Рішення
від 02.10.2020 по справі 902/351/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" жовтня 2020 р. м. Вінниця Cправа № 902/351/20

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.

при секретарі Сичук І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС", вул. В. Нестерчука, буд. 1, м. Калинівка, Калинівський район, Вінницька область, 22400, код - 32495389

до : ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ", вул. Хмельницьке шосе, буд. 122, оф. 301, м. Вінниця, 21021, код - 37691047

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 , АДРЕСА_2

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Виконавчого комітету Вінницької міської ради, вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21100

про розірвання договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі товариства, визначення розміру статутного капіталу та часток учасників, зобов`язання вчинити дії

за участю представників:

позивача: Цимбал Альона Анатоліївна, ордер серії КС № 538334 від 17.06.2020 року

відповідача 1: не з`явився

відповідача 2: не з`явився

третьої особи ( ОСОБА_2 ): не з`явився

третьої особи (Виконавчого комітету Вінницької міської ради): Калачик Наталія Михайлівна, посвідчення № 2182 від 14.09.2016 року

В С Т А Н О В И В :

13.04.2020 року на адресу Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" до ОСОБА_1 про розірвання договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі товариства, стягнення часток (витребування з володіння) та зобов`язання вчинити дії, а саме:

- про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" від 15.11.2018 року;

- про стягнення (витребування з володіння) з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" (код 32495389) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" (код 37691047) у розмірі 19 %, що у грошовому вираженні становить 169 100,00 грн;

- про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" від 28.11.2018 року;

- про стягнення (витребування з володіння) ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" (код 32495389) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" (код 37691047) у розмірі 81 %, що у грошовому вираженні становить 720 900,00 грн;

- про зобов`язання державного реєстратора внести зміни до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" (код 37691047), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно змін у складі учасників, а саме: виключити відомості про учасника - ОСОБА_1 , розмір внеску до статутного капіталу 890 000,00 грн та включити відомості про учасника - Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" (код 32495389) розмір внеску до статутного капіталу - 890 000,00 грн.

Ухвалою суду від 15.04.2020 року зобов`язано Могилів-Подільську міську раду та Могилів-Подільську міську територіальну громаду надати інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 . Також, даною ухвалою зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" надати відомості про дату народження ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 21.04.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" залишено без руху на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.

28.04.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків до позовної заяви (б/н від 28.04.2020 року).

Також, 28.04.2020 року від представника позивача до суду надійшов супровідний лист (б/н від 28.04.2020 року) на виконання вимог ухвали суду від 21.04.2020 року.

18.05.2020 року на адресу суду від Виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради надійшов лист № 02-22/827 від 22.04.2020 року, в якому зазначено, що громадянин ОСОБА_1 станом на 21.04.2020 року зареєстрований за місцем проживання за адресою АДРЕСА_3 .

Ухвалою суду від 25.05.2020 року відкрито провадження у справі № 902/351/20 у порядку загального позовного провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 17.06.2020 року. Також, даною ухвалою, залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Виконавчий комітет Вінницької міської ради.

10.06.2020 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання (вх. № 01-34/5288/20 від 10.06.2020 року), в якому останній просить суд залучити до участі у справі як представника відповідача адвоката Скрижевського М.С.

15.06.2020 року до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 12.06.2020 року), в якій останній просить суд залучити до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство "ГЛІКОХІМ".

17.06.2020 року на електронну адресу від представника відповідача надійшло клопотання (б/н від 16.06.2020 року) про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв`язку з введеними карантинними заходами.

В судовому засіданні 17.06.2020 року судом постановлено ухвали про залучення ОСОБА_2 , в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ", в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/351/20 на 06.08.2020 року о 12:00 год., які занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 03.07.2020 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

06.07.2020 року на адресу суду від представника позивача б/н від 03.07.2020 року про забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", вчиняти/здійснювати/проводити будь-які реєстраційні дії та вносити зміни (записи) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" (код 37691047), розміру частки ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 ) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" (код 37691047), складу учасників (засновників/власників) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" (код 37691047), а також приймати рішення про державну реєстрацію зміни власника/учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" (код 37691047).

06.07.2020 року до суду від представника позивача надійшло ряд клопотань, а саме:

клопотання б/н від 03.07.2020 року (вх.канц. № 01-34/6118/20) про залучення до участі у розгляді справи в якості співвідповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ";

заява б/н від 03.07.2020 року (вх.канц. № 01-34/6119/20) про поновлення процесуального строку та долучення доказів до матеріалів справи;

заява б/н від 03.07.2020 року (вх.канц. № 01-34/6120/20) про зміну предмету позову, в якій останній просить суд:

- розірвати договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ГЛІКОХІМ" від 15.11.2018 року, укладеного між ТОВ "УКРХІМРЕСУРС" та ОСОБА_1 ;

- розірвати договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ГЛІКОХІМ" від 28.11.2018 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- визначити розмір статутного капіталу ТОВ "ГЛІКОХІМ" (код ЄДРПОУ 37691047) у розмірі 890 000,00 грн;

- визначити частку ТОВ "УКРХІМРЕСУРС" (код ЄДРПОУ 32495389) у статутному капіталі ТОВ "ГЛІКОХІМ" (код ЄДРПОУ 37691047) у розмірі 890 000,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ "ГЛІКОХІМ";

- зобов`язати державного реєстратора внести зміни до відомостей про ТОВ "ГЛІКОХІМ" (код ЄДРПОУ 37691047, адреса 21021, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 122, оф. 301), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно змін у складі учасників, а саме: виключити відомості про учасника - ОСОБА_1 розмір внеску до статутного капіталу - 890 000,00 грн та включити відомості про учасника - ТОВ "УКХІМРЕСУРС" (код ЄДРПОУ 32495389, адреса: 22400, Вінницька область, Калинівський район, м. Калинівка, вул. Нестерчука, буд. 1), розмір внеску до статутного капіталу - 890 000,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ "ГЛІКОХІМ".

Ухвалою суду від 07.07.2020 року (суддя Лабунська Т.І.) задоволено заяву позивача (б/н від 03.07.2020 року) про забезпечення позову. Застосовано захід забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", вчиняти/здійснювати/проводити будь-які реєстраційні дії та вносити зміни (записи) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" (код ЄДРПОУ 37691047), розміру частки ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 ) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" (код ЄДРПОУ 37691047), складу учасників (засновників/власників) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" (код ЄДРПОУ 37691047), а також приймати рішення про державну реєстрацію зміни власника/учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" (код ЄДРПОУ 37691047).

20.07.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшов супровідний лист б/н від 15.07.2020 року.

Також, 20.07.2020 року від представника позивача надійшла заява б/н від 15.07.2020 року про поновлення процесуального строку та долучення доказів до матеріалів справи.

Окрім того, 20.07.2020 на адресу суду від Виконавчого комітету Вінницької міської ради надійшов лист № 01-00-011-36096 від 15.07.2020 року. Додатком до листа додано копії документів реєстраційної справи ТОВ "ГЛІКОХІМ".

06.08.2020 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв`язку з перебуванням уповноваженого представника у відпустці.

В судовому засіданні 06.08.2020 року задоволено заяву представника позивача б/н від 03.07.2020 року (вх.канц. № 01-34/6118/20) та залучено до участі у розгляді справи в якості співвідповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ", про що судом постановлено відповідну протокольну ухвалу.

За результатами проведеного 06.08.2020 року судового засідання судом постановлено ухвали про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/351/20 на 25.08.2020 року, які занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 13.08.2020 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

В судовому засіданні 25.08.2020 року оголошено перерву до 03.09.2020 року.

25.08.2020 року на електронну адресу суду від представника відповідача 1 надійшло клопотання (вх.канц. № 01-34/7460/20 від 25.08.2020 року) про відкладення підготовчого судового засідання, що призначено на 25.08.2020 року на іншу дату.

02.09.2020 року до суду від адвоката Сидорова П.В. надійшла заява про вступ у справу як представника ТОВ "ГЛІКОХІМ". Вказану заяву заявником сформовано в системі "Електронний суд".

Також, 02.09.2020 року на електронну адресу суду від представника відповідача 2 надійшло клопотання (б/н від 02.09.2020 року) про відкладення судового засідання на іншу дату в зв`язку з зайнятістю уповноваженого представника в іншому судовому засіданні.

03.09.2020 року на електронну адресу суду від представника відповідача1 надійшло клопотання (вх. канц. № 01-34/7791/20 від 03.09.2020 року) про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімресурс" оригіналу Статуту товариства.

03.09.2020 року на електронну адресу суду від представника відповідача 1 надійшло клопотання (вх. канц. № 01-34/7792/20 від 03.09.2020 року) (б/н від 03.09.2020 року) про витребування доказів для огляду в судовому засіданні та визнання явки учасника справи в судове засідання обов`язковою.

Також, 03.09.2020 року на електронну адресу суду від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву (вх. канц. № 01-34/7793/20 від 03.09.2020 року), в якому останній просить суду відмовити в задоволенні позову повністю.

Крім того, 03.09.2020 року від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву (вх. канц. № 01-34/7794/20 від 03.09.2020 року).

В судовому засіданні 03.09.2020 року оголошено перерву до 07.09.2020 року.

07.09.2020 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. канц. № 01-34/7867/20 від 07.09.2020 року), в якій останній вважає доводи відповідача 1 необґрунтованими та просить суд задовольнити позов.

Також 07.09.2020 року від представника відповідача на електронну адресу суду надійшло ряд документів, серед яких:

- клопотання (б/н від 07.09.2020 року) (вх. канц. № 01-34/7881/20 від 07.09.2020 року), в якому останній просить суд призначити у справі № 902/351/20 судову економічну експертизу;

- заперечення на відповідь на відзив позивача (б/н від 07.09.2020 року) (вх. канц. № 01-34/7882/20 від 07.09.2020 року), в якій останній вважає, що позовні вимоги ТОВ "Укрхімресурс" не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 07.09.2020 року судом відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення експертизи, що відображено у журналі судового засідання, а також постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/351/20 для судового розгляду по суті на 29.09.2020 року, яку занесено до журналу судового засідання.

08.09.2020 року на електронну адресу суду від представника відповідача 1 надійшло клопотання (б/н від 07.09.2020 року) про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 17.09.2020 року повідомлено учасників про дату наступного судового засідання.

У судовому засіданні 29.09.2020 року судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 02.10.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання від 29.09.2020 року.

Ухвалою суду від 30.09.2020 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

02.10.2020 року на електронну адресу суду від представника відповідача 1 ( ОСОБА_1 ) надійшло клопотання (вх.канц. № 3590 від 02.10.2020 року), в якому останній просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку з хворобою.

В судове засідання 02.10.2020 року з`явився представник позивача та третьої особи (Виконавчого комітету Вінницької міської ради). Відповідач 1, 2 та третя особа ОСОБА_2) правом участі в судовому засіданні не скористалися.

При неявці в судове засідання відповідачів та третьої особи суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 17, ч. 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" обов`язок щодо внесення змін про юридичну особу/фізичну особі-підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі, з поміж іншого і стосовно місцезнаходження, покладається на останніх.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

З огляду на вказане відповідачі та треті особи не були позбавлені права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою від 11.02.2019 про призначення засідання для розгляду справи по суті у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (Рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представників відповідача.

При цьому суд акцентує увагу на тому, що провадження у справі № 902/351/20 відкрито 25.05.2020 року і при цьому усі без виключення ухвали по даній справі надсилались на адреси учасників справи.

Стосовно третьої особи ( ОСОБА_2 ) суд зазначає, що усі без винятку ухвали надсилались за адресою реєстрації останнього, яка зазначено у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що свідчить про належність вчинення судом дій для інформування останніх про дану судову справу.

В судовому засіданні розглянувши клопотання представника відповідача 1 (вх. № 3590 від 02.10.2020 року) суд дійшов висновку про відмову з задоволенні останнього, як необґрунтованого.

У судовому засіданні 02.10.2020 року представник позивача вимоги підтримала, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, дослідивши оригінали матеріалів реєстраційної справи ТОВ "Глікохім" (код 37691047), які надані представником Виконавчого комітету Вінницької міської ради, оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви, в якості підстави заявлених вимог позивач зазначає, про те що 15.04.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ", за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" продає, а ОСОБА_2 купує частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" в розмірі 80,89%. Вартість вказаної частки, а саме 719 900,00 грн, не сплачена ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" у порядку та на умовах, визначених договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" від 15.04.2015 року.

15.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ", за умовами якого, Продавець продає, а Покупець купує частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" в розмірі 19 % статутного капіталу, ціна частки, що передається становить 169 100,00 грн.

Також, 15.11.2018 року між сторонами підписано Акт приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ".

За твердженнями позивача, на підставі вказаного Акту приймання-передачі 16.11.2018 року була здійснена державна реєстрація змін щодо складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" за №11741070011009476, відповідно до якої ОСОБА_1 став учасником товариства з розміром частки у статутному капіталі 19%.

Однак, як зазначає позивач, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 15.11.2018 року та не сплатив позивачу вартість частки у відповідності до умов п. 2.2 Договору.

В подальшому, 28.11.2018 року за Договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 свою частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" в розмірі 81%, що в грошовому вираженні становить 720 900,00 грн.

28.11.2018 року між сторонами підписано Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ"

30.11.2018 року здійснено державну реєстрацію змін складу засновників за №11741070013009476.

Погоджена сторонами за Договором купівлі-продажу від 28.11.2018 року вартість частки у статутному капіталі ТОВ "Глікохім" у розмірі 81%, в сумі 720 900,00 грн не була сплачена ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у порядку та на умовах, визначених договором.

Окрім того, 17.02.2020 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" укладено Договір відступлення права вимоги (цесії), за умовами якого ОСОБА_2 відступив, а Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" набуло належне ОСОБА_2 право вимоги за Договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" від 28.11.2018 року.

За твердженнями позивача, з огляду на те, що ОСОБА_1 не було виконані зобов`язання за Договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" від 15.11.2018 року та за Договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" від 28.11.2018 року, кредитором за яким позивач став на підставі договору цесії, відповідачем порушені права Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС".

З метою поновлення прав ТОВ "УКРХІМРЕСУРС" у корпоративних відносинах ТОВ "ГЛІКОХІМ" та захисту своїх інтересів позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Враховуючи викладене предметом спору у справі № 902/351/20 є поновлення корпоративних прав позивача на 100% частки у статному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ".

У відзиві на позовну заяву відповідач 1 ( ОСОБА_1 ) заявлені позовні вимоги вважає необґрунтованими та безпідставними зазначаючи, що предметом договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "ГЛІКОХІМ" від 28.11.2018 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є частка в розмірі 81% статутного капталу вартістю 720 900,00 грн та правом вимоги в силу ст. 514 ЦК України є право первісного кредитора у зобов`язанні і таким правом згідно даного договору є право вимагати даним продавцем виконання свого обов`язку, а саме оплати боргу, який виник через порушення свого зобов`язання розрахуватися за куплену частку в статутному капіталі ТОВ "ГЛІКОХІМ" протягом 356 днів з моменту підписання Акту приймання-передачі частки в статутному капіталі, а саме до 28.11.2019 року.

Разом з тим, вимога повернути позивачу частку у статутному капіталі ТОВ "ГЛІКОХІМ" є незаконною, оскільки не була предметом Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "ГЛІКОХІМ" від 28.11.2018 року та не може бути предметом договору цесії від 17.02.2020 року.

Також, відповідач 1 зазначає, що не порушив свої зобов`язання перед позивачем та вимога про розірвання договору від 28.11.2018 року є передчасною, оскільки відповідач не отримував жодних вимог щодо оплати боргу від нового кредитора та документів від первісного кредитора.

Крім того, відповідач вважає, що така вимога не може бути заявлена позивачем, оскільки він не є стороною договору від 28.11.2018 року купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "ГЛІКОХІМ".

У відповіді на відзив позивач підтримує заявлені позовні вимоги та зазначає, що порушення відповідачем обов`язку щодо оплати фактично переданих йому часток є істотним порушенням умов укладених договорів і достатньою підставою для розірвання договорів купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" від 15.11.2018 року та від 28.11.2018 року.

У запереченні на відповідь на відзив представник відповідача стверджує про те що, позивач купляючи за договором відступлення права вимоги (цесії) у ОСОБА_2 право вимагати повернення частки у статутному капіталі фактично намагається досягти відчуження на свою користь частки в статутному капіталі і таким чином отримати весь комплекс корпоративних прав стосовно ТОВ "ГЛІКОХІМ".

При цьому зазначає, що корпоративні права не носять суто зобов`язальний характер, вони не можуть бути відчужені за договором цесії, а тому вимога про повернення частки в статутному капіталі ТОВ "ГЛІКОХІМ" позивачу є незаконною.

Враховуючи відсутність права у продавців за Договорами купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ГЛІКОХІМ" вимагати повернення частки, обраний позивачем спосіб захисту є неналежним, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує , що 15.04.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" (а.с. 39-40, т. 1).

Відповідно п. 1.1 Договору Продавець продає, а Покупець купує частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" (Товариство) у розмірі 80,89 % статутного капіталу.

Інформація про ТОВ "ГЛІКОХІМ":

а) повне найменування Товариства українською мовою: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ";

б) код ЄДРПОУ 37691047;

в) місцезнаходження: 21021, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 122, оф. 301;

г) статутний капітал: 890 000,00 грн.

Згідно п 1.2 Договору частка належить Продавцю на підставі статуту Товариства в новій редакції затверджена протоколом загальних зборів № 3 від 25.12.2014 року.

Частка є повністю сплаченою (п. 1.2.1 Договору).

Відповідно п. 2.1 Договору Покупець протягом 3-х банківських днів оплачує 50 % від загальної вартості частки, що продається у розмірі 359 950,00 грн. Решту 50 % від загальної вартості частки, що продається у розмірі 359 950,00 грн, Покупець зобов`язаний сплатити до 15.04.2016 року.

Суму, яка вказана в п. 2.1 Договору, покупець сплачує на розрахунковий рахунок Продавця (п. 2.2 Договору).

Покупець зобов`язується здійснити оплату за придбану частку у відповідності п. 2.1 Договору (п. 4.1.1 Договору).

Згідно п. 5.1 Договору право власності на частку переходить до Покупця з моменту укладення цього договору.

Таким чином, ОСОБА_2 , який до моменту укладення договору з ТОВ "Укрхімресурс" володів 0,11% частки у статутному капіталі ТОВ "Глікохім" набуто право власності на 81% частки статутного капіталу товариства.

В свою чергу, після 15.04.2015 року ТОВ "Укрхімресурс" було учасником ТОВ "Глікохім" з часткою у розмірі 19% статутного капіталу.

15.11.2018 року між Фізичною особою ОСОБА_1 (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" (а.с. 23-24, т. 1).

Відповідно п. 1.1 Договору Продавець продає, а Покупець купує частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" (Товариство) у розмірі 19 % статутного капіталу Товариства, що становить 169 100,00 грн.

Згідно п 1.2 Договору частка належить Продавцю на підставі статуту Товариства в новій редакції затверджена протоколом загальних зборів № 4 від 15.04.2015 року.

Частка є повністю сплаченою (п. 1.2.1 Договору). Ціна частки, що передається по договору становить 169 100,00 грн (п. 2.1 Договору).

Відповідно п. 2.2. Договору Покупець сплачує вартість частки, визначено в п. 2.1 даного договору на розрахунковий рахунок Продавця не пізніше 365 календарних днів з дати підписання акту приймання передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ".

Покупець зобов`язується здійснити оплату за придбану частку у відповідності п. 2.2 Договору (п. 4.1.1 Договору).

Згідно п. 5.1 Договору право власності на частку переходить до Покупця з моменту підписання акту приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ".

15.11.2018 року на виконання умов укладеного договору між сторонами підписано Акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "ГЛІКОХІМ", за умовами п. 1 якого, у відповідності до умов Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "ГЛІКОХІМ" від 08.11.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС", код ЄДРПОУ 32495389 передало, а ОСОБА_1 прийняв частку в статутному капіталі ТОВ "ГЛІКОХІМ", у розмірі 19 % статутного капіталу Товариства, що становить 169 100,00 грн (а.с. 25, т. 1).

На підставі вказаного Акту приймання-передачі 16.11.2018 року було проведено державну реєстрацію змін щодо складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" за №11741070011009476, відповідно до якої ОСОБА_1 став учасником товариства з розміром частки у статутному капіталі 19%.

28.11.2018 року між Фізичною особою ОСОБА_1 (Покупець) та ОСОБА_2 (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" (а.с. 27-28, т. 1).

Відповідно п. 1.1 Договору Продавець продає, а Покупець купує частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" (Товариство) у розмірі 81 % статутного капіталу Товариства, що становить 720 900,00 грн.

Згідно п 1.2 Договору частка належить Продавцю на підставі статуту Товариства в новій редакції затверджена протоколом загальних зборів № 4 від 15.04.2015 року.

Частка є повністю сплаченою (п. 1.2.1 Договору). Ціна частки, що передається по договору становить 720 900,00 грн (п. 2.1 Договору).

Відповідно п. 2.2. Договору Покупець сплачує вартість частки, визначено в п. 2.1 даного договору на розрахунковий рахунок Продавця не пізніше 365 календарних днів з дати підписання акту приймання передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ".

Покупець зобов`язується здійснити оплату за придбану частку у відповідності п. 2.2 Договору (п. 4.1.1 Договору).

Згідно п. 5.1 Договору право власності на частку переходить до Покупця з моменту підписання акту приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ".

28.11.2018 року на виконання умов укладеного договору між сторонами підписано акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "ГЛІКОХІМ", за умовами п. 1 якого, у відповідності до умов Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "ГЛІКОХІМ" від 28.11.2018 року ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_1 прийняв частку у статутному капіталі ТОВ "ГЛІКОХІМ", у розмірі 81 % статутного капіталу Товариства, що становить 720 900,00 грн (а.с. 29, т. 1).

30.11.2018 року на підставі Акту приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" від 28.11.2018 року, проведено державну реєстрацію змін складу засновників за №11741070013009476 (а.с. 30-36, т. 1).

17.02.2020 року між ОСОБА_2 (Цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" (Цесіонер) укладено Договір відступлення права вимоги (цесії) (а.с. 36-38, т. 1).

Відповідно п. 1 Договору Цедент відступає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за Договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" б/н від 28.11.2018 року укладеного між Цедентом і ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Боржник).

Згідно п. 2 Договору за відступлення права вимоги Цесіонарій сплачує Цедентові плату у розмірі 720 900,00 грн протягом трьох банківських днів від дня підписання даного договору.

За договором Цесіонарій набуває право вимагати від Боржника належного виконання таких обов`язків:

а) сплати Боржником коштів, належних Продавцю в сумі 720 900,00 грн;

До Цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги Цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент укладення даного договору відступлення права вимоги.

За змістом п. 4 Договору право вимоги, що відступається Цесіонарієві, засвідчується договором, зазначеним у п. 1 даного договором, актом приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "ГЛІКОХІМ" від 28.11.2018 року.

До Цесіонарія переходять усі права, які забезпечують виконання обов`язків Боржника (п. 6 Договору). Цедент зобов`язаний письмово повідомити Боржника про відступлення права вимоги протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності даним договором (п. 8 Договору). Цедент не відповідає перед Цесіонарієм за невиконанням Боржником свого обов`язку (п. 10 Договору).

Даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п. 12 Договору).

17.06.2020 року позивачем надано до суду Додаткову угоду від 25.02.2020 року до Договору відступлення права вимоги (цесії) від 17.02.2020 року (том. 1 а.с. 100), згідно умов якої сторони домовились викласти п. 3 Договору у новій редакції, доповнивши його зміст п. б).

Цесіонарію додатково надано право на власний розсуд вимагати від Боржника повернення кредитору (продавцю) частки у статутному капіталі ТОВ "Глікохім" вартістю 720 900,00 грн, що становить 81%.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог із врахуванням встановлених обставин справи, надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам та наявним в справі доказам, суд виходить із наступного.

Згідно із ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.

З матеріалів справи вбачається порушення зі сторони ОСОБА_1 строків сплати вартості переданої ТОВ "Укрхімресурс" частки у статутному капіталі ТОВ "Глікохім" на підставі Договору купівлі-продажу частки від 15.11.2018 року у розмірі 19 % вартістю 169 100,00 грн, а саме вимог п. 2.2. Договору щодо проведення розрахунків протягом 365 днів з дати підписання Акту приймання - передачі частки.

Оскільки, відповідний Акт підписано 15.11.2018 року, то строк оплати сплинув 15.11.2019 року.

Наданими позивачем банківськими довідками підтверджено відсутність грошових переказів зі сторони ОСОБА_1 (том. 1 а.с. 156, 226), без виконання також залишено письмові вимоги позивача (том. 1 а.с. 157-160).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Однак, всупереч даним вимогам процесуального закону відповідачем ОСОБА_1 не спростовано доводів ТОВ "Укрхімресурс" в частині порушення строків виконання грошового зобов`язання згідно умов Договору купівлі-продажу частки від 15.11.2018 року у статутному капіталі ТОВ "Глікохім" у розмірі 19 % вартістю 169 100,00 грн.

Отже, судом встановлено прострочення даних зобов`язань зі сторони відповідача.

На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями статей 611, 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Правові наслідки розірвання договору передбачені статтею 653 Цивільного кодексу України, згідно з частиною 4 якої сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас главою 83 Цивільного кодексу України врегульовані правовідносини, пов`язані з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави. Так, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, договір як підстава для виникнення цивільних прав та обов`язків є обов`язковим для виконання сторонами. Невиконання чи неналежне виконання визначених договором зобов`язань може бути підставою для його розірвання в судовому порядку, якщо відповідне порушення є істотним.

Зважаючи на відплатний характер договору купівлі-продажу, передання майнових прав за договором купівлі-продажу без отримання зустрічного грошового задоволення може бути підставою для висновку про позбавлення продавця того, на що він розраховував при укладенні такого договору, та відповідно для розірвання договору в судовому порядку.

Отже, порушення відповідачем строків сплати вартості частки є істотним порушенням, внаслідок чого зобов`язання втратило інтерес для позивача (ч. 3 ст. 612 ЦК України), що надає правові підстави для розірвання Договору купівлі - продажу частки від 15.11.2018 року (подібні висновки наведено КГС ВС у справі № 904/2476/19 від 17.03.2020 року).

Тому, позовні вимоги ТОВ "Укрхімресурс" щодо розірвання Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" від 15.11.2018 року, укладеного з ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Водночас, сама по собі констатація судом факту розірвання договору не призведе до поновлення порушених прав позивача.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Законодавчо визначені способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004р. №18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Згідно з абзацами 2, 3 пункту 3.5 вказаного Рішення Конституційного Суду України, відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту інтересів, зокрема, є: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Інтерес може бути як охоронюваним законом, правоохоронюваним, законним, так і незаконним, тобто таким, що не захищається ні законом, ні правом, не повинен задовольнятися чи забезпечуватися ними, оскільки такий інтерес спрямований на ущемлення прав і свобод інших фізичних і юридичних осіб, обмежує захищені Конституцією та законами України інтереси суспільства, держави або не відповідає Конституції чи законам України, загальновизнаним принципам права.

У вказаному рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного Рішення Конституційного Суду України.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" Судом констатовано, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Таким чином, ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Згідно із ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому у рішенні у справі "Пантелеєнко проти України" Європейським судом з прав людини зазначено, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так самовстановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення Європейського cуду з прав людини у справі "Дорани проти Ірландії").

У свою чергу у рішенні по справі "Каіч та інші проти Хорватії" Європейським cудом з прав людини вказано, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, держава несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд наголошує, що надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).

Крім того, слід враховувати, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 13.05.1980 в справі "Артіко проти Італії", п. 32 рішення від 30.05.2013 в справі "Наталія Михайленко проти України").

Тобто, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Таким чином, захист порушених прав та інтересів особи, що звернулась до суду підлягає здійсненню у світлі дотримання принципів встановлених ст. 6 Конвенції, ключовим з яких принцип верховенства права, реалізація якого здійснюється судом із урахування сукупності встановлених обставин справи та норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини, що склались між сторонами спору.

При цьому, визначальним в даному аспекті є ефективний захист порушених прав та інтересів особи, такий захист, який за наслідком прийняття судом рішення, як процесуального інструменту захисту, забезпечить їх відновлення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань" визначено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу-підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, нотаріус (стаття 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань").

Змістом статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань" передбачено повноваження державного реєстратора згідно з якими він, зокрема, проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; веде Єдиний державний реєстр; веде реєстраційні справи.

Спір між учасниками юридичної особи або спір учасників юридичної особи з цією юридичною особою щодо скасування запису в ЄДР є корпоративним спором і підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.

При цьому, вимога про внесення в ЄДР відомостей, щодо достовірності яких виник корпоративний спір, має похідний характер від корпоративного спору та залежить від наявності самого порушеного права, яке підлягає захисту у ефективний спосіб (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 904/5857/17).

З приводу позовних вимог ТОВ "Укрхімресурс" щодо визначення вартості статутного капіталу та розміру частки у статутному капіталі ТОВ Глікохім суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 923/876/16 від 22.10.2019 року.

Велика Палата Верховного Суду вкотре звертає увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт д пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону) (п. 58, 61 Постанови).

На підставі ч. 1 ст. 5 ГПК України. здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відтак, позовні вимоги ТОВ "Укрхімресурс" в частині визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" у розмірі 890 000,00 грн; визначення частки позивача у розмірі 169 100,00 грн, що становить 19 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ", які випливають з порушення ОСОБА_1 строків виконання Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ГЛІКОХІМ" від 15.11.2018 року підлягають задоволенню.

З приводу позовних вимог про зобов`язання державного реєстратора внести зміни до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ", які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно змін у складі учасників, а саме: включити відомості про учасника - Товариство з обмеженою відповідальністю "УКХІМРЕСУРС" суд враховує наступне.

Можливість застосування таких способів захисту прав ТОВ Укрхімресурс випливає з положень ст. 2 ГПК України в аспекті мети ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб; завдань господарського судочинства, які превалюють над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; ст. 4 ГПК України щодо права на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Системне розуміння зазначених норм ГПК України створює передумови для захисту прав та інтересів, які були невизнані, порушені чи оспорені станом на момент звернення до суду.

Можливість застосування таких способів захисту порушених прав як скасування записів про державну реєстрацію, внесення змін до державного реєстру підтверджено Великою Палатою Верховного Суду у справі № 909/1294/15 від 01.10.2019 року, тому суд вважає обраний позивачем спосіб захисту належним та ефективним.

Крім того, у судових засіданням представником третьої особи Виконавчого комітету Вінницької міської ради, до відання якого віднесено вчинення дій з державної реєстрації, підтверджено необхідність винесення рішення зобов`язального характеру в частині внесення записів до державного реєстру, з метою реального виконанні судового рішення у цій частині.

Вимоги щодо внесення змін до державного реєстру та визначення вартості статутного капіталі і частки товариства є похідними, випливають із задоволення основної вимоги про розірвання договору.

Тобто, вимоги п. 5 Заяви про зміну предмету позову (том. 1 а.с. 172-175) відносно покладення на державного реєстратора обов`язку внести зміни до державного реєстру, пов`язані з включенням відомостей про ТОВ "Укрхімресурс" як учасника з часткою 19% підлягають частковому задоволенню.

З приводу позовних вимог, котрі ґрунтуються на невиконанні ОСОБА_1 строків оплати вартості частки у розмірі 81% статутного капіталу та випливають з Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ГЛІКОХІМ" від 28.11.2018 року, укладеного між ОСОБА_2 , суд враховує наступне.

Вимоги з приводу розірвання даного договору та оформлення прав на частку у розмірі 81% статутного капіталу ТОВ "Глікохім" обґрунтовуються ТОВ "УКРХІМРЕСУРС" (код 32495389) з огляду на укладення 17.02.2020 року з ОСОБА_2 . Договору відступлення права вимоги (цесії) (а.с. 36-38, т. 1) та Додаткової угоди від 25.02.2020 року (том. 1 а.с. 100), згідно умов яких передано право вимагати сплати грошових коштів в сумі 720 900,00 грн або повернення частки у статному капіталі ТОВ "Глікохім", що становить 81% статутного капіталу.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналіз положень статей 512-518 ЦК України дає підстави для висновку щодо суб`єктного складу правочинів із відступлення права вимоги, а відповідно до статті 2 ЦК України учасником цесії може бути будь-яка фізична або юридична особа.

Щодо розмежування за предметом договору слід зазначити, що під час цесії може бути відступлено право як грошової, так і не грошової (роботи, товари, послуги) вимоги.

ЦК України передбачає лише перелік зобов`язань, в яких заміна кредитора не допускається (стаття 515 ЦК України). Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права.

Таким чином, предметом відступлення прав вимоги можуть бути чітко визначені зобов`язання (як грошові, так і не грошові), які існують у первісного кредитора (Висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 916/1410/19 від 03.06.2020 року).

Суд також повинен прийняти до уваги зміст договірних прав первісного кредитора, які йому належать та їх відповідність правам, котрі передані на основі цесії.

Судом встановлено, що предметом Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ГЛІКОХІМ" від 28.11.2018 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було право грошової вимоги ОСОБА_2 про сплату грошових коштів в сумі 720 900,00 грн, яке виникло після підписання Акту приймання - передачі частки.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання, згідно долученого до позову примірника Договору, визначено п. 2.3. та п. 3.2., якими передбачено обов`язок повернення частки у статутному капіталі, у випадку не дотримання строків розрахунку.

Водночас, при дослідженні матеріалів реєстраційної справи ТОВ "Глікохім" судом встановлено невідповідність змісту Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ГЛІКОХІМ" від 28.11.2018 року наданого в якості доказу позивачем та оригінального примірника , який міститься у матеріалах реєстраційної справи.

Так, примірник вказаного договору, який надано державному реєстратору при оформленні за ОСОБА_1 права на частку у розмірі 81% статутного капіталу, не містить п.2.3. та п. 3.2. даного Договору, якими передбачено право вимагати повернення частки.

Суд констатує, що розбіжності в окремих пунктах договору не впливають на дійсність договору в цілому (ст. 217 ЦК України), предметом позовних вимог не є визнання даного договору недійсним.

Однак, відповідно до ст. 77-79 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Таким чином, суд надає перевагу та вважає достовірною редакцію Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ГЛІКОХІМ" від 28.11.2018 року, яка наявна у матеріалах реєстраційної справи, оскільки внесені до державного реєстру відомості є офіційними та достовірними (ст. ст. 1, 7. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Отже, позовні вимоги на підтвердження переходу до ТОВ "Укрхімресурс" права вимоги повернення частки за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ГЛІКОХІМ" від 28.11.2018 року не ґрунтуються на допустимих засобах доказування.

Суду не доведено, що положення даного договору містили пункти щодо повернення частки у випадку порушення строків розрахунку.

Суд також враховує, що право грошової вимоги, яке може бути передано на підставі договору цесії (ст. 512 ЦК України) є відмінним за своїм правовим змістом від насідків порушення зобов`язання, які можуть полягати у виникненні прав на розірвання договору (ст. ст. 611, 612 ЦК України).

Водночас, до нового кредитора переходить весь обсяг прав у зобов`язанні ст. 514 ЦК України, що може включати і право на розірвання договору, яке виникає на основі приписів законодавства.

Оскільки, станом на 17.02.2020 року ОСОБА_1 не виконано грошових зобов`язань за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ГЛІКОХІМ" від 28.11.2018 року, строк виконання яких сплинув 28.11.2019 року, то за загальним правилом перехід таких прав може здійснюватись шляхом відступлення права вимоги.

Однак, застосування правових наслідків розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі можливо лише з метою захисту порушених корпоративних прав особи.

За змістом статті 167 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Договором згідно зі статтею 626 ЦК України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (стаття 638 цього Кодексу).

Згідно з положеннями статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються, зокрема, майнові права та обов`язки, в тому числі і частка в статутному капіталі господарського товариства.

Перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи врегульований ст. 21 Закону України "Про товариства з додатковою та обмеженою відповідальністю" в редакції від 02.11.2019 року, яка була чинною на момент укладення договору про відступлення права вимоги.

Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам. Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Відступлення частки в статутному капіталі товариства має своєю метою припинити право власності на цю частку, щоб певна інша особа набула право на цю частку. Відступлення за правовою природою є відчуженням частки за волею учасника, що спрямоване на передачу учасником іншій особі (одному чи кільком учасникам цього товариства або третім особам) у власність належної йому частки або її частини. У вказаних відносинах поняття відступлення і відчуження є тотожними, оскільки вони є аналогічними за правовими наслідками.

Відступлення частки у статутному капіталі є правовим механізмом, за яким відбувається її відчуження на підставі договору купівлі-продажу, міни або дарування тощо; відступлення частки не є окремим різновидом договору.

Якщо сторони або особа певним чином називають правочин який нею/ними вчиняється, але по суті він відповідає ознакам іншого правочину, мають застосовуватися норми, що регулюють цей останній правочин. Тобто якщо особа укладає правочин щодо відступлення (передачі) частки іншій особі і отримує за це кошти або інше майно чи майнові права, то це звичайний договір купівлі-продажу або міни. Якщо взамін частки особа нічого не отримує - це договір дарування.

Підставою для переходу права власності на частку в статутному капіталі до третьої особи та, відповідно, припинення права власності учасника на таку частку з набуттям його третьою особою, є спрямований на відчуження частки правочин, вчинений учасником товариства та іншою особою (зазначені висновки наведені Великою Палатою Верховного Суду у справі № 909/1294/15 від 01.10.2019 року).

Таким чином, підставою переходу права власності на частку є лише двосторонній письмовий правочин, який чітко встановлює обставини такого переходу, вчинений з дотримання переважного права на придбання частки іншими учасниками, закріплює істотні умови такого договору: предмет, ціну і строк (ч. 3 ст. 180 ГК України).

Отже, підписаний 17.02.2020 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Укрхімресурс" Договір відступлення права вимоги не є договором купівлі - продажу частки у статному капіталі ТОВ "Глікохім" , не може посвідчувати перехід такого права на частку, оскільки станом на момент його укладення ОСОБА_2 не розірвано Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ГЛІКОХІМ" від 28.11.2018 року та не поновлено статусу учасника товариства.

Відтак, ТОВ "Укрхімресурс" на підставі договору цесії не набуто права на 81% статного капіталу ТОВ "Глікохім", що позбавляє права захисту корпоративних прав шляхом пред`явлення вимог про розірвання договору купівлі - продажу частки, пред`явлення вимоги про визначення її розміру та внесення змін до державного реєстру.

Відповідно до статті 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України, має визначити правочин, який насправді вчинили сторони, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення, в якому встановлює нікчемність цього правочину або визнає його недійсним. Таким чином, вимоги про визнання удаваним договору спрямовані на встановлення обставин, які є підставою для вирішення спору та підлягають з`ясуванню судом під час вирішення спору (висновки, викладені у пунктах 43, 45 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №522/14890/16-ц).

Водночас, суд розглядає спір лише у межах заявленого предмету позову (ст. 14 ГПК України), до якого не входять позовні вимоги про визнання недійсними досліджуваних договорів.

Отже, суд доходить висновку про невідповідність нормам матеріального права позовних вимог ТОВ "Укрхімресурс" відносно розірвання Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ГЛІКОХІМ" від 28.11.2018 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; визначення частки ТОВ "УКРХІМРЕСУРС" (код 32495389) у статутному капіталі ТОВ "ГЛІКОХІМ" (код 37691047) у розмірі 81%; зобов`язання державного реєстратора внести зміни до відомостей про ТОВ "ГЛІКОХІМ" (код 37691047) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно включення відомостей про учасника - ТОВ "УКХІМРЕСУРС" з часткою, що становить 81 % статутного капіталу ТОВ "ГЛІКОХІМ".

Тому, у цій частині позов не підлягає задоволенню.

На підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем заявлено як майнові, так і немайнові вимоги.

Позивач при зверненні до суду, повинен був сплатити судовий збір в сумі 21 758,00 грн, що встановлено ухвалою суду від 21.04.2020 року.

Позивачем загалом при подачі позову сплачено 21 758,00 грн (том. 1 а.с. 17, 55).

З урахуванням заяви про зміну предмету позову від 06.07.2020 року (том. 1 а.с. 172 - 176) позивачем заявлено шість вимог немайнового змісту (2 вимоги про розірвання договорів, 1 вимоги про визначення розміру статного капіталу, 1 вимогу про визначення розміру частки, 1 вимогу про включення відомостей до державного реєстру та одну вимогу про їх виключення).

Отже, належною сумою судового збору з розглянутих судом вимог є 12 612,00 грн (6 х 2 102,00). Тобто, надмірно сплачені позивачем кошти у розмірі 9 146,00 грн можуть бути повернуті судом на підставі заяви позивача (ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки, порушення строків виконання грошових зобов`язань допущено саме ОСОБА_1 , тому незважаючи на статус ТОВ "Глікохім" як співвідповідача, судові витрати слід покласти на відповідача 1 пропорційно задоволеним вимогам.

Судом задоволено вимоги ТОВ "Укрхімресурс" щодо розірвання договору купівлі - продажу від 15.11.2018 року, похідні вимоги відносно визначення розміру статутного капіталу (в цілому), визначення розміру частки на підставі одного договору та внесення відповідних змін до державного реєстру, що за правовим змістом становить половину вимог згідно п. п. 4, 5 заяви про зміну предмету позову.

Отже, у сукупності судом задоволено три вимоги немайнового характеру (з шести), що є підставою для покладення на ОСОБА_1 обов`язку зі сплати на користь позивача 6 306,00 грн - судових витрат зі сплати судового збору за подачу позову (з урахуванням заяви від 06.07.2020 року (вх. №01-34/6120/20) та 525,50 грн - судових витрат, сплачених за розгляд заяви про забезпечення позову (том. 1 а.с. 139).

Решту судових витрат суд залишає за позивачем.

Відповідно до ч. 9 ст. 145 ГПК України, у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову .

Оскільки, судом задоволено позов частково, то відсутні підстави для самостійного скасування судом вжитих Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 07.07.2020 року у справі №902/351/20 заходів забезпечення позову.

В силу вимог ч. 7 ст. 145 ГПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Тому, заходи забезпечення позову, застосовані Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 07.07.2020 року у справі №902/351/20, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327, ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" від 15.11.2018 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" (вул. В. Нестерчука, буд. 1, м. Калинівка, Калинівський район, Вінницька область, 22400, код - 32495389) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ).

3. Визначити розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" (вул. Хмельницьке шосе, буд. 122, оф. 301, м. Вінниця, 21021, код - 37691047) у розмірі 890 000,00 грн.

4. Визначити частку Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" (вул. В. Нестерчука, буд. 1, м. Калинівка, Калинівський район, Вінницька область, 22400, код - 32495389) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" (код 37691047) у розмірі 169 100,00 грн, що становить 19 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" (код 37691047).

5. Зобов`язати державного реєстратора внести зміни до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛІКОХІМ" (код 37691047, адреса 21021, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 122, оф. 301), які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно змін у складі учасників, а саме: включити відомості про учасника - Товариство з обмеженою відповідальністю "УКХІМРЕСУРС" (код 32495389, адреса: 22400, Вінницька область, Калинівський район, м. Калинівка, вул. Нестерчука, буд. 1), розмір внеску до статутного капіталу - 169 100,00 грн, що становить 19 % статутного капіталу ТОВ "ГЛІКОХІМ" (код 37691047).

6. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "УКХІМРЕСУРС" в частині позовних вимог про розірвання Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ГЛІКОХІМ" від 28.11.2018 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; визначення частки ТОВ "УКРХІМРЕСУРС" (код 32495389) у статутному капіталі ТОВ "ГЛІКОХІМ" (код 37691047) у розмірі 81%; зобов`язання державного реєстратора внести зміни до відомостей про ТОВ "ГЛІКОХІМ" (код 37691047) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно виключення відомостей про учасника - ОСОБА_1 та включення відомостей про учасника - ТОВ "УКХІМРЕСУРС" з часткою, що становить 81 % статутного капіталу ТОВ "ГЛІКОХІМ".

7. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" (вул. В. Нестерчука, буд. 1, м. Калинівка, Калинівський район, Вінницька область, 22400, код - 32495389) 6 306,00 грн - судових витрат зі сплати судового збору за подачу позову (з урахуванням заяви від 06.07.2020 року вх. №01-34/6120/20); 525,50 грн - судових витрат, сплачених за розгляд заяви про забезпечення позову.

8. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову в сумі 6 306,00 грн, а також 525,50 грн судових витрат, сплачених за розгляд заяви про забезпечення позову - залишити за позивачем.

9. Роз`яснити, що заходи забезпечення позову, застосовані Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 07.07.2020 року у справі №902/351/20, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

10. Видати наказ після набранням судовим рішенням законної сили.

11. Копію судового рішення направити учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повне судове рішення складено 12 жовтня 2020 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. В. Нестерчука, буд. 1, м. Калинівка, Калинівський район, Вінницька область, 22400)

3, 4 - відповідачу ( ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_1 )

5 - представнику відповідача адвокату Скржешевському Максиму Станіславовичу (21000, м. Вінниця, просп. Юності, буд. 18, оф. 611)

6 - відповідачу (ТОВ "ГЛІКОХІМ" (вул. Хмельницьке шосе, буд. 122, оф. 301, м. Вінниця, 21021)

7 - третій особі (Виконавчому комітету Вінницької міської ради) (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050)

8 - третій особі ( ОСОБА_2 ) ( АДРЕСА_2

Дата ухвалення рішення02.10.2020
Оприлюднено15.10.2020
Номер документу92191906
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —902/351/20

Ухвала від 01.03.2021

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Міліціанов Р.В.

Ухвала від 24.02.2021

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Міліціанов Р.В.

Судовий наказ від 15.02.2021

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Міліціанов Р.В.

Постанова від 20.01.2021

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Маціщук А.В.

Ухвала від 15.01.2021

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Маціщук А.В.

Ухвала від 15.12.2020

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Маціщук А.В.

Ухвала від 03.12.2020

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Маціщук А.В.

Ухвала від 30.11.2020

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Маціщук А.В.

Ухвала від 23.11.2020

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Маціщук А.В.

Рішення від 02.10.2020

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Міліціанов Р.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні