Рішення

від 13.10.2020 по справі 603/479/20

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/479/20

Провадження №2/603/228/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2020 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Галіяна І.М.

секретаря судового засідання - Захарчишин М.В.

за відсутності сторін

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу

позивач: ОСОБА_1

представник позивача: адвокат Андрусенко Ігор Ярославович

відповідачі: ОСОБА_2 , Доброводівська сільська рада

предмет позову: визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог.

Представник позивача - адвокат Андрусенко І.Я., звернувшись до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 просить визначити останньому додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вимоги представника позивача мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина на:

- жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в с.Доброводи Монастириського району Тернопільської області.

- земельну ділянку площею 2,22 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Доброводівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №677233.

На ім`я позивача спадкодавцем за життя було складено заповіт. Однак після звернення до нотаріальної контори з приводу оформлення своїх спадкових прав ОСОБА_1 було відмовлено у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Вважає, що вказаний строк ОСОБА_1 пропущено з поважних причин, оскільки про наявність складеного спадкодавцем заповіту він не знав, а дізнався лише у серпні 2020 року коли отримав копію вказаного заповіту у сільській раді.

ІІ. Процесуальні рішення в справі.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 31.08.2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

ІІІ. Позиції сторін.

У зв`язку з виникненням труднощів для реалізації подальших прав позивача для оформлення документів щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , представник позивача просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю в три місяці для подання заяви для прийняття спадщини вважаючи причини пропуску строку поважними.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, представник позивача в позовній заяві просить розглядати дану справу без його участі та участі позивача.

Відповідач - представник Доброводівської сільської ради в підготовче засідання не з`явився, суду подав відзив на позовну заяву в якому вказав, що позовні вимоги визнає повністю, з обставинами викладеними в позові погоджується та просить розгляд справи проводити у відсутності їхнього представника.

Відповідач - ОСОБА_2 в підготовче засідання не з`явилася, суду подала відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги визнала повністю, просить дану справу розглядати в її відсутності

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206 , 207 цього Кодексу .

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, а тому суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом .

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Львів у віці 82 років померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 12.05.2018 року, виданого Франківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

Ще за життя померлій належали:

- земельна ділянка площею 2,22 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Доброводівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №677233, яка міститься в матеріалах справи;

- житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виданою виконавчим комітетом Доброводівськоїсільської ради Монастириського району Тернопільської області 12.08.2020 року за №314.

Згідно складеного 31.10.2005 року ОСОБА_3 в с.Доброводи Монастириського району Тернопільської області заповіту, посвідченого секретарем Доброводівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області та зареєстрованого в реєстрі за №31, спадкодавець на випадок своєї смерті заповів належний їй на праві особистої власності жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в с.Доброводи, земельну ділянку що належить їй згідно Державного акта на землю і знаходиться в с.Доброводи та все майно, яке буде належати їй на день її смерті де б воно не знаходилось і в чому б воно не заключалось - ОСОБА_1 .

У той же час, листом нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори від 14.08.2020 року № 388/01-16 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки відсутній факт прийняття спадщини у строк, передбачений ст.1270 ЦК України .

Також, встановлено, що ОСОБА_1 дублікат заповіту отримав в серпні 2020 року після того як його було письмово повідомлено Доброводівською сільською радою про спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 та про наявність заповіту на дане спадкове майно, що підтверджується довідкою виданою виконавчим комітетом Доброводівськоїсільської ради Монастириського району Тернопільської області 12.08.2020 року за №314.

Згідно повідомлення Монастириської державної нотаріальної контори №428/01-16 від 04.09.2020 року встановлено, що згідно даних Спадкового реєстру не заводилась спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

V. Джерела права й акти їх застосування..

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд, виходить із такого.

Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Даючи оцінку спірним правовідносинам щодо пропущеного позивачем строку на подання заяви про прийняття спадщини суд, виходить із такого.

Приписами ст. 129 Конституції України передбачено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (частина перша статті 1216 ЦК України). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (частина перша статті 1217 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (частина перша статті 1218 ЦК України).

Заповіт є особистим розпорядженням спадкодавця, зробленим на випадок смерті, основним змістом якого є призначення спадкоємця або спадкоємців, а також визначення юридичної долі майна.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як свідчить тлумачення ч. 3 ст. 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкодавця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо (Постанова Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17).

Отже аналіз вищевказаних положень цивільного законодавства дає підстави для висновку, що порядок прийняття спадщини є жорстким та імперативним, пропуск строку тягне за собою втрату права на спадкування, а надання додаткового строку має розглядатися як виключний порядок поновлення прав того спадкоємця, який дійсно не мав можливості прийняти спадщину.

Таким чином, необізнаність спадкоємців про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Суд визначає в межах, встановлених ЦПК України, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (стаття 11 ЦПК України).

Принцип пропорційності тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності , натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Отже, як встановлено, ОСОБА_1 про існування заповіту дізнався лише в серпні 2020 року, коли отримав дублікат вказаного заповіту в Доброводівській сільській раді, другий примірник якого знаходився у спадкодавця, про існування заповіту у відповідності до ст. 63 Закону України Про нотаріат його ніхто не повідомляв, що не дало об`єктивної можливості позивачу для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, а тому суд дійшов висновку, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Інші можливі спадкоємці після смерті ОСОБА_3 про свої спадкові права не заявляли, відумерлою спадщина не визнавалась.

Наведені норми матеріального права та фактичні обставини справи, у їх сукупності, дають підстави для висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 1268, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 81, 263-265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов представника позивача - адвоката Андрусенка Ігоря Ярославовича в інтересах ОСОБА_1 до Доброводівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк терміном в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі ухвалення рішення за відсутності учасників справи протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення чи ухвалення рішення за відсутності учасників справи або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 28.09.2020 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), проживаючого за адресою: с.Доброводи Монастириського району Тернопільської області.

Представник позивача: адвокат Андрусенко Ігор Ярославович, (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №701 від 27.04.2012 року, Ордер серії ВО №1006897 на надання правничої (правової) допомоги від 12.08.2020 року), місцезнаходження якого: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , проживаючої згідно позову за адресою: АДРЕСА_1 .\

Відповідач: Доброводівська сільська рада, (Код ЄДРПОУ 14052816), юридична адреса місцезнаходження відповідача: с.Доброводи Монастириського району Тернопільської області.

Суддя І. М. Галіян