Рішення

від 12.10.2020 по справі 910/5889/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2020 р.м. ХарківСправа № 910/5889/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікро-Тех Україна", м. Харків про стягнення 19 187,28 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікро-Тех Україна" (відповідач) про стягнення штрафних санкцій за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 123 від 02.08.2019 в розмірі 19 187,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 123 від 02.08.2019 щодо своєчасної поставки товару, у зв`язку з чим відповідно до п. 7.3., 7.4. договору з відповідача підлягає стягненню штраф у розмірі 20% вартості непоставленого товару, пеня у розмірі 0,1% вартості товару, з якої допущено прострочення, та штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2020 позовну заяву та додані до неї матеріали передано за підсудністю на розгляд Господарського суду Харківської області.

01.06.2020 на підставі Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовну заяву передано судді Шарко Л.В.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено відповідачу 15-денний термін для подання відзиву на позовну заяву із нормативно-правовим та документальним обґрунтуванням своєї правової позиції.

Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Пунктом 11 вищевказаного Закону у Господарський процесуальний кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) внесено зміни, зокрема: розділ Х "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Приймаючи до уваги, що дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження та її розгляд починається зі стадії розгляду справи по суті, та у зв`язку з тим, що вищевказаним Законом продовжено строк розгляду справи по суті, суд ухвалою від 08.07.2020 продовжив строк розгляду даної справи на строк дії карантину.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, ухвалу про відкриття провадження у справі від 09.06.2020 не отримав.

При цьому, суд зазначає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи. Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 09.06.2020 та ухвала про продовження строку розгляду справи від 08.07.2020 направлялись відповідачу на адресу, вказану позивачем у позовній заяві: 61052, м. Харків, пров. Сімферопольський, буд. 6, яка співпадає з адресою згідно Витягу з ЄДРПОУ, проте копії ухвал суду були повернуті до суду з відміткою Укрпошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

За приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, проте відзив на позовну заяву у строк встановлений судом не подав, суд вирішує справу в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.07.2020 продовжено строк розгляду справи на строк дії карантину. Проте, враховуючи те, що матеріали справи містять докази та документи, необхідні для правильного вирішення спору, з метою незатягування судового процесу, та враховуючи права та інтереси сторін, суд дійшов висновку про розгляд даної справи з винесенням судового рішення.

Положеннями частини 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

02 серпня 2019 року між Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мікро-Тех Україна" (продавець) був укладений договір №123 про закупівлю товарів за державні кошти, відповідно до умов якого продавець зобов`язався у 2019 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність покупця товар у кількості та по ціні відповідно до Специфікації (Додаток №1 до Договору), а покупець зобов`язався прийняти цей товар та оплатити його на умовах визначених цим Договором (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування товару: механічні деталі ДК: 021-2015, код товару: 31730000-2 - для електротехнічного обладнання (надалі - товар).

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що його ціна становить 50 760,00 грн у т.ч. ПДВ 8 460,00 грн.

Згідно з п. 5.1 Договору продавець зобов`язався здійснити поставку товару до 22.10.2019.

За пунктом 10.1. Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами, але не раніше дня його реєстрації в органах Державної казначейської служби України і діє по 31.12.2019, але до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

За інформацією Управління Державної казначейської служби України у Солом`янському районі міста Києва від 28.08.2020 Договір взято на облік 05.08.2019 за КПКВК 6521010, КЕКВ 2210.

Як стверджує позивач, у зв`язку з тим, що товар не був поставлений у визначений Договором строк, листом від 27.01.2020 № 18/16-470 покупець повідомив продавця про розірвання Договору, який був вручений продавцю 31.01.2020 (а.с. 26-28).

Відповідно до п. 6.2.1. Договору покупець має право достроково розірвати цей Договір у разі невиконання зобов`язань продавцем, письмово повідомивши його про це в строк за 7 календарних днів до розірвання.

Статтею 253 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Позивач зазначає, що Договір вважається розірваним з 08.02.2020.

Згідно з п. 7.3 Договору у разі розірвання цього договору у зв`язку з неможливістю поставки товару продавцем, останній сплачує штраф у розмірі 20% вартості непоставленого товару.

Пунктом 7.4 Договору визначено, що за порушення строку виконання зобов`язання продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якої допущено прострочення, за кожен день та за весь час прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості, несвоєчасно поставленого товару.

У зв`язку з тим, що відповідач не здійснив поставку товару у встановлений Договором строк, з метою досудовою врегулювання спору відповідно до ст. 19 ГПК України, позивач надіслав на адресу відповідача листи від 25.10.2019 №18/16-5298, від 26.02.2020 №18/16-1083 та від 24.03.2020 № 18/14-1566 з проханням виконати зобов`язання, передбачені умовами Договору. Зазначені листи було залишено відповідачем без задоволення. Таким чином, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання взятих на себе зобов`язань за Договором, чим порушив права позивача, який звернувся до суду за їх захистом в судовому порядку.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

На порядок укладення договору про закупівлю розповсюджуються норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (надалі - ГК України), з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі".

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України). Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до статті 173 ГК України зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За змістом ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.

Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону: договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК України та ГК України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Істотними умовами такого договору згідно норм чинного законодавства є:

- умови про предмет договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України);

- ціна договору (згідно з ч. 3 статті 180 ГК України);

- строк дії договору (згідно з ч. 3 статті 180 ГК України);

- умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

За умовами пункту 5.1 Договору відповідач зобов`язався здійснити поставку товару до 22.10.2019.

За пунктом 10.1. Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами, але не раніше дня його реєстрації в органах Державної казначейської служби України і діє по 31.12.2019, але до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Договір взято на облік Управлінням Державної казначейської служби України у Солом`янському районі міста Києва 05.08.2019.

У зв`язку з непоставкою товару у строк, визначений Договором, позивач листом від 27.01.2020 № 18/16-470 повідомив відповідача про розірвання Договору, який був вручений останньому 31.01.2020 (а.с. 26-28).

Відповідно до п. 6.2.1. Договору покупець має право достроково розірвати цей Договір у разі невиконання зобов`язань продавцем, письмово повідомивши його про це в строк за 7 календарних днів до розірвання.

Таким чином, Договір вважається розірваним з 08.02.2020.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 549 ЦК України визначено, що, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

При цьому, згідно з частиною 2 статті 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 7.3 Договору сторони передбачили, що у разі розірвання цього договору у зв`язку з неможливістю поставки товару продавцем, останній сплачує штраф у розмірі 20% вартості непоставленого товару.

У пункті 7.4 Договору сторони визначили, що за порушення строку виконання зобов`язання продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якої допущено прострочення, за кожен день та за весь час прострочення, а за простроченні понад 30 календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно поставленого товару.

Приймаючи до уваги, що відповідач не здійснив поставку товару у встановлений Договором строк, позивач неодноразово надсилав на адресу відповідача листи від 25.10.2019 №18/16-5298, від 26.02.2020 №18/16-1083 та від 24.03.2020 № 18/14-1566 з проханням виконати зобов`язання, передбачені умовами Договору, зокрема, щодо розірвання договору та сплати штрафних санкцій за Договором. Зазначені листи було залишено відповідачем без відповіді та без задоволення.

Позивачем наведено наступний розрахунок: пеня у розмірі 0,1% від суми Договору (108 днів прострочки) 50 760,00 грн. х 0.1% х 108 днів / 100% = 5 482,08 грн.

Штраф у розмірі 7 % за порушення строків виконання зобов`язань понад 30 днів, що становить 50 760,00 * 7% / 100% = 3 553,20 грн.

Штраф у розмірі 20 % за розірвання умов Договору у зв`язку з неможливістю поставки товару продавцем, що становить 50 760,00 * 20% / 100% = 10 152,00 грн.

Період нарахування вказаних платежів позивач зазначає - з 23.10.2019 по 07.02 2020.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок заявлених до стягнення з відповідача сум пені та штрафу, суд дійшов висновку, що такі нарахування здійснено обґрунтовано у відповідності до умов договору та норм чинного законодавства, а тому зазначені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі статей 11, 12, 253, 509, 525, 526, 530, 549, 611, 625 ЦК України, статей 173, 174, 193, 231 ГК України та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 9, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, 178, 236-238, 242, 248, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікро-Тех Україна (61052, місто Харків, пров. Сімферопольський, буд. 6, код ЄДРПОУ 41035256) на користь Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України (03113, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 3, код ЄДРПОУ 20001993) пеню у розмірі 5 482,08 грн, , штраф у розмірі 3 553,20 грн, штраф у розмірі 10 152,00 грн, та судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "12" жовтня 2020 р.

Суддя Л.В. Шарко