Рішення

від 30.09.2020 по справі 910/15625/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.09.2020Справа № 910/15625/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Варухи Я.М., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/15625/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалькон-Агро"

(Україна, 04053, м. Київ, вул. Вознесенський узвіз, буд. 10 А, пов. 4; ідентифікаційний код: 41271176)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгуз"

(Україна, 03115, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 136, кімн. 34; ідентифікаційний код: 40412883)

про стягнення 4 504 500,00 грн

Представники сторін :

від позивача: Прохорчук В.І., ордер серії КР № 67010 від 15.01.2020

від відповідача: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалькон-Агро" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгуз" (далі - відповідач) про стягнення 4 504 500,00 грн, з яких 4 500 000,00 грн заборгованості та 4 500,00 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 19-04/2019 від 19.04.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 7 днів з дня вручення цієї ухвали.

20.11.2019 (у встановлений судом строк) до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/15625/19, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.01.2020.

23.12.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позову заперечує, зазначає, що 14.11.2019 відповідачем було направлено позивачу Заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами якої зустрічні однорідні вимоги відповідача до позивача у розмірі 4 500 000,00 грн за Договором поставки №15/04-19 від 15.04.2019 та вимоги позивача до відповідача у розмірі 4 500 000,00 грн за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 19-04/2019 від 19.04.2019, відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України, ст. 203 Господарського кодексу України та п. 6.3 Договору про надання поворотної фінансової допомоги № 19-04/2019 від 19.04.2019, є припиненими, відтак, на думку відповідача, у нього відсутня заборгованість перед позивачем за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 19-04/2019 від 19.04.2019, у зв`язку з чим відповідач просить суд, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, закрити провадження у цій справі.

26.12.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві, вказує, що викладені в Заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.11.2019 обставини не відповідають дійсності, відповідачем не було здійснено жодної поставки товару за Договором поставки №15/04-19 від 15.04.2019, доказів на підтвердження поставки товару відповідачем та прийняття товару позивачем відповідачем не надано, Специфікацію № 1 до вказаного договору поставки сторонами погоджено не було, відтак позивач зазначає, що зобов`язання відповідача за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 19-04/2019 від 19.04.2019 не можуть бути припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, у зв`язку з відсутністю між сторонами зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав.

У підготовчому засіданні 15.01.2020 судом було прийнято до розгляду відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву в підготовчому засіданні на 12.02.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2020, в порядку статей 120 - 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідача було викликано у підготовче судове засідання у справі № 910/15625/19 на 12.02.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 судом, в порядку ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, було витребувано у відповідача докази на підтвердження фактичної поставки товару на виконання Договору поставки № 15/04-19 від 15.04.2019 в кількості 1 000 000 кг, загальною вартістю 7 020 000,00 грн; погоджену між сторонами Специфікацію № 1 до Договору поставки № 15/04-19 від 15.04.2019; докази на підтвердження реєстрації відповідачем податкової накладної на суму 7 020 000,00 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У підготовчому засіданні 12.02.2020 судом було оголошено перерву на 04.03.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2020, в порядку статей 120 - 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідача було викликано у підготовче судове засідання у справі № 910/15625/19 на 04.03.2020.

04.03.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява з процесуальних питань, в якій відповідач заперечує факт укладення сторонами Договору про надання поворотної фінансової допомоги № 19-04/2019 від 19.04.2019, факт проставлення у вказаному договорі печатки відповідача, факт погодження листа позивача від 06.05.2019 про зміну призначення платежу в сумі 4 700 000,00 грн. Відповідач вказує, що визнання обставин укладення Договору про надання поворотної фінансової допомоги № 19-04/2019 від 19.04.2019 було здійснено неуповноваженим представником відповідача. Крім того, відповідач посилається на те, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/12650/19, під час розгляду якої позивач стверджував, що грошові кошти в сумі 4 700 000,00 грн були отримані відповідачем на підставі Договору поставки №15/04-19 від 15.04.2019. З огляду на викладене, відповідач просить суд витребувати у позивача оригінал Договору про надання поворотної фінансової допомоги № 19-04/2019 від 19.04.2019, матеріали справи № 910/12650/19; прийняти відмову відповідача від визнання обставин укладення Договору про надання поворотної фінансової допомоги № 19-04/2019 від 19.04.2019; продовжити строк подання доказів до початку розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 04.03.2020 судом було зобов`язано позивача надати для огляду в наступне підготовче засідання оригінал Договору про надання поворотної фінансової допомоги № 19-04/2019 від 19.04.2019; задоволено клопотання відповідача та встановлено йому додатковий строк для подання доказів; дозволено позивачу надати письмові пояснення на заяву відповідача з процесуальних питань; оголошено перерву на 01.04.2020.

У задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, а саме матеріалів справи № 910/12650/19 суд дійшов висновку відмовити, оскільки вказане клопотання не відповідає приписам статті 81 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи, що відповідачем не наведено достатніх обґрунтувань щодо обставин, які можуть підтвердити докази, які просить витребувати відповідач або аргументи, які такі докази можуть спростувати.

При цьому, відповідач, як сторона у справі № 910/12650/19, за необхідності міг надати належним чином засвідчені копії матеріалів вказаної справи самостійно.

Підготовче засідання, призначене на 01.04.2020, не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2020, в порядку статей 120 - 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про те, що підготовче судове засідання у справі № 910/15625/19 призначено на 17.06.2020.

05.06.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої та технічної експертизи.

12.06.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на заяву відповідача з процесуальних питань, за змістом якої позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у вказаній заяві, зазначає, що про укладення сторонами Договору про надання поворотної фінансової допомоги № 19-04/2019 від 19.04.2019 відповідач посилається у своїй Заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.11.2019, а також у відзиві на позовну заяву; у платіжних дорученнях № 768 від 03.10.2019 та № 776 від 10.10.2019 відповідачем було вказано призначення платежу: "Часткове повернення поворотної фінансової допомоги згідно з Договором № 19-04/2019 від 19.04.2019 без ПДВ", відтак, на думку позивача, відповідачем підтверджено факт укладення сторонами вказаного договору, а також обставини щодо перерахування позивачем грошових коштів у сумі 4 700 000,00 грн на виконання Договору про надання поворотної фінансової допомоги № 19-04/2019 від 19.04.2019. За твердженнями позивача, сторонами у визначеному законодавством України порядку було уточнено призначення платежу в сумі 4 700 000,00 грн щодо перерахування вказаних грошових коштів на виконання Договору про надання поворотної фінансової допомоги № 19-04/2019 від 19.04.2019.

17.06.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

У підготовче засідання 17.06.2020 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, проте надіслав на електронну адресу суду клопотання про відкладення судового засідання, у задоволенні якого судом було відмовлено, з огляду на його безпідставність.

У підготовчому засіданні 17.06.2020 судом було відкладено розгляд клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи до наступного підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 17.06.2020 судом, в порядку ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, було витребувано у позивача виписки по рахунку № НОМЕР_1 , відкритого у АТ "Альфа-Банк" у м. Києві, за 03.10.2019 та 10.10.2019, а також оголошено перерву на 15.07.2020, про що постановлено ухвалу.

26.06.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи, на виконання вимог ухвали суду від 17.06.2020.

15.07.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва відповідачем було подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

У підготовче засідання 15.07.2020 з`явились представники сторін.

У підготовчому засіданні 15.07.2020 судом було задоволено заяву позивача та клопотання відповідача щодо долучення доказів до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 15.07.2020 представник відповідача підтримав заявлене клопотання про призначення у справі судової експертизи.

Представник позивача заперечувала проти клопотання відповідача щодо призначення у справі судової експертизи.

У підготовчому засіданні 15.07.2020 судом було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи, у зв`язку з його безпідставністю, оскільки відповідачем, відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, не доведено суду сукупності визначених законом умов, за наявності яких суд може призначити у справі судову експертизу.

У підготовчому засіданні 15.07.2020 судом було оглянуто надані позивачем оригінали документів, доданих до позовної заяви, в тому числі й оригінал Договору про надання поворотної фінансової допомоги № 19-04/2019 від 19.04.2019 та встановлено, що надані позивачем копії документів відповідають оригіналу.

Враховуючи, що судом було здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 05.08.2020.

Судове засідання, призначене на 05.08.2020, не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2020, в порядку статей 120 - 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про те, що судове засідання у справі № 910/15625/19 призначено на 30.09.2020.

У судове засідання 30.09.2020 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, явка представників сторін у судове засідання обов`язковою судом не визнавалась.

Представник позивача надала суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

У судовому засіданні 30.09.2020 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

15.04.2019 сторонами було укладено Договір поставки № 15/04-19, за умовами якого постачальник (відповідач) зобов`язувався поставити та передати у власність покупця (позивача) добрива (товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вказаний товар, відповідно до умов цього Договору та Специфікацій (на кожну окрему партію товару), які є невід`ємною частиною Договору.

19.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фалькон-Агро" (далі - позивач, сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгуз" (далі - відповідач, сторона 2) було укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги № 19-04/2019 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого сторона 1 зобов`язується надати стороні 2 безвідсоткову поворотну фінансову допомогу, на строк, що обумовлений цим Договором, а сторона 2 зобов`язується використати її за цільовим призначенням і повернути у визначений Договором строк.

Згідно з пунктами 1.2, 1.3 Договору предметом фінансової допомоги за цим Договором є грошові кошти. Сума фінансової допомоги за Договором становить не більше 4 700 000,00 грн. Фінансова допомога стороні 2 надається на безвідсотковій основі.

За умовами п. 2.1 Договору сторона 1 надає стороні 2 безвідсоткову поворотну фінансову допомогу з метою поповнення обігових коштів стороні 2 чи інших цілей, визначених стороною 2.

У пункті 4.1 Договору сторони домовились, що сторона 1 зобов`язується надати фінансову допомогу у вигляді окремих траншів протягом строку дії Договору. Загальна сума траншів не повинна перевищувати суми, вказаної в п. 1.2 Договору.

Фінансова допомога надається стороною 1 у безготівковому порядку окремими траншами шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок сторони 2 (пункт 4.2 Договору).

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, 22.04.2019 ним було перераховано відповідачу грошові кошти в сумі 4 700 000,00 грн з призначенням платежу: "Сплата за добрива згідно з Договором № 15/04-19 від 15.04.2019, в т. ч. ПДВ 20% 783 333,33 грн", що підтверджується платіжним дорученням № 3783 від 22.04.2019.

Листом вих. № 25 від 06.05.2019 позивач просив відповідача вважати вірним призначення платежу щодо перерахування грошових коштів у сумі 4 700 000,00 грн: "Надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно з Договором № 19/04-19 від 15.04.2019, без ПДВ".

Відповідно до п. 5.1 Договору остаточною датою повернення всіх траншів наданої стороні 2 фінансової допомоги визначається 30 жовтня 2019 року (включно).

За змістом пунктів 6.1, 6.2 Договору сторона 2 зобов`язується повернути суму фінансової допомоги не пізніше дати, зазначеної в п. 5.1 Договору. Фінансова допомога повертається у безготівковому порядку шляхом переказу необхідних коштів на розрахунковий рахунок сторони 1.

За умовами пункту 6.4 Договору фінансова допомога вважається повернутою стороною 2 з моменту її списання з банківського рахунку сторони 2.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплюється їх печатками. Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункти 9.1, 9.2 Договору).

Як зазначає позивач, відповідач взяті на себе зобов`язання за Договором щодо повернення суми фінансової допомоги виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача грошові кошти в сумі 200 000,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 768 від 03.10.2019 на суму 100 000,00 грн та № 776 від 10.10.2019 на суму 100 000,00 грн.

З огляду на те, що відповідач повністю не повернув суму фінансової допомоги, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором у розмірі 4 500 000,00 грн та штраф у розмірі 4 500,00 грн.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором позики, який підпадає під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з п. 14.1.257 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Частиною першою статті 1047 Цивільного кодексу України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Суд встановив, що 22.04.2019 позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти в сумі 4 700 000,00 грн з призначенням платежу: "Сплата за добрива згідно з Договором №15/04-19 від 15.04.2019, в т. ч. ПДВ 20% 783 333,33 грн", що підтверджується платіжним дорученням № 3783 від 22.04.2019.

Листом вих. № 25 від 06.05.2019 позивач просив відповідача вважати вірним призначення платежу щодо перерахування грошових коштів у сумі 4 700 000,00 грн: "Надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно з Договором № 19/04-19 від 15.04.2019, без ПДВ".

Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

У відзиві на позовну заяву відповідач визнав викладені у позовній заяві обставини щодо укладення сторонами Договору про надання поворотної фінансової допомоги №19-04/2019 від 19.04.2019, перерахування позивачем на підставі платіжного доручення №3783 від 22.04.2019 на рахунок відповідача грошових коштів у сумі 4 700 000,00 грн, з призначенням платежу: "Сплата за добрива згідно з Договором № 15/04-19 від 15.04.2019, в т. ч. ПДВ 20% 783 333,33 грн", а також уточнення позивачем призначення платежу щодо перерахування позивачем на рахунок відповідача грошових коштів у розмірі 4 700 000,00 грн на: "Надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно з Договором №19/04-19 від 15.04.2019, без ПДВ".

Відповідно до частин 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на положення пунктів 5.1, 6.1 Договору, обов`язок відповідача щодо повернення фінансової допомоги мав бути виконаний 30 жовтня 2019 року (включно).

Таким чином, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за Додатком є таким, що настав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд встановив, що відповідач взяті на себе зобов`язання за Договором щодо повернення суми фінансової допомоги виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача грошові кошти в сумі 200 000,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 768 від 03.10.2019 на суму 100 000,00 грн та № 776 від 10.10.2019 на суму 100 000,00 грн, а також виписками по рахунку позивача № НОМЕР_1 , відкритого у АТ "Альфа-Банк" у м. Києві, за 03.10.2019 та 10.10.2019, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за Договором у розмірі 4 500 000,00 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що зустрічні однорідні вимоги відповідача до позивача у розмірі 4 500 000,00 грн за Договором поставки №15/04-19 від 15.04.2019 та вимоги позивача до відповідача у розмірі 4 500 000,00 грн за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 19-04/2019 від 19.04.2019, відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України, ст. 203 Господарського кодексу України та п. 6.3 Договору про надання поворотної фінансової допомоги № 19-04/2019 від 19.04.2019, є припиненими.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною. У разі якщо зобов`язана сторона належним чином виконала одне з двох або кількох зобов`язань, щодо яких вона мала право вибору (альтернативне зобов`язання), господарське зобов`язання припиняється виконанням. Господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Згідно зі статтею 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявлено однією із сторін у зобов`язанні, є одностороннім правочином, здійснюється в силу положень статті 601 Цивільного кодексу України, та не пов`язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною.

При цьому, чинним законодавством не передбачено спеціальних вимог щодо форми заяви про зарахування зустрічних вимог як одностороннього правочину.

Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

- бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей. При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);

- строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги;

- безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань.

Наслідком здійснення такого правочину є припинення як обов`язку заявника перед адресатом, так і обов`язку адресата перед заявником з моменту здійснення заяви про зарахування, що зумовлює необхідність визначення заявником тих вимог до нього, які відповідають вказаним вище умовам.

Статтею 602 Цивільного кодексу України передбачено, що не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

З огляду на викладене, зобов`язання з оплати заборгованості за договором може бути припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за наявності умов, установлених статтею 601 Цивільного кодексу України, та за відсутності обставин, передбачених статтею 602 Цивільного кодексу України, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається.

Основною умовою для можливості припинення зобов`язання шляхом зустрічного зарахування є дійсність та безспірність вимог, тобто такі вимоги повинні існувати на момент зарахування та між сторонами не має бути спору відносно характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання та розміру. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи відсутність будь-якої із наведених умов виключає проведення зарахування у добровільному порядку.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 914/3217/16, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 910/21652/17, від 11.09.2018 у справі № 910/21648/17, від 11.10.2018 у справі № 910/23246/17, від 15.08.2019 у справі № 910/21683/17, від 11.09.2019 у справі № 910/21566/17, від 25.09.2019 у справі № 910/21645/17, від 05.11.2019 у справі № 914/2326/18, від 01.10.2019 у справі №910/12968/17, від 26.11.2019 у справі № 920/240/18.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що за взаємною згодою, при наявності взаємних заборгованостей, сторони вправі погасити зобов`язання по цьому Договору шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, у випадку якщо, на момент повернення фінансової допомоги, такі вимоги будуть мати місце в діяльності сторін.

У матеріалах справи міститься Заява відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.11.2019, відповідно до якої, у зв`язку з наявністю у позивача заборгованості за Договором поставки №15/04-19 від 15.04.2019 перед відповідачем у розмірі 7 020 000,00 грн та наявністю заборгованості у відповідача за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 19-04/2019 від 19.04.2019 перед позивачем у розмірі 4 500 000,00 грн, зустрічні однорідні вимоги відповідача до позивача у розмірі 4 500 000,00 грн за Договором поставки №15/04-19 від 15.04.2019 та вимоги позивача до відповідача у розмірі 4 500 000,00 грн за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 19-04/2019 від 19.04.2019, відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України, ст. 203 Господарського кодексу України та п. 6.3 Договору, є припиненими.

Вказана заява про зарахування зустрічних однорідних вимог була надіслана відповідачем на адресу позивача, що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією опису вкладення у цінний лист № 0100174807854.

У листі-відповіді вих. № 20/11 від 20.11.2019 на Заяву відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.11.2019 позивач повідомив відповідача про неможливість припинення зобов`язань за Договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у зв`язку з відсутністю між сторонами зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що викладені в Заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог обставини не відповідають дійсності, відповідачем не було здійснено жодної поставки товару за Договором поставки №15/04-19 від 15.04.2019, доказів на підтвердження поставки товару відповідачем та прийняття товару позивачем відповідач не надав, Специфікацію № 1 до вказаного договору поставки сторонами погоджено не було.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2020, оскільки у суду виникли сумніви у добросовісному здійсненні відповідачем своїх процесуальних прав, зважаючи на заперечення позивача щодо здійснення відповідачем поставки товару на виконання Договору поставки № 15/04-19 від 15.04.2019 в кількості 1 000 000 кг, загальною вартістю 7 020 000,00 грн, оформлення будь-яких первинних документів на підтвердження господарської операції з поставки товару, погодження між сторонами Специфікації № 1 до Договору поставки №15/04-19 від 15.04.2019, реєстрації відповідачем податкової накладної на суму 7 020 000,00 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом, в порядку ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, було витребувано у відповідача докази на підтвердження фактичної поставки товару на виконання Договору поставки № 15/04-19 від 15.04.2019 в кількості 1 000 000 кг, загальною вартістю 7 020 000,00 грн; погоджену між сторонами Специфікацію № 1 до Договору поставки № 15/04-19 від 15.04.2019; докази на підтвердження реєстрації відповідачем податкової накладної на суму 7 020 000,00 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У підготовчому засіданні 04.03.2020 представник відповідача - адвокат Кравчук П.І. повідомив суд про відсутність у відповідача витребуваних судом доказів.

З огляду на вищенаведене, оскільки між сторонами не існує зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, заперечення відповідача, викладені у відзиві, щодо відсутності заборгованості перед позивачем за Договором, є безпідставними.

Судом не встановлено наявність правових підстав для закриття провадження у справі, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Судом також відхиляються як необґрунтовані заперечення відповідача щодо укладення сторонами Договору про надання поворотної фінансової допомоги № 19-04/2019 від 19.04.2019, а також факту погодження листа позивача від 06.05.2019 про зміну призначення платежу в сумі 4 700 000,00 грн.

Суд звертає увагу, що у відзиві на позовну заяву, який підписано директором відповідача - Ганіжановим Б.Н., відповідач визнав вищевказані обставини.

Також відповідачем зазначено про укладення сторонами Договору у Заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.11.2019.

Крім того, з наявних у матеріалах справи платіжних доручень № 768 від 03.10.2019 на суму 100 000,00 грн та № 776 від 10.10.2019 на суму 100 000,00 грн, а також виписок по рахунку позивача № НОМЕР_1 , відкритого у АТ "Альфа-Банк" у м. Києві, за 03.10.2019 та 10.10.2019, вбачається, що відповідачем було перераховано на поточний рахунок позивача грошові кошти в сумі 200 000,00 грн з призначенням платежу: "Часткове повернення поворотної фінансової допомоги згідно з Договором № 19-04/2019 від 19.04.2019 без ПДВ", відтак, суд приходить до висновку, що відповідач своїми діями підтвердив факт укладення сторонами Договору, а також обставини щодо перерахування позивачем грошових коштів у сумі 4 700 000,00 грн на виконання вказаного Договору.

Частиною другою статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з іншою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.

Суду не надано доказів того, що визнання відповідачем вищевказаних обставин відбулось внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з іншою стороною.

Посилання відповідача на те, що визнання обставин укладення Договору про надання поворотної фінансової допомоги № 19-04/2019 від 19.04.2019 було здійснено неуповноваженим представником відповідача також є безпідставними, оскільки відзив на позовну заяву підписано директором відповідача - Ганіжановим Б.Н., повноваження якого як керівника відповідача, станом на 20.12.2019, підтверджувались відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які відповідно до ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вважаються достовірними.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на наявність певних документів, які можуть свідчити про здійснення поставки позивачу товару за Договором поставки №15/04-19 від 15.04.2019, за відсутності первинних документів на підтвердження поставки відповідачем товару за вказаним договором та, відповідно, відсутності підстав для зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України, ст. 203 Господарського кодексу України та п. 6.3 Договору, не можуть слугувати підставою для невиконання своїх грошових зобов`язань за Договором.

З огляду на викладене, оскільки невиконання зобов`язання відповідачем за Договором підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідач не надав, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 4 500 000,00 грн основного боргу визнаються судом обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 4 500,00 грн.

У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 7.2 Договору при порушенні стороною 2 строку повернення фінансової допомоги (п. 5.1 Договору) вона повинна сплатити на поточний рахунок сторони 1 штраф у розмірі 0,10% від суми неоплаченої фінансової допомоги, встановленої цим Договором.

Таким чином, оскільки відповідачем порушено строк повернення фінансової допомоги, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 4 500,00 грн (4 500 000,00 грн х 0,10%) також є обґрунтованою.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за Договором у розмірі 4 500 000,00 грн та штраф у розмірі 4 500,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору в розмірі 67 567,50 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгуз" (Україна, 03115, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 136, кімн. 34; ідентифікаційний код: 40412883) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалькон-Агро" (Україна, 04053, м. Київ, вул. Вознесенський узвіз, буд. 10 А, пов. 4; ідентифікаційний код: 41271176) заборгованість за договором у розмірі 4 500 000 (чотири мільйони п`ятсот тисяч) грн 00 коп., штраф у розмірі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 67 567 (шістдесят сім тисяч п`ятсот шістдесят сім) грн 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 12.10.2020

Суддя О.В. Нечай