Постанова

від 06.10.2020 по справі 910/12533/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2020 р. Справа№ 910/12533/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Демидової А.М.

при секретарі судового засідання Кульчицькій І.А.,

за участю представників: згідно з протоколом судового засідання,

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпроміновація

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 (повний текст складено 25.08.2020)

у справі № 910/12533/20 (суддя Полякова К.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпроміновація

до Акціонерного товариства Укртрансгаз

Товариства з обмеженою відповідальністю Техмаш

про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в :

У серпні 2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Укрпроміновація (далі - ТОВ Укрпроміновація ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства Укртрансгаз (далі - АТ Укртрансгаз ) та Товариства з обмеженою відповідальністю Техмаш (далі - ТОВ Техмаш ), у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення АТ Укртрансгаз про відхилення тендерної пропозиції ТОВ Укрпроміновація у межах процедури закупівлі № UA-2020-04-17-003094-с по предмету закупівлі з кодом ДК 021:2015 - 42110000-3 Турбіни та мотори (Запасні частини до ГТ-750-6) , оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій; визнати протиправним та скасувати рішення АТ Укртрансгаз про визначення ТОВ Техмаш переможцем в межах процедури закупівлі № UA-2020-04-17-003094-с по предмету закупівлі з кодом ДК 021:2015 - 42110000-3 Турбіни та мотори (Запасні частини до ГТ-750-6) , опубліковане 12.08.2020, оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій від 12.08.2020 № 1001/20/031-р-2 та повідомленням від 12.08.2020 про намір укласти договір.

В обґрунтування заявлених ТОВ Укрпроміновація вказало, що АТ Укртрансгаз неправомірно відхилило його тендерну пропозицію на закупівлю № UA-2020-04-17-003094-с по предмету закупівлі з кодом ДК 021:2015 - 42110000-3 Турбіни та мотори (Запасні частини до ГТ-750-6) та не надало строк на усунення виявлених невідповідностей у пропозиції ТОВ Укртпромінновація .

Разом з позовною заявою ТОВ Укрпроміновація подало заяву про забезпечення позову, в якій просило заборонити АТ Укртрансгаз укладати договір із переможцем закупівлі № UA-2020-04-17-003094-с - ТОВ Техмаш до прийняття рішення за результатами розгляду спору.

Заяву ТОВ Укрпроміновація мотивовано тим, що вжиття таких заходів забезпечення позову як заборона відповідачу (замовнику) вчиняти дії - укладати договір з переможцем закупівлі поновить порушені права ТОВ Укрпроміновація , оскільки, у разі прийняття судом рішення про задоволення цього позову, зазначене матиме наслідком укладення спірного договору з позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 у задоволенні заяви ТОВ Укрпроміновація про забезпечення позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ Укрпроміновація , місцевий господарський суд вказав, що подана ТОВ Укрпроміновація заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, ТОВ Укрпроміновація звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ТОВ Укрпроміновація посилається на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність викладених у оскаржуваній ухвалі висновків обставинам справи.

Зокрема, на думку ТОВ Укрпроміновація , існують обставини, які свідчать про реальну можливість АТ Укртрансгаз укласти договір з переможцем закупівлі - ТОВ Техмаш до прийняття рішення за результатами розгляду спору; в разі невжиття заходів забезпечення позову та подальшого укладення договору взагалі втрачається право на захист прав позивача у вибраний ним спосіб.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2020 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Євсіков О.О., судді Демидова А.М., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Укрпроміновація на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 у справі № 910/12533/20 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 ст. 271 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як свідчать матеріали справи та встановленого господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, ТОВ Укрпроміновація звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до АТ Укртрансгаз та ТОВ Техмаш , у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення АТ Укртрансгаз про відхилення тендерної пропозиції ТОВ Укрпроміновація у межах процедури закупівлі № UA-2020-04-17-003094-с по предмету закупівлі з кодом ДК 021:2015 - 42110000-3 Турбіни та мотори (Запасні частини до ГТ-750-6) , оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій; визнати протиправним та скасувати рішення АТ Укртрансгаз про визначення ТОВ Техмаш переможцем в межах процедури закупівлі № UA-2020-04-17-003094-с по предмету закупівлі з кодом ДК 021:2015 - 42110000-3 Турбіни та мотори (Запасні частини до ГТ-750-6) , опубліковане 12.08.2020, оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій від 12.08.2020 № 1001/20/031-р-2 та повідомленням від 12.08.2020 про намір укласти договір.

Разом з позовною заявою ТОВ Укрпроміновація подало заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити АТ Укртрансгаз укладати договір із переможцем закупівлі № UA-2020-04-17-003094-с - ТОВ Техмаш до прийняття рішення за результатами розгляду спору.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Забезпечення позову - це по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову (зазначеної позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 24.09.2020 у справі № 910/8499/20).

Статтею 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Таким чином, звертаючись з відповідною заявою, позивач повинен обґрунтувати імовірність утруднення виконання рішення або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів - саме з урахуванням предмета позову і неможливість виконання позовних вимог у випадку їх задоволення.

З матеріалів вбачається, що предметом позову є вимога немайнового характеру про визнання недійсними результатів аукціону у процедурі закупівлі, визнання протиправними та скасування рішень.

Враховуючи встановлені у справі обставини, вимоги позову, обґрунтування та вимоги заяви про забезпечення позову, а також норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що подана заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог; підстави для задоволення заяви ТОВ Укрпроміновація про забезпечення позову - відсутні.

Щодо тверджень апеляційної скарги ТОВ Укрпроміновація про те, що: існування обставин, які свідчать про реальну можливість АТ Укртрансгаз укласти договір з переможцем закупівлі - ТОВ Техмаш до прийняття рішення за результатами розгляду спору; в разі невжиття заходів забезпечення позову та подальшого укладення договору взагалі втрачається право на захист прав позивача у вибраний ним спосіб, колегія суддів апеляційної інстанції відзначає таке.

Згідно з ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Враховуючи положення ч. 11 ст. 137 ГПК України, суд зобов`язаний з`ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову задоволенню заявлених позовних вимог, та не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення позову практично є задоволення заявлених позовних вимог, і при цьому спір не вирішується по суті.

Позов не може бути забезпечений таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.

Враховуючи вимоги позову (зокрема про визнання протиправним та скасування рішення АТ Укртрансгаз про визначення ТОВ Техмаш переможцем в межах процедури закупівлі № UA-2020-04-17-003094-с по предмету закупівлі з кодом ДК 021:2015 - 42110000-3 Турбіни та мотори (Запасні частини до ГТ-750-6) , опубліковане 12.08.2020, оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій від 12.08.2020 № 1001/20/031-р-2 та повідомленням від 12.08.2020 про намір укласти договір) та обраний позивачем спосіб забезпечення позову (заборонити АТ Укртрансгаз укладати договір із переможцем закупівлі № UA-2020-04-17-003094-с - ТОВ Техмаш до прийняття рішення за результатами розгляду спору), колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що у цьому випадку забезпечення позову буде по своїй суті, з однієї сторони, частково тотожним задоволенню заявлених позовних вимог до прийняття рішення по суті, що не узгоджується з вимогами чинного процесуального законодавства, а з іншої сторони, істотно порушить баланс інтересів всіх учасників спору. Крім того, посилання позивача на те, що у разі прийняття судом рішення про задоволення цього позову, зазначене матиме наслідком укладення спірного договору з позивачем, є лише безпідставним припущенням.

При цьому колегія суддів залишає без розгляду клопотання позивача, подане апеляційному суду 15.09.2020, про заміну одного заходу забезпечення позову іншим (шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання укладених на час розгляду апеляційної скарги договорів з переможцем тендерних закупівель), оскільки такі нові вимоги забезпечення не розглядались місцевим судом і відповідне процесуальне рішення щодо них не приймалось.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Колегія суддів також зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників судового процесу колегія судів з урахуванням п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.

У справі, що розглядається, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судове рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275 - 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпроміновація на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 у справі № 910/12533/20 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 у справі № 910/12533/20 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/12533/20.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 13.10.2020.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

А.М. Демидова