Ухвала

від 08.10.2020 по справі 910/9215/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

08.10.2020Справа № 910/9215/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., за участю секретаря судового засідання Цубери Ю.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадженні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до Приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод"

третя особа - 1 , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Українська залізниця"

третя особа - 2 , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2

про визнання недійсними пунктів 1.2., 1.4., 1.5. рішення наглядової ради від 17.06.2020

Представники сторін:

позивач: не з`явився;

відповідач: Мишко О.В. (ордер серія АІ № 1041309 від 22.07.2020);

третя особа-1: Степова О.В. (дов. № ц/3-44/52-20 від 04.063.2020);

третя особа-2: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод" (відповідач) про визнання недійсними пунктів 1.2., 1.4., 1.5. рішення наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод", яке оформлено протоколом № 3/2020 від 17.06.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням процедури скликання засідання наглядової ради, процедури заочного голосування та прийняття рішення, що не було включено до порядку денного засідання, прийняття рішення, яке виходить за межі повноважень наглядової ради.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 відкрито провадження у справі № 910/9215/20, залучено до участі у справі як третю особу - 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Українська залізниця", залучено до участі у справі як третю особу - 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.07.2020.

23.07.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зміну предмету позову.

Представники відповідача та третьої особи - 2 в судове засідання 23.07.2020 року не з`явились.

23.07.2020 підготовче засідання по справі відкладено на 20.08.2020.

Представники позивача та третьої особи - 2 в судове засідання 20.08.2020 року не з`явились.

20.08.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 22.09.2020.

Представники позивача та третьої особи - 2 в судове засідання 22.09.2020 року не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 підготовче засідання по справі відкладено на 08.10.2020, явку представників учасників справи у судове засідання 08.10.2020 визнано обов`язковою.

Представники позивача та третьої особи - 2 у судове засідання 08.10.2020 не з`явились.

Суд вважає за необхідне залишити даний позов без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, наведений пункт передбачає дві окремі підстави залишення позову без розгляду, розділені сполучником "або": 1) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору; 2) позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Суд зазначає, що вказані норми процесуального законодавства не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене не стосується лише випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

З аналізу вищевказаних норм процесуального права вбачається, що положення частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України є повністю автентичними другій підставі залишення позову без розгляду, передбаченій пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, а саме, коли позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

В свою чергу, залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, можливе лише за умови, що позивача належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, в якому його позов залишається без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2020 була направлена позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці такої ухвали, на адресу місця проживання позивача (АДРЕСА_1), проте відправлення не було вручено позивачу та було повернуто до суду 29.09.2020 із зазначенням на довідці відділення поштового зв`язку - за закінченням терміну зберігання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 визнано явку представників учасників справи в судове засідання обов`язковою. Ухвала була надіслана позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу позивача, вказану у позовній заяві - АДРЕСА_1.)

Судом встановлено, що у даній справі про час та місце судових засідань представник позивача був повідомлений належним чином.

Проте позивач участі уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про дату, час та місце їх проведення повідомлений належним чином (рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України неявка представника позивача в судове засідання є самостійною підставою для залишення позову без розгляду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Представник позивача не з`явився у судове засідання 08.10.2020, неявка представника позивача є повторною.

Суд зазначає, що неявка позивача у судові засідання перешкоджає вирішенню спору у даній справі, оскільки відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, суд розглядає справу виключно за зверненням особи та в межах заявлених такою особою (позивачем) позовних вимог (предмету та підстав позову).

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Частиною 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (частина 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України).

З наведених норм вбачається, що прийняття судом рішення у справі залежить, зокрема, від того, чи підтримує особа, яка звернулась до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів (частина 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України), тобто позивач, заявлені власні позовні вимоги (предмет та підстави позову) станом на дату розгляду справи у суді, оскільки суд розглядає справу та, відповідно приймає рішення, виключно в межах заявлених позивачем вимог (частина 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що у зв`язку з неявкою представника позивача у судові засідання та враховуючи, що явка визнана обов`язковою, суд позбавлений можливості ухвалити законне та обґрунтоване рішення (з урахуванням вимог, викладених у статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В даному випадку такою невчиненою процесуальною дією є не забезпечення явки представника позивача в судові засідання.

Таким чином, вказана бездіяльність позивача перешкоджає вирішенню спору та подальшому розгляду справи, що свідчить про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Поряд з цим, суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (частина 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

За таких обставин, враховуючи, що суд дійшов висновку залишити позов без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям позивача у засідання без поважних причин, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 226, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод" за участю третьої особи - 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерного товариства "Українська залізниця", третьої особи - 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання недійсними пунктів 1.2., 1.4., 1.5. рішення наглядової ради від 17.06.2020 - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили 08.10.2020 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст складено 12.10.2020

Суддя С. В. Стасюк