Рішення

від 05.10.2020 по справі 908/1955/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/119/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2020 Справа № 908/1955/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Топчій О.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Профіт-Поінт (69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, б. 64-Д, оф. 6)

до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства Деметра 16 (72150, Запорізька обл., Приморський р-н, с. Новопавлівка, вул. Петра Григоренка, б. 68)

про стягнення коштів

СУТЬ СПОРУ:

31.07.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Профіт-Поінт до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства Деметра 16 про стягнення суми попередньої оплати товару в сумі 210 588,00 грн, неустойки в розмірі 11 582,34 грн, а також штрафу у розмірі 21 058,80 грн.

31.07.2020 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/1955/20, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.

Ухвалою суду від 05.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1955/20, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №29-04/2020-12 від 29.04.2020 щодо своєчасної поставки обумовленої кількості продукції на суму 210 588,00 грн. За порушення строків поставки продукції позивачем нараховано неустойку в розмірі 11 582,3 грн, а також штраф у розмірі 21 058,80 грн.

05.10.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив у повному обсязі проти вимог позивача. В обґрунтування заперечень посилається на те, що відповідач належним чином виконав свої зобов`язання по договору, поставивши позивачеві обумовлену договором продукцію у кількості більшій, ніж визначено договором (207,32 т. замість 220 т.). При цьому відповідач вважає, що позивачем безпідставно змінено умови договору в частині внесення передоплати, оскільки аванс сплачено в більшому розмірі на 31 548,00 грн. Відповідачем на даний час зобов`язання на суму 210 588,00 грн виконано в повному обсязі (враховуючи поставку товару об`ємом 25,47 т. за накладною №34 від 12.08.2020 на суму 140 594,40 грн та повернення вартості недопоставленого товару у сумі 69 993,60 грн).

Крім того, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними також з тих підстав, що виконання рішення суду в примусовому порядку призведе до дестабілізації діяльності відповідача, внаслідок чого буде втрачена можливість підготовки підприємства до проведення осінньо-польових робіт товарного сільськогосподарського виробництва.

В обґрунтування неможливості своєчасного виконання зобов`язання відповідач посилається на умови п. 6.1. договору (сторони звільняються від відповідальності за неналежне виконання зобов`язання у наслідок обставин непереборної сили). Враховуючи посуху в Запорізькій області, відповідач телефоном повідомляв позивача про настання обставин непереборної сили.

Крім того, відповідач вважає, що договір поставки №29-04/2020-12 від 29.04.2020 є таким, що не відповідає вимогам закону в частині обов`язку по сплаті штрафу у розмірі 10% від суми вартості недопоставленого товару та обов`язку по сплаті пені в розмірі 0,5% від суми вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення.

За викладених обставин просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що ухвалою суду від 05.08.2020 відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження їх заперечень проти позову або його визнання протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 28.08.2020.

Як свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду від 05.08.2020 отримана відповідачем лише 05.09.2020 (через місяць після її направлення на адресу відповідача), а відзив до суду надісланий 03.10.2020 (майже через місяць після отримання ухвали про відкриття провадження у справі). При цьому відповідачем жодним чином не зазначено про поважність причин пропуску строку, встановленого судом для подання відзиву на позов.

Посилання відповідача на продовження процесуальних строків, обумовлених вимогами постанови КМУ від 11.03.2020 №291 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CоV-2 , судом не приймаються, оскільки відповідно до ч. 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (Закон України № 540-IX від 30.03.2020; в редакції Закону № 731-IX від 18.06.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Клопотання про поновлення процесуальних строків для подання відзиву на позов відповідачем не заявлялося.

12.10.2020 (після прийняття рішення судом) від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що позивачем відзив на позов отримано лише 08.10.2020.

Просить провадження у справі закрити в частині стягнення суми попередньої оплати в розмірі 210 588,00 грн, повернути судовий збір у розмірі 3 158,82 грн, стягнути з відповідача на користь позивача неустойку в розмірі 11 582,34 грн та штраф у розмірі 21 058,80 грн.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 05.09.2020 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 05.10.2020.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

29.04.2020 між ТОВ Профіт-Поінт - покупець та ПСГП Деметра 16 - продавець укладено договір на поставку гороху майбутнього врожаю №29-04/2020-12, за умовами п. 1.1. якого в порядку та на умовах цього договору продавець у визначений сторонами строк передає покупцю у власність горох врожаю 2020 року, вирощений та зібраний на земельній ділянці/ділянках сільськогосподарського призначення продавця загальною посівною площею 114 га, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його.

Період поставки: товар поставляється в термін з 01 липня 2020 року до 20 липня 2020 року. Поставка вважається здійсненою в момент підписання акту приймання-передавання товару на базисі поставки відповідно до умов цього договору або видаткової накладної (п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 1.5. договору, кількість товару: на момент укладення договору сторони визначили початкову (базову) кількість товару у розмірі 220 тонн.

Загальна вартість товару (п. 1.7. договору): сторони визначили базову загальну вартість товару за договором у розмірі 1 182 852,00 грн, в т.ч. ПДВ.

Пунктом 3.1. договору сторони обумовили, що покупець до 07.05.2020 включно зобов`язується перерахувати попередню оплату за товар, передбаченої у п. 1.7. договору, у розмірі 1 182 852,00 грн.

Остаточний розрахунок вартості товару здійснюється з урахуванням загальної вартості поставленого товару, визначеної у п. 1.7. договору 9п. 3.2. договору).

Платіжними дорученнями №934 від 30.04.2020 на суму 303 600,00 грн та №937 від 04.05.2020 на суму 910 800,00 грн позивачем перераховано відповідачеві оплату за товар на загальну суму 1 214 400,00 грн (на 31 548,00 грн більше, ніж обумовлено договором).

Відповідачем поставлено товар у кількості 181,85 т на суму 1 003 812,00 грн за видатковими накладними:

- №1 від 29.06.2020 на суму 266 505,60 грн,

- №2 від 30.06.2020 на суму 460 920,00 грн,

- №3 від 02.07.2020 на суму 276 386,40 грн.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині поставки товару стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 210 588,00 грн в примусовому порядку.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За приписами ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України закріплено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача сплачений аванс у сумі 210 588,00 грн.

Як свідчить видаткова накладна №34 від 12.08.2020 на суму 140 594,40 грн та платіжне доручення №13 від 21.09.2020 про повернення відповідачем на користь позивача передоплати у розмірі 69 993,60 грн, зобов`язання на суму 210 588,00 грн відповідачем виконано.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За викладених обставин, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 210 588,00 грн попередньої оплати підлягає закриттю за відсутності предмета спору.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 11 582,34 грн та штраф у розмірі 21 058,80 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В той же час відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Пунктом 5.4. договору сторони обумовили, що у разі виконання покупцем п. 3.1. договору та невиконання продавцем пунктів 1.1.-1.5. цього договору, з продавця стягується договірна неустойка у розмірі 0,5; від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 10 днів додатково стягується штраф у розмірі 10 відсотків вартості недопоставленого товару.

За умовами п. 6.1. договору, сторони звільняються від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажор) за умови, що дані обставини сталися не з вини сторони та безпосередньо вплинули на своєчасне виконання договірних зобов`язань. У цьому разі термін виконання зобов`язання переноситься відповідно до терміну дії зазначених обставин, про що укладається відповідний договір.

Відповідно до п. 6.2. договору, сторона, для якої склалися такі умови, повинна в короткий строк, але не пізніше 5 днів повідомити іншу сторону про настання і припинення обставин, які перешкоджають виконанню договірних зобов`язань.

Як зазначено в п. 4.6. договору, сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати своїх зобов`язань, повинна письмово повідомити про це другу сторону не пізніше, ніж за один місяць до терміну поставки товару.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що дійсно мале місце прострочення виконання зобов`язання з поставки товару на строк понад 10 днів.

При цьому судом враховано, що за договором позивач мав сплатити аванс у чітко обумовленому розмірі - 1 182 852,00 грн. Однак з власної ініціативи позивачем сплачено суму 1 214 400,00 грн, що на 31 548,00 грн більше обумовленої суми (доказів погодження з відповідачем сплати авансу у більшому розмірі позивачем не надано). Відтак, відповідачем прострочено виконання зобов`язання з поставки товару на суму 179 040,00 грн. Таким чином, нарахування неустойки та штрафу має здійснюватися саме на вартість недопоставленого товару, кількість та вартість якого обумовлена договором.

Перевіривши надані позивачем розрахунки штрафу та неустойки, судом встановлено, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає штраф у розмірі 17 904,00 грн та неустойка у розмірі 9 847,20 грн.

Посилання відповідача на безпідставність вимоги про стягнення з нього штрафу та неустойки, оскільки прострочення виконання зобов`язання зумовлене дією форс-мажорних обставин, судом не приймається, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів настання таких обставин, а також не надано доказів повідомлення позивача про настання таких обставин в порядку п. 6.2. договору та не надано доказів укладення сторонами договору про перенесення строків виконання поставки в порядку п. 6.1. договору.

Щодо посилань відповідача на невідповідність вимогам закону договору №29-04/2020-12 від 29.04.2020 в частині обов`язку по сплаті штрафу та неустойки, суд зазначає, що за приписами ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Крім того, в пункті 4.2. договору зазначено, що продавець підтверджує, що укладення та виконання ним цього договору не суперечить нормам чинного законодавства України та відповідає його вимогам, а також підтверджує те, що укладення та виконання ним цього договору не суперечить цілям його діяльності, положенням його установчих документів чи інших локальних актів.

Відповідачем не надано доказів оскарження в судовому порядку договору поставки №29-04/2020-12 від 29.04.2020.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен аргумент.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Сторонами надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

За викладених обставин, позовні вимоги в частині стягнення штрафу та неустойки задовольняються частково. В частини стягнення суми попередньої оплати провадження у справі підлягає закриттю.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 489,62 (за вимогою про стягнення штрафу та неустойки) відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Судовий збір у розмірі 3 158,82 грн, сплачений за вимогою про стягнення 210 588,00 грн, провадження у справі за якою закрите, підлягає поверненню з Державного бюджету України позивачеві, про що ним зроблено відповідну заяву.

Керуючись статтями 129, 232, п. 2 ч. 1 ст. 231, статтями 233, 236 - 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Провадження у справі в частині стягнення попередньої оплати у розмірі 210 588,00 грн закрити за відсутністю предмету спору.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Профіт-Поінт до Приватного сільськогосподарського підприємства Деметра 16 в частині стягнення штрафу та неустойки задовольнити частково.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Деметра 16 (72150, Запорізька обл., Приморський р-н, с. Новопавлівка, вул. Петра Григоренка, б. 68, ідентифікаційний код юридичної особи 40448527) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Профіт-Поінт (69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, б. 64-Д, оф. 6, ідентифікаційний код юридичної особи 41256525) штраф у розмірі 17 904,00 грн (сімнадцять тисяч дев`ятсот чотири гривні 00 коп.), неустойку у розмірі 9 847,20 грн (дев`ять тисяч вісімсот сорок сім гривень 20 коп.), судовий збір у розмірі 416,27 грн (чотириста шістнадцять гривень 27 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13 жовтня 2020 року.

Суддя О.А. Топчій