Постанова

від 01.10.2020 по справі 914/371/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2020 р. Справа №914/371/19

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Дубник О.П.

суддів Зварич О.В.

Хабіб М.І.

за участю секретаря судового засідання Борщ І.О.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) Захід.Нет б/н від 22.11.2019 (вх. № 01-05/4332/19 від 03.12.2019)

на рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2019 (головуючий суддя Петрашко М.М., судді Горецька З.В., Синчук М.М., повний текст складено 04.11.2019)

у справі № 914/371/19

за позовом: Громадської організації (далі ГО) Розвиток Громади , м. Львів

до відповідача: ТОВ Захід.Нет , м. Львів

про визнання недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію інформації, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію та протягом двох місяців з дня опублікування спростування не знімати опубліковане оголошення.

за участю представників:

від позивача - Глинська-Кривонос С.О. (ордер серії ЛВ №175703 від 29.01.2020);

від відповідача - не з`явився (належним чином повідомлений).

1. Розгляд справи.

Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України не заявлялось.

Судове засідання фіксувалось за допомогою технічних засобів звукозапису, згідно з ст. 222 ГПК України.

2.Вирішення процесуальних питань.

Ухвалою суду від 09 грудня 2019 року задоволено клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою суду від 29.01.2020 застосовано принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до практики Європейського суду з прав людини.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду.

В судове засідання 01.10.2020 представник відповідача не з`явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуюче клопотання тим, що 01.10.2020 представнику відповідача - адвокату Ничка Ю.В. необхідно відбути до м. Київ для участі в судовому засіданні у справі №759/16615/18.

Розглянувши клопотання представника відповідача слід зазначити наступне.

В судовому засіданні 26.08.2020 представника відповідача - адвоката Ничка Ю.В. повідомлено про оголошення в судовому засіданні перерви до 01.10.2020 до 15 год 30 хв., про що в матеріалах справи наявна розписка. Дата судового засідання 01.10.2020 у справі №914/371/19 була попередньо узгоджена з представником відповідача Ничка Ю.В. і останній не повідомляв суд про наявність у нього судових засідань 01.10.2020 в Київському апеляційному суді.

Крім того, у клопотанні про відкладення розгляду справи представником відповідача не надано жодних підтверджень на представництво інтересів сторони у справі №759/16615/18 в судовому засіданні 01.10.2020 в Київському апеляційному суді.

Слід також зазначити, що представником відповідача в судовому засіданні 29.01.20 р. надано пояснення по суті апеляційної скарги, а 26.08.2020 - за участі обидвох представників сторін досліджувались докази.

А відтак, колегія суддів дійшла до висновку, що клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

3. Короткий зміст позовних вимог.

ГО Розвиток Громади звернулась з позовом до ТОВ Захід.Нет про захист ділової репутації.

У позовній заяві (з врахуванням заяви від 04.06.2019р. (вх. канцелярії суду №23085/19) ГО Розвиток Громади просить (а.с. 108-110, т.1):

1) визнати недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію та зобов`язати спростувати інформацію стосовно ГО Розвиток Громади , що поширена у статтях:

- ІНФОРМАЦІЯ_9 (ІНФОРМАЦІЯ_11);

- ІНФОРМАЦІЯ_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1

- ІНФОРМАЦІЯ_12 (ІНФОРМАЦІЯ_13);

2) зобов`язати відповідача y строк не пізніше 1 місяця з дня набрання чинності рішенням суду опублікувати на сайті ZAXID.NET спростування недостовірної інформації стосовно ГО Розвиток Громади у тих же самих місцях (сторінках веб-сайту), де розміщувалась недостовірна інформація, тим же шрифтом, такого ж кольору, наступного змісту:

- Опублікована ІНФОРМАЦІЯ_8 стаття ІНФОРМАЦІЯ_9 , за посиланням: ( ІНФОРМАЦІЯ_2 містить недостовірну та таку, що не відповідає дійсності інформацію про причетність ГО Розвиток Громади до кримінальної діяльності;

- Опублікована ІНФОРМАЦІЯ_10 стаття ІНФОРМАЦІЯ_14 , за посиланням: ( ІНФОРМАЦІЯ_1 містить недостовірну інформацію про спробу захоплення редакції Захід.Нет активістами ГО Розвиток Громади та не відповідає дійсності і названа в цій статті причина мирної акції активістів, а саме твердження, що причиною пікету та спроби захоплення редакції стали публікації про зловживання з виділення землі учасникам АТО ;

- Опублікована ІНФОРМАЦІЯ_10 стаття ІНФОРМАЦІЯ_12 , за посиланням ( ІНФОРМАЦІЯ_3 містить недостовірну інформацію про спробу захоплення активістами ГО Розвиток Громади редакції Захід.Нeт , оскільки акція активістів ГО Розвиток Громади під стінами редакції Захід.Нет була мирною. Крім того, в статті безпідставно здійснена спроба пов`язати ГО Розвиток Громади із відомим бізнесменом та політиком ОСОБА_7, адже згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_7 не входить до числа засновників громадської організації та не є її членом .

3) зобов`язати відповідача протягом двох місяців з дня опублікування спростування недостовірної інформації на сайті ZAXID.NET не знімати опубліковане оголошення.

4. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23 жовтня 2019 року позов задоволено частково.

Визнано недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію інформацію стосовно Громадської організації Розвиток Громади , що поширена у статтях:

- ІНФОРМАЦІЯ_9" (ІНФОРМАЦІЯ_11);

- ІНФОРМАЦІЯ_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1

- ІНФОРМАЦІЯ_12 (ІНФОРМАЦІЯ_13).

Зобов`язано відповідача y строк не пізніше 1 місяця з дня набрання чинності рішенням суду опублікувати на веб-сайті ZAXID.NET спростування недостовірної інформації стосовно Громадської організації Розвиток Громади у тих самих розділах (сторінках веб-сайту), де розміщувалась недостовірна інформація, тим самим шрифтом, такого ж кольору, наступного змісту:

- Опублікована ІНФОРМАЦІЯ_4 " за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 містить недостовірну та таку, що не відповідає дійсності інформацію про причетність Громадської організації Розвиток Громади до кримінальної діяльності;

- Опублікована ІНФОРМАЦІЯ_10 стаття ІНФОРМАЦІЯ_6 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 містить недостовірну та таку, що не відповідає дійсності інформацію про спробу захоплення редакції Захід.Нет активістами Громадської організації Розвиток Громади ;

- Опублікована ІНФОРМАЦІЯ_5 з камер спостереження за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 містить недостовірну інформацію про спробу захоплення активістами Громадської організації Розвиток Громади редакції Захід.Нeт ,

не видаляючи вказані опублікування з веб-сайту ZAXID.NET протягом двох місяців з дня їх опублікування.

При ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції зазначає, що розповсюджувачем інформації про те, що ГО Розвиток Громади відноситься до кримінальних кіл у статті Поліція повідомила про смерть відомого львівського активіста яка є предметом розгляду у даній справі, є не ОСОБА_1 , а саме блогер ОСОБА_2 , яка поширила цю інформацію у своїй статті розмістивши її на веб-сайті Захід.Нет, не обмежившись при цьому лише інформацією про те, що про вбивство Львівського активіста повідомила ОСОБА_1 , а відтак суд вважає, що така інформація, викладена не у коментарях, а у статті інформаційного інтернет видання, може бути витлумачена, як причетність ГО Розвиток Громади до кримінальної діяльності. Проте, матеріали справи не містять доказів про причетність ГО Розвиток Громади до кримінальної діяльності, зокрема докази про відкриті кримінальні провадження чи вироки судів стосовно засновників чи членів ГО Розвиток Громади , а тому суд вважає, що така інформація є недостовірною, як така, що може принижувати ділову репутацію, а відтак підлягає спростуванню відповідачем.

Судом зроблено висновок, що такі висловлювання як учасники кількох львівських угруповань спробували захопити у статях під назвою: ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_12 , можуть бути витлумачені читачем як такі, що містять фактичні дані про захоплення, зокрема ГО Розвиток Громади , редакції Захід.Нет у розумінні положень кримінального законодавства і така інформація є недостовірною, а відтак підлягає спростуванню відповідачем, оскільки може принижувати ділову репутацію позивача. При цьому судом взято до уваги, що матеріали справи не містять докази про намагання захопити редакцію у розумінні положень Кримінального кодексу України, наведених судом, а саме: докази відкриття кримінального провадження чи хоча б відкриття провадження у справі про адміністративні правопорушення. Будь-яким коментарям учасників акції може надати оцінку лише суд, який розглядає справу про вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції зазначає, що позивач в уточненні позовних вимог висвітлює власну точку зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права, реалізуючи у такий спосіб також право на відповідь, проте заявлені позовні вимоги стосуються лише визнання інформації недостовірною та її спростування, а відтак при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що встановлення причин проведення акції протесту, як це зазначено в уточнених позовних вимогах, не є предметом розгляду даної справи.

5.Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.

5.1. ТОВ Захід.Нет , подало апеляційну скаргу (а.с. 201-205, т. 1), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 23 жовтня 2019 року та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що рішення не відповідає засадам верховенства права, законності та обґрунтованості.

Зокрема, апелянт стверджує, що в оскаржуваному рішенні суд неповністю з`ясував обставини, що мають значення для справи, а саме: не було встановлено характеру поширеної інформації, тобто чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням; не з`ясовано правомірність використання інформації з інтернету. Водночас скаржник зазначає, що у публікації під назвою ІНФОРМАЦІЯ_7 міститься узагальнена інформація про можливі причини смерті ОСОБА_3 і автор матеріалу ніяким чином не коментує діяльність ГО Розвиток Громади , більше того, у тексті статті немає жодного речення, яке б свідчило про те, що така організація причетна до кримінальної діяльності. У коментарі ОСОБА_4 , який був поширений у соціальній мережі Facebook , йде мова про можливу причину загибелі громадського активіста ОСОБА_3 . Використання у публікації дослівного допису у соціальній мережі Facebook ОСОБА_4 , що відома своєю активною громадською позицією, мало на меті висвітлити повну та об`єктивну інформацію щодо можливої причини смерті ОСОБА_3 .

Апелянт зазначає, що у публікаціях з назвами ІНФОРМАЦІЯ_14 та Спроба захоплення редакції Захід.Нет : відео з камер спостереження застосовується термін захоплення , який стосується діяльності невизначених громадських організацій, що пікетували редакцію Захід.Нет , а не конкретно ГО Розвиток Громади і це видно з аналізу змісту статтей. Скаржник вважає, що термін захоплення є оціночним судженням і спростуванню не підлягає. Дії громадських організацій, що 21.12.2018 намагались увірватись до приміщення редакції були визначені як спроба захоплення редакції Захід.Нет , а не здійснення мирної акції, і застосування саме такого оціночного терміну відповідало обставинам, оскільки учасники акції протесту, присвяченій п`ятій річниці Революції Гідності запалили перед будинком редакції димові шашки для створення димової завіси аби знизити видимість та створити імітацію горіння певної бойової техніки, тобто таким чином намагались налякати працівників редакції та підтвердити наміри про насильницький характер акції. Після того, як працівники редакції закрили двері, учасники акції намагались силою ввійти до приміщення та неодноразово ламались у двері редакції. Голова ГО Розвиток Громади ствердив, що їх (працівників редакції) треба виносити з редакції , таким чином погрожуючи застосувати фізичне насильство до працівників редакції Захід.Нет .

Крім того, скаржник зазначає, що під час судового розгляду в суді першої інстанції не з`ясовано чи був факт заподіяння шкоди особистим немайновим права позивача, або перешкоджання йому повно і своєчасно здійснювати його особисте немайнове право внаслідок поширення щодо нього інформації, а тому немає підстав вважати, що було вчинено юридичний склад правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову.

5.2 У відзиві на апеляційну скаргу (а.с. 221-225, т.1) позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на те, що рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим, а доводи апелянта є такими, що не заслуговують на увагу, зважаючи на наступне.

Апелянт зазначає, що у використаному в статті ІНФОРМАЦІЯ_9 коментарі ОСОБА_4 йдеться тільки про можливу причину загибелі громадського активіста ОСОБА_3 . Однак інформація, яка характеризує ГО Розвиток Громади , як таку, що підконтрольна кримінальному авторитету, припущенням не є і викладена у стверджувальній формі. Позивач вважає, що відповідач грубо порушив принципи інформаційних відносин та обов`язків журналіста, так як вони були зобов`язані належним чином перевірити подану інформацію і дати їй критичну оцінку. Факт відсутності самостійного зазначення в статті поданої інформації, а приєднання скріншоту є лише способом зняття з себе відповідальності. Позивач наголошує, що судом першої інстанції при розгляді справи вірно підкреслено важливість відповідального підходу до здійснення журналістом своїх повноважень та обов`язку ЗМІ перевірити інформацію, що є потенційно дифамаційною стосовно приватних індивідів, для звільнення від якого необхідна наявність особливих підстав. Позивач вважає, що безпідставне звинувачення не може оцінюватись в контексті оціночних суджень, бо зі змісту статті випливає ствердження даного факту.

Щодо твердження апелянта, що термін захоплення вживається щодо діяльності невизначеного кола громадський організацій, що пікетували редакцію Захід.Нет , а не конкретно ГО Розвиток Громади , то позивач зазначає, що з аналізу змісту статті вбачається, що таке твердження спонукає читача вважати, що члени ГО Розвиток Громади вчинили кримінально карне діяння. Позивач вважає, що кожну статтю не можна оцінювати із окремих речень і необхідно надавати оцінку змісту, а не окремим частинам. А відтак дані публікації містять недостовірну інформацію, не відповідають дійсності та викривляють реальні факти.

6. Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що предметом позову є захист ділової репутації.

ІНФОРМАЦІЯ_8 на офіційному веб-сайті ТОВ Захід.Нет , опубліковано статтю із назвою: ІНФОРМАЦІЯ_9 .

В даній статті використано скріншот коментаря користувача соціальної мережі Facebook - ОСОБА_4 , який було залишено під однією із статей ресурсу Захід.Нет в якому зазначено, що відомий громадський активіст ОСОБА_5 загинув через участь у розбірках із кримінальним авторитетом на стороні ГО Розвиток Громади , яке підконтрольне кримінальному авторитету і касиру партії Свобода ОСОБА_7 - ОСОБА_7 .

ІНФОРМАЦІЯ_10 на офіційному веб-сайті ТОВ Захід.Нет опубліковано статтю із назвою: ІНФОРМАЦІЯ_6 . У вказаній статті зазначається, що члени кількох відомих і пов`язаних між собою громадських угрупувань пікетували редакцію Захід.Нет у п`ятницю 21 грудня. Близько сотні учасників різних громадських організацій, переважно з Розвитку Громади , Нацкорпусу і ГО УСУ АТО , 21 грудня взяли участь в анонсованій раніше акції протесту, присвяченій п`ятій річниці Революції Гідності. Пізніше учасники акції протесту неочікувано перемістилися під будинок, де розташована редакція Захід Нет , вони запалили димові шашки і намагалися прорватися в редакцію Захід Нет . Як зазначено у вказаній статті Серед учасників пікету були й фігуранти нещодавніх публікацій ZAXID.NET, які стосуються спроб захоплення громадських земель під виглядом безкоштовної роздачі учасникам АТО .

Позивач зазначає, що причиною для акції під приміщенням редакції ZAXID.NET була саме публікація від ІНФОРМАЦІЯ_8, яку хотіли обговорити представники ГО Розвиток Громади , що підтверджується відеозаписами, знятими учасниками акції, а також відеозаписами, що розміщеними на сайті ZAXID.NET . Позивач стверджує, що відомості про те, що причиною пікету і спроби захоплення редакції стали публікації про зловживання з виділення землі учасникам АТО є недостовірними та надуманими.На переконання позивача, використовуючи термін захоплення , редакція ZAXID.NET має на меті вказати на незаконність та протиправність дій, що не відповідає дійсності.

ІНФОРМАЦІЯ_10 на офіційному веб-сайті ТзОВ Захід.Нет опубліковано статтю із назвою: ІНФОРМАЦІЯ_12 .В коментарі під вказаним відео зазначено, що у п`ятницю, 21 грудня, учасники кількох львівських угрупувань спробували захопити редакцію видання Захід НЕТ . Кількадесят чоловіків прийшли вимагати вибачення від головного редактора сайту ОСОБА_6 за публікації, що висвітлюють їхню діяльність. Це учасники громадських організацій Розвиток Громади та спілки учасників АТО, які пов`язані з бізнесменом та політиком - свободівцем ОСОБА_7 .

Позивач стверджує, що в даній публікації знову використовується термін захоплення , що не відповідає дійсності із вищезазначених причин. Щодо пов`язаності ГО Розвиток Громади з бізнесменом та політиком свободівцем ОСОБА_7, позивач зазначає, що в установчих документах ГО Розвиток Громади є вичерпний перелік засновників, серед яких ОСОБА_7 відсутній. Як зазначив позивач, відповідні дані також підтверджуються Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач стверджує, що термін захоплення у вищенаведених публікаціях вживається лише у заголовку, який стосується невизначених громадських організацій, а не конкретно ГО Розвиток громади .

В суді апеляційної інстанції не оспорюється встановлена місцевим господарським судом обставина, що замовником послуги з реєстрації доменного імені.net є організація: Товариство з обмеженою відповідальністю ЗАХІД.НЕТ; код ЄДРПОУ: 37123250.

7. Норми права та висновки якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови.

Згідно з ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі та у відзиві, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що згідно статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів.

Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс, Гудвіна , Прагер і Обершлік) свобода вираження поглядів, гарантована п. 1 ст. 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання п. 2, свобода вираження стосується не лише тієї "інформації" чи тих "ідей", які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких "демократичне суспільство" неможливе.

Суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Відповідно до ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Статтею 94 ЦК України визначено, що юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Згідно ст. 200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб`єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.

У відповідності до ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про інформацію" інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

У ч. 1 ст. 5 Закону України "Про інформацію" визначено, що реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Згідно із ч.2 ст. 7 Закону України "Про інформацію", суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Згідно ст. 2 Закону України "Про інформацію" основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

Статтею 30 зазначеного Закону встановлено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень (частина 1). Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду (частина 2). Суб`єкти інформаційних відносин звільняються від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановить, що ця інформація є суспільно необхідною (частина 3). Додаткові підстави звільнення від відповідальності засобів масової інформації та журналістів встановлюються законами України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні"; "Про телебачення і радіомовлення", "Про інформаційні агентства" та іншими (частина 4).

За змістом ст. 91 ЦК України право на спростування недостовірної інформації, передбачене ст. 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб`єкта (підприємця).

Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім`ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутись до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливим у зв`язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Отже, за змістом статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

З огляду на наведене, позивач має право на недоторканість ділової репутації, а також право на відповідь та на спростування недостовірної інформації.

В аспекті визначеного, суд зазначає, що відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Частиною 2 ст. 34 ГК України передбачено, що дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.

Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Як встановлено апеляційним судом, на веб-сайті ZAXID.NE було опубліковано наступні статті: ІНФОРМАЦІЯ_4 , за посиланням: ( ІНФОРМАЦІЯ_2 - стаття ІНФОРМАЦІЯ_14 , за посиланням: ( ІНФОРМАЦІЯ_1 - стаття ІНФОРМАЦІЯ_12 , за посиланням (ІНФОРМАЦІЯ_13).

Як встановлено судом першої інстанції, замовником послуги з реєстрації доменного імені.net є організація: Товариство з обмеженою відповідальністю ЗАХІД.НЕТ; код ЄДРПОУ: 37123250. Ця обставина не заперечувалась в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, є встановленим факт поширення інформації саме відповідачем, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб, та той факт, що поширена інформація стосується саме позивача в даній справі.

На підставі досліджених під час розгляду справи доказів судом встановлено, що інформація викладена в публікаціях ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ІНФОРМАЦІЯ_12 є негативною та недостовірною з огляду на наступне.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

В свою чергу, негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

При дослідженні публікації ІНФОРМАЦІЯ_9 судом встановлено, що автором публікації використано скріншот коментаря користувача соціальної мережі Facebook - ОСОБА_4 , який було залишено під однією із статей ресурсу Захід.Нет в якому зазначено, що відомий громадський активіст ОСОБА_5 загинув через участь у розбірках із кримінальним авторитетом на стороні ГО Розвиток Громади , яке підконтрольне кримінальному авторитету і касиру партії Свобода ОСОБА_7 - ОСОБА_7 .

Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009 року № 1, належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Суду першої інстанції не вдалося встановити особу та місце її проживання (місцезнаходження) автора інформаційного матеріалу, що міститься у статті із назвою ІНФОРМАЦІЯ_9", в суді апеляційної інстанції відповідачем такої інформації також не надано.

А тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що належним відповідачем в даному випадку слід вважати власника веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення інформації, використавши в публікації ІНФОРМАЦІЯ_9 скріншот коментаря ОСОБА_4 про причетність ГО Розвиток Громади до кримінальної діяльності.

В публікації від 21.12.2018 ІНФОРМАЦІЯ_14 зазначено близько сотні учасників різних громадських організацій, переважно з Розвитку Громади , Нацкорпусу і ГО УСУ АТО , 21 грудня взяли участь в анонсованій раніше акції протесту, присвяченій Революції Гідності, у ході якої вони мали намір пікетувати Прокуратуру Львівської області, головний офіс поліції і Львівську ОДА. Пізніше учасники акції протесту неочікувано перемістилися під будинок, де розташована редакція ZAXID.NET. Вони запалили димові шашки і намагалися прорватися в редакцію ZAXID.NET. Учасників акції супроводжувала поліція, але втручалася і не перешкоджала їхнім діям. Пікетувальники скандували Ганьба! і вимагали вибачень за публікації ZAXID.NET про діяльність Розвитку Громади .

У статті ІНФОРМАЦІЯ_12 зазначено, зокрема, що у п`ятницю, 21 грудня, учасники кількох львівських угруповань спробували захопити редакцію видання ZAXID.NET. Кількадесят чоловіків прийшли вимагати вибачення від головного редактора сайту ОСОБА_6 за публікації, що висвітлюють їхню діяльність. Це учасники громадських організацій Розвиток громади та спілки учасників АТО, які пов`язані з бізнесменом та політиком - свободівцем ОСОБА_7. Пікетувальники запалили димові шашки перед будинком, у якому розташована редакція і намагалися прорватися всередину .

Водночас, суд засвідчує, що відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності, дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.

Апеляційний господарський суд вказує, що суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Статтею 30 Закону України "Про інформацію" передбачено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Однак, в даному випадку, інформація, поширена відповідачем про позивача не містить алегорій, сатири, гіпербол тощо, вона не є припущенням чи критикою позивача, її можна перевірити на достовірність, тому вона не є оціночним судженням.

З огляду на зміст поширеної відповідачем інформації щодо позивача, її системному зв`язку з фактичними обставинами справи, позивачем доведено факт поширення про нього негативної та недостовірної інформації, яка принижує його ділову репутацію, і викладене не є оціночним судженням.

У цьому контексті також потрібно враховувати позицію Європейського суду з прав людини щодо різниці між цими поняттями. Як зауважив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Нова Газета і Бородянський проти Росії" від 28 березня 2013 року, правдивість оціночних суджень не піддається доведенню і їх потрібно відрізняти від фактів, існування яких може бути доведено (пункт 39).

У пункті 75 рішення у справі "Фельдек проти Словаччини" від 12.07.2001 Європейський суд з прав людини також зазначав, що на відміну від оціночних суджень, реальність фактів можна довести.

Таким чином, оскільки поширена інформація є твердженням про факти, яких не існувало, які не були перевірені відповідачем та які не можуть бути підтверджені, оспорювана позивачем інформація підлягає спростуванню.

При цьому, суд засвідчує, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що за відсутності доказів достовірності поширеної відповідачем інформації позов про спростування цієї інформації підлягає задоволенню.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про спростування інформації підлягають до задоволення, оскільки в матеріалах відсутні будь-які докази в підтвердження достовірності поширеної в публікації інформації (дана правова позиція викладене в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.11.2018 у справі № 910/17819/17).

Окрім того, колегія суддів апеляційного суду враховує, що виходячи з вимог наведених вище норм права відповідач перед поширенням інформації повинен її перевірити і пересвідчись, що вона відповідає дійсності, а відтак і в суді надати докази належного виконання своїх обов`язків щодо опублікування і поширення саме достовірної інформації.

Таким чином, обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення недостовірної інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Так, відповідач заперечує проти даного позову, посилаючись на те, що інформація поширена в публікаціях є оціночним судженням, а не фактичним твердженням.

Однак, такі доводи скаржника, на переконання суду, не заслуговують на увагу з огляду на факти, встановлені судом за результатом розгляду справи та вимоги правових норм, наведених вище. Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що інформація, яка поширена відповідачем сприймалася глядачем як візуально так і на слух в повному контексті, а саме, пов`язується та сприймається як намір учасників захопити редакцію ZAXID.NET, тобто поширена відповідачем інформація щодо позивача є фактичним (не оціночним) твердженням і може бути витлумачена, як вчинення учасниками ГО Розвиток Громади протиправних дій.

З огляду на те, що відповідачем не зазначено і не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження поширеної щодо позивача інформації, тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що така інформація є недостовірною, що об`єктивно, принижує ділову репутацію позивача, а відтак підлягає спростуванню відповідачем.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2019 у справі №914/371/19 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ Захід.Нет - без задоволення.

8. Судові витрати.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 5 763 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 252, 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Захід.Нет залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2019 у цій справі без змін.

2. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

4. Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 12.10.2020

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий-суддя О.П. Дубник

Судді О.В.Зварич

М.І.Хабіб