Рішення

від 13.10.2020 по справі 911/2074/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2074/20

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали

за позовом Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця"

03115, м. Київ, вул. Миколи Краснова, буд. 27, код ЄДРПОУ 31903537

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Лондрі Сервіс"

08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Черкаська, буд. 26, код ЄДРПОУ 40262197

про стягнення заборгованості

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. № 2089/20 від 20.07.2020) Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Лондрі Сервіс" про стягнення заборгованості з оплати товару, що поставлений.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.07.2020 позовну заяву залишено без руху.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 16197/20 від 03.08.2020).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/2074/20 у порядку спрощеного позовного провадження та встановлено сторонам строки подання заяв по суті справи.

Відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, судом підписано повне рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

встановив:

Між Дочірнім підприємством Савсервіс Столиця (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Брайт Лондрі Сервіс (далі - відповідач, покупець) укладено договір поставки № 9242 від 11.01.2018 (далі - Договір), згідно з яким постачальник передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар на умовах, визначених договором.

Відповідно до пункту 2.1 Договору ціна на товар встановлюється постачальником у прас-листі та зазначається в накладних. Товар постачається і оплачується за цінами, зазначеними в накладних.

Згідно з пунктом 5.1 Договору покупець здійснює розрахунки за товар протягом 7 календарних днів з дати прийому-передачі товару.

Пунктом 7.1 Договору визначено, що у разі несвоєчасної оплати вартості товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до пункту 10.1 Договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2020.

Короткий зміст позовних вимог

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строків виконання грошових зобов`язань за договором поставки № 9242 від 11.01.2018.

Аргументи Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця"

На виконання умов Договору відповідачу поставлено товар всього на суму 61339,22 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 97329639 від 01.11.2019 на суму 23281,82 грн., № 97463297 від 18.11.2019 на суму 14213,88 грн., № 97507766 від 22.11.2019 на суму 22932,43 грн., № 97507748 від 22.11.2019 на суму 911,09 грн.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, в наслідок чого виникла заборгованість у розмірі 39657,40 грн.

Крім того, до матеріалів справи долучено гарантійний лист № 146 від 23.01.2020 згідно з яким відповідач визнає заборгованість у розмірі 50057,40 грн. та зобов`язується її сплатити у строк до 24.02.2020.

Оплату за переданий товар відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк, визначений Договором, в наслідок чого позивачем нараховується пеня у розмірі 4110,81 грн., 20 % річних у розмірі 3950,94 грн. та інфляційні втрати у розмірі 714,03 грн.

Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю Брайт Лондрі Сервіс

Відповідач відзиву на позовну заяву, доказів сплати або контр - розрахунку суми заборгованості суду не надав, належне повідомлення судом відповідача про розгляд справи відносно нього підтверджується наявними матеріалами справи про направлення йому ухвали суду на адресу, що встановлена з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Черкаська, буд. 26.

За приписом пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, винесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

За відомостями з офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта" у мережі Інтернет за трекінгом поштового відправлення суду, відправлення вручено відповідачу 29.08.2020, відтак, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд справи щодо нього у господарському суді та його процесуальні права на надання суду заперечень на позов і доказів.

Норми права, що підлягають застосуванню

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

Між Дочірнім підприємством Савсервіс Столиця та Товариством з обмеженою відповідальінстю Брайт Лондрі Сервіс укладено договір поставки № 9242 від 11.01.2018, згідно з яким постачальник передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар на умовах, визначених договором.

Відповідно до пункту 2.1 Договору ціна на товар встановлюється постачальником у прас-листі та зазначається в накладних. Товар постачається і оплачується за цінами, зазначеними в накладних.

На виконання умов Договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар, що підтверджується видатковими накладними: № 97329639 від 01.11.2019 на суму 23281,82 грн., № 97463297 від 18.11.2019 на суму 14213,88 грн., № 97507766 від 22.11.2019 на суму 22932,43 грн., № 97507748 від 22.11.2019 на суму 911,09 грн.

До матеріалів справи долучені належним чином завірені копії зазначених видаткових накладних, що погоджені з обох боків підписами уповноважених представників, які скріплені відбитками печаток підприємств, зважаючи на вказане та, з огляду на те, що саме видаткові накладні є первинними бухгалтерськими документами для такого виду господарської операції як поставка товару та підтверджують факт її здійснення, суд дійшов висновку, що надані суду видаткові накладні є належними та допустимими доказами для підтвердження факту поставки товару, у вказані в них: строки, обсяги та вартість товару, що поставлений.

Згідно з пунктом 5.1 Договору покупець здійснює розрахунки за товар протягом 7 календарних днів з дати прийому-передачі товару.

Додатковими угодами №1А від 04.01.2018 та № 1Б від 20.03.2018 сторонами погоджено відтермінування плати товару на 28 днів.

З урахуванням пункту 5.1 Договору, строк оплати настав: за видатковою накладною № 97329639 від 01.11.2019 на суму 23281,82 грн. - 29.11.2019, за видатковою накладною № 97463297 від 18.11.2019 на суму 14213,88 грн. - 16.12.2019, за видатковою накладною № 97507766 від 22.11.2019 на суму 22932,43 грн. - 20.12.2019, за видатковою накладною № 97507748 від 22.11.2019 на суму 911,09 грн. - 20.12.2019.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, на суму 21681,82 грн., що відповідачем не заперечене, в наслідок чого виникла заборгованість у розмірі 39657,40 грн.

Крім того, матеріали справи містять гарантійний лист № 146 від 23.01.2020 згідно з яким відповідач визнає заборгованість у розмірі 50057,40 грн. та зобов`язується її сплатити у строк до 24.02.2020.

З урахування того, що матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості у розмірі 39657,40 грн., строк оплати якої настав, що не заперечено відповідачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення грошових коштів у розмірі 39657,40 грн. основного боргу.

За порушення строків оплати позивачем нараховані пеня у розмірі 4110,81 грн., 20 % річних у розмірі 3950,94 грн. та інфляційні втрати у розмірі 714,03 грн.

Пунктом 7.1 Договору визначено, що у разі несвоєчасної оплати вартості товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до пункту 7.4 Договору у випадку несвоєчасної оплати товару згідно умов договору покупець сплачує постачальнику 20 % річних від простроченої суми вартості товару.

Згідно з пунктом 10.8 Договору сторони погодились встановити позовну давність тривалістю у три роки для вимог стягнення неустойки, штрафу, пені.

Оскільки судом встановлене порушення відповідачем грошового зобов`язання зі сплати вартості поставленого товару та існування заборгованості, наявні підстави для нарахування пені на підставі пункту 7.1 Договору, 20% річних на підставі пункту 7.4 Договору та інфляційних втрат на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

За результатами перевірки розрахунку пені, 20 % річних та інфляційних втрат, що наданий позивачем, суд зазначає, що він арифметично вірний, крім того, відповідачем вірність розрахунку не заперечено, власного контррозрахунку не надано.

Також позивачем заявлені 1500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи, витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126).

За приписами частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених витрат до матеріалів справи долучено: договір-доручення про надання правової допомоги № 13 від 16.06.2020, додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 16.06.2020, акт приймання - передачі наданих послуг від 17.06.2020 на суму 1500,00 грн., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1012 від 22.12.2011, платіжне доручення № 5678 від 17.06.2020 на суму 1500,00 грн.

За результатами розгляду вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн., суд дійшов висновку про її задоволення, з огляду на те, що матеріали справи містять обгрунтований розрахунок послуг, докази їх надання та оплати.

За частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі Руїз Торіха проти Іспанії Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 11, 73, 74, 76-80, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

1. Позов (вх. № 2089/20 від 20.07.2020) Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Лондрі Сервіс" про стягнення заборгованості з оплати товару, що поставлений - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Лондрі Сервіс" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Черкаська, буд. 26, код ЄДРПОУ 40262197) на користь Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" (03115, м. Київ, вул. Миколи Краснова, буд. 27, код ЄДРПОУ 31903537) 39657,40 грн. (тридцять дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят сім гривень сорок копійок) основного боргу, 4110,81 грн. (чотири тисячі сто десять гривень вісімдесят одна копійка) пені, 3950,94 грн. (три тисячі дев`ятсот п`ятдесят гривень дев`яносто чотири копійки) 20 % річних, 714,03 грн. (сімсот чотирнадцять гривень три копійки) інфляційних втрат, 1500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень) витрат на професійну правничу допомогу, 2197,00 грн. (дві тисячі сто дев`яносто сім гривень) судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.10.2020.

Суддя С.О. Саванчук