Рішення

від 08.10.2020 по справі 916/1067/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1067/20

За позовом: Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8; поштова адреса: а/с 272, м. Київ, 02002; код ЄДРПОУ 21647131)

До відповідача: Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Луцюк Р.П.

Представники:

Від позивача: Сечко С.В. на підставі довіреності від 11.01.2020р.

Від відповідача: Абросимов І.С.- на підставі довіреності №30 від 08.01.2020р.

В засіданні брали участь:

Від позивача: не зявився;

Від відповідача: Абросимов І.С.- на підставі довіреності №30 від 08.01.2020р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі-МТСБУ) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Військової частини НОМЕР_3 про стягнення страхового відшкодування у розмірі 39 535 грн 83 коп.

Ухвалою суду від 21.04.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1067/20 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 14.05.2020р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.05.2020р. відкладено судове засідання по суті на 28.05.2020р.Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.05.2020р. відкладено судове засідання по суті на 30.06.2020р. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.06.2020р. відкладено судове засідання по суті на 17.07.2020р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.07.2020р. відкладено судове засідання по суті на 31.07.2020р.

31 липня 2020р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про заміну первісного відповідача належним відповідачем, а саме: замінити Військову частину НОМЕР_3 на належного відповідача - Військову частину НОМЕР_1 .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.07.2020р. заяву позивача про заміну первісного відповідача на належного відповідача задоволено, замінено відповідача у справі - Військову частину НОМЕР_3 на належного відповідача - Військову частину НОМЕР_1 , та відкладено розгляд справи на 21.08.2020р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.08.2020р., на підставі клопотання Військової частини НОМЕР_1 , розгляд справи №916/1067/20 розпочато спочатку, судове засідання щодо розгляду справи по суті призначено на 09.09.2020р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.09.2020р. розгляд справи відкладено на 25.09.2020р. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.09.2020р. розгляд справи відкладено на 09.10.2020р.

Позивач позовні вимоги підтримує, наполягає на задоволенні позову з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, що надійшла до суду 14.09.2020р.

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 21.08.2020р.

Позивач у справі зазначив, що 19.07.2016р. о 16:55 год., керуючи автомобілем автобусом BLUE BIRD TCFI реєстраційний номер НОМЕР_4 , в місті Одеса на перехресті вулиць Балківська та Бабеля, рухаючись по вулиці Балківській, ОСОБА_1 здійснив проїзд на заборонений сигнал світлофора (червоний) та допустив зіткнення з автомобілем Skoda Fabia реєстраційний номер НОМЕР_5 , який рухався на дозволяючий сигнал світлофора (зелений). Попутно водій Лисий О,В. зніс світлофор, який належить КП «СМЕП».

Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 06.10.2016р. у справі №521/15684/16-п ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Позивач зазначив, що у зв`язку із знесенням світлофору, на підставі локального кошторису на будівельні роботи №2-1-1, розрахунку витрат на перевезення робочих власним автомобільним транспортом, загальний розмір витрат, понесених позивачем, становить 39 535 грн. 83 коп., що підтверджується платіжним дорученням №4897рв від 09.06.2017р.

Як зазначає позивач, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

В обґрунтування позову МТСБУ зазначає, що у відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Підпунктом «а» п.41.1. ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно вимог ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченою відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Згідно вимог ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Позивач також зазначив, що згідно ст.1 Закону України Про правовий режим майна у Збройних Силах України військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо.

Таким чином, позивач дійшов висновку, що шкода, завдана дорожньо-транспортною пригодою, яку відшкодував позивач КП «СМЕП» у розмірі 39 535 грн. 83 грн., підлягає стягненню з відповідача, адже, автобус BLUE BIRD TCFI реєстраційний номер НОМЕР_4 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 під час дорожньо-транспортної пригоди, закріплений за Військовою частиною НОМЕР_1 на праві оперативного управління відповідно до ч.ч.1,2 ст.3 Закону України Про правовий режим майна у Збройних Силах України та є військовим майном .

Крім того, позивач зазначив, що згідно ст.5 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань, а також за шкоду і збитки, заподіяні довкіллю, правам та інтересам фізичних і юридичних осіб та державі, військова частина як суб`єкт господарської діяльності несе відповідальність, передбачену законом та договором. Військова частина як суб`єкт господарської діяльності за своїми зобов`язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей), а в разі їх недостатності відповідальність за зобов`язаннями військової частини несе Міністерство оборони України.

Позивач також вважає, що відсутні підстави для застосування наслідків пропуску строків позовної давності, як на тому наполягає відповідач, адже, строк позовної давності, у даному випадку, перервався з моменту подачі МТСБУ позову до Військової частини НОМЕР_3 , яку ухвалою суду від 31.07.2020р. замінено на належного відповідача- Військову частину НОМЕР_1 .

З урахуванням всього викладеного, позивач просить суд стягнути з Військову частину НОМЕР_1 страхове відшкодування у розмірі 39 535 грн 83 коп.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до положень ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України та враховуючи п.п.4,6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ «про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», позов мав бути пред`явлений до ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 06.10.2016р. у справі №521/15684/16-п .

Також, відповідач зазначив, що автобус BLUE BIRD TCFI реєстраційний номер НОМЕР_4 закріплений за Військовою частиною НОМЕР_1 на праві оперативного управління.

Крім того, відповідач зауважив, що відповідно до постанови Верховного Суду України від 21.09.2016р. у справі №6-1376ц16 для притягнення до цивільної відповідальності власника транспортного засобу суд повинен встановити виконання водієм в момент ДТП трудових обов`язків, а не тільки наявність цих обов`язків (трудового договору).

Відповідач також зазначив, що МТСБУ перерахувало кошти у розмірі 39 535 грн 83 коп. КП «СМЕП» 09.06.2017р., що підтверджується платіжним дорученням №4897рв від 09.06.2017р. При цьому, позовна заява щодо стягнення грошових коштів у розмірі 39 535 грн 83 коп. у якості страхового відшкодування подана до суду 17.04.2017р., а Військову частину НОМЕР_1 як належного відповідача у справі №916/1067/20 залучено 31.07.2020р.

За таких обставин, враховуючи положення ст.ст.257, 261, 262, ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України, відповідач вважає, що наявні підстави вважати, що позивачем пропущено встановлений законодавцем строк пред`явлення позову, і у задоволенні позову слід відмовити.

Дослідивши матеріали справи, на підставі чинного законодавства, судом встановлено, що 19.07.2016р. о 16:55 год., керуючи автомобілем автобусом BLUE BIRD TCFI реєстраційний номер НОМЕР_4 , в місті Одеса на перехресті вулиць Балківська та Бабеля, рухаючись по вулиці Балківській, ОСОБА_1 здійснив проїзд на заборонений сигнал світлофора (червоний) та допустив зіткнення з автомобілем Skoda Fabia реєстраційний номер НОМЕР_5 , який рухався на дозволяючи сигнал світлофора (зелений). Попутно водій ОСОБА_1 зніс світлофор.

Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 06.10.2016р. у справі №521/15684/16-п ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до довідки Комунального підприємства «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» №01-06/1167 від 28.11.2016р. світлофорний об`єкт, розташований за адресою вул. Балківська вул. Бабеля у м. Одесі знаходиться на балансі Комунального підприємства «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ».

У відповідності до локального кошторису на будівельні роботи №2-1-1, підсумкової відомості ресурсів, розрахунку витрат на перевезення робочих власним автомобільним транспортом претензія КП «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» по відшкодуванню шкоди становила 47 443 грн. 00 коп. В свою чергу, погоджена з позивачем сума відшкодування становила 39 535 грн. 83 коп.

У відповідності до платіжного доручення №4897рв від 09.06.2017р. позивачем перераховано КП «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» кошти у розмірі 39 535 грн. 83 коп.

Дійсно, відповідно до п.п.38.2.1. п.38.2. ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Згідно з п/п. а) п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідно до довідки Управління патрульної поліції у м.Одесі №98462435 транспортний засіб BLUE BIRD TCFI реєстраційний номер НОМЕР_4 належить Військовій частині НОМЕР_1 . Відповідач у справі не заперечує, що даний транспортний засіб є військовим майном та закріплений за військовою частиною НОМЕР_1 на праві оперативного управління.

Згідно вимог ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань, а також за шкоду і збитки, заподіяні довкіллю, правам та інтересам фізичних і юридичних осіб та державі, військова частина як суб`єкт господарської діяльності несе відповідальність, передбачену законом та договором. Військова частина як суб`єкт господарської діяльності за своїми зобов`язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей), а в разі їх недостатності відповідальність за зобов`язаннями військової частини несе Міністерство оборони України.

За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. . Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи зазначені положення законодавства, виходячи з матеріалів справи, на думку суду, найбільш вірогідними є те, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом BLUE BIRD TCFI реєстраційний номер НОМЕР_4 19.07.2016р. о 16:55 год виконував трудові або службові обов`язки, адже зазначений транспортний засіб є військовим майном, яке не могло бути передано іншій особі, ніж та, на яку Військовою частиною НОМЕР_1 покладено певні обов`язки. Доказів угону зазначеного транспортного засобу станом на 19.07.2016р. о 16:55 год відповідачем до матеріалів справи не надано.

Виходячи з викладеного, на думку суду, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з Військової частини НОМЕР_1 страхового відшкодування у розмірі 39 535 грн 83 коп.

Згідно зі ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України загальну позовну давність встановлено тривалістю у три роки.

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з ч.1, ч.6 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За регресними зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов`язання.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.1 ст.32 Конвенції), наголошує, що позовна давність -це законне право порушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також, корелювати із субєктивним фактором, а саме: обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (п.п.62,66 рішення від 20.12.2007р. у справі «Фінікарідов проти Кіпру»).

За матеріалами справи, про порушення свого права МТСБУ фактично дізналося 06.06.2017р., адже, саме 06.06.2017р. МТСБУ було прийнято наказ №4897 «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих КП «СМЕП», яким фінансовому управлінню наказано сплатити на рахунок КП «СМЕП» 39 535 грн 83 коп. за шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Своє зобов`язання перед КП «СМЕП» МТСБУ виконало 09.06.2017р. шляхом перерахування грошових коштів у сумі 39 535 грн 83 коп. згідно платіжного доручення №4897рв від 09.06.2017р.

При цьому, МТСБУ звернулося до суду з позовом про стягнення страхового відшкодування у розмірі 39 535 грн 83 коп. з Військової частини НОМЕР_3 17 квітня 2020р.

31 липня 2020р. від позивача до суду надійшла клопотання про заміну первісного відповідача - Військової частини НОМЕР_3 на належного відповідача - Військову частину НОМЕР_1 . При цьому, в обґрунтування клопотання позивач зазначив, що при подачі позовної заяви в її тексті ним було допущено помилку та в якості відповідача визначено Військову частину НОМЕР_3 , в той же час документи, долучені до матеріалів справи, свідчать про те, що транспортний засіб BLUE BIRD TCFI реєстраційний номер НОМЕР_4 належить Військовій частині НОМЕР_1 .

Статтею 264 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Суд вважає за необхідне зазначити, що пред`явлення позову до суду це реалізація позивачем права на звернення до суду. Саме з цією процесуальною дією пов`язується початок процесу у справі.

Відповідно до вимог процесуального законодавства суддя відкриває провадження у справі не інакше, як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому процесуальним кодексом.

Виходячи з аналізу наведених норм права, перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної давності поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору, з іншими матеріально-правовими підставами, до неналежного відповідача.

Отже, враховуючи, що сам позивач при подачі позову допустив помилку при визначенні відповідача (Військова частина НОМЕР_3 замість вірного Військова частина НОМЕР_1 ), а також наявність заяви Військова частина НОМЕР_1 про застосування строків позовної давності, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У ст. 79. ГПК України законодавець встановив, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача відповідно до ст.129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову Моторного (транспортного) страхового бюро України до Військової частини НОМЕР_3 про стягнення страхового відшкодування у розмірі 39 535 грн 83 коп. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 13 жовтня 2020 р.

Суддя Н.В. Рога