Рішення

від 13.10.2020 по справі 321/988/20

МИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/988/20

Провадження № 2/321/398/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.10.2020 смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кравченко Н.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Цаплі Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Михайлівської районної державної адміністрації в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

Орган опіки та піклування Михайлівської районної державної адміністрації звернувся до Михайлівського районного суду Запорізької області з позовом в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав. Позов мотивований тим, що ОСОБА_2 є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 28 лютого 2020 року малолітнього ОСОБА_1 влаштовано на тимчасове проживання до сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, не цікавиться процесом виховання дитини, не забезпечує дитину необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, що негативно впливає на фізичний розвиток, як складову виховання. Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та передати його для подальшого влаштування органу опіки та піклування Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області.

Представник позивача Органу опіки та піклування Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області Озмитель Д.Д. в судове засідання не з`явилася, однак надала суду заяву, що містить клопотання про розгляд справи за її відсутності, на позові наполягає.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, відзив не подала, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила. За таких обставин, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, в порядку статей 280, 281 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно свідоцтва про народження, виданого повторно 18 лютого 2020 року Михайлівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в книзі реєстрації народжень 02 травня 2019 року зроблено відповідний запис № 56 (а.с. 5).

Згідно висновку органу опіки та піклування Михайлівської районної державної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , до служби у справах дітей райдержадміністрації 30.01.2020 року надійшло повідомлення від комунальної установи Центр соціальних послуг Михайлівської селищної ради, що під час обстеження сім`ї ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що малолітня дитина ОСОБА_1 , 2019 р.н., голодна. Дитина не купана декілька днів та має неприємних запах. Громадянка ОСОБА_2 знаходиться в стані алкогольного сп`яніння. В будинку також знаходяться особи чоловічої статі, які також перебувають в стані алкогольного сп`яніння. В будинку брудно, розкидані речі, купа брудного посуду, неприємний запах (акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї № 39 від 30.01.2020 року).

30.01.2020 року було складено акт проведення оцінки рівня безпеки дитини та встановлено, що необхідно вжити негайні дії у межах сім`ї, у тому числі проведення комплексної оцінки потреб дитини та її сім`ї. На місці було прийнято рішення про влаштування малолітнього ОСОБА_1 , 2019 р.н., у супроводі матері ОСОБА_2 до дитячого відділення КНП Михайлівська багатопрофільна лікарня Михайлівської районної ради, у зв`язку з тим, що шкіряний покрив ніг дитини був подразнений, так як мати не піклувалась про сина та не дотримувалась гігієнічних норм.

До служби у справах дітей Михайлівської РДА 10.02.2020 року надійшов лист за № 83 від КНП Михайлівська багатопрофільна лікарня Михайлівської районної ради Запорізької області, в якому повідомляється, що в дитячому відділенні з 30.01.2020 року по 10.02.2020 року знаходиться дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Мати дитини не виявляє стурбованості її станом здоров`я, за весь період знаходження в дитячому відділенні мати відвідала дитину 1 раз, інші родичі не з`являлися.

Так, 13.02.2020 року складено акт закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я, який направлено до служби у справах дітей райдержадміністрації для вирішення подальшої долі малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з тим, що мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покинула його в КНП Михайлівська багатопрофільна лікарня Михайлівської районної ради Запорізької області.

Батько ОСОБА_1 записаний за вказівкою матері згідно з частиною першою статті 135 Сімейного кодексу України (повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 13.02.2020 року № 00025579505).

Керуючись п. 22 Порядку діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини , та згідно з розпорядженням голови Михайлівської РДА від 20.02.2020 року № 29 малолітньому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, та взято на первинний облік служби у справах дітей.

Згідно з розпорядженням голови Михайлівської РДА від 28.02.2020 року № 40 малолітню дитини, позбавлену батьківського піклування, ОСОБА_1 , влаштовано на тимчасове проживання до сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , де вона перебуває і по теперішній час.

Згідно інформації від 30.07.2020 року № 2-С-30/14-25, наданої патронатним вихователем ОСОБА_3 , мати дитини ОСОБА_2 жодного разу не дзвонила, не приїздила на зустріч. Не було дзвінків та візитів і від інших близьких та далеких родичів дитини, ніхто з них, зокрема мати дитини не брав ніякою участі в лікуванні дитини. За вказаний період від матері та рідних не було ні посилок, ні переказів, ні подарунків на день народження.

Згідно з інформацією Михайлівського відділення поліції Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області від 03.08.2020 року № 5262/81/01-2020 гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_2 , притягувалась до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 175-1 КУпАП у серпні 2018 року, у липні 2019 року за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого с. 183 КУпАП та ч. 2 ст. 178 КУпАП, у грудні 2019 року за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 184 КУпАП, та у лютому 2020 року за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 184 КУпАП. Також згідно вироку Михайлівського районного суду від 29.10.2018 року гр. ОСОБА_2 було засуджено за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та їй було призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки з випробувальним терміном 1 рік. 16.12.2019 року ОСОБА_2 було знято з обліку в Михайлівському РС філії ДУ Центр пробації в Запорізькій області згідно ухвали Михайлівського районного суді від 05.12.2019 у зв`язку із закінченням випробувального терміну.

Згідно з інформацією Михайлівської селищної ради від 24.07.2020 року № 132 ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , не проживає, інформація про її місце перебування не володіють.

Згідно довідки-характеристики виданої Михайлівською селищною радо від 24.07.2020 року № 1328 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за час проживання на території Михайлівської селищної ради зарекомендувала себе негативно. Безвідповідальна, ледача. Зовсім не пристосована до життя. Не піклувалася і про малолітнього сина. Дитина була недоглянута, голодна, проживала в антисанітарних умовах. З того часу, як відібрали сина, жодного разу не згадала про нього, не відвідувала, не спробувала повернути. Веде аморальний спосіб життя, постійно змінюючи місце проживання.

Висновком органу опіки та піклування Михайлівської РДА від 04.08.2020 року зазначено про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до її малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Приписами ст. 150 СК України встановлено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину, а передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з частиною 4 статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до вимог п. 2 частини 1 статті 164 СК України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 16 своєї постанови № 3 від 30 березня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негайно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно ст. 12 Закону України Про охорону дитинства на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Обставини матеріального забезпечення, соціально-побутові умови проживання і особисті якості відповідача з`ясовувалися службою у справах дітей та судом. Так, судом встановлено, що відповідачка вихованням дитини не займається, коштів на її утримання не надає.

Характер поведінки відповідачки, її особистості та інші конкретні обставини вимагають позбавлення батьківських прав і не свідчать про наявність підстав збереження батьківських прав з відмовою в позові і попередженням відповідача про необхідність зміни її ставлення до виховання дитини; відсутні підстави для надання переваги інтересам відповідача, а не дитини, яка саме в цей час, з урахуванням віку, потребує захисту своїх прав. Головною метою позбавлення батьківських прав при вирішенні цієї справи, суд вважає захист саме інтересів дитини і стимулювання матері щодо належного виконання своїх обов`язків, оскільки позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів малолітньої дитини, і водночас, санкція за протиправну винну поведінку.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків. Згідно ч.1,2 ст. 27 вказаної Конвенції, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Отже, позбавлення відповідача батьківських прав на даний момент, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, враховуючи свідоме нехтування матір`ю своїми батьківськими обов`язками, що знайшло підтвердження під час розгляду справи, на думку суду є єдиним можливим засобом забезпечення дитини спокійного життя, гармонічного виховання в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, як того вимагає ст. 150 СК України.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що ОСОБА_2 маючи можливість виконувати свої обов`язки відносно своєї дитини, не вчиняє відповідних дій, свідомо ухиляється від виконання обов`язків по вихованню дитини, а саме: не проявляє до неї ніякої батьківської турботи, не займається її вихованням, не спілкується з нею в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не надає матеріальної допомоги на її утримання, що підтверджує ухилення відповідача від виконання обов`язків, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги.

При цьому, застосовуючи такий крайній захід, як позбавлення батьківських прав, суд також враховує, що у разі зміни обставин, що стали підставою для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, вона має право бути поновленою у батьківських правах відносно своєї дитини відповідно до положень ст. 169 СК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Таким чином судовий збір в розмірі 1681,60 грн. підлягають стягненню з кожного відповідача в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 280-283, 289 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Органу опіки та піклування Михайлівської районної державної адміністрації, Код ЄДРПОУ 02126320, місцезнаходження: Запорізька область, Михайлівський район, смт Михайлівка, вул. Центральна, 36, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Передати малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для подальшого влаштування органу опіки та піклування Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області.

Стягнути з ОСОБА_2 у прибуток держави судовий збір в сумі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області Н.О. Кравченко