Постанова

від 08.10.2020 по справі 926/2062/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2020 р. Справа №926/2062/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Скрипчук О.С.,

секретар судового засідання Федорів Н.В.,

розглянув апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 23.03.2020 за № 9-24-0.71-1184/2-20

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.03.2020 (повний текст рішення складено 10.03.2020, головуючий суддя Байталюк В.Д., судді Желік Б,Є., Ніколаєв М.І.)

у справі № 926/2062/19

за позовом Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області, м.Чернівці

до відповідачів:

1. Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, м. Івано-Франківськ

2. Державного підприємства "Дослідне господарство "Яблунівське" Придністровської дослідної станції садівництва Національної Академії Аграрних наук України, с. Годилів Сторожинецький район Чернівецька область

3. Чернівецької міської ради, м. Чернівці

про скасування рішення державного реєстратора територіального управління юстиції управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області

за участю представників:

від позивача - Решетник В.Ф.,

від відповідача 1 - не з`явились,

від відповідача 2 - Бурма С.В.,

від відповідача 3 - не з`явились,

05 вересня 2019 року Головне управління Держгеокадастру (надалі - ГУ ДГК) в Чернівецькій області звернулося до Господарського суду Чернівецької області із позовом до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції (надалі - УДР ГТУЮ) у Чернівецькій області та Державного підприємства Дослідне господарство Яблунівське Придністровської дослідної станції садівництва Національної академії аграрних наук України (надалі - ДП Яблунівське ) про скасування записів в Державному реєстрі, які вчинені на підставі прийнятих рішень державного реєстратора Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Футулуйчук Юліани Дмитрівни та ОСОБА_1 та стосуються визначення правокористувачем земельних ділянок ДП Яблунівське , а саме:

- рішення про державну реєстрацію від 10.11.2014, номер запису про право власності - 29255249, здійснений державним реєстратором Футулуйчук Юліаною Дмитрівною при реєстрації права постійного користування на земельну ділянку кадастровий номер 7310136300:18:002:1013 площею 38,8153 га;

- рішення про державну реєстрацію від 29.09.2017, номер запису про право власності - 22569648, здійснений ОСОБА_1 , щодо реєстрації права постійного користування на земельну ділянку кадастровий номер 7310136300:18:002:1020 площею 27,0745 га;

- рішення державного реєстратора від 29.09.2017, номер запису про право власності - 22573188, здійснений ОСОБА_1 , щодо реєстрації права постійного користування на земельну ділянку кадастровий номер 7310136300:11:005:1021 площею 6,2922 га;

- рішення державного реєстратора від 29.09.2017, номер запису про право власності - 22572451, здійснений ОСОБА_1 , щодо реєстрації права постійного користування на земельну ділянку кадастровий номер 7310136300:18:002:1022 площею 5,4486 га.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що право постійного користування відповідною земельною ділянкою, яка згодом була поділена на три земельні ділянки, належало Придністровській дослідній станції садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрних наук, однак, вказана юридична особа була ліквідована. В свою чергу, розпорядником вищезгаданих земельних ділянок є позивач і до нього не надходило жодних звернень від ДП Яблунівське щодо надання йому у користування спірних земельних ділянок; також позивач не приймав жодних розпорядчих документів щодо передачі зазначених ділянок у користування ДП Яблунівське , а тому оспорювані реєстраційні дії були проведені з грубим порушенням положень законодавства України, а саме, статтей 116, 122 Земельного кодексу України та пункту 81-2 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 02.03.2020 в позові у даній справі відмовлено.

Вказане рішення обґрунтовано наступним:

1) відповідно до постанови президії Української академії аграрних наук № 2 від 22.01.2004 та виданих на її виконання наказів Української академії аграрних наук № 11 від 05.02.2004 та Придністровської дослідної станції садівництва № 10-к від 06.04.2004, розподільчого балансу та протоколу комісії Придністровської дослідної станції садівництва Буковинського інституту агропромислового виробництва УААН, пункту 1.4 статуту відповідача-2, Державне підприємство "Дослідне господарство "Яблунівське" було утворено шляхом виділу з Придністровської дослідної станції садівництва, яке було постійним землекористувачем на підставі державного акта;

2) право постійного користування спірною земельною ділянкою є речовим правом на нерухоме майно і воно включене до обсягу прав, яких набув в процесі виділу правонаступник - Державне підприємство "Дослідне господарство "Яблунівське";

3) станом на день ухвалення рішення державний акт на право постійного користування земельною ділянкою є чинним, а Придністровська дослідна станція Інституту садівництва не була ліквідована, що свідчить про те, що права або законні інтереси позивача спірними рішеннями і записами не порушені.

У зв`язку з тим, що місцевий господарський суд відмовив в позові через його необґрунтованість та відсутність порушень прав або законних інтересів позивача, він не досліджував заяву відповідача-2 про сплив позовної давності стосовно позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора від 10.11.2014.

Не погодившись з даним рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, з огляду на його необґрунтованість, незаконність та суперечність нормам матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задоволити.

У своїй апеляційній скарзі скаржник послався на наступне:

1) спірні реєстраційні дії суперечать нормам ч.5 ст. 116 Земельного кодексу України, якою передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Таким чином, з огляду на ч. 5 ст. 116, а також на ст. 104, 141 Земельного кодексу України, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про те, що чинне законодавство не передбачає порядку переходу права постійного користування земельною ділянкою;

2) Придністровська дослідна станція садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України була постійним землекористувачем спірної земельної ділянки на підставі акта серії ЧВ №000002, виданого 15.02.1994. На підставі наказу Української академії аграрних наук №126 від 06.12.1999, Придністровська дослідна станція садівництва Інституту садівництва була ліквідована, а інститут ліквідації, в свою чергу, передбачає припинення діяльності без правонаступництва. З огляду на це, Господарський суд Чернівецької області при вирішенні справи не дослідив питання про те, чи на законних підставах було включено до розподільчого балансу спірну земельну ділянку, та чи були наявні розпорядчі документи видані Придністровською дослідною станцією садівництва Інституту щодо передачі чи відступлення прав на земельну ділянку у спосіб, передбачений Земельним кодексом України;

3) судом не було враховано та не було оцінено той факт, що у спірних правовідносинах відбулося фактичне вилучення земельної ділянки від постійного землекористувача та її передача новоутвореній юридичній особі - ДП Яблунівське ;

4) судом помилково зроблено висновок щодо визначення розпорядника земельної ділянки в особі Національної академії аграрних наук України та не встановлено до якої форми власності належить спірна земельна ділянка. Так, за даними Державного земельного кадастру України і відомостей Державного реєстру речових прав, спірна земельна ділянка належить до державної форми власності, тобто її власником є держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області. Правовою підставою для такого висновку є, зокрема, пункти 4 та 5 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06.09.2012 № 5245-УІ ;

5) зі змісту рішення вбачається, що предметом судового дослідження у даній справі були питання щодо управління окремими об`єктами державної власності, однак, в той же час, предметом позову у даній справі є вимога про скасування записів в державному реєстрі. Вказане свідчить про те, що суд вийшов за межі предмета позову.

Відповідач-2 подав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи та вимоги апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін. Стосовно доводів скаржника зазначив наступне:

1) матеріалами справи підтверджується факт правонаступництва Державного підприємства Дослідне господарство Яблунівське Придністровської дослідної станції садівництва Національної академії аграрних наук України щодо майна, майнових прав і зобов`язань Придністровської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрних наук, у тому числі, в частині прав землекористувача на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ЧВ № 000002;

2) відповідно до статті 109 Цивільного кодексу України, в процесі виділу частина прав та обов`язків за розподільчим балансом переходить до правонаступника юридичної особи. Таке правонаступництво є універсальним, оскільки правонаступник повністю замінює собою попередника у відповідному обсязі прав і обов`язків останнього. Таким чином, на думку відповідача-2, право постійного користування земельною ділянкою є речовим правом на нерухоме майно і воно належало Придністровській дослідній станції садівництва, а тому, за загальним правилом, може включатися до обсягу прав, яких набуває правонаступник ДП Дослідне господарство Яблунівське в процесі виділу. При цьому земельне законодавство не містить норм, які б забороняли передачу права постійного землекористування в порядку правонаступництва або чітко визначали, що в процесі реорганізації та виділу таке право не переходить;

3) поділ первинної земельної ділянки (кадастровий №7310136300:18:002:1013) відбувся на підставі звернення ДП Дослідне господарство Яблунівське до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (лист № 57 від 10.08.2017). Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №24-1483/14-17-СГ від 30.08.2017 було погоджено такий поділ земельної ділянки. В подальшому, три новоутворені земельні ділянки були зареєстровані у Державному земельному кадастрі саме Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області. Кожна спірна реєстраційна дія, яка є предметом розгляду, вчинялася за заявою і за погодженням з уповноваженими представниками Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, зокрема, проведені у 2017 році державні реєстрації поділу земельної ділянки вчинені за трьома спільними заявами керівника відповідача та представника Головного управліннч Держгеокадастру у Чернівецькій області Левченка Івана Сергійовича;

4) державний акт на право постійного користування землею серії ЧВ № 000002 від 15.02.1994, наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області № 24-1483/14-17-СГ та рішення кадастрових реєстраторів про реєстрацію земельних ділянок ніким не оскаржувалися, є чинними, через що немає правових підстав для скасування спірних рішень;

5) безпідставними є посилання скаржника на ст. 141 ЗК України, яка визначає підстави припинення права користування земельною ділянкою. В свою чергу, позивач не надав жодного розпорядчого документу або рішення суду про вилучення спірної земельної ділянки у первинного землекористувача - Придністровської дослідної станції садівництва, або у його правонаступника - ДП Дослідне господарство Яблунівське ;

6) на думку відповідача-2, у спірних правовідносинах позивач не довів, яким чином оскаржувані рішення порушують його права або охоронювані законом інтереси та в чому проявилося настання негативних наслідків для позивача внаслідок ухвалення державними реєстраторами оскаржуваних рішень.

Відповідач-1 також подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи та вимоги апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін. Стосовно суті спірних правовідносин, відповідач-1 зазначив про те, що відповідач-2 є правонаступником Придністровської дослідної станції садівництва, а, отже, до нього на законних підставах перейшло право постійного користування спірною земельною ділянкою, що свідчить про законність усіх оспорюваних реєстраційних дій.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.10.2020 до участі у справі було залучено Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції як правонаступника відповідача-1 Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.

Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції обізнане про хід даного судового процесу (зокрема, саме за його заявою було постановлено ухвалу суду від 08.10.2020), а позиція відповідача-1 у справі викладена у відзиві на апеляційну скаргу та є обов`язковою для врахування в силу ч.2 ст. 52 ГПК України, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що немає необхідності у відкладенні розгляду даної справи з підстав залучення особи-правонаступника.

Відповідач-3 не виклав своєї позиції по суті спору у даній справі, а також жодного разу не забезпечив явку свого представника в судові засідання, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судових засідань у даній справі за адресою, відомості про яку містяться в матеріалах справи та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, а також на те, що явка учасників судового процесу не визнавалася обов`язковою, колегія суддів вважає, що розгляд апеляційної скарги можливо завершити без представників відповідача-3.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення з огляду на наступне:

Рішенням Виконавчого комітету Чернівецької міської ради народних депутатів №38/2 від 25.01.1994 в постійне користування Придністровської дослідної станції Інституту садівництва було надано земельну ділянку площею 38,8 кв.м, що розташована за адресою: вул. Червоноармійстка - вул. Сторожинецька - вул. Ровенська з цільовим призначенням - для виробничих потреб.

На підставі вищевказаного рішення, 15.02.1994 Чернівецькою міською радою народних депутатів було видано державний акт на право постійного користування землею серії ЧВ № 000002, додатком до якого є схема землекористування, з якої вбачається конфігурація та точки прив`язки земельної ділянки, а також суміжні землевласники.

З інформації, що наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань вбачається, що Придністровська дослідна станція Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України є юридичною особою, яка була зареєстрована 13.05.1992, якій присвоєно ідентифікаційний код 00494700 та єдиним засновником якої є Національна академія аграрних наук України.

Наказом Української академії аграрних наук № 126 від 06.12.1999 на базі майна Придністровської дослідної станції Інституту садівництва та Чернівецької державної сільськогосподарської дослідної станції створено Буковинський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук. При цьому наказом академії визначено, що новостворений Буковинський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук є правонаступником Чернівецької державної сільськогосподарської дослідної станції та Придністровської дослідної станції Інституту садівництва які, як зазначено в тексті наказу, ліквідуються.

Пунктом 8 вказаного наказу ухвалено на базі частини майна і земель Буковинського інституту агропромислового виробництва створити Придністровську дослідну станцію садівництва з правом юридичної особи, підпорядкувавши її Буковинському інституту агропромислового виробництва.

Попри наявність наказу № 126 від 06.12.1999, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на даний час відсутні відомості про припинення Придністровської дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, як і відомості про перебування вказаної юридичної особи в процесі припинення. В той же час, з документів, що наявні в матеріалах даної справи, вбачається, що Придністровська дослідна станція садівництва Буковинського інституту агропромислового виробництва діяла, використовуючи той же ідентифікаційний код №00494700, що і Придністровська дослідна станція Інституту садівництва (а.с. 90-94, т.1).

Постановою президії Української академії аграрних наук № 2 від 22.01.2004 вирішено реорганізувати Придністровську дослідну станцію садівництва Буковинського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук шляхом створення на базі її землі та майна юридичної особи - Державного підприємства дослідного господарства "Яблунівське" Придністровської дослідної станції садівництва Буковинського інституту агропромислового виробництва УААН.

На виконання постанови президії Української академії аграрних наук № 2 від 22.01.2004, наказом Української академії аграрних наук № 11 від 05.02.2004 створено Державне підприємство дослідне господарство "Яблунівське" Придністровської дослідної станції садівництва Буковинського інституту агропромислового виробництва УААН на базі землі і майна госпрозрахункового підрозділу Придністровської дослідної станції садівництва Буковинського інституту агропромислового виробництва УААН. Згідно з пунктом 4 цього наказу, Державне підприємство дослідне господарство "Яблунівське" Придністровської дослідної станції садівництва Буковинського інституту агропромислового виробництва УААН визначено правонаступником Придністровської дослідної станції садівництва Буковинського інституту агропромислового виробництва УААН в частині переданого йому майна, майнових прав і зобов`язань. Директору Буковинського інституту агропромислового виробництва УААН доручено утворити комісію з приймання-передачі землі і майна та здійснити таку передачу.

На виконання постанови президії Української академії аграрних наук № 2 від 22.01.2004 і наказу Української академії аграрних наук № 11 від 05.02.2004 Придністровською дослідною станцією садівництва видано наказ № 10-к від 06.04.2004, яким утворено комісію з приймання-передачі землі та вирішено передати за актом приймання-передачі землю і майно Придністровської дослідної станції садівництва.

11.02.2004 здійснено державну реєстрацію Державного підприємства дослідне господарство "Яблунівське" Придністровської дослідної станції садівництва Буковинського інституту агропромислового виробництва УААН з кодом ЄДРПОУ 32831123 (номер реєстраційної дії № 1 036 120 0000 000376). У статуті цієї юридичної особи зазначено про те, що вона створена в процесі реорганізації Придністровської дослідної станції садівництва Буковинського інституту агропромислового виробництва УААН та є її правонаступником.

Утвореною комісією Придністровської дослідної станції садівництва Буковинського інституту агропромислового виробництва УААН складено розподільчий баланс між Придністровською дослідною станцією садівництва та Державним підприємством дослідне господарство "Яблунівське" Придністровської дослідної станції садівництва Буковинського інституту агропромислового виробництва УААН.

Протоколом комісії Придністровської дослідної станції садівництва Буковинського інституту агропромислового виробництва УААН, який затверджений директорами Буковинського інституту агропромислового виробництва УААН і Придністровської дослідної станції садівництва Буковинського інституту агропромислового виробництва УААН, здійснений розподіл майна і землі між Придністровською дослідною станцією садівництва Буковинського інституту агропромислового виробництва УААН та Державним підприємством дослідне господарство "Яблунівське" Придністровської дослідної станції садівництва Буковинського інституту агропромислового виробництва УААН.

Згідно з додатком № 1 до протоколу спірна земельна ділянка площею 38,82 га передана Державному підприємству дослідному господарству "Яблунівське" Придністровської дослідної станції садівництва Буковинського інституту агропромислового виробництва УААН.

Наказом Національної академії аграрних наук України № 364 від 21.12.2011 Державне підприємство дослідне господарство "Яблунівське" Придністровської дослідної станції садівництва Буковинського інституту агропромислового виробництва УААН виведено з підпорядкування Буковинського інституту агропромислового виробництва УААН та перейменоване у Державне підприємство "Дослідне господарство "Яблунівське" Придністровської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" з підпорядкуванням Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України.

В матеріалах справи міститься копія статуту вказаної юридичної особи в редакції станом на січень 2012 року (а.с. 37-43, т.2). Також з відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань вбачається, що поточне найменування юридичної особи із ідентифікаційним кодом 32831123 є Державне підприємство "Дослідне господарство "Яблунівське" Придністровської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України".

07.10.2014 Управлінням Держземагентства у м.Чернівцях на підставі технічної документації із земелустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в Державному земельному кадастрі України було зареєстровано вказану земельну ділянку площею 38,8153 га. під кадастровим номером №7310136300:18:002:1013, а її місцезнаходженням визначено: м.Чернівці, вул. Рівненська.

З реєстраційних справ на земельну ділянку, які наявні у матеріалах даної справи, вбачається, що 06.11.2014 до державного реєстратора реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Футулуйчук Юліани Дмитрівни звернулись:

- Головне управління Держземагентства у Чернівецькій області із заявою про реєстрацію виникнення державної права власності на земельну ділянку №7310136300:18:002:1013;

- ДПДГ "Яблунівське" Придністровської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України із заявою про реєстрацію права користування на земельну ділянку №7310136300:18:002:1013.

На підставі вказаних вище документів (в т.ч. тих, що підтверджують правонаступництво ДП ДГ "Яблунівське" Придністровської дослідної станції садівництва Інституту садівництва НААН України), 07.11.2014 державним реєстратором Реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Чернівецької області прийнято рішення:

- № 17027594 проведено державну реєстрацію державної форми власності на земельну ділянку кадастровий № 7310136300:18:002:1013 за державою в особі Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області;

- № 17030065 про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою кадастровий № 7310136300:18:002:1013 площею 38,8153 га, з цільовим призначенням для сільськогосподарського виробництва, яка розташована в м. Чернівці по вул. Рівненській (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 495433673101), за ДП ДГ "Яблунівське" Придністровської дослідної станції садівництва НААН України.

20.03.2017 Національна академія аграрних наук України листом № 10.1.3/42 надала для ДПДГ "Яблунівське" Придністровської дослідної станції садівництва Інституту садівництва НААН України дозвіл на розроблення технічної документації з землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий №7310136300:18:002:1013 площею 38,8153 га, яка розташована в м. Чернівці на вул. Рівненській і якою користується Дослідне господарство "Яблунівське" на земельні ділянки площею 6,3338 га, 5,4608 га та 27,0207 га.

10.08.2017 ДПДГ "Яблунівське" Придністровської дослідної станції садівництва Інституту садівництва НААН України звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області з листом № 57 щодо погодження поділу земельної ділянки кадастровий № 7310136300:18:002:1013 згідно виготовленої технічної документації із землеустрою.

30.08.2017 Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області своїм наказом № 24-1483/14-17-СГ погодило поділ земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 38,8077 га кадастровий №7310136300:18:002:1013 та доручило керівнику відповідного відділу Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області забезпечити реєстрацію земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

07.09.2017 ДПДГ "Яблунівське" Придністровської дослідної станції садівництва Інституту садівництва НААН України своїм наказом № 16 затвердило технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий № 7310136300:18:002:1013.

На підставі вказаних документів та спільних заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від представників Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області та ДПДГ "Яблунівське" Придністровської дослідної станції садівництва Інституту садівництва НААН України державним реєстратором прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради 28.09.2017 було прийнято рішення № 37316640, 37320126 та 37319489 про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою кадастровий № 7310136300:18:002:1020 площею 27,0745 га, кадастровий № 7310136300:11:005:1021 площею 6,2922 га, кадастровий № 7310136300:18:002:1022 площею 5,4486 га, які розташовані в м.Чернівці по вул. Рівненській за ДПДГ "Яблунівське" Придністровської дослідної станції садівництва Інституту садівництва НААН України.

Отже, на підставі дозволу Національної академії аграрних наук України на поділ земельної ділянки від 20.03.2017, технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий № 7310136300:18:002:1013, яка виготовлена 11.05.2017, погоджена розпорядником земель Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області 30.08.2017 та затверджена 07.09.2017 землекористувачем ДПДГ "Яблунівське" Придністровської дослідної станції садівництва Інституту садівництва НААН України був здійснений поділ земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 38,8077 га кадастровий №7310136300:18:002:1013, у результаті чого утворені три вищевказані нові земельні ділянки.

Відповідно до статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції станом на момент вчинення спірних реєстраційних дій), право постійного користування земельною ділянкою є речовим правом на нерухоме майно, яке є похідним від права власності. Таке право підлягає державній реєстрації та виникає з моменту такої реєстрації (якщо воно оформлене після 01.01.2013). Право постійного користування земельною ділянкою, що виникло до вказаної дати, визнається дійсним за наявності однієї з таких умов: його реєстрація була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення; на момент виникнення такого права діяло законодавство, що не передбачало його обов`язкової реєстрації.

У рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 зазначено, що стаття 92 Земельного кодексу України від 2001 року не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення осіб. Отже, громадяни та юридичні особи зберігають право на земельні ділянки, одержані ними до 1 січня 2002 року у власність, у тимчасове користування або на умовах оренди в розмірах, що були раніше передбачені чинним законодавством.

Згідно приписів статті 92, статті 125 Земельного кодексу України, право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством України.

Частина четверта статті 7 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" відносить до складових матеріально-технічної бази наукових установ будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші матеріальні цінності, нематеріальні активи. Відповідно до законодавства та з урахуванням організаційно-правової форми наукової установи з метою забезпечення провадження її статутної діяльності засновником закріплюються за нею на основі права оперативного управління чи господарського відання або передаються їй у власність будівлі, споруди, майнові комплекси, комунікації, обладнання, транспортні засоби та інше майно.

Згідно з частиною п`ятою статті 7 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" земельні ділянки передаються державним і комунальним науковим установам у постійне користування у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, і не можуть бути вилучені (припинено право постійного користування земельною ділянкою) за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування без згоди власника (власників) або уповноваженого ним (ними) органу чи Президії Національної академії наук України або національних галузевих академій наук.

Відповідно до ст. 37 Цивільного кодексу УРСР (який діяв станом на момент прийняття Українською академією аграрних наук наказу №126 від 06.12.1999), юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Статтею 104 ЦК України (в редакції, що була чинною станом на 2004 та 2011 роки) визначено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Як зазначалося вище, з відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань вбачається, що Придністровська дослідна станція Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (ідентифікаційний код 00494700), не була ліквідована. Натомість, на підставі наказу №126 від 06.12.1999 Українською академією аграрних наук було створено Буковинський інститут агропромислового виробництва, за яким було закріплено землі та майно Придністровської дослідної станції Інституту садівництва та визначено, що Буковинський інститут агропромислового виробництва є правонаступником останньої. Більше того, як зазначалося вище, Придністровська дослідна станція Буковинського інституту агропромислового виробництва продовжувала діяти з ідентифікаційним кодом 00494700, про що свідчать відбитки печаток на документах, наявних у даній справі.

В подальшому, на підставі постанови президії Української академії аграрних наук № 2 від 22.01.2004 та виданих на її виконання наказів Української академії аграрних наук № 11 від 05.02.2004 та Придністровської дослідної станції садівництва № 10-к від 06.04.2004, розподільчого балансу та протоколу комісії Придністровської дослідної станції садівництва Буковинського інституту агропромислового виробництва УААН, пункту 1.4 статуту ДП ДГ "Яблунівське", зареєстрованого Сторожинецькою районною державною адміністрацією 11.02.2004, було утворено ДП ДГ "Яблунівське" шляхом реорганізації Придністровської дослідної станції садівництва.

Матеріалами даної справи підтверджується факт переходу прав та обов`язків від однієї юридичної особи до іншої на кожному з етапів перетворення Придністровської дослідної станції Інституту садівництва у ДПДГ "Яблунівське" Придністровської дослідної станції Інституту садівництва НААН України. Колегія суддів додатково звертає увагу на те, що ДПДГ "Яблунівське" є державним підприємством та продовжує залишатися у сфері управління НААН України.

Таким чином, суд відхиляє доводи скаржника як про факт припинення Придністровської дослідної станції Інституту садівництва, так і про те, що вказана особа не може вважтися правопопередником відповідача-2.

Земельний кодекс України регулює можливість чи неможливість переходу речових прав на земельні ділянки в порядку правонаступництва, зокрема, щодо права власності, права оренди, емфітевзису та суперфіцію. Водночас, стосовно права постійного користування земельною ділянкою такої норми земельне законодавство не містить. Тобто, в чинному Земельному кодексі України відсутня як пряма вказівка щодо можливості переходу вказаного права в порядку правонаступництва, так і чітка заборона такого переходу, тому в спірних правовідносинах слід застосовувати загальні норми цивільного законодавства.

За змістом статті 109 Цивільного кодексу України (в редакції на момент виділу другого відповідача) виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних юридичних осіб.

Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою є речовим правом на нерухоме майно і воно належало Придністровській дослідній станції садівництва, а тому може включатися до обсягу прав, яких набуває правонаступник - ДПДГ "Яблунівське" в процесі виділу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

З огляду на це, стаття 116 Земельного кодексу України, на яку посилається скаржник, не може бути застосована у спірних правовідносинах, оскільки передбачає підстави первинного набуття права користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності. В той же час, в розрізі спірних правовідносин йдеться про перехід права, яке було раніше набуте, в порядку правонаступництва.

Такий висновок відповідає рішенню Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005, в пункті 5.4 якого зазначено, що поняття "набувають права" за змістом статті 116 Земельного кодексу України припускають поширення цього поняття лише на випадки первинного отримання земельної ділянки із земель державної та комунальної власності підприємствами, установами та організаціями, що належать до державної або комунальної власності, а також громадянами та юридичними особами, які набувають права власності та користування земельними ділянками.

Аналогічні висновки стосовно застосування норм права зроблені Верховим Судом України в постанові від 21.02.2011 у справі № 21-3а11 та Верховним Судом в постановах від 10.10.2018 у справі № 907/916/17 та від 31.01.2019 у справі №914/839/18.

Колегія суддів також вважає безпідставними посилання скаржника на ч.1 ст. 141 Земельного кодексу України, яка серед підстав для припинення права користування земельною ділянкою передбачає такі, як вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом (пункт б ) та припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій (пункт в ), оскільки в матеріалах даної справи відсутні розпорядчі документи або рішення суду про вилучення спірної земельної ділянки у первинного землекористувача - Придністровської дослідної станції садівництва, або у його правонаступника - ДПДГ "Яблунівське". Також аналіз норм земельного законодавства дає підстави для висновку, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення підприємства, установи, організації, допускається лише у випадку, коли припинення останніх виключає правонаступництво, що, зокрема, підтверджується правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 21.02.2011 у справі № 21-3а11. Таким чином, у разі наявності правонаступника(ів) у набувачів права постійного землекористування, вказане право переходить до цього правонаступника(ів).

Відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор прав у межах своїх повноважень здійснює державну реєстрацію прав власності, інших речових прав на нерухомість, їх обмежень, правочинів щодо нерухомого майна або відмовляє в такій реєстрації; присвоює в установленому законом порядку кадастровий номер об`єкту нерухомого майна; скасовує в установленому законом порядку державну реєстрацію прав та кадастровий номер у разі поділу, об`єднання чи знищення об`єкта нерухомого майна; встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законів та інших нормативно-правових актів, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на об`єкт нерухомого майна, наявності інших підстав для державної реєстрації прав або відмови в такій реєстрації; відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні дані; веде реєстраційні справи щодо об`єктів нерухомого майна, речові права на які зареєстровані у Державному реєстрі прав; надає відомості та витяги з Державного реєстру прав або відмовляє у наданні таких у встановлених цим Законом випадках; видає свідоцтво, яке підтверджує реєстрацію права власності на нерухомість та містить кадастровий номер; видає документ установленого зразка про реєстрацію інших речових прав, обмежень речових прав.

Підстави для державної реєстрації прав та перелік документів для державної реєстрації прав на нерухоме майно передбачені статтями 18 та 19 Закону.

Частиною першою статті 24 Закону визначений вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації права. При цьому, частиною третьою цієї статті Закону встановлено, що відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Матеріали реєстраційної справи № 495433673101 стосовно земельної ділянки кадастровий № 7310136300:18:002:1013, з урахуванням встановленого судом факту правонаступництва ДПДГ "Яблунівське", свідчать про правомірність дій державного реєстратора при прийнятті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №17030065 від 07.11.2014 та вчиненні ним запису про право власності № 29255249 від 10.11.2014.

Відповідно до пункту "й" частини другої статті 25 Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок відноситься до документації із землеустрою.

Згідно з статтею 26 Закону України "Про землеустрій" землекористувачі можуть бути замовниками документації із землеустрою.

Статтею 30 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Відповідно до ч.12 ст. 186 Земельного кодексу України, технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок погоджується: у разі якщо поділ, об`єднання земельних ділянок здійснюється її користувачем - власником земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - органом виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу; у разі поділу, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, - заставодержателем; у разі поділу, об`єднання власником земельної ділянки, що перебуває у користуванні, - землекористувачем. Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок затверджується замовником.

Таким чином, матеріали даної справи свідчать про те, що ДПДГ "Яблунівське" як правонаступник Придністровської дослідної станції садівництва, було законним землекористувачем земельної ділянки кадастровий № 7310136300:18:002:1013 площею 38,8153 га, яка розташована в м. Чернівці на вул. Рівненській на підставі відповідного державного акту.

Матеріали даної справи свідчать, що присвоєння кадастрового номера цій земельній ділянці у 2014 році та реєстрація права державної власності на неї відбулися за ініціативи Головного управління Держземагентства у Чернівецькій області (яке у 2015 році було реорганізовано у Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 5 від 14.01.2015).

Поділ вказаної земельної ділянки на три новоутворені земельні ділянки, який було здійснено у 2017 році, відбувся за згодою та співініціативою органу, у розпорядженні якого перебуває земельна ділянка - Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, який, одночасно, є позивачем у даній справі.

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

З урахуванням норм частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Тобто, суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Неодмінною ознакою порушення права або охоронюваного законом інтересу є настання негативних наслідків для суб`єкта порушеного права.

Позивач звернувся із позовом у даній справі, обґрунтовуючи його тим, що ним було проведено моніторинг законності вчинення реєстраційних дій державними реєстраторами речових прав, в ході якого виявлено окремі порушення . В той же час, з огляду на положення статей 3, 15, 16 ЦК України, таке твердження позивача колегія суддів вважає необґрунтованим зважаючи на фактичну задіяність та поінформованість позивача про прийняття державними реєстраторами спірних рішень про реєстрацію прав на спірну земельну ділянку (ділянки).

З огляду на свої фактичні дії у спірних правовідносинах, які свідчать про визнання ним у 2014-2017 роках права постійного користування за ДПДГ Яблунівське спірною земельною ділянкою (ділянками), позивач при зверненні із позовом у даній справі не обґрунтував також того, яким чином його права або законні інтереси були порушені спірними рішеннями (стали порушені такими у 2020 році) і яким чином такі будуть поновлені у випадку задоволення його позову.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, як такого, що ухвалено відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 129, 269, 271, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.03.2020 у справі №926/2062/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області - без задоволення.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 287, 288 ГПК України.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено 13.10.2020.

Головуюча суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя О.С. Скрипчук