Рішення

від 06.10.2020 по справі 903/537/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 жовтня 2020 року Справа № 903/537/20

за позовом Власника індивідуального бізнесу ОСОБА_1, Литовська Республіка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шервуд ЛП", м.Луцьк, Волинська область

про стягнення 87 813 грн. 55 коп.

Суддя Шум М. С.

Секретар с/з Вижовець М. О.

Представники сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Суть спору: Власник індивідуального бізнесу ОСОБА_1, Литовська Республіка в позовній заяві до Товариства з обмеженою відповідальністю Шервуд ЛП просить суд стягнути з відповідача 87 813 грн. 55 коп. з них 77 253 грн. 38 коп. основного боргу, 3 174 грн. 78 коп. 3%річних, 7 385 грн. 39 коп. втрат від інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані непоставкою оплаченого товару згідно з інвойсом/рахунком №1 від 23.07.2018.

Відповідно до ст. 76 ЗУ Про міжнародне приватне право суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, зокрема, кщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача.

Ухвалою суду від 13.08.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 08.09.2020.

25.08.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення до справи додаткових документів, а саме належним чином засвідчені копії претензій, що надсилалися відповідачеві, перекладена та нотаріально засвідчена копія документа на підтвердження статусу власника індивідуального бізнесу ОСОБА_1. Докази надіслання відповідного клопотання ТзОВ Шервуд ЛП подано суду.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 13.08.2020, ухвала повідомлення про відкладення розгляду справи по суті від 11.09.2020 надіслані на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Шервуд ЛП (пр.Відродження, 22А, кв.61, м.Луцьк).

Ухвала суду від 13.08.2020 повернута органами зв`язку на адресу суду з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою (а. с. 86-89).

Згідно з трекінгом поштового відправлення №4301038974712 ухвала суду від 11.09.2020 прийнято органами поштового зв`язку для відправки 15.09.2020. Станом на 18.09.2020 відправлення не вручене під час доставки.

Частинами 2, 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За приписами ч. 1 ст. 7 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцем реєстрації відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Шервуд ЛП є: Україна, 43024, Волинська обл., місто Луцьк, пр. Відродження, будинок 22А, квартира 61.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Будь-якої іншої адреси для надсилання поштової кореспонденції ТзОВ Шервуд ЛП суду не відомо.

Пункт 3 ст. 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови сторонам для представлення своєї правової позиції та надання доказів, зокрема повідомлено відповідача в порядку приписів ГПК України та ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про відповідний спір і вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Суд також враховує строки розгляду справи, встановлені ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив фактичні обставини справи:

Згідно з Довідкою про здійснення індивідуальної діяльності постійним мешканцем Литви №702260 ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 з 12.07.2016 здійснював індивідуальну діяльність, а саме діяльність агентів з продажу палива, руди, металів та промислових хімічних препаратів (а. с. 68).

В рахунку №1 від 23.07.2018, що виписаний ТзОВ Шервуд ЛП (код ЄДРПОУ 41489585) зазначено наступні реквізити (умови поставки товару):

Контракт №13 від 20.07.2018

Продавець ТзОВ Шервуд ЛП , Україна, Волинська область, Луцьк, пр.Відродження, 22А

Покупець Едмундас Кубилюс , Литва

Товаровідправник ТзОВ Шервуд ЛП , Україна, Волинська область, Луцьк, пр.Відродження, 22А

Товароотримувач Едмундас Кубилюс , Литва

Вид транспорту автотранспорт

Умови поставки FCA

Валюта розрахунку Євро

Країна походження Україна

Найменування товару Дрова колоті сухі, породи Граб, довжина 33см., в дерев`яних ящиках

Ціна в Євро за ящик 102

Кількість товару (ящик) 23

Сума загальна Євро 2 346, 00

Згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті №449074 від 08.08.2018 позивач перерахував відповідачу кошти в сумі 2 969, 00 Євро з призначенням платежу рахунок-фактура №1 від 23.07.2018.

28.12.2018, 15.05.2019, 06.08.2019, 20.11.2019 позивач надсилав за зазначеною в рахунку №1 від 23.07.2018 адресою відповідачеві претензії №1, 2, 3, 4 про те, що ним 08.08.2018 перераховано грошові кошти у розмірі 2 969 Євро, однак ТзОВ Шервуд ЛП жодним чином не виконано своїх зобов`язань, що в свою чергу приводить до виникнення конфліктної ситуації. Враховуючи викладене, позивач просить відповідача здійснити повернення грошових коштів за неналежне виконання угоди, відповідь на претензію надіслати у встановлені законом строки.

Докази надіслання претензій долучено до матеріалів справи (а. с. 29-36).

Відповіді на претензії позивачем не отримано, товар згідно з рахунком не поставлено, кошти не повернуто.

Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності (ст. 1 ЗУ Про зовнішньоекономічну діяльність ).

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом (ст. 6 ЗУ Про зовнішньоекономічну діяльність ).

У відповідності до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття174 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (стаття 205 ЦК України).

За приписами частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В підтвердження існування договірних відносин між сторонами до матеріалів справи долучено рахунок №1 від 23.07.2018, платіжне доручення в іноземній валюті №449074 від 08.08.2018.

Відтак, між позивачем та відповідачем виникли господарські зобов`язання, які за своєю природою є договором поставки.

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ч. 1 ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець мас право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з рахунку №1 від 23.07.2018 строк виконання зобов`язань в частині поставки товару, а саме дров сторонами не визначено, відтак якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначено вище, до матеріалів справи долучено претензії №№1,2,3,4 від 28.12.2018, 15.05.2019, 06.08.2019, 20.11.2019, адресовані ТзОВ Шервуд ЛП з вимогою повернути грошові кошти за неналежне виконання угоди. Докази надіслання претензій долучено до матеріалів справи.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що ТзОВ Шервуд ЛП свої зобов`язання, строк виконання яких настав у зв`язку з надісланням претензій, перед позивачем не виконав, товару, кошти за який отримав, не поставив; коштів не повернув.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Власника індивідуального бізнесу ОСОБА_1, Литовська Республіка до Товариства з обмеженою відповідальністю Шервуд ЛП в частині стягнення 2 969 Євро (що становить 77 253 грн. 38 коп. станом на день подання позовної заяви) основного боргу є підставними та підлягають до задоволення, оскільки згідно з ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Суд бере до уваги ту обставину, що позивач в силу свого диспозитивного права, в прохальній частині позовної заяви просить стягнути грошові кошти у валюті Євро із зазначенням заборгованості в національній валюті України за курсом станом на день подання позовної заяви.

ВП ВС в постанові від 04.07.2018 №761/12665/14-ц зазначила, що у разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3 174 грн. 78 коп. 3% річних, що нараховані за період з 08.08.2018 по 20.12.2019 на суму боргу в розмірі 77 253 грн. 00 коп. та 7 385 грн. 39 коп. втрат від інфляції. Суд відмовляє у стягненні відповідних сум з огляду на наступне:

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індекс споживчих цін (індекс інфляції) - це показник, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

У правових висновках, викладених у постанові Верховного Суду України від 01 березня 2017 року у справі № 6-284цс17, постановах Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 686/18697/14, від 11 жовтня 2018 року у справі № 905/192/18, зазначено, що індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає. Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.

Оскільки предметом грошового зобов`язання в даному випадку встановлено кошти, визначені у Євро, і втрати від знецінення національної валюти відновлені шляхом застосування еквіваленту іноземної валюти за курсом, встановленим НБУ на день звернення з позовною заявою до суду, підстави для задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат внаслідок несвоєчасного повернення попередньої оплати відсутні.

Щодо нарахованих позивачем 3 % річних за період з 08.08.2018 по 20.12.2019 на суму боргу в розмірі 77 253 грн. 00 коп. суд зазначає:

Претензії надсилалися позивачем відповідачу через Компанію Експрес-доставки Меркурій . При цьому, відстежити дату отримання чи повернення відповідних претензій відправнику за допомогою офіційного сайту компанії не можливо, позивач такі докази не надав.

Відтак, позивачем не надано належних та допустимих доказів, з яких суд міг би встановити, з якого дня відповідач прострочив зобов`язання з поставки товару, а відтак і з якого дня у відповідача виникло грошове зобов`язання щодо повернення попередньої оплати за товар.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог в розмірі 1 849 грн. 22 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Шервуд ЛП (пр-т Відродження, 22А, кв. 61, м.Луцьк, Волинська область, код ЄДРПОУ 41489585) на користь Власника індивідуального бізнесу ОСОБА_1, Литовська Республіка (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

- 2 969 Євро основного боргу (що становить 77 253 грн. 38 коп. станом на день подання позовної заяви) та 1 849 грн. 22 коп. судового збору.

3. В позові на суму 3 174 грн. 78 коп. 3% річних та 7 385 грн. 39 коп. втрат від інфляції відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення

складено 12.10.2020

Суддя М. С. Шум