Рішення

від 08.10.2020 по справі 904/4650/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2020м. ДніпроСправа № 904/4650/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панни С.П. за участю секретаря судового засідання Полевичек Д.А.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "ВСЕСВІТ", м.Запоріжжя

до Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м.Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення суми боргу та сплати неустойки в розмірі 79265,89 грн.

Представники:

від позивача: Кузнєцова А.С.

від відповідача: Бойко Н.Л.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "ВСЕСВІТ"звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" про стягнення суми боргу та сплати неустойки в розмірі 79265,89 грн., а також суми судових витрат.

Позовні вимоги обгрунтовані несвоечасною оплатою відповідачем за поставлений товар за договором поставки №1803863 від 17.07.2018 р..

Ухвалою господарського суду від 05.06.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання по справі призначене на 08.10.2020 о 14:00год..

22.09.2020 р. до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено, що з урахуванням строків надання рахунків та податкових накладних з боку позивача на адресу відповідача щодо поставленої та отриманої продукції строк оплати настав 22.07.2020, але строки нарахування пені починаються з 02.08.2020. У зв`язку із чим надає власний контррозрахунокк неустойки за прострочення оплати за спірними рахунками, згідно з яким сума неустойки складає: 513,45 грн. - пеня; 192,54 грн. -3% річних.

В призначене на 08.10.2020 р. о 14:00 год. судове засідання з`явились представник позивача та представник відповідача.

В судовому засіданні представники сторін наполягали на закритті підготовчого провадження та здійснення розгляду справи по суті у даному засіданні в порядку передбаченому ч.2 ст.182 ГПК України.

Суд, заслухавши думку представників сторін, з`ясувавши наявність в матеріалах справи доказів, дійшов до висновку про можливість закриття підготовчого провадження та здійснення розгляду справи по суті.

У судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство ВСЕСВІТ (Постачальник, позивач) та Акціонерним товариством Нікопольський завод феросплавів (Покупець, відповідач) був укладений Договір поставки №1803863.

За умовами даного договору постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товар, повне найменування, марка, вид, сорт, номенклатура, асортимент, кількісні та якісні характеристики, ціна та інше вказується у специфікації (додатку) до договору, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його вартість в порядку і за умовами, передбаченими цим договором (п.1.1.).

Додатковою угодою № 1/1905811 від 04.10.2019 до договору сторони внесли зміни до договору, якими продовжили строк його дії до 31.12.2020 р..

Сторонами договору була укладена специфікація № 7/2001861 від 15.04.2020, відповідно до якої було визначено найменування, кількість, ціна товару, що постачається, та інші умови.

12.06.2020 постачальник передав у власність покупця товар відповідно до зазначеної вище специфікації.

Факт поставки товару підтверджений накладними № 1206.3 на суму 53 100,54 грн. та № 1206.4 на суму 25 200,00 грн.

Відповідно до п.4.6. договору порядок оплати і форма розрахунків вказується сторонами в специфікаціях (додатках) до договору.

В Специфікації № 7/2001861 від 15.04.2020 до договору вказано, що покупець здійснює оплату поставленого товару за фактом поставки за умови прийнятності якості протягом 30 календарних днів з моменту надання рахунків-фактур та податкових накладних зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних за фактично поставлений товар на склад покупця за умови виконання п. 3.5. договору.

Позивач зазначає, що ним, як Постачальником, були виконані всі зазначені вище умови Договору, а саме передані разом з товаром рахунки-фактури №№ 0304.10 та 0304.11 від 03.04.2020, 12.06.2020 виконано зобов`язання з поставки товару та 22.06.2020 зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №№ 1206013, 1206014.

Виходячи з умов договору та специфікації покупець повинен був здійснити оплату товару не пізніше 22.07.2020 (протягом 30 календарних днів після реєстрації податкових накладних).

Позивачем був направлений лист № 134 від 15.07.2020 на адресу відповідача з нагадуванням про здійснення оплати за товар, який залишений без відповіді.

Отже, як зазначає позивач, відповідач не виконав свої зобов`язання, не оплатив суму боргу за поставлений товар, яка складає 78300,54 грн., у зв`язку із чим просить суд її стягнути з відповідача.

Розглянувши заявлену позовну вимогу, суд зазначає наступне.

Згідно ст.11 ЦК України , підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплати за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу .

Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлений інший термін оплати товару.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525 , 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вже було встановлено судом, сторони договору у Специфікації № 7/2001861 від 15.04.2020 узгодили, що покупець здійснює оплату поставленого товару за фактом поставки за умови прийнятності якості протягом 30 календарних днів з моменту надання рахунків-фактур та податкових накладних зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем виконано зобов`язання з поставки товару відповідачу, що підтверджується накладними №1206.3 від 12.06.2020 р. та №1206.4 від 12.06.2020 р. підписаними відповідачем (а.с.23-24).

Також, в матеріалах справи містяться податкові накладні №1206013 від 12.06.2020 р. та №1206014 від 12.06.2020 р., які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 22.06.2020 р. (а.с.25-28).

Матеріали справи не містять доказів здійснення Відповідачем оплати товару поставленого за договором №1803863 від 17.07.2018 на суму 72572,71 грн..

Враховуючи вищезазначене, заявлена позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості в розмірі 78300,54 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 3% річних на суму 193,07 грн. за період з 23.07.2020 р. по 21.08.2020 р..

Згідно з положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд, перерахувавши згідно системи Законодавство розрахунок 3% річних встановив, що розрахунок здійснений позивачем вірно, а отже стягненню з відповідача підлягає 3% річних на суму 193,07 грн. за період з 23.07.2020 р. по 21.08.2020 р..

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 772,28 грн. за період з 23.07.2020 р. по 21.08.2020 р..

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України , порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України , учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України , учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України , застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України , неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

В пункті 10.3. договору визначено, що у випадку порушення строків оплати за поставлений Товар згідно з цим Договором більше ніж 10 календарних днів Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від суми несплаченого Товару, починаючи з 11-го календарного дня такого прострочення. Строк нарахування пені - згідно з чинним законодавством України..

Відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що позивачем невірно обраховано початкову дату для нарахування пені та надано власний контрррозрахунок суми згідно якого початковою датою для здійснення нарахування пені є 02.08.2020 р., а сума пені складає 513,45 грн..

Суд, розглянувши заявлену вимогу про стягнення пені з відповідача, погоджується доводами відповідача стосовно визначення початкової дати для нарахування пені та здійснивши перерахунок згідно системи Законодавство розрахунок встановив, що сума пені за період з 02.08.2020 р. по 21.08.2020 р. складає 513,45 грн..

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню у сумі 513,45 грн..

В частині стягнення 258, 83 грн. пені необхідно відмовити.

Європейський суд з прав людини у справі Мантованеллі проти Франції`з вернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

Стаття 13 ГПК України зазначає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Суд відповідно до статті 237 ГПК України під час розгляду справи з`ясував чи мали місце обставини (факти) якими обґрунтовувались позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України , витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимоам, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2095,93 грн. судового збору.

Керуючись статями 2 , 73 , 74 , 76 , 77-79 , 86 , 91 , 129 , 233 , 238 , 240 , 241 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310, код ЄДРПОУ 00186520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "ВСЕСВІТ"(69001, м.Запоріжжя, вул.Незалежної України, буд.39, код ЄДРПОУ 40750285) суму основого боргу в розмірі 78300,54 грн., 3% річних за період з 23.07.2020 по 21.08.2020 р. у сумі 193,07 грн., пеню за період з 02.08.2020 по 21.08.2020 р. у сумі 513,45 грн., а також 2095,93 грн. судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом 20-ти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 13.10.2020

Суддя С.П. Панна