Рішення

від 13.10.2020 по справі 260/3340/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2020 року м. Ужгород№ 260/3340/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді - Калинич Я.М.,

суддів: Скраль Т.В., Плеханова З.Б.,

за участі:

секретаря судового засідання - Попович М.М.,

представника позивача - Шпуганич В.П.,

представника відповідача - Скляр А.Л.,

представник третьої особи - Габор О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ужгородської районної територіальної виборчої комісії Закарпатської області (вул. Загорська, буд. 10, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017, код ЄДРПОУ 43779726), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Середнянська селищна територіальна виборча комісія Ужгородського району Закарпатської області (89452, Закарпатська область, Ужгородський район, смт. Середнє, вул. Лікарняна, буд.2, код ЄДРПОУ 43794283), про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), через свого представника - адвоката Шпуганича Василя Петровича, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ужгородської районної територіальної виборчої комісії Закарпатської області (далі - відповідач, Ужгородська районна ТВК), в якому просить: 1) На підставі ч.9 ст.273 КАС України прийняти до розгляду позов незалежно від сплати судового збору, а питання судових витрат вирішити за наслідками розгляду позову по суті. 2) Визнати протиправною та скасувати Постанову Ужгородської районної територіальної виборчої комісії за № 46 від 09 жовтня 2020 року про відмову у задоволенні заяви кандидата у депутати Середнянської селищної ради Ужгородського району ОСОБА_1 про припинення повноважень голови, заступника, секретаря та членів територіальної виборчої комісії. 3) Зобов`язати Ужгородську районну територіальну виборчу комісію Закарпатської області повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву від 07 жовтня 2020 року та прийняти постанову з урахуванням вимог ч.3 та п.9 ч.4 ст.208 Виборчого кодексу України. 4) У разі моєї відсутності та мого представника розгляд заяви провести за наявними у справі матеріалами .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Ужгородської районної виборчої комісії від 25 серпня 2020 року № 2 Про утворення та формування складу сільських, селищних територіальних виборчих комісій , серед яких було сформовано Середнянську селищну виборчу комісію у кількості 18 осіб (голова, заступник, секретар члени комісії). Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року яке набрало законної сили 02 жовтня 2020 року, визнано бездіяльність Середнянської селищної територіальної виборчої комісії Ужгородського району щодо неприйняття документів в установленому порядку від кандидата у депутати Середнянської селищної ради по багатомандатному виборчому округу №2 шляхом самовисування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 - протиправною та зобов`язано Середнянську селищну територіальну виборчу комісію Ужгородського району прийняти від ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом одного робочого дня з моменту набрання рішенням законної сили документи для реєстрації його кандидатом у депутати Середнянської селищної ради по багатомандатному виборчому округу №2 шляхом самовисування.

Постановою Середнянської територіальної виборчої комісії від 05 жовтня 2020 року зареєстровано ОСОБА_1 кандидатом у депутати до Середнянської селищної ради.

07 жовтня 2020 року позивач звернувся до Ужгородської районної виборчої комісії з заявою про припинення повноважень голови, заступника голови, секретаря та члена територіальної виборчої комісії, в якій просив достроково припинити повноваження голови Середнянської селищної територіальної виборчої комісії, заступника голови та двох членів Середнянської селищної територіальної виборчої комісії, а також вчинити дії по заміні вибулих членів Середнянської селищної ТВК в установленому законом порядку.

Оскаржуваною постановою Ужгородської районної виборчої комісії за № 46 відмовлено у задоволенні заяви. Відмовляючи у задоволенні заяви, районна виборча комісія дійшла висновку, що виборчі права ОСОБА_1 на підставі рішення суду від 30.09.2020 р. №260/3129/20 поновлено, особа зареєстрована кандидатом, а тому підстави для задоволення заяви відсутні. Окрім того, зазначено, що припинення повноважень окремих членів та усього керівного складу Середнянської селищної виборчої комісії перед завершенням виборчого процесу може негативно вплинути на проведення виборчого процесу, затягування чи зриву виборчого процесу, що призведе до порушення прав та інтересів інших суб`єктів виборчого процесу.

Позивач вважає постанову №46 від 09 жовтня 2020 року протиправною та такою що підлягає до скасування, оскільки відповідач у оскаржуваній постанові не надав оцінки заяві, за фактами викладеними у заяві та судових рішеннях, не провів перевірки та дійшов помилкового висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі та визначено строк учасникам справи для подання заяв по суті справи. Вказаною ухвалою суду витребувано від відповідача докази. Також, одночасно ухвалою суду від 12 жовтня 2020 року було залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Середнянську селищну територіальну виборчу комісію Ужгородського району Закарпатської області (далі - третя особа).

13 жовтня 2020 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву. Так, згідно поданого відзиву відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог у повному обсязі та просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень на позовну заяву вказує, що на засіданні Ужгородської районної виборчої комісії, та підтверджено самим заявником, який був запрошеним та присутнім на засіданні, що Середнянською селищною територіальною виборчою комісію рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/3129/20, виконано, тобто повторно розглянуто подані документи, після чого ОСОБА_1 зареєстрований кандидатом у депутати Середнянської селищної ради Ужгородського району, висунутому у порядку самовисування в багатомандатному виборчому окрузі. Відтак, порушене право заявника на реєстрацію його кандидатом у депутати, яке було предметом розгляду у справі № 260/3129/20, адміністративним судом було задоволено вимоги позивача у цій справі, а відповідачем це рішення суду виконано та зареєстровано заявника кандидатом, а тому порушене право ОСОБА_1 вже було захищено судом і відновлено Середнянською селищною територіальною виборчою комісію. Тому, вважає, що станом на момент розгляду заяви ОСОБА_1 від 09 жовтня 2020 року будь-яких порушених виборчих прав заявника не існувало, а ті, які були порушеними, були відновлені. У поданій заявником до Ужгородської районної виборчої комісії заяві не було наведено тих порушених прав, які реально існували на момент звернення.

Як у заяві, яка була подана до Ужгородської районної виборчої комісії заяві, так і у позовній заяві поданій до суду, вимога про необхідність припинення повноважень членів комісії вмотивовані виключно його припущеннями, що така виборча комісія не може залишатися у попередньому складі, оскільки непрофесійні дії можуть мати правові наслідки . Вказані припущення, на переконання представника відповідача, не підтверджені жодними доказами і є виключно власними припущеннями та міркуваннями позивача. За таких умов, обставини, які позивач наводить на обґрунтування позовних вимог, не підтверджуються жодними доказами, а тому не підлягають задоволенню.

Представником третьої особи подано письмові пояснення щодо позову, відповідно до яких зазначає, що Ужгородською районною комісією на її засіданні за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 прийнято законне і обґрунтоване рішення. Комісією встановлено, що зволікань у поновленні прав позивача не було, його права на момент звернення до Ужгородської районної ТВК повністю поновлено, його зареєстровано кандидатом та видано йому відповідне посвідчення. Будь-яких дій з боку комісії та/або його членів, які б вказували на подальше порушення його виборчих прав, Ужгородською ТВК не встановлено, доказів таких порушень або дій з боку комісії від заявника не надано, як і не надана інформація про наявність таких фактів.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив такі задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник третьої особи в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 24 вересня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся із заявою до Середнянської селищної територіальної виборчої комісії Ужгородського району Закарпатської області з пакетом необхідних документів, що визначені ст. 223 Виборчого кодексу України для реєстрації його кандидатом у депутати селищної ради шляхом самовисування, заповнивши заяву встановленого взірця, до якої додав копію паспорту, автобіографію, однак такі Середнянською селищною територіальною виборчою комісією Ужгородського району Закарпатської області прийняті не були.

ОСОБА_1 оскаржив бездіяльність Середнянської селищної територіальної виборчої комісії Ужгородського району Закарпатської області щодо неприйняття в установленому порядку документів від кандидата у депутати Середнянської селищної ради по багатомандатному виборчому округу №2 шляхом самовисування ОСОБА_1 в судовому порядку.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправною бездіяльність Середнянської селищної територіальної виборчої комісії Ужгородського району щодо неприйняття документів в установленому порядку від кандидата у депутати Середнянської селищної ради по багатомандатному виборчому округу № 2 шляхом самовисування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 - протиправною та зобов`язано Середнянську селищну територіальну виборчу комісію Ужгородського району повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та документи для реєстрації його кандидатом у депутати Середнянської селищної ради по багатомандатному виборчому округу № 2 шляхом самовисування протягом одного робочого дня з моменту набрання рішенням законної сили.

На виконання рішення суду від 30.09.2020 року Середнянською селищною територіальною виборчою комісією Ужгородського району Закарпатської області було зареєстровано ОСОБА_1 кандидатом у депутати до Середнянської селищної ради.

07 жовтня 2020 року позивач звернувся до Ужгородської районної ТВК з заявою про припинення повноважень голови, заступника голови, секретаря та члена територіальної виборчої комісії, в якій просив достроково припинити повноваження голови Середнянської селищної територіальної виборчої комісії ОСОБА_2 , заступника голови Середнянської селищної територіальної виборчої комісії ОСОБА_3 , секретаря Середнянської селищної територіальної виборчої комісії ОСОБА_4 , члена Середнянської селищної територіальної виборчої комісії ОСОБА_5 , вчинивши дії по заміні вибулих членів Середнянської селищної ТВК в установленому законом порядку.

Постановою Ужгородської районної виборчої комісії за № 46 відмовлено у задоволенні заяви. Відмовляючи у задоволенні заяви районна виборча комісія дійшла висновку, що виборчі права ОСОБА_1 на підставі рішення суду від 30.09.2020 р. поновлено, особа зареєстрована кандидатом, а тому підстави для задоволення відсутні. Окрім того зазначено, що припинення окремих членів та усього керівного складу Середнянської селищної виборчої комісії перед завершенням виборчого процесу може негативно вплинути на проведення виборчого процесу, затягування чи зриву виборчого процесу, що призведе до порушення прав та інтересів інших суб`єктів виборчого процесу.

Позивач, не погоджуючись із вказаною постановою Ужгородської районної ТВК від 09.10.2020 року №46, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Пунктом 6 частини другої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Особливості судового провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій визначені статтею 273 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 273 КАС України, право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб`єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб`єкти ініціювання референдуму.

Частиною 4 статті 273 КАС України передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність територіальних (окружних) виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів, виборів Президента України, народних депутатів України; обласних комісій з референдуму і комісії Автономної Республіки Крим з всеукраїнського референдуму, а також членів зазначених комісій оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.

Положення статті 64 ВК України визначають, що суб`єкт виборчого процесу може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Виключно до суду шляхом подання позовної заяви оскаржуються, зокрема, рішення чи дії окружної виборчої комісії, рішення чи дії територіальної виборчої комісії, крім встановлених цим Кодексом випадків; дії чи бездіяльність члена окружної виборчої комісії, територіальної виборчої комісії України п.п.1-1,1-2 ч.1 ст.64 ВК України).

Згідно п.1 ч.1 ст.9 Виборчого кодексу України виборці мають право: бути членами виборчих комісій, які організовують підготовку та проведення відповідних виборів.

Відповідно до ч.1 ст.19 Виборчого кодексу України виборчі права громадян України захищаються законом. Громадяни мають право на захист своїх виборчих прав та інших прав на участь у виборчому процесі шляхом оскарження порушень до відповідних виборчих комісій або у судовому порядку. За порушення виборчих прав громадян винні особи несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.

Згідно ч.2 ст.19 Виборчого кодексу України забезпечення умов для реалізації виборчих прав громадян, дотримання основних засад виборчого права, належне здійснення виборчих процедур і механізмів, передбачених цим Кодексом, точне і достовірне встановлення результатів виборів гарантується.

Відповідно до ч.3 ст.38 Виборчого кодексу України член виборчої комісії має право:

1) брати участь у підготовці питань, що вносяться на розгляд виборчої комісії;

2) виступати на засіданнях виборчої комісії, ставити іншим учасникам засідання запитання щодо порядку денного, вносити пропозиції з питань, віднесених до повноважень комісії;

3) за дорученням відповідної виборчої комісії перевіряти діяльність виборчих комісій нижчого рівня;

4) безперешкодно відвідувати всі приміщення виборчої комісії, ознайомлюватися з усіма документами виборчої комісії, членом якої він є, та виборчих комісій нижчого рівня на відповідній території;

5) на відшкодування шкоди, заподіяної його життю, здоров`ю чи майну у зв`язку з виконанням обов`язків члена виборчої комісії, в порядку та розмірі, встановлених законодавством.

Згідно ч.4 ст.38 Виборчого кодексу України, член виборчої комісії зобов`язаний:

1) додержуватися Конституції України, цього Кодексу та законів України з питань підготовки і проведення виборів;

2) брати участь у засіданнях виборчої комісії;

3) виконувати рішення виборчої комісії та обов`язки, покладені на нього згідно з їх розподілом у комісії.

Відповідно до ч.6 ст.203 Виборчого кодексу України районні виборчі комісії формують склад сільських, селищних виборчих комісій у відповідному районі не пізніш як за шістдесят днів до дня чергових виборів. Подання до складу відповідних територіальних виборчих комісій можуть вносити районні організації політичних партій, зазначених у частині другій цієї статті, а у разі їх відсутності у структурі відповідної політичної партії - обласна чи республіканська в Автономній Республіці Крим організація цієї політичної партії згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм. Такі подання вносяться не пізніш як за шістдесят п`ять днів до дня чергових виборів.

Відповідно до ч.1 ст.206 Виборчого кодексу України територіальна виборча комісія на період здійснення своїх повноважень забезпечує організацію і проведення місцевих виборів у межах повноважень та в порядку, передбачених цим Кодексом та законами України.

Згідно ч.2 ст.206 Виборчого кодексу України, відповідна територіальна виборча комісія, яка встановлює результати виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради, результати виборів сільського, селищного, міського голови, серед іншого, забезпечує підготовку та проведення відповідних місцевих виборів; 2) утворює територіальні, багатомандатні виборчі округи відповідно до цього Кодексу, встановлює їхні межі та єдину нумерацію, визначає кількість мандатів, які розподіляються у багатомандатних виборчих округах; 3) надає правову, організаційну, методичну, технічну допомогу нижчестоящим виборчим комісіям в частині їхньої діяльності, що стосується виборів відповідної ради, сільського, селищного, міського голови, організовує навчання членів цих комісій з питань організації виборчого процесу; 4) реєструє кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, їх довірених осіб, представників, уповноважених осіб організацій партій - суб`єктів відповідного виборчого процесу та видає їм посвідчення.

Окрім вищевикладеного, суд враховує, що відповідно до п.9 ч.4 ст.208 ВК України підставою для дострокового припинення повноважень члена територіальної виборчої комісії є систематичне невиконання покладених на нього обов`язків або одноразове грубе порушення ним законодавства України про місцеві вибори, що встановлено рішенням суду або рішеннями виборчої комісії, яка утворила відповідну комісію (сформувала її склад), двома і більше неявками на засідання виборчої комісії без поважних причин або неявкою на засідання виборчої комісії у день голосування.

Виборче законодавство не містить поняття систематичне чи одноразове грубе порушення виборчою комісією Конституції чи законів України , отже, це поняття має оціночний характер.

Водночас ЦВК у своїх роз`ясненнях зазначає, що ознакою грубого порушення є заподіяння істотних для суб`єктів виборчого процесу порушень гарантованих конституційних виборчих прав, що створюють суттєві перешкоди для участі у виборчому процесі в цілому чи ставлять під сумнів легітимність окремих стадій виборчого процесу.

Грубими мають визнаватися такі дії чи бездіяльність комісії, які посягають на принцип виборчих прав, унеможливлюють проведення виборів, ставлять під сумнів легітимність виборчого процесу, є явно відвертими, тощо.

Суд зазначає, що порушене право ОСОБА_1 протиправною бездіяльністю Середнянської селищної ТВК було відновлено, позивача було зареєстровано кандидатом у депутати Середнянської селищної ради Ужгородського району, у зв`язку з чим, суд не вбачає в діях Середнянської селищної ТВК грубого порушення, оскільки з усуненням порушених прав позивача відпали перешкоди для його участі у виборчому процесі.

Суд констатує, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року у адміністративній справі №260/3129/20 встановлено, що затвердження режиму роботи комісії в останній день подання документів до виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати до 17:00 години є порушенням ст.23 ВК України, а саме: публічності та відкритості виборчого процесу. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 року не встановлювався факт грубого порушення виборчого законодавства в бездіяльності (діях) Середнянської селищної ТВК.

Також суд звертає увагу, що на засіданні комісії по розгляду звернення позивача були присутні Шпуганич В.П. та ОСОБА_2 , які надавали свої пояснення з приводу заявленого позивачем у заяві від 07.10.2020 року.

Таким чином, заява позивача була розглянута в строки, визначені ВК України, оцінка доводам заявника була надана по суті.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 по справі № 802/2236/17-а.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 73 КАС України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 74 КАС України).

Згідно ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивачем під час розгляду справи не надано.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що відповідач - Ужгородська районна ТВК, яка у спірних правовідносинах виступає суб`єктом владних повноважень, довела правомірності прийняття оскаржуваної у даній адміністративній справі постанови, а відтак у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Частиною дев`ятою статті 273 КАС України передбачено, що суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір (далі - Закон № 3674) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 4 Закону України Про судовий збір визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру фізична особа має сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру, інша є похідною.

Оскільки суд за результатами розгляду справи дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, а позивачем за подання позовної заяви не було сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн, суд вважає за необхідне присудити в дохід Державного бюджету України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн з позивача по справі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 273, 278 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ужгородської районної територіальної виборчої комісії Закарпатської області (вул. Загорська, буд. 10, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017, код ЄДРПОУ 43779726), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Середнянська селищна територіальна виборча комісія Ужгородського району Закарпатської області (89452, Закарпатська область, Ужгородський район, смт. Середнє, вул. Лікарняна, буд.2, код ЄДРПОУ 43794283), про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом двох днів з дня його проголошення.

Головуюча суддя Судді Я. М. Калинич Т.В. Скраль З.Б. Плеханова