградський хлібозавод ) використовувало земельну ділянку під об`єктом нерухомого майна на праві постійного користування, дійшов помилкового висновку, що земельна ділянка не належить до комунальної власності територіальної громади м. Красноград.

Зазначив, що відсутні правові підстави для того, щоб стверджувати, що будь-які інші власники нерухомого за адресою АДРЕСА_1 , окрім ВАТ Красноградський хлібозавод , здійснювали використання земельної ділянки відповідно до державного акту на право постійного користування серії ХР - 17-18- 000672, оскільки зміни до нього в установленому порядку щодо користувача не вносилися, а відтак право постійного користування після ВАТ Красноградський хлібозавод не реєструвалося, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вказав, що дія державного акту на право постійного користування землею серії ХР-17-18-000672 фактично припинилася 16.02.2016 у зв`язку із продажем нежитлового комплексу, а земельна ділянка з кадастровим № 6323310100:05:001:0033 відповідно до вимог ст. 83 Земельного кодексу України належить територіальнім громаді м. Красноград.

Зауважив, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можливо отримати тільки у разі наявності розробленої та затвердженої, відповідно до вимог чинного законодавства, технічної документації на конкретну земельну ділянку.

Адвокат Надоля Є.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить останню залишити без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.

Обґрунтовуючи відзив, зазначив, що рішення Красноградського районного суду Харківської області від 13.04.2020 є законним та обґрунтованим.

Послався на те, що відповідач звернувся до органів фіскальної служби за нарахуванням податку на землю та сплатив як фізична особа за ту частину земельної ділянки, на якій розташовані належні відповідачу об`єкти нерухомості. Інша частина земельної ділянки на даний час відповідачем не використовується, діяльність у вказаному об`єкті не ведеться. Відтак, за 2016 рік ОСОБА_1 внесено 3847,33 гривень плати за землю, за 2017 рік - 7774,02 гривень, за 2018 рік - 23322,01 гривень, за 2019 рік - 23322,01 гривень, а всього 58 265,37 гривень. Тобто сплачені відповідачем грошові кошти перераховані до бюджету Красноградського міської ради в якості плати за землю.

Вважає, що твердження прокурора, що спірна земельна ділянка належить Красноградській міській раді на праві власності не підтверджено належними доказами. Сам факт розташування земельної ділянки на території міста не дає підстав вважати, що вона належить до комунальної власності, адже вона також може відноситися до земель державної власності.

Просить суд також урахувати, що прокурор не мав обґрунтованих підстав для звернення до суду з апеляційною скаргою, а позивач у справі - Красноградська міська рада з апеляційною скаргою не зверталась.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, представника відповідача, за відсутності представника міської ради, належним чином повідомленої про розгляд справи, що відповідно до ст. 372 ЦПК України не перешкоджає її подальшому розгляду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

У статті 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У статті 263 ЦПК України визначені наступні вимоги до законності і обґрунтованість судового рішення:

1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Наведеним вимогам рішення суду відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.01.2019 керівник Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Красноградської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів. Предметом позову є стягнення з відповідача безпідставно збережених грошових коштів, які відповідач не сплачував за володіння і користування земельною ділянкою під належною йому нежитловою будівлею, не укладаючи договір оренди, що призвело до виникнення кондиційного зобов`язання та недоотримання цих коштів територіальною громадою в особі міської ради.

В обґрунтування підстав для звернення до суду в інтересах міської ради прокурор посилався на те, що ОСОБА_1 користується спірною земельною ділянкою без укладення договору оренди землі, у зв`язку з чим значні грошові кошти від сплати орендної плати не отримує бюджет міської ради, що порушує інтереси територіальної громади в частині можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання доходу, який може бути використаний для задоволення потреб територіальної громади. Вказав, що заходи щодо стягнення з відповідача коштів за фактичне користування земельною ділянкою позивачем не вживались, що свідчить про нездійснення міською радою захисту порушених інтересів територіальної громади.

06.11.2018 Красноградський міський голова Максим В звернувся до керівника Первомайської місцевої прокуратури Говорухи В.В. з листом №03-26/3564 про вжиття заходів представницького характеру, у якому вказав, що ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , та ухиляється від укладення договору оренди земельної ділянки за вказаною адресою, використовуючи її без належного оформлення правовстановлюючих документів, чим порушує вимоги закону та не виконує рішення міської ради, яким зобов`язано її приступити до використання земельної ділянки після укладення договору оренди та його державної реєстрації, не сплачує орендну плату, внаслідок чого міський бюджет зазнає втрат у вигляді недоотриманих платежів за використання землі. Оскільки недоотримання коштів у вигляді орендної плати за землю підриває фінансову незалежність територіальної громади м. Краснограда міський голова просив вирішити питання про вжиття Первомайською місцевою прокуратурою заходів представницького характеру відповідно до положень статті 23 Закону України Про прокуратуру щодо стягнення безпідставно збережених коштів на користь Красноградської міської ради. Вказав, що позови до ОСОБА_1 про стягнення відповідних коштів з підстав використання вищевказаної земельної ділянки без правовстановлюючих документів міською радою не подавались.

Позивачем в підтвердження позову було надано копію договору купівлі-продажу від 16.02.2016 між ВАТ Красноградський хлібозавод та ОСОБА_1 , на підставі якого ОСОБА_1 став власником нежитлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 . Цей нежитловий комплекс розташований на земельній ділянці загальною площею 1,2430 га кадастровий номер 6323310100:05:001:0033, яка надана на праві постійного користування згідно державного акту на право постійного користування землею серії ХР-17-18-000672, виданого 23.02.1998 Красноградською районною державною адміністрацією (а. с. 18).

Також надано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відповідно до якої право власності на даний нежитловий комплекс зареєстровано за ОСОБА_1 (а. с. 33-34).

Вказані факти, а саме що ці будівлі належать на праві власності саме ОСОБА_1 , представник відповідача в судовому засіданні не заперечував та пояснив, що будівлі дійсно належать відповідачу, а стосовно земельної ділянки, то вона ніяким чином не використовується, оскільки з моменту купівлі цих будівель, вони є законсервованими, тобто з цими будівлями будь-яких дій чи господарської діяльності не ведеться.

В свою чергу представник відповідача зазначив, що прокурор у позові заявляє, що є встановленим той факт, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 належить на праві власності начебто територіальній громаді м. Красноград. При цьому доказів такого твердження не надано ані прокурором, ані Красноградською міською радою.

Право власності Красноградської міської ради на земельну ділянку по АДРЕСА_1 не зареєстровано належним чином, що суперечить вимогам ст. 182 ЦК України та ст. 125 ЗК України, відповідно до змісту яких право власності на земельну ділянку у міської ради виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який надано представником відповідача, сформованого 09.12.2015, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6323310100:05:001:0033, площею 1,243 га за адресою: АДРЕСА_1 належить зареєстровано за ВАТ Красноградський хлібозавод на підставі рішення органу виконавчої влади розпорядження Красноградської районної державної адміністрації Харківської області 23.02.1998 та Державного акту від 23.02.1998 ХР 000672, виданого Красноградською районною державною адміністрацією (а. с. 163-164 т.1).

Відповідно до пояснень представника міської ради та наданого рішення Красноградської міської ради від 21.07.2015 було змінена адреса земельної ділянки та земельній ділянці, яка належить ВАТ Красноградський хлібозавод присвоєна нова адреса вул. Українська, 150А, м. Красноград, Харківської області, яка раніше була адресою: вул. Українська, 100А. Також цим же рішенням було зобов`язано власника ВАТ Красноградський хлібозавод внести відповідні зміни до правовстановлюючих документів (а. с. 213-215 т.1).

При цьому матеріали справи не містять будь-яких доказів, що даний державний акт від 23.02.1998 року ХР 000672 був скасований у встановленому законом порядку або втратив чинність внаслідок придбання відповідачем нерухомості, яка на ній розташована.

Також представником відповідача до свого відзиву на позов прокурора, надано копію Витягу Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 25.04.2019, відповідно до якого земельна ділянка з кадастровим номером 6323310100:05:001:0033, за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві власності ВАТ Красноградський хлібозавод (а. с. 167 т.1).

Станом на 13.04.2020 судом було перевірено Інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, відповідно до якої земельна ділянка кадастровий номер 6323310100:05:001:0033, за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ВАТ Красноградський хлібозавод (а. с. 235 т. 1).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував свої висновки тим, що як на момент звернення прокурору до суду в інтересах міської ради - 19.01.2019, так і на момент ухвалення рішення - 13.04.2020, будь-яких належних та допустимих доказів, що вказана земельна ділянка перебуває у власності держави в особі Красноградської міської ради, в матеріалах справи немає, не надано таких сторонами і в судовому засіданні.

При цьому посилання прокурора в своєму позові на ст. 206 ЗК України, а саме що ця земельна ділянка належить територіальній громаді м. Красноград, суд вважав необґрунтованими, оскільки право власності Красноградської міської ради на земельну ділянку по АДРЕСА_1 не зареєстровано належним чином, що суперечить вимогам ст. 182 ЦК України та ст. 125 ЗК України, відповідно до змісту яких право власності на земельну ділянку у міської ради виникне з моменту державної реєстрації.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 206 ЗК використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У частині 1 статті 93 ЗК встановлено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини 1 статті 96 ЗК).

Частина 8 вказаної статті закріплює, що орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи

В силу статті 125 ЗК право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації . Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

В порушення вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України прокурором та місцевою радою, в чиїх інтересах він звернувся, судам першої та апеляційної інстанції не було надано доказів, що право власності на спірну земельну зареєстровано за Красноградською міською радою у встановленому законом порядку.

Якщо особа не звертається за укладенням договору оренди земельної ділянки, проект відведення щодо якої затверджено належними чином, то власник земельної ділянки як сторона договору, має надіслати контрагенту пропозицію укласти договір оренди землі. Так, відповідно до статті 641 Цивільного кодексу України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір повинна містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Як пояснив прокурор під час апеляційного розгляду справи такої конкретної пропозиції (оферти) у розумінні ст. 641 ЦК України орган місцевого самоврядування не зробив, що з огляду на відсутність зареєстрованого права на згадану земельну ділянку у позивача та реєстрацію такого права за третьою особою свідчить про недоведеність виникнення у відповідача перед позивачем зобов`язання, передбаченого ст. 1212 ЦК України у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Оскільки стороною позивача не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження свого права власності на земельну ділянку, а рішення суду відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України не може ґрунтуватися на припущеннях, колегія суддів погоджується з висновками суду про недоведеність факту порушення прав позивача на отримання орендної плати.

З огляду на те, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи скарги цього висновку не спростовують, то відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Підстав для перерозподілу судових витрат, передбачених ст. 141 ЦПК України не встановлено.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381- 384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області - залишити без задоволення.

Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 13 квітня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 13 жовтня 2020 року.

Головуючий В.Б. Яцина.

Судді колегії І.В. Бурлака.

А.В. Котелевець.