Рішення

від 12.10.2020 по справі 910/11348/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.10.2020Справа № 910/11348/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

За позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду Житло-сервіс

до Товариства з обмеженою відповідністю Енергосервіс

про стягнення 749 999,50 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду Житло-сервіс звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідністю Енергосервіс про стягнення заборгованості у розмірі 749 999,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу заподіяні збитки у зв`язку з не виконанням відповідачем зобов`язань та розірвання договору підряду №810-18 від 22.08.2018.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 10.08.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/11348/20, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 23.07.2020, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд даної справи відповідач був повідомлений ухвалою суду від 10.08.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105475050017.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.08.2018 між Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду Житло-сервіс (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідністю Енергосервіс (відповідач, підрядник) укладений договір підряду №810-18 (надалі - договір), відповідно до умов якого замовник доручає та зобов`язається оплатити, а підрядник приймає на себе зобов`язання з надання послуг: Капітальний ремонт газового котла марки Vitoplex PV1, потужність 0,95 мВт за адресою: пров. Моторний, 9-А (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.3. договору послуги надаються відповідно до Дефектного акту (Додаток №3) та Зведеного кошторису (Додаток №2) до Договору.

Згідно умов п. 2.1. договору підрядник виконує роботи в строки, погоджені сторонами та мають бути завершені до 31.12.2018 року включно.

Вартість надання послуг за цим договором становить: 1 499 999,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 249 999,83 грн. Вартість послуги визначається в Додатку №1, що є невід`ємною частиною Договору (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 3.2. договору розрахунки проводяться замовником в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 15 календарних днів після отримання послуг згідно належним чином оформлених актів виконаних робіт.

Пунктом 3.4. договору визначено, що вартість робіт, що виконується за цим договором, вказується в рахунках-фактурах підрядника та підписаних сторонами Актах приймання-передавання виконаних робіт.

У пункті 3.5. договору зазначено, що замовник має право здійснити попередню оплату в розмірі 50% вартості обсягу робіт. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на витрати необхідні для виконання робіт протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченню тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику. Підрядник протягом трьох місяців з дня находження коштів як попередньої оплати підтверджує їх використання згідно з Актом приймання виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-2-в), Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (типова форма №КБ-3), про використання коштів за призначення, але не пізніше.

Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків за цим договором (п. 6.1. договору).

22.08.2018 позивач сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 749 999,50 грн, що підтвердження платіжним дорученням №364 від 22.08.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов договору №810-18 від 22.08.2018 не приступив до виконання взятих на себе зобов`язань по договору та роботи, передбачені договором не виконав, у зв`язку з чим позивач направив відповідачу претензію про розірвання договору та відшкодування збитків у розмірі 749 999,50 грн.

Позивач зазначає, що оскільки Товариство з обмеженою відповідністю Енергосервіс не повернуло попередню оплату та договір розірваний з 31.07.2020, позивачем заявлено до стягнення з відповідача збитки у розмірі 749 999,50 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що вартість надання послуг за цим договором становить: 1 499 999,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 249 999,83 грн. Вартість послуги визначається в Додатку №1, що є невід`ємною частиною договору.

22.08.2018 позивач сплатив відповідачу грошові кошти у сумі 749 999,50 грн. (призначення платежу - аванс для придбання необхідних матер.ресурсів зг. Дог. №810-18 від 22.08.2018 на виконання капітального ремонту по пров Моторний,9А, рах. №СФ-231 від 22.08.2018), що підтверджується платіжним дорученням №364 від 22.08.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до п.2.1. договору, підрядник зобов`язався виконати роботи в строки, погоджені сторонами та мають бути завершені до 31.12.2018 року включно.

Отже, відповідач повинен був виконати роботи, обумовлені договором у строк до 31.12.2018.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

За змістом пункту 3.5. договору зазначено, що замовник має право здійснити попередню оплату в розмірі 50% вартості обсягу робіт. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на витрати необхідні для виконання робіт протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченню тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику. Підрядник протягом трьох місяців з дня находження коштів як попередньої оплати підтверджує їх використання згідно з Актом приймання виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-2-в), Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (типова форма №КБ-3), про використання коштів за призначення, але не пізніше.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виконання відповідачем робіт за договором.

Згідно з ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

У пунктом п.6.2. договору сторони погодили, що даний договір може бути розірваний за згодою сторін, про що укладається Додаткова угода. Даний Договір може бути достроково розірвано у випадках, передбачених цим Договором або чинним законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Оскільки відповідач не виконав роботи, а саме капітальний ремонт газового котла марки Vitoplex PV1, потужність 0,95 мВт за адресою: пров. Моторний, 9-А у строки, встановлені договором, у позивача виникло право розірвати вказаний договір в односторонньому порядку, відмовившись від нього.

Як встановлено судом, 31.07.2020 позивач направив відповідачу претензію №110/005-480 про розірвання договору та відшкодування збитків у розмірі 749 999,50 грн.

За змістом претензії №110/005-480 від 31.07.2020 позивач вимагав від відповідача сплати збитків та заявив про розірвання договору №810-18 від 22.08.2018 з 31.07.2020.

З огляду на зміст претензії №110/005-480 від 31.07.2020 позивач скористався, передбаченим договором №810-18 від 22.08.2018 та ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, правом на відмову від договору.

Як встановлено вище, відповідачем не були виконані роботи, обумовлені договором, у зв`язку з чим позивач відмовився від вказаного договору. Отже, зобов`язання, що складає предмет договору, є припиненим.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (ст. 611 ЦК України).

Згідно зі ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Частиною 2 статті 217 ГК України визначено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні та оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України, передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

З огляду на відмову позивача від договору №810-18 від 22.08.2018, позивач отримав право вимагати відшкодування збитків, що складають розмір перерахованих коштів на виконання умов вказаного договору підряду.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем обставин наведених у позові належними доказами не спростовано, доказів виконання робіт чи повернення позивачу суми попередньої оплати відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, враховуючи факт сплати позивачем відповідачеві грошових коштів за договором №810-18 від 22.08.2018 у сумі 749 999,50 грн (попередня оплата), наявність прострочення відповідачем за договором (невикоання робіт в обумовлені договором строки), а також відмову позивача від такого договору в порядку ч.2 ст. 849 Цивільного кодексу України, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідністю Енергосервіс 749 999,50 грн збитків, що становлять суму попередньої оплати є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд задовольняє позовні вимоги Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду Житло-сервіс до Товариства з обмеженою відповідністю Енергосервіс про стягнення заборгованості у розмірі 749 999,50 грн.

Щодо заявлених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 12 400,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, окрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Згідно із ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Як підтверджено матеріалами справи, між Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду Житло-сервіс та Адвокатським об`єднанням ШЕНЛІ укладений договір про надання правничої допомоги №3-20 від 08.01.2020.

Згідно із попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, загальна вартість наданої позивачу правової допомоги становить 12 400,00 грн, з яких: винагорода за підготовку і подання позовної заяви - 8 500,00 грн, винагорода за представництвом у суді - 3 900,00 грн.

Водночас, враховуючи, що розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із обсягом наданих послуг.

Таким чином, за наведених обставин суд вважає за необхідне зменшити заявлену суму за надання правничої допомоги позивачу у справі № 910/11348/20 до 8 500,00 грн, яка підлягає стягненню з відповідача, у зв`язку зі чим вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню.

З огляду на наведене, згідно із приписів ст. 129 ГПК України, витрати на правову допомогу у сумі 8 500,00 грн підлягають стягненню з відповідача.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідністю Енергосервіс (02090, м. Київ, вул. Володимира Сосюри, 5, оф. 408/3, ідентифікаційний код 32771803) на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду Житло-сервіс (02081, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 25-Б, ідентифікаційний код 31035659) збитки у сумі 749 999,50 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 8 500,00 грн та судовий збір у розмірі 11 250,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Дата складення повного тексту рішення: 12.10.2020.

Суддя О.В. Гулевець