Рішення

від 12.10.2020 по справі 910/9517/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.10.2020Справа № 910/9517/20

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного провадження без виклику представників сторін

За позовом Приватного акціонерного товариства "Будінженермережа - 5"

вул. Гоголівська, 39, м Київ, 04053

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРКАДА-БУДІВНИЦТВО"

вул. Ольгинська, буд. 3, м. Київ, 01001

про стягнення 69 091,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Будінженермережа - 5" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРКАДА-БУДІВНИЦТВО" (далі-відповідач) про стягнення 69 091,73 грн. заборгованості за Договором №957/11/17-Гл від 15.09.2017.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.07.2020 позовну заяву залишено без руху.

14.07.2020 від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 року було прийнято справу до провадження, ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.07.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, для місцезнаходження відповідача: вул. Ольгинська, буд. 3, м. Київ, 01001.

Станом на дату розгляду справи в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0105474387336, згідно якого ухвала суду від 20.07.2020 була вручена представнику відповідача за довіреністю 23.07.2020.

05.08.2020 відповідачем подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та клопотання про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з моменту ознайомлення з матеріалами справи.

Відповідач подане клопотання мотивує необхідністю ознайомлення із матеріалами справи, вивчення доказів по справі, вказуючи на необхідність продовження строку на надання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з моменту ознайомлення з матеріалами справи.

Розглянувши клопотання відповідача, суд дійшов висновку про відсутність можливості продовження строку подання відзиву з огляду на таке.

За змістом статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. При цьому із правового контексту наведених норм убачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.

Відповідач посилався на отримання ухвали суду лише 23.07.2020, а також на неможливість ознайомитись зі справою та неотримання позовної заяви.

Судом встановлено, що строк на подачу відзиву закінчився станом на дату подання клопотання не закінчився, оскільки 23.07.2020 відповідачем отримано ухвалу суду про відкриття провадження у справі.

Наведені заявником факти не є тією виключною обставиною, яка може бути підставою для поновлення/продовження строку для подання відзиву, оскільки можливість подання цієї заяви по суті справи виникає з моменту, коли особа отримала ухвалу суду та дізналася про встановлення такого строку і його початок, а отже можливість подання відзиву або заяви про продовження строку подання відзиву залежить лише від волевиявлення самого скаржника, тобто має суб`єктивний характер.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, inter alia, який полягає у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення Європейського суду з прав людини у справі Brumaresku v Romania [GC], заява № 28342/95).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22- 23 Рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37- 38 Рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).

За таких обставин, враховуючи що на момент ухвалення рішення у справі відповідачем не вчинено жодних дій для ознайомлення з матеріалами справ, суд приходить до висновку про його необґрунтованість з огляду на те, що ухвалою суду про відкриття провадження у справі судом відповідачу встановлювався п`ятнадцятиденний строк на надання відзиву, враховуючи, що на момент звернення відповідача із клопотанням про продовження строку на подання відзиву на позов, строк на його подання не закінчився, а у клопотанні відсутні будь які уточнення стосовно того, на скільки відповідачу необхідно продовжити строк на надання відзиву, оскільки посилання на момент ознайомлення з матеріалами справи не дає суду можливості конкретно визначити період часу, слід відмовити відповідачу у продовженні процесуального строку для подачі відзиву.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами.

З огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Водночас, суддя Лиськов М.О. перебував у щорічній відпустці з 03.08.2020 по 28.08.2020. Водночас, з 07.09.2020 головуючий у справі суддя Лиськов М.О. перебував на лікарняному, отже рішення у справі ухвалюється суддею після виходу з лікарняного.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

15 вересня 2017 року між Відповідачем -ТОВ АРКАДА-БУДІВНИЦТВО ( Замовник за Договором), та Позивачем- ІІрАТ Будінженермережа-5 ( Підрядник за Договором) був укладений договір № 957/11/17-Гл, надалі Договір , на виконання робіт з благоустрою території прилеглої до Житлового будинку №11 у складі об`єкта будівництва: Будівництво житлових будинків та об`єктів соціально-побутової сфери на проспекті Академіка Глушкова, 6 в Голосіївському районі м. Києва .

Ціна Договору, відповідно до п.3.1.ст.3 Договору орієнтовно складає 1 737 334 грн.76 коп., в тому числі ПДВ 20%- 289 555 грн.79 коп.

Фактична вартість виконаних будівельних робіт за Договором, відповідно до Актів приймання виконаних робіт по формі КБ-2в та Довідок про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 складає 2 976 057 грн. 29 коп., що підтверджується :

- Довідкою про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 від 30.11.2017 року на суму 630 905,51грн. та Актом № 1 приймання виконаних робіт по формі КБ-2в від 30.11.2017року па суму 630 905,51грн.;

- Довідкою про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 від 30.12.2017 року на суму 234 034 грн 14 коп. та Актом №1 приймання виконаних робіт по формі КБ-2в від 31.12.2017року на суму 67 230 грн.42коп.; та Актом №2 приймання виконаних робіт по формі КБ-2в від 31.12.2017року на суму 166 803грн.72 коп. Загальною сумою 234034 грн. 14 коп.(67 230,42грн.+ 166 803,72грн.);

- Довідкою про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 від 31.05.2018 року на суму 564 297,25 грн. та Актом №1 приймання виконаних робіт по формі КБ-2в від 31.05.2018 року на суму 284 357 грн. 18 коп.; та Актом №2 приймання виконаних робіт по формі КБ-2в від 31.05.2018 року на суму 279 940 грн.07 коп. Загальною сумою 564 297,25 грн. (284357,18грн.+279940,07грн);

- Довідкою про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 від 30.06.2018 року на суму 282430 грн.02 коп. та Актом №1 приймання виконаних робіт по формі КБ-2в від 30.06.2018 року на суму 282 430грн. 02коп.;

- Довідкою про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 від 31.10.2018 року на суму 364 390 грн. 37 коп. та Актом №1 приймання виконаних робіт по формі КБ-2в від 31.10.2018 року на суму 364 390 грн. 37 коп.

Судом встановлено, що надані позивачем акти приймання виконаних робіт підписані повноважними представниками замовника та підрядника без зауважень та заперечень.

Відповідно до п.п.5.4.,5.5. ст.5 Договору Замовник сплачує на користь Підряднику вартість виконаних будівельних робіт протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки КБ-3, оформлених відповідно до умов Договору, з урахуванням перерахованого Підряднику авансу та коштів Гарантійного фонду.

Розмір Гарантійного фонду становить 1,5 від вартості робіт, визначеної в Довідках за ф. КБ-№ та ф.КБ-2в, оформлених відповідно до Договору.

Кошти Гарантійного фонду перераховуються Підрядник у через 12 місяців після підписання останньої Довідки за ф.КБ-3 на роботи, що виконуються за Договором, в разу відсутності недоліків та дефектів, допущених Підрядником.

З матеріалів справи судом встановлено, що всі Довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 та Акти приймання виконаних робіт по формі КБ-2в підписані Відповідачем без зауважень.

Останній Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідка КБ-3 був підписаний 31 жовтня 2018 року.,

За твердженнями позивача, котрі не спростовані відповідачем та підтверджені матеріалами справи, відповідач за виконані роботи розрахувався частково у сумі 2006965 грн.5 6коп., а саме:

Платіжним дорученням № 3363/5040 від 05.10.2017року на суму 500 000, 00грн.

Платіжним дорученням № 4102/5040 від 14.12.2017року на суму 100 000, 00грн.

Платіжним дорученням № 303/5040 від 01.02.2018року на суму 250 000, 00грн.

Платіжним дорученням № 842/5040 від 22.03.2018року на суму 1 965,56грн.

Платіжним дорученням № 1203/5040 від 03.05.2018року на суму 500 000, 00грн.

Платіжним дорученням № 1609/5040 від 14.06.2018року на суму 55 000, 00грн

Платіжним дорученням № 1867/5040 від 12.07.2018року на суму 200 000, 00грн

Платіжним дорученням № 1943/5040 від 19.07.2018року на суму 100 000, 00грн

Платіжним дорученням № 83/5040 від 15.01.2019року на суму 300 000,00грн.

Таким чином, заборгованість за виконані роботи складає 69 091 грн.73 коп. (2076057,29 грн. - 2 006 965,56 грн.)

06 серпня 2019 року Відповідачу був направлений лист № 349 від 06.08.2019 року (вх.741 від 06.08.2019 року), а також акт звірки розрахунків №АС-0000034 від 02.08.2018 року, що підтверджує заборгованість у сумі 69 091грн.73 коп.

Позивачем зазначено, а відповідачем не спростовано, що акт звірки розрахунків відповідачем не підписаний, заборгованість не сплачена.

Надані позивачем акт прийняття об`єкта в експлуатацію (капітальні вкладення) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 підписані повноважними представниками замовника та підрядника. Акт прийняття об`єкта в експлуатацію з боку замовника підписані без зауважень та заперечень.

Факт укладення спірного договору підряду № 957/11/17-Гл від 15.09.2017 та проведення робіт по договору відповідачем у справі не спростовано.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач у позовній заяві зазначає про те, що позивач виконав свої зобов`язання перед відповідачем щодо проведення ремонтних робіт, а відповідач не здійснив повністю оплату та відповідно не виконав свої господарські зобов`язання у зв`язку з чим заборгованість відповідача складає 69 091 грн. 73 коп.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини підряду на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 Кодексу).

Як встановлено ч.4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до ст. 857 Цивільного кодексу України робота виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Таким чином, при укладенні договору підряду № 957/11/17-Гл від 15.09.2017 сторони були вільні у визначенні умов договору, на свій розсуд приймали даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, підписавши договір, в тому числі і щодо вартості проведення будівельних робіт.

Судом встановлено, що відповідач кількість та якість робіт перевірив, підписавши відповідний акт приймання виконаних будівельних робіт без зауважень та заперечень, що не спростовувалося стороною відповідача. Матеріали справи не містять мотивованої відмови відповідача від приймання виконаних позивачем будівельних (ремонтних) робіт з підстав неналежної якості, обсяг виконаних робіт погоджений сторонами.

За твердженнями позивача, які з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, відповідачем, виконані роботи оплачено не було, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 69 091 грн. 73 коп.

Таким чином, враховуючи надані суду докази суд дійшов висновку про порушення умов укладеного між сторонами договору з боку відповідача в частині проведення повної оплати за виконані роботи у зв`язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 69 091 грн. 73 коп. є обґрунтованими.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Будінженермережа-5 підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Будінженермережа-5 задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АРКАДА - БУДІВНИЦТВО (адреса, 01001, м. Київ, вул. Ольгинська, буд. 3; код ЄДРПОУ 34882504) на користь Приватного акціонерного товариства Будінженермережа-5 (04053, м. Київ, вул. Гоголівська, буд. 39; Код ЄДРПОУ 04013407) заборгованість за договором підряду № 957/11/17-Гл від 15.09.2017 у розмірі 69 091 грн. 73 коп. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Суддя М.О. Лиськов