ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.10.2020 Справа № 917/916/20
за позовною заявою Управління майном комунальної власності міста, 36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36,
до Полтавського обласного комунального підприємства Полтавафарм , 38751, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Горбанівська, 2,
про розірвання договору оренди, зобов`язання повернути об`єкт оренди, стягнення грошових коштів
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Полтавська міська рада, 36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36,
Суддя: Мацко О.С.
Секретар судового засідання: Дяченко Д.Б.
Представники сторін:
від позивача: Рудич О.В. (див. протокол);
від відповідача: відсутні;
від третьої особи: відсутні.
Суть спору:
Розглядається позовна заява Управління майном комунальної власності міста до Полтавського обласного комунального підприємства Полтавафарм , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Полтавська міська рада, про розірвання договору оренди № 199/6 від 21.04.1999 р., укладеного між Управлінням майном комунальної власності міста та Полтавським обласним комунальним підприємством Полтавафарм , зобов`язання повернути об`єкт оренди, стягнення 33 139,65 грн. коштів за оренду.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 23.06.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.
Також вказаною ухвалою залучено Полтавську міську раду до участі у справі третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
22.09.2020 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Аргументи учасників справи:
Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує порушенням Полтавським обласним комунальним підприємством Полтавафарм істотних умов договору № 199/6 від 21.04.1999 р. щодо сплати за оренду комунального майна, що, в свою чергу, порушує права територіальної громади м. Полтави, ослаблює економічні основи місцевого самоврядування та впливає на обсяг та якість умов надання послуг населенню.
Відповідач у визначеному господарським процесуальним законодавством порядку на позов не відреагував, хоча був належним чином повідомлений про дати проведення судових засідань у справі (поштові повідомлення про вручення відповідачу копій ухвали про відкриття провадження у справі від 23.06.2020 р., ухвали про призначення судового засідання у справі від 31.08.2020 р. та ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 22.09.2020 р. містяться в матеріалах справи).
Крім того, ухвали суду були своєчасно розміщені судом у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом, про покладені на нього обов`язки та його процесуальні права.
08.07.2020 року до суду надійшло пояснення Полтавської міської ради № 04.2.2-20/2/1495 від 07.07.2020 р. (вх. № 7185), у яких третя особа просить задовольнити позовні вимоги Управління майном комунальної власності міста у повному обсязі.
Відповідач та третя особа представництво в судове засідання 13.10.2020 року не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового розгляду (повідомлення про вручення відповідачу та третій особі ухвали про призначення справи до судового розгляду по суті на вказану дату містяться в матеріалах справи, а.с. 129, 130).
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Також згідно із ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Виклад обставин справи, встановлених судом:
21.04.1999 року між Полтавською міською радою, що делегувала свої повноваження Управлінню майном комунальної власності міста (Орендодавець), та ДКВ Оптово-роздрібне підприємство Обласний аптечний склад (Орендар), правонаступником якого є Полтавське обласне комунальне підприємство Полтавафарм , укладено договір оренди № 199/6 (а.с. 17-20).
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Орендодавець зобов`язувався передати, а Орендар - прийняти на умовах, визначених договором, в оренду нежитлове приміщення за адресою: вул. Ватутіна, 29, яке буде використовуватися під аптеку № 3, яка самостійно виготовляє ліки і знаходиться на балансі ГЖЕД № 6.
Об`єктом оренди є нежитлове приміщення загальною площею 378,7 кв.м. (п. 2.1 договору).
Додатковою угодою № 364/1 від 28.12.2019 р. строк дії договору оренди № 199/6 від 21.04.1999 р. встановлено до 30.06.2020 р.
Відповідно до акту приймання-передачі від 21.04.1999 р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення у м. Полтаві по вул. Ватутіна, 29 загальною площею 378,7 кв.м. у задовільному стані. Даний акт підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками (а.с. 22).
Згідно з п. 3.2.6 договору № 199/6 від 21.04.1999 р. Орендар зобов`язаний сплачувати Орендодавцю орендну плату в розмірі та в термін згідно з договором.
Згідно з п. 5.2 договору № 199/6 від 21.04.1999 р. в редакції Змін та доповнень № 212/199 від 11.02.2010 р. Орендар перераховує щомісячно 100 % орендної плати не пізніше 15 числа наступного місяця до бюджету міста та ПДВ до управління майном комунальної власності міста з послідуючим перерахунком до 20 числа наступного місяця до державного бюджету.
16.03.2018 року сторонами було внесено Зміни та доповнення № 90/199 до договору оренди № 199/6 від 21.04.1999 р., згідно з якими доповнено п. 5.2 вказаного договору словами:
Орендна плата з 22.02.2018 року становить 5 915,22 грн. (у тому числі ПДВ - 985,87 грн.) .
Як зазначає позивач, за період дії договору № 199/6 від 21.04.1999 р. відповідач порушував його істотні умови щодо строків сплати орендної платі.
Відповідно до відомості нарахувань та сплати орендної плати за нежитлове приміщення за адресою м. Полтава, вул. Ватутіна, 29 станом на 01.05.2020 року Орендарю нарахована орендна плата в розмірі 105 026,82 грн. (з них оренда плата 87 522,35 грн. та ПДВ 17 504,47 грн.). При цьому, відповідачем за період з 01.01.2019 року по 30.04.2020 року було сплачено лише 71 887,17 грн. (в тому числі 59 905,97 грн. орендної плати та 11 981,20 грн. ПДВ).
У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про розірвання договору оренди № 199/6 від 21.04.1999 р., укладеного між Управлінням майном комунальної власності міста та Полтавським обласним комунальним підприємством Полтавафарм , зобов`язання повернути об`єкт оренди та стягнення з відповідача 33 139,65 грн. коштів за оренду.
Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір оренди № 199/6 від 21.04.1999 р. зі змінами та доповненнями, відомість нарахувань та сплати орендної плати за нежитлове приміщення за адресою: вул. Ватутіна, 29, станом на 01.05.2020 р., лист Управління майном комунальної власності міста № 01-05/01.1-11/279 від 30.03.2020 р., лист Управління майном комунальної власності міста № 01-05/01.1-11/321 від 09.04.2020 р. та ін.
Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.
Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду та користування ним відповідачем.
Також судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання за договором щодо сплати відповідних платежів виконував неналежним чином; заборгованість останнього за період з 01.01.2019 року по 30.04.2020 року перед позивачем становить 33 139,65 грн. (в тому числі орендна плата - 27 616,38 грн. та ПДВ - 5 523,27 грн.). Докази сплати відповідачем зазначеної заборгованості в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 33 139,65 грн. заборгованості за договором оренди № 199/6 від 21.04.1999 р. підтверджені документально та нормами матеріального права та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині розірвання договору оренди № 199/6 від 21.04.1999 р., суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.
У частині 1 статті 759 ЦК України вказано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Статтею 284 Господарського кодексу України визначено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.
Так, згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна від 10.04.1992 р. № 2269-XII у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Водночас, 03.10.2019 року Верховною Радою України було прийнято Закон Про оренду державного та комунального майна № 157-IX, яким визнано таким, що втратив чинність, Закон України Про оренду державного та комунального майна від 10.04.1992 р. № 2269-XII з дня введення в дію цього Закону.
Вказаний Закон є спеціальним та таким, що регулює правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше:
набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.
Таким чином, з 01.07.2020 р. договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому Законом України Про оренду державного та комунального майна від 03.10.2019 р.
Як вже зазначалось судом, додатковою угодою № 364/1 від 28.12.2019 р. строк дії договору оренди № 199/6 від 21.04.1999 р. було продовжено до 30.06.2020 р., а отже із закінченням вказаного строку він міг бути продовжений в порядку, передбаченому Законом України № 157-IX від 03.10.2019 р.
Відповідно до ст. 18 вказаного Закону продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які:
- укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше;
- укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону;
- укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону;
- укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.
Договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
Таким чином, даною нормою не передбачено автоматичного поновлення договору оренди, тобто за відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди.
Сторонами не було вчинено дій, спрямованих на продовження строку дії договору оренди № 199/6 від 21.04.1999 р., що передбачені ст. 18 ЗУ Про оренду державного та комунального майна від 03.10.2019 р.
Зокрема, не було проведено відповідного аукціону, за результатами якого було б продовжено вказаний договір. Крім того, в даному випадку відсутні підстави для продовження договору без проведення аукціону, передбачені ч. 2 ст. 18 ЗУ Про оренду державного та комунального майна , а також заява орендаря про продовження договору, подана орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
Відповідно до п. 7.8 договору оренди № 199/6 від 21.04.1999 р., в ред. Змін та доповнень № 212/199 від 11.02.2010 р., договір припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
З огляду на викладене, враховуючи що договір оренди № 199/6 від 21.04.1999 р. не було продовжено в порядку, визначеному чинним законодавством України, він на даний час вважається припиненим.
У зв`язку з цим, позовні вимоги Управління майном комунальної власності міста в частині розірвання договору оренди № 199/6 від 21.04.1999 р. задоволенню не підлягають.
Згідно із ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Із змісту п. 3.2.18 договору № 199/6 від 21.04.1999 р. вбачається, що у разі припинення (розірвання договору оренди) Орендар зобов`язаний у триденний термін повернути об`єкт у стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, придатному для подальшої експлуатації по акту приймання-передачі з орендного користування, який готується Орендодавцем та підписується Орендодавцем, балансоутримувачем та бувшим Орендарем. В разі, якщо Орендар затримав повернення Об`єкта оренди, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.
За таких обставин, позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача повернути з оренди об`єкт оренди, шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Ватутіна, 29, загальною площею 274,4 кв.м., є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.
Належних та допустимих доказів по суті спору відповідач суду не надав.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
З аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача повернути з оренди об`єкт оренди, шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Ватутіна, 29, загальною площею 274,4 кв.м., та стягнення з відповідача 33 139,65 грн. коштів за оренду підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині задовольняються. В частині розірвання договору оренди № 199/6 від 21.04.1999 р. позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 4 204,00 грн.
Керуючись ст. 129, 232, 233, 237, 238 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов`язати Полтавське обласне комунальне підприємство Полтавафарм (38751, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Горбанівська, 2, код ЄДРПОУ 25158239) повернути з оренди об`єкт оренди шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Ватутіна, 29 (нежитлове приміщення загальною площею 274,4 кв.м.).
3. Стягнути з Полтавського обласного комунального підприємства Полтавафарм (38751, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Горбанівська, 2, код ЄДРПОУ 25158239) на користь Управління майном комунальної власності міста (36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36, код ЄДРПОУ 13967034) 33 139,65 грн. коштів за оренду нежитлового приміщення за договором № 199/6 від 21.04.1999 р., 4 204,00 грн. судового збору.
4. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.
5. В іншій частині позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.
Повне рішення складено 13.10.2020 р.
Суддя О.С. Мацко
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 13.10.2020 |
Оприлюднено | 16.10.2020 |
Номер документу | 92193562 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Мацко О.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні