Рішення

від 22.09.2020 по справі 448/843/20

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/843/20

Провадження № 2/448/500/20

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

22.09.2020 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Керницькій Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності ,

В С Т А Н О В И В:

І.Короткий зміст позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом. Позовні вимоги мотивовано тим, що на даний час він є власником 89/100 ідеальних часток нерухомого майна, яке складається з нежитлових будівель літ. А-1 (згідно технічного паспорта) площею 224 кв.м та літ. Б-1 площею 107,5 кв.м по АДРЕСА_1 . Іншим співвласником цього майна є його (позивача) родичка - ОСОБА_2 , якій належить 11/100 ідеальних часток.

Зазначає, що нежитлова будівля літ. Б-1 площею 107,5 кв.м складається з туалету №1 (1,2 кв.м), чотирьох складів №№2-5 (18,6, 26,8, 22,1, 17,2 кв.м) та гаража №6 площею 21,6 кв.м. Все вказане нерухоме майно, крім гаража, розташоване на земельній ділянці площею 0,0767 га, кадастровий номер 4622410100:01:001:0053.

Вказує, що попередньо згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна способом на аукціоні від 15.10.2019р. ним придбано 87/100 ідеальних часток нерухомого майна, яке складається з нежитлових будівель літ. А-1 площею 224 кв.м, літ. Б-1 площею 107,5 кв.м та літ. В-1 площею 45,2 кв.м. (гараж 2). За змістом договору ним фактично придбано нежитлову будівлю літ. А-1 площею 224 кв.м та частину нежитлової будівлі літ. Б-1 , а саме гараж під індексним номером 6, що разом становило 87/100 ідеальних часток нерухомого майна. Власником решти 13/100 ідеальних часток нерухомого майна - іншої частини нежитлової будівлі літ. Б-1 , а саме туалету, складів і гаража 2 був ОСОБА_3 .

Стверджує, що нежитлова будівля літ. В-1 площею 45,2 кв.м. (гараж 2) була демонтована - знищена, внаслідок чого змінилися ідеальні частки співвласників відповідно на 89/100 і 11/100. Після демонтажу гаража 2 інший співвласник ОСОБА_3 продав належні йому 11/100 частки нежитлової будівлі відповідачці ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу від 12.02.2020р.

Покликається на те, що протягом певного періоду між сторонами почали виникати суперечності з приводу користуванням гаражем під індексним номером 6, хоча відповідачка не заперечує того факту, що гараж фактично належить саме йому (позивачу). Стверджує, що у зв`язку з цим виникла необхідність виділити гараж із спільної часткової власності, у зв`язку з чим він почав здійснювати дії, спрямовані на належне оформлення документів на земельну ділянку під гаражем, гаражу присвоєну окрему адресу - гараж АДРЕСА_2 . З приводу виділення гаража звертався до відповідачки ОСОБА_2 , однак остання хоча і не заперечує, але ухиляється від укладення нотаріально посвідченого договору.

З огляду на наведене, просить суд ухвалити рішення, яким виділити в натурі зі спільної часткової власності та визнати за ним, позивачем, право особистої власності на гараж АДРЕСА_2 площею 21,6 кв.м; визнати за ним право спільної часткової власності на 80/100 (4/5) ідеальних часток нерухомого майна - нежитлових будівель літ. А-1 площею 224 кв.м та літ. Б-1 площею 85,9 кв.м по АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 право спільної часткової власності на 20/100 (1/5) ідеальних часток нерухомого майна - нежитлових будівель літ. А-1 площею 224 кв.м та літ. Б-1 площею 85,9 кв.м по АДРЕСА_1 .

ІІ. Позиція учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, натомість його представник ОСОБА_4 подав письмову заяву про здійснення судового розгляду даної цивільної справи за відсутності сторони позивача за наявними матеріалами з вказівкою на те, що заявлені позовні вимоги підтримує.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, а подала письмову заяву про визнання даного позову та здійснення судового розгляду даної цивільної справи за її відсутності.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Мостиського районного суду Львівської області від 22.07.2020р. відкрито провадження у даній цивільній справі, ухвалено розгляд справи провести в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності сторін, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Обставини справи, встановлені судом .

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що згідно Договору купівлі-продажу нерухомого майна способом продажу на аукціоні від 15.10.2019р., посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пилипенко Ю.П., укладеного між Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради та позивачем ОСОБА_1 , останньому - ОСОБА_1 передано у власність нежитлову будівлю - аптеку, позначену літерою А площею 224 кв.м. та частину нежитлової будівлі - гаражі, позначену літерою Б-1 , а саме гараж під індексом 6 площею 21,6 кв.м., що складають 87/100 ідеальних часток від загальної площі об`єкта в цілому (загальна площа об`єкта - 367,7 кв.м.), загальний опис об`єкта: нежитлові будівлі під літ. А-1 , літ Б-1 , літ В-1 , що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта 1914643646224. Придбані позивачем нежитлові будівлі розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,0767га, кадастровий номер земельної ділянки 4622410100:01:001:0053. Характеристика відчужуваного гаража під індексом 6 (частина нежитлової будівлі - гаражі, літ. Б-1 ) наведена у технічному паспорті, виданому Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 06.08.2018р. Згідно даного технічного паспорта площа гаража під індексом 6 становить 21,6 кв.м.

Відповідно до акту приймання-передачі від 14.11.2019р. Управління майном спільної власності Львівської обласної ради передало, а ОСОБА_1 прийняв у власність нежитлову будівлю аптеки площею 224 кв.м. та частину нежитлової будівлі гаражів площею 21,6 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Станом на час придбання позивачем ОСОБА_1 вказаного нерухомого майна - що склало 87/100 ідеальних часток від загальної площі об`єкта в цілому, власником решти 13/100 часток (туалету та складів і гаража 2) був ОСОБА_3 , згідно Договору купівлі-продажу №4009 від 01.07.2011р., посвідченого приватним нотаріусом Терчична Е.В.

У зв`язку з тим, що нежитлова будівля літ. В-1 площею 45,2 кв.м. (гараж 2) була демонтована - знищена, змінилися ідеальні частки співвласників ( ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ) відповідно на 89/100 і 11/100.

У відповідності до договору купівлі-продажу 11/100 частки нежитлової будівлі від 12.02.2020р., посвідченого приватним нотаріусом Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Михайлик Ю.В., укладеного між ОСОБА_3 та відповідачкою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 продав, а відповідачка ОСОБА_2 купила 11/100 часток нежитлової будівлі літ. А , літ. Б-1 , загальна площа нежитлової будівлі аптеки становить 224 кв.м. та загальна площа нежитлової площі, гаражі Б-1, становить 107,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 28.01.2020р., позивачу ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 89/100 часток об`єкту нерухомого майна - нежитлові будівлі літ. А , літ. Б-1 за адресою: АДРЕСА_1 . Складові частини об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля, аптека А-1, загальна площа 224 кв.м; нежитлова будівля, гаражі Б-1, загальна площа 107,5 кв.м.

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 12.02.2020р., відповідачці ОСОБА_2 на праві власності належить 11/100 часток об`єкту нерухомого майна - нежитлові будівлі літ. А , літ. Б-1 за адресою: АДРЕСА_1 . Складові частини об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля, аптека А-1, загальна площа 224 кв.м; нежитлова будівля, гаражі Б-1, загальна площа 107,5 кв.м.

Між сторонами по справі виник спір з приводу користування нежитловою будівлею - гаражем під індексом 6 площею 21.6 кв.м, розташованого за тією ж адресою. Як наслідок, у позивача ОСОБА_1 виникла необхідність у виділенні вказаного гаража як окремого об`єкта нерухомого майна із майна, що перебуває у спільній частковій власності.

У відповідь на звернення позивача ОСОБА_1 до відповідачки по справі ОСОБА_2 щодо виділення гаража зі складу об`єкта спільної часткової власності, така ухилялась від оформлення відповідного договору, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Згідно довідки ФОП ОСОБА_5 (інженера з інвентаризації нерухомого майна) за №214 від 03.07.2020р., виданої замовнику - позивачу ОСОБА_1 , ідеальна частка приміщення №6 площею 21,6 кв.м, що розташоване в нежитловій будівлі гаража, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 від нежитлової будівлі-аптеки літ. А-1 площею 224 кв.м та частини нежитлової будівлі літ. Б-1 , а саме гаража №6 площею 21,6 кв.м становить 9/100. Після перерахунку часток в ОСОБА_1 залишається 80/100 (4/5) часток, а в іншого співвласника - 20/100 (1/5) часток.

Крім того, з метою виділення в натурі частки (гаража) з майна, що є у спільній частковій власності, позивачем ОСОБА_1 вчинено ряд дій з метою оформлення земельної ділянки, на якій розташований даний гараж, та як наслідок рішенням Мостиської міської ради Львівської області №171 від 03.03.2020р. надано дозвіл позивачу на виготовлення технічної документації із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для будівництва (обслуговування) гаража по АДРЕСА_1 площею 0,01га; гаражу присвоєну окрему адресу - гараж АДРЕСА_2 ; рішенням LIII сесії VII скликання Мостиської міської ради Львівської області №298 від 20.08.2020р. затверджено ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою та передано йому у власність земельну ділянку для будівництва індивідуального гаража площею 0,0081 га (кадастровий номер 4622410100:01:001:0069) по АДРЕСА_1 ; згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 04.09.2020р., позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0081 га (кадастровий номер 4622410100:01:001:0069) по АДРЕСА_1 .

Також встановлено, що рішенням LII сесії VII скликання Мостиської міської ради Львівської області №13 від 29.07.2020р. ухвалено продати відповідачці ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 0,0767 га (кадастровий номер 4622410100:01:001:0053) для будівництва і обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги.

V. Застосовані судом норми права.

Відповідно до ч.1 ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно)

Відповідно до ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Відповідно до ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.

Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно.

Аналогічні висновки зазначені у постанові Верховного Суд України від 16.11.2016 року у справі №6-1443цс16.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи з положень ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

VI. Висновки суду.

Зважаючи на гарантоване законом право позивача як співвласника у спільній частковій власності на виділення в натурі своєї частки, беручи до уваги, що інший співвласник не заперечує проти такого виділення, враховуючи, що сторони по справі не заперечили щодо технічної можливості виділення частки, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є підставним та обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

VII. Розподіл судових витрат між сторонами.

З урахуванням письмового клопотання позивача ОСОБА_1 про залишення судових витрат за ним, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат по справі, в тому числі питання щодо сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності- задовольнити.

Виділити в натурі зі спільної часткової власності та визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на - гараж площею 21,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 .

Визнати за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на 80/100 (4/5) ідеальних часток нерухомого майна - нежитлових будівель літ. А-1 площею 224 кв.м та літ. Б-1 площею 85,9 кв.м по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право спільної часткової власності на 20/100 (1/5) ідеальних часток нерухомого майна - нежитлових будівель літ. А-1 площею 224 кв.м та літ. Б-1 площею 85,9 кв.м по АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , уродженець с.Соколя Мостиського району Львівської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , уродженка м.Мостиська Львівської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 .

Суддя Ю.В.Кічак

Рішення набрало законної сили ___

Суддя Ю.В.Кічак