Рішення

від 06.10.2020 по справі 908/1654/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/114/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2020 Справа № 908/1654/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, вул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69071, м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, буд. 9; код ЄДРПОУ 32121458)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІМА-СЕРВІС" ЛТД (69068, м. Запоріжжя, вул. Брюллова, буд. 11; код ЄДРПОУ 13626072)

про стягнення заборгованості у розмірі 3 672,72 грн.,

Без участі представників сторін

СУТНІСТЬ СПОРУ:

01.07.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну "Міські теплові мережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веснянка" про стягнення заборгованості за споживання теплової енергії за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брюллова, буд. 11, нежитлове приміщення у розмірі 3 672,72 грн., з яких: 3 663,03 грн. основної заборгованості за листопад 2019 та за період з лютого по квітень 2020 включно та 3 % річних за загальний період з 20.12.2019 по 11.03.2020 включно у розмірі 9,69 грн.

01.07.2020 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 03.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/1654/20 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті призначено з 03.08.2020.

Ухвалою від 03.08.2020 судом за клопотанням позивача здійснено заміну відповідача ТОВ "Веснянка" на належного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРІМА-СЕРВІС" ЛТД (69068, м. Запоріжжя, вул. Брюллова, буд. 11; код ЄДРПОУ 13626072), оголошено перерву до 14.08.2020; зобов`язано позивача у строк до 07.08.2020: надіслати на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІМА-СЕРВІС" ЛТД копію позовної заяви і доданих до неї документів (докази направлення - фіскальний чек, опис вкладення у цінний лист надати суду у визначений строк; запропоновано відповідачу у строк до 14.08.2020: відповідно до ст. 165 ГПК України надіслати на адреси позивача та суду копію відзиву на позовну заяву та додані до нього документи, докази направлення (фіскальний чек, опис вкладення у цінний лист) надати суду у визначений строк.

10.08.2020 від позивача до суду надійшло клопотання від 10.08.2020 про поновлення строку для виконання ухвали від 03.08.2020, а також про прийняття та долучення до матеріалів справи доказів направлення на адресу відповідача позовної заяви та доданих до неї документів, а також детального розрахунку розподілу обсягу спожитої теплоенергії.

Також, 14.08.2020 на адресу суду надійшло повідомлення ТОВ "ПРІМА-СЕРВІС" ЛТД про те, що відповідач не має можливості виконати вимоги ухвали суду, оскільки до цього часу не отримало позовну заяву від позивача.

Враховуючи надходження вказаних вище клопотань від обох учасників справи, в тому числі і від відповідача, в якому він вказував на неотримання позовної заяви, яка надіслана позивачем лише 12.08.2020, суд вирішив розпочати розгляд справи спочатку у спрощеному провадженні без виклику учасників справи та ухвалою суду від 14.08.2020 розпочато розгляд справи № 908/1654/20 спочатку, оголошено перерву у судовому засіданні до 06.10.2020 о 10 год. 00 хв. без виклику.

У судовому засіданні 06.10.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Позивач обґрунтовує свої вимоги ст. ст. 509, 526, 530, 625 ЦК України, ст. ст. 193, 276 ГК України, Закону України "Про теплопостачання", Правил користування тепловою енергією, просить суд стягнути з відповідача 3 663,03 грн. основного боргу та 3 % річних у розмірі 9,69 грн.

Письмового відзиву на позовну заяву від відповідача та клопотань про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 2,3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті спору протягом цього періоду до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Надані до матеріалів справи докази дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Запорізької міської ради № 17 від 11.01.2002 "Про створення комунальних підприємств теплових мереж" створено Концерн "Міські теплові мережі".

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2, 2.4 Статуту Концерну "Міські теплові мережі", основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією. Предметом діяльності підприємства є, зокрема, виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла і побутової потреби населення та на комунально-побутові потреби підприємств, організацій, установ і її збут. Основними функціями Концерну є: забезпечення розвитку теплофікаційного господарства та забезпечення тепловою енергією для комунально-побутових потреб населення, бюджетних установ і організацій, госпрозрахункових підприємств, інших об`єктів, розташованих в зоні діяльності Концерну; - збір коштів за послуги теплопостачання зони діяльності Концерну (територія міста Запоріжжя) з метою централізованих розрахунків за енергоресурси.

Статтею 1 Закону України Про теплопостачання визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об`єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання.

Згідно ч. 2 ст. 275 ГК України, відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.ст. 13, 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги , централізоване опалення належить до житлово-комунальних послуг, порядок надання, якісні та кількісні показники яких мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЗУ Про теплопостачання , теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії та частини 1 статті 25 цього Закону, теплопостачальна організація має право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами.

Статтею 25 Закону України Про теплопостачання закріплено права та основні обов`язки споживача теплової енергії, яка містить обов`язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно з пунктом 4 "Правил користування тепловою енергією", затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору, а пунктом 14 Правил передбачений обов`язок споживача до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання укласти з теплопостачальною організацією такий договір.

Згідно п. 2 ст. 7 ЗУ Про житлово-комунальні послуги встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги належить до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, що повністю кореспондується зі ст. 28 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні . Аналогічні норми щодо встановлення тарифів містяться у ст. 13 ЗУ Про теплопостачання .

Правовідносини між теплопостачальною організацією та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України Про теплопостачання від 02.06.2005, "Правилами користування тепловою енергією", затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за № 1198 та іншими нормативно-правовими актами України.

Зокрема, в Законі та в правилах законодавець надає поняття "Споживач":

споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі до договору (Закон);

споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору (Правил).

В розумінні Закону України Про теплопостачання та Правил користування тепловою енергією, споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору.

Згідно ст. 120 Закону України Про житлово-комунальні послуги , відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 7 ЗУ Про житлово-комунальні послуги , споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 8 ЗУ Про житлово-комунальні послуги , виконавець зобов`язаний готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 ЗУ Про житлово-комунальні послуги , споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно ч. 1 ст. 9 ЗУ Про житлово-комунальні послуги , споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

З матеріалів справи вбачається, що Концерн Міські теплові мережі у період з листопада 2019 по квітень 2020 здійснював постачання теплової енергії в гарячій воді в нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: 69068, м. Запоріжжя, вул. Брюллова, буд. 11, яким користувалось ТОВ Веснянка ТА (код ЄДРПОУ 32407989). Проте, згідно договору оренди нежитлового приміщення № 67 від 30.01.2002 та додаткової угоди до договору від 01.10.2018, вказане приміщення перебувало у ТОВ ПРІМА СЕРВІС ЛТД (код ЄДРПОУ 13626072) на правах суборенди. На підставі викладеного позивач вважає, що саме ТОВ ПРІМА СЕРВІС ЛТД (код ЄДРПОУ 13626072) отримувало від позивача теплову енергію за період з листопада 2019 по квітень 2020 включно.

Як встановлено судом, за період з листопада 2019 по квітень 2020 Концерн Міські теплові мережі (позивач) здійснював постачання теплової енергії в гарячій воді в нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брюллова, буд. 11, яким володіє та користується ТОВ ПРІМА - СЕРВІС ЛТД (відповідач).

Згідно Договору оренди нежитлового приміщення № 67 від 30.01.2002 (далі - Договір), та Додаткової угоди до договору від 01.10.2018, Орендар - ТОВ ПРІМА - СЕРВІС ЛТД приймає в строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брюллова, буд. 11. Приміщення використовується на правах оренди під офіс.

Згідно з п.п. 10.1., 10.7. Договору, цей договір діє з 30.01.2002 до 30.01.2005 строком на три роки. В разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну Договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Реорганізація Орендодавця не є підставою для зміни умов або припинення цього Договору.

Відповідно до п.5.13 Договору, Орендар - ТОВ ПРІМА - СЕРВІС ЛТД зобов`язується укласти договори з постачальниками комунальних послуг.

Згідно п. 6 Додаткової угоди до Договору, п. 5.13 Договору викладено у наступній редакції, згідно якої Орендар зобов`язується укласти договори з постачальниками комунальних послуг.

З врахуванням вимог ЦК України, ГК України, Правил користування тепловою енергією, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, Закону України Про житлово-комунальні послуги , Концерн Міські теплові мережі надіслав відповідачу Договір № 340592 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 28.01.2019.

Відповідач в строки, передбачені п. 3 ст. 181 ГК України, не надав відповіді на пропозицію Позивача та не повернув належним чином оформлений проект укладеного договору.

Не зважаючи на відсутність укладеного договору, в цілях недопущення порушення конституційного права громадян, які мешкають в житловому будинку №11 по вулиці Брюллова у м. Запоріжжя, на забезпечення їх здоров`я (ст. 3 Конституції України) та права на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї (ст. 48 Конституції України), що включає право на житло, позивач здійснював та продовжує здійснювати постачання теплової енергії до приміщення відповідача, облік відпущеної теплової енергії здійснювався по особовому рахунку № НОМЕР_1 .

Згідно положень Правил №1198, пункт 44, термін споживач розповсюджується на осіб, які використовують теплову енергію без укладення договору на теплопостачання. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відсутність укладеного договору на надання житлово - комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відсутність між сторонами договору на надання послуг з централізованого опалення не є підставою для несплати за надані Концерном „Міські теплові мережі" послуги, оскільки обов`язок оплати випливає з закону.

Нежитлове приміщення, яке займає відповідач, розташоване у житловому будинку, система опалення приміщення спільна з жилим будинком, що підтверджується актом обстеження системи теплоспоживання від 20.03.2018.

Факт постачання теплової енергії в гарячій воді в приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брюллова, буд. 11, нежитлове приміщення, які належать ТОВ ПРІМА СЕРВІС ЛТД за період з листопада 2019 по квітень 2020 року підтверджується рішенням Запорізької міської ради про початок опалювальних сезонів. Рішення про початок та закінчення опалювальних сезонів у м. Запоріжжя приймає виконавчий комітет Запорізької міської ради (рішення знаходяться на сайті Запорізької міської ради).

Відповідно до п. 25 Правил самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Наказом Мінбуду України № 169 від 26.07.2019 Про порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води визначено процедуру надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання (далі - ЦО та ГВП) житлового будинку при відмові споживачів від ЦО та ГВП. Власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до ЦО та ГВП, мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ГВП у разі, якщо на день набрання чинності Закону України Про житлово-комунальні послуги не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.

Відключення окремих приміщень від мереж ЦО та ГВП вплине на безперебійну роботу інженерного устаткування будинку в цілому й на санітарно-гігієнічні умови інших квартир та суміжних приміщень, адже порушується гідравлічний і тепловий режими. Відключення опалення в окремій квартирі значною мірою порушить вимоги ДБН України (Державні будівельні норми України), а саме вплине на якість наданих послуг до інших житлових приміщень.

Підведення централізованого опалення до стояка об`єкта теплопостачання свідчить про надання послуг позивачем.

Відповідач за вказаний період за надані послуги здійснив часткову оплату у грудні 2019 на суму 814,52 грн. та у січні 2020 на суму 1 030,60 грн.

Таким чином, за період з листопада 2019 по квітень 2020 загальна сума заборгованості за відпущену теплову енергію в гарячій воді для опалення, відпущену Концерном Міські теплові мережі споживачу, на адресу надання послуг м. Запоріжжя, вул. Брюллова, буд. 11, нежитлове приміщення, складає 3 663,03 грн., що підтверджується направленими на адресу відповідача актами-приймання-передачі теплової енергії та виставленими рахунками.

03.06.2020 позивач направив на адресу відповідача вимогу №933/09-4 від 03.06.2020 щодо погашення заборгованості у розмірі 3 663,03 грн.

У зв`язку з порушенням строків оплати за надані послуги, позивачем нараховано 3% річних за загальний період з 20.12.2019 по 11.03.2020 на суму 9,69 грн.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи № 908/1654/20 та додаткові письмові пояснення, суд при прийнятті рішення враховує наступне.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

У спірний період споживач свого обов`язку щодо укладення договору не виконав, договору купівлі-продажу теплової енергії з Концерном "МТМ" укладено не було, акти приймання - передачі теплової енергії не підписані, у зв`язку з чим облік відпущеної теплової енергії здійснювався по особовому рахунку № НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послуги, виконати роботу, сплатити гроші тощо), а кредитор вправі вимагати виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, виходячи зі змісту якої цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Споживач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання-передачі теплової енергії за заявлений період (листопад 2019-квітень 2020) на адресу теплопостачальної організації не надав, належним чином оформлені акти приймання - передачі теплової енергії не повернув, що свідчить про те, що він фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими до оплати (а.с. 37-47).

Таким чином, зазначені акти приймання-передачі теплової енергії за період з листопада 2019 по квітень 2020 є погодженими та є підставою для проведення остаточних розрахунків.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що відповідачу послуги з централізованого теплопостачання позивачем не надавались або що відповідач ці послуги не отримував.

За умовами ч. 6 ст. 25 Закону України Про теплопостачання , у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Судом встановлено, що правовідносини між позивачем та відповідачем щодо постачання теплової енергії та її оплати належним чином не оформлено, відповідного договору не укладено у даному випадку має місце бездоговірне користування тепловою енергією.

Відповідно до п. 18. Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Система (щомісячна або авансова) та форма (готівкова або безготівкова) оплати послуг визначається у договорі між споживачем і виконавцем. Після отримання показань квартирних засобів обліку, якщо вони відрізняються від розрахованих за показаннями будинкових засобів обліку, виконавець здійснює коригування плати за надану послугу в наступному розрахунковому періоді шляхом зменшення або збільшення обсягів спожитої кожним споживачем послуги, що відображається в платіжному документі періоду, наступного за здійсненням коригування.

Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання щодо надання послуг з централізованого опалення, а відповідач, незалежно від споживання цієї послуги або відмови від її споживання, зобов`язаний оплатити надані послуги.

Відповідачем оплату спірної заборговані у вищевказаний строк здійснено не було.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 9,69 грн. за період з 20.12.2019 по 11.03.2020 включно.

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України).

Згідно зі статтями 251, 253 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення; перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З аналізу викладеного вбачається, що для оцінки правильності нарахування позивачем компенсаційних санкцій слід встановити не тільки документально підтверджену суму боргу, а й дату коли зобов`язання мало бути виконано, тобто з`ясувати момент прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. Прострочення слід розглядати як юридичний склад, що тягне за собою зміну правовідносин сторін по зобов`язанню, яке не виконано в строк. Складовими прострочення при цьому є такі юридичні факти: наявність між сторонами договірних відносин, настання строку виконання зобов`язання, невиконання стороною зобов`язання у встановлений строк.

Договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за умовами якого між позивачем та відповідачем було б погоджено порядок оплати наданих споживачеві послуг з централізованого опалення не підписано.

З урахуванням вимог статті 530 Цивільного кодексу України в даному випадку належним доказом-документом для початку обліку строку прострочення заборгованості із визначенням періоду початку та кінцевого строку виступає вимога про погашення заборгованості за теплову енергію, яка була надіслана на адресу відповідача 03.06.2020 разом з доданими до неї рахунками та актами приймання - передачі теплової енергії за спірний період. Докази надсилання вимоги: фіскальний чек від 03.06.2020.

Строк прострочення зобов`язання з оплати за поставлену теплову енергії за відсутності договору повинен відраховуватись зі спливом семиденного строку з дня отримання вимоги.

Однак, розрахунок 3% річних позивачем зроблено за період з період з 20.12.2019 по 11.03.2020.

Таким чином, вимога про стягнення 3% річних задоволенню не підлягає, оскільки їх розраховано без врахуванням пред`явлення вимоги про сплату заборгованості за відпущену теплову енергію та гарячу воду № 933/09-4 від 03.06.2020.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Доказів сплати суми боргу відповідачем суду не надано, як і не надано контррозрахунку суми заборгованості.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 3 663,03 грн.

Інші доводи сторін до уваги судом не приймаються в силу викладеного.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на відповідача - 2 096,45 грн.

Керуючись ст. ст. 74, 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІМА-СЕРВІС" ЛТД (69068, м. Запоріжжя, вул. Брюллова, буд. 11; код ЄДРПОУ 13626072) на користь Концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458) 3 663 (три тисячі шістсот шістдесят три) грн. 03 коп. суми основного боргу та судові витрати на суму 2 096 (дві тисячі дев`яносто шість) грн. 45 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано: 12.10.2020

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.