Рішення

від 13.10.2020 по справі 910/11450/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.10.2020Справа № 910/11450/20 Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В. , розглянувши матеріали розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін

за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (КМДА) КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5)

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку №5 по вул. Остапа Вишні ХРОНІКА (01103, м. Київ, вул. Остапа Вишні, 5)

про стягнення грошових коштів

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04 серпня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (КМДА) КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО (позивач) надійшла позовна заява №30/7/1/8596 від 04.08.2020 року до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку №5 по вул. Остапа Вишні ХРОНІКА (відповідач) про стягнення грошових коштів на суму в розмірі 206 932, 29 грн. за договором на постачання теплової енергії № 530106 від 04.10.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань за Договором на постачання теплової енергії № 530106 від 04.10.2018 року, зокрема, відповідач не здійснив своєчасно оплату теплову енергію у визначений договором строк, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою господарського суду міста Києва від було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін та визначено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.

Відповідно до ч.1 п. 3 ст. 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Ч. 1 ст. 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачу було встановлено строк для подачі відзиву на позову та строк для подання заперечень на відповідь на відзив.

Позивачу було встановлено строк для подачі відповіді на відзиви відповідачів.

Ч. 5 статті 176 ГПК України передбачає, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч.2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

За ст. 248 ГК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.08.2020 року була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, станом на дату розгляду справи на адресу Господарського суду міста Києва повернувся поштовий конверт №0105471532335 із відміткою про повернення у зв`язку із наявністю обставин, що не дали змоги вручити поштове відправлення.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Також господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 10.08.2020 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, чи електронною поштою відтак, беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2018 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку № 5 по вул. Остапа Вишні ХРОНІКА укладено Договір №530106 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до якого Позивач зобов`язався виробити та поставити теплову енергію Відповідачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а Відповідач зобов`язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в Договорі.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.2019 року. Керуючись ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони домовились про те, що дія цього Договору поширюється на правовідносини, які фактично виникли між Сторонами з 01.05.2018 року (п.п. 4.1. 4.2 Договору).

Відповідно до п. 4.4. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із Сторін про його припинення. Письмових заяв, відповідно до п. 4.4. Договору про його припинення Сторонами Договору не заявлялося. За таких обставин Договір є пролонгованим до 01.06.2020р. Між сторонами 01.03.2020 укладено додаткову угоду до Договору.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору Позивач зобов`язався безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності із Відповідачем (додатки 3, 4 Договору ), а саме до будинку №5 по вул. Остапа Вишні у м. Києві для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року.

У разі встановлення у Відповідача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів встановлених на межі балансової належності (п. 2 додатку 2 до Договору).

Будинок за адресою: м. Київ, вул. Остапа Вишні, №5 обладнаний будинковим приладом обліку, що підтверджується наданими Відповідачем щомісячними відомостями обліку споживання теплової енергії, а тому кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів.

Відповідно до п. 10 Додатку 2 до Договору передбачено, що Відповідач на розрахунковий рахунок Позивача, щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим , оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на поточний рахунок Позивача.

Згідно з п. 2.3.1. Договору Відповідач зобов`язується своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у Додатку 2.

Відповідно до п.1 Додатку 2 до Договору розрахунки з Відповідачем за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).

Проте, згідно зі статтею 20 Закону України Про теплопостачання тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб`єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Отже, за період постачання Позивачем теплової енергії у гарячій воді при оформленні щомісячно рахунку-фактури останнім застосовувався затверджений тариф на теплову енергію, що підтверджується щомісячним обліковим записом до Договору.

Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 №1198 споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Частиною 6 ст. 19 Закону України Про теплопостачання передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Проте, позивач стверджує, що Відповідач своєчасно не вносив плату за спожиту теплову енергію у гарячій воді, в результаті чого за період з листопада 2018 року по травень 2020 року утворилась заборгованість, яка станом на 01.06.2020 року становила 179 493,51 гри., довідка про стан розрахунків за спожиту Відповідачем теплоенергію міститься в матеріалах справи.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку 17.04.2020 року Позивачем було направлено листа щодо сплати заборгованості у сумі 209 221,64 грн.

Відповідач в свою чергу, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доказів оплати боргу перед позивачем не надав.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України, передбачено, що договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення Зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем належним чином поставлялась Відповідачу теплова енергія у гарячій воді за Договором.

Відповідно до п. 5 додатку №2 до Договору Відповідач, що має будинкові прилади обліку (незалежно від балансової належності приладів обліку теплової енергії), щомісячне надає Позивачу звіт по фактичному споживанню теплової енергії в ЦОК за адресою: вул. Волоська. 42 не пізніше 28 числа звітного місяця.

Умови п. 5 додатку 2 до Договору Відповідачем виконувались, звіти по фактичному споживанню теплової енергії надавались Позивачу.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користі одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється з< згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від сумі простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, початком нарахування пені за прострочення зобов`язання є наступний день, коли воно мало бути виконано за умовами Договору, тобто з 11 числа кожного місяця, наступного за розрахунковим, протягом шести місяців в межах одного року.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У червні 2020 року Відповідач здійснив часткову оплату заборгованості у розмірі 10 000,00 грн.

Враховуючи, що часткова оплата здійснена у червні 2020 року, розмір нарахованих пені, інфляційної складової боргу та 3% річних залишаються незмінними та підлягають стягненню.

Отже, позивач надав всі належні докази на підтвердження того, що у відповідача наявний борг перед позивачем.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок і вважає його арифметично правильним, таким, що відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 73 , 74, 86, 98, 104, 129, 165, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку №5 по вул. Остапа Вишні ХРОНІКА (01103, м. Київ, вул. Остапа Вишні, 5, код ЄДРПОУ 21675908) на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (КМДА) КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421) заборгованість за спожиту теплову енергію у гарячій воді у розмірі 169 493,51 грн.; пеню у розмірі 19 763,72 грн. ; інфляційну складову боргу у розмірі 10 788,28 грн.; три відсотки річних у розмірі 6 886,78 грн.; судовий збір у сумі 3 103, 98 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.10.2020 р.

Суддя М.В. Данилова