Рішення

від 06.10.2020 по справі 910/8670/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.10.2020Справа № 910/8670/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія навичок"

до Комунального некомерційного підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Освітня агенція міста Києва"

про стягнення 1289821,82 грн.

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М.

за участю секретаря судового засідання

Тарасюк І.М.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Кізік А.М.;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Академія навичок" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального некомерційного підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Освітня агенція міста Києва" про стягнення 1289821,82 грн, з яких 1250000,00 грн основного боргу, 22608, 71 інфляційних втрат, 17213, 11 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані, тим що відповідачем, було порушено умови договору №06-09/162 від 05.11.2019 про закупівлю товару в частині своєчасної та повної оплати.

Ухвалою від 23.06.2020р. судом було відкрито провадження по справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 22.07.2020р.

22.07.2020р. судом було відкладено підготовче засідання на 25.08.2020р.

25.08.2020р. судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.09.2020р.

Судове засідання, призначене на 09.09.2020, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Спичака О.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 судове засідання у справі №910/8670/20 призначено на 06.10.2020.

Представник позивача у судовому засіданні 06.10.2020 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 06.10.2020 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (01004, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, буд. 3), що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень (за ідентифікатором пошуку 0105474389746), з якої вбачається, що ухвала суду була отримана 22.09.2020.

У судовому засіданні 06.10.2020 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.11.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Академія навичок" (виконавець) та Комунальним некомерційним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Освітня агенція міста Києва" (замовник) було укладено договір №06-09/162 про закупівлю товару, за умовами п.1.1 якого виконавець зобов`язується поставити замовнику навчальні матеріали для вивчення іноземної мови, за кодом СРV за ДК 021:2015-22110000-4 Друковані книги , а замовник зобов`язується прийняти і сплатити грошові кошти за товар в розмірі та в термін, які передбачені цим договором.

У п.1.2 договору №06-09/162 від 05.11.2019р. вказано, що найменування, номенклатура, асортимент, ціна та кількість товару визначається згідно додатку №1 (специфікація і вартість товару), що є невід`ємною частиною цього договору.

Ціна договору становить 1 460 000 грн. без податку на додану вартість (п.3.1 договору №06-09/162 від 05.11.2019р.).

За умовами п.п.3.4, 3.5 договору №06-09/162 від 05.11.2019р. розрахунки здійснюються в безготівковій формі за рахунок бюджетних коштів. Замовник сплачує кошти за поставлений товар не пізніше 10 робочих днів, після підписання сторонами видаткової накладної на товар, інших супровідних документів, необхідних для здійснення його поставки виконавцем, за умови отримання замовником відповідного бюджетного фінансування.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання представниками сторін та діє до 31.12.2019р., в частині фінансових розрахунків до повного виконання зобов`язань.

У додатку №1 до договору №06-09/162 від 05.11.2019р. сторонами узгоджено специфікацію.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.01.2018р. по справі №203/2612/13-ц та постанові від 19.06.2018р. по справі №5023/3905/12.

Слід зауважити, що на теперішній час договір №06-09/162 від 05.11.2019р. у передбаченому чинним законодавством України порядку недійсним визнано не було.

Отже, виходячи з наведеного вище, з огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №06-09/162 від 05.11.2019р. як підставу у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків з поставки товару.

Як свідчать матеріали справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Академія навичок" було поставлено, а Комунальним некомерційним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Освітня агенція міста Києва" було прийнято товар на суму 1 460 000 грн., про що сторонами було складено та підписано видаткові накладні №55 від 17.12.2019р. на суму 1 250 000 грн. та №50 від 19.11.2019р. на суму 210 000 грн.

Проте, за поясненнями позивача, відповідачем в повному обсязі поставлений товар оплачено не було, внаслідок чого у Комунального некомерційного підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Освітня агенція міста Києва" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Академія навичок" на суму 1 250 000 грн., що і стало підставою для нарахування 3% річних, інфляційних втрат та звернення до суду з розглядуваним позовом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

За приписами частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 11.04.2019р. по справі №904/2164/18.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Судом вказувалось, що за умовами п.п.3.4, 3.5 договору №06-09/162 від 05.11.2019р. розрахунки здійснюються в безготівковій формі за рахунок бюджетних коштів. Замовник сплачує кошти за поставлений товар не пізніше 10 робочих днів, після підписання сторонами видаткової накладної на товар, інших супровідних документів, необхідних для здійснення його поставки виконавцем, за умови отримання замовником відповідного бюджетного фінансування.

Судом було встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Академія навичок" було поставлено, а Комунальним некомерційним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Освітня агенція міста Києва" було прийнято товар на суму 1 460 000 грн., про що сторонами було складено та підписано видаткові накладні №55 від 17.12.2019р. на суму 1 250 000 грн. та №50 від 19.11.2019р. на суму 210 000 грн.

Отже, виходячи з фактичних обставин справи, з огляду на приписи ст.692 Цивільного кодексу України та умови укладеного між сторонами правочину, суд дійшов висновку, що строк оплати покупцем товару, який було поставлено згідно видаткових накладених №55 від 17.12.2019р. на суму 1 250 000 грн. та №50 від 19.11.2019р. на суму 210 000 грн., настав.

Проте, як було встановлено судом вище, відповідачем не було проведено розрахунок за договором в повному обсязі, внаслідок чого у Комунального некомерційного підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Освітня агенція міста Києва" перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 1 250 000 грн.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні справедливого балансу між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів ).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Проте, відповідачем доказово обставини, які повідомлені позивачем, спростовано не було, доказів оплати в повному обсязі товару за договором №06-09/162 від 05.11.2019р. не надано.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, враховуючи те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, доказово не спростував, та доказів виконання в повному обсязі своїх обов`язків за договором №06-09/162 від 05.11.2019р. не надав, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія навичок" до Комунального некомерційного підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Освітня агенція міста Києва" в частині стягнення основного боргу в сумі 1 250 000 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку щодо задоволення вимог позивача про стягнення 22 608, 71 інфляційних втрат, 17 213, 11 грн 3% річних. При цьому, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 22 608, 71 інфляційних втрат, 17 213, 11 грн 3% річних.

Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку 3% річних, суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості, а отже задоволення позову в цій частині в повному обсязі.

Одночасно, наведений позивачем розрахунок інфляційних втрат не є обґрунтованим з урахуванням наступного.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань ).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України Про індексацію грошових доходів населення у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічні висновки наведено Верховним Судом у постановах від 24.04.2019р. у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019р. у справі № 924/312/18.

Проте, наведене позивачем при нарахуванні інфляційних втрат враховано не було, зокрема, безпідставно нараховано інфляційні втрати за січень 2020р.

Таким чином, позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Академія навичок" в частині стягнення з Комунального некомерційного підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Освітня агенція міста Києва" інфляційних втрат у розмірі 22608,71 грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 20068,57 грн.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги частково.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Освітня агенція міста Києва" (01004, м. Київ, Шевченківський район, бульвар Тараса Шевченка, будинок 3, ЄДРПОУ 35075848) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія навичок" (01033, місто Київ, вул. олодимирська, будинок 82Г, офіс 6, ЄДРПОУ 38870862) основний борг в сумі 1250000 (один мільйон двісті п`ятдесят тисяч) грн, 3% річних в розмірі 17213 (сімнадцять тисяч двісті тринадцять) грн 11 коп., інфляційні втрати в сумі 20068 (двадцять тисяч шістдесят вісім) грн 57 коп. та судовий збір в розмірі 19309 (дев`ятнадцять тисяч триста дев`ять) грн 25 коп.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч.1 ст.256 та п.п.17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст складено та підписано 12.10.2020.

Суддя О.М. Спичак