Рішення

від 13.10.2020 по справі 280/5266/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 жовтня 2020 року Справа № 280/5266/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного малого підприємства фірма "Глава" (вул. Українська. буд. 42, кв. 132, м.Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 20482343)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 43143945),

до Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 43005393)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного малого підприємства фірма "Глава" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 1, ГУ ДПС у Запорізькій області), до Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС України), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення комісії відповідача 1 та зобов`язати відповідача 2 вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що комісією ГУ ДПС у Запорізькій області безпідставно прийнято рішення комісії №1622230/20482343 від 09.06.2020, №1637742/20482343 від 15.06.2020, №1637737/20482343 від 15.06.2020, №1698710/20482343 від 06.07.2020, №1698711/20482343 від 06.07.2020 та №1613730/20482343 від 04.06.2020 про відмову у реєстрації податкових накладних №1 від 13.05.2020, №2 від 13.05.2020, №3 від 14.05.2020, №7 від 20.05.2020, №8 від 21.05.2020 та розрахунку коригування №1 від 14.05.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Звертає увагу, що у оскаржуваних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування не наведено жодного порушення норми матеріального права, вони не містять конкретної інформації, щодо того, які саме документи не надано платником податків, а лише містять підстави відмови про ненадання платником податку копій документів, та додаткову інформацію, яка не відповідає фактичним обставинам. Вказує, комісія ГУ ДПС у Запорізькій області приймаючи оскаржувані рішення, взагалі не ознайомлювалась із змістом пояснень та доданих до них документів, подання яких позивачем оформлено Повідомленнями. Комісія ГУ ДПС у Запорізькій області проігнорувала зазначені у поясненнях позивача обставини та додані до них документи, оскільки зазначила, як єдину підставу для відмови у реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування, відсутність документів, які було насправді надано позивачем, та відсутність документів, надання яких не стосувалось підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, що є абсурдним. Таким чином, зазначає, оскаржувані рішення комісії об`єктивно не містять чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття комісією рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, що свідчить про їх незаконність. Аналіз змісту оскаржуваних рішень свідчить про те, що вони не відповідають критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії. Позивач наголошує, що ним було надано всі документи, які беззаперечно підтверджують інформацію, зазначену у податкових накладних та розрахунку коригування, виходячи із чого, відсутні жодні сумніви у здійснені господарських операцій із поставки товару на адресу ПРАТ МЕТАЛУГРТРАНСРЕМОНТ , TOB ЗТРЗ , ПАТ ЗАПОРІЖСТАЛЬ , TOB ДЕКО-ТРАНС . Зважаючи на наявність передбачених законодавством всіх необхідних документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами та на те, що такі документи були надані податковому органу, то останній не мав правових підстав для відмови у реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування.

Ухвалою суду від 10.08.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 07.09.2020. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

02.09.2020 від представника відповідача 1 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. №40490), в якому вказано, що реєстрація податкових накладних була зупинена відповідно до п.201.16. ст. 201 Податкового кодексу України. Платник податку яким подано для реєстрації ПК/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. Позивач скористався своїм правом та надав на розгляд Комісії Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. Після опрацювання пакетів документів, комісією прийняті Рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. За висновком комісії підставами відмови у реєстрації податкових накладних при опрацюванні пакетів документів було наступне: ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Додаткова інформація: відсутні розрахункові документи, довіреність, складські документи (інвентаризаційні відомості), пояснення, складські документи (навантаж.-розвант. документи), відсутні первинні документи (реалізація) - договір, рахунки-фактури, розрахункові документи, транспортування, довіреність, видаткові накладні. Вказує, що Комісія ГУ ДПС у Запорізькій області приймала Рішення про відмову у реєстрації податкових накладних тільки на підставі тих, документів, які надавались на розгляд Комісії. Вважає, що рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області є такими, що не можуть бути скасованими, в тому числі були прийняті виключно в межах діючого законодавства, а тому є правомірними. Також відповідача заперечують щодо стягнення судових витрат на правничу (правову) допомогу адвоката. Вважає, що дана справа є справою типовою, незначної складності та не потребує особливих адвокатських знань та вмінь, внаслідок чого розмір витрат на правничу допомогу, на думку відповідача, є завищеним.

Відповідачем 2 відзиву на позовну заяву не було подано, при цьому будь-яких доказів поважності причин не подання відзиву також не надано.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), дослідивши та оцінивши докази, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що позивач - Приватне мале підприємство фірма "Глава", 22.11.1993 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що 12.11.2008 здійснено запис за номером: 1 103 120 0000 024305. за юридичною адресою: 69095. м. Запоріжжя, вул. Українська. б.42. кв. 132.

Види діяльності за кодами КВЕД: 30.20 Виробництво залізничних локомотивів і рухомого складу; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням: 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний): 33.17 Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів.

Позивач, в рамках здійснення господарської діяльності у травні 2020 року мав відносини з Приватним акціонерним товариством МЕТАЛУГРТРАНСРЕМОНТ (код ЄДРПОУ 05509858) (далі - ПРАТ МЕТАЛУГРТРАНСРЕМОНТ ), Товариством з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЗЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД (код ЄДРПОУ 40297125) (далі - TOB ЗТРЗ ), Публічним акціонерним товариством ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ЗАПОРІЖСТАЛЬ (код ЄДРПОУ 00191230) (далі - ПАТ ЗАПОРІЖСТАЛЬ ) та Товариством з обмеженою відповідальністю ДЕКО-ТРАНС (код ЄДРПОУ 33349719) (далі - TOB ДЕКО-ТРАНС ), які здійснювались на підставі укладеного Договору поставки від 24.01.2020 №20/2401-1.

Господарські операції позивача з ПРАТ МЕТАЛУГРТРАНСРЕМОНТ здійснювались на підставі Договору поставки №5 від 10.01.2019. за яким позивач (Постачальник) зобов`язується поставити ПРАТ МЕТАЛУГРТРАНСРЕМОНТ (Покупцю) товар, зазначений у специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору, на умовах викладених в даному договорі.

Господарські операції позивача з TOB ЗТРЗ здійснювались на підставі Договору №5 від 07.01.2019. за яким позивач (Постачальник) зобов`язується поставити та передати TOB ЗТРЗ (Покупцю) запасні частини, матеріали та обладнання (надалі - товар), необхідні для ремонту залізничної техніки, номенклатура, асортимент, кількість, розмір партій, ціна за одиницю, загальна вартість партії, умови та строки поставки визначаються у рахунках- фактурах та видаткових накладних, які є невід`ємною частиною договору.

Господарські операції позивача з ПАТ ЗАПОРІЖСТАЛЬ здійснювались на підставі Договору №20/2019/467 від 30.01.2019. за яким позивач (Постачальник) зобов`язується поставити та передати ПАТ ЗАПОРІЖСТАЛЬ (Покупцю) матеріали зазначені в Специфікаціях та Додатках до даного договору (надалі - ресурси) на умовах, визначених даним договором. Кількість, номенклатура ресурсів зазначаються в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору.

Господарські операції позивача (Постачальник) з TOB ДЕКО-ТРАНС (Покупець) здійснювались на підставі видаткової накладної №РН-000047 від 22.05.2020 на загальну суму 6012.00 грн.. в т.ч. ПДВ - 1002.00 грн.. яка є підтвердженням придбання продукції та укладання договору у спрощений спосіб.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами вказаних взаємовідносин позивачем, на дату виникнення податкових зобов`язань, відповідно до приписів п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, а саме поставки товару, на виконання п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України було складено податкові накладні №1 від 13.05.2020, №2 від 13.05.2020, №3 від 14.05.2020, №7 від 20.05.2020, №8 від 21.05.2020 та розрахунок коригування №1 від 14.05.2020, які направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкови накладних.

Згідно отриманих квитанцій від 22.05.2020 №9113303986, від 22.05.2020 №9113260278, від 02.06.2020 №9123147776, від 12.06.2020 №9134178169, від 12.06.2020 №9134183558 та від 22.05.2020 №9113270385 податкові накладні та розрахунок коригування прийняті, але їх реєстрація зупинена. Підставою зупинення реєстрації зазначено: платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Крім того, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем надіслано пояснення та документи по заблокованим податковим накладним та розрахунку коригування.

За результатами розгляду наданих позивачем пояснень та документів комісією відповідача 1 прийнято Рішення про відмову в реєстрації вказаних ПН/РК в ЄРПН №1622230/20482343 від 09.06.2020, №1637742/20482343 від 15.06.2020, №1637737/20482343 від 15.06.2020, №1698710/20482343 від 06.07.2020, №1698711/20482343 від 06.07.2020, №1613730/20482343 від 04.06.2020.

В реєстрації вказаних ПН/РК було відмовлено з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів. актів приймання-передачі товарів (робіт послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Додаткова інформація, у оскаржуваних рішеннях зазначено: відсутні розрахункові документи, довіреність, складські документи (інвентаризаційні відомості), пояснення, складські документи (навантаж.-розвант. документи), відсутні первинні документи (реалізація) - договір, рахунки-фактури, розрахункові документи, транспортування, довіреність, видаткові накладні.

Рішення про відмову в реєстрації ПН/РК №1622230/20482343 від 09.06.2020, №1637742/20482343 від 15.06.2020, №1637737/20482343 від 15.06.2020, №1698710/20482343 від 06.07.2020, №1698711/20482343 від 06.07.2020, №1613730/20482343 від 04.06.2020 були оскаржені в адміністративному порядку до органу ДПС України.

Рішеннями ДПС України від 19.06.2020 №27502/20482343/2, від 01.07.2020 №30671/20482343/2, від 09.07.2020 №32544/20482343/2, від 22.07.2020 №36656/20482343/2, від 23.07.2020 №37386/20482343/2, від 18.06.2020 №26762/20482343/2 скарги залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Не погодившись з відмовою щодо прийняття спірних накладних до реєстрації в ЄРПН, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 201.1статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту187.1статті187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту14.1.60 пункту 14.1статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Так, відповідно до отриманих позивачем квитанцій, реєстрація спірних накладних та розрахунку коригування зупинена у зв`язку із їх відповідністю пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Суд зазначає, що Критерії ризиковості здійснення операцій є Додатком №3 до Порядку №1165.

Відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування .

Разом з тим, вищезазначені Квитанції не містить інформації, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних та розрахунку коригування.

Належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (які є Додатком №1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165) Рішення ГУ ДПС у Запорізькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №1622230/20482343 від 09.06.2020, №1637742/20482343 від 15.06.2020, №1637737/20482343 від 15.06.2020, №1698710/20482343 від 06.07.2020, №1698711/20482343 від 06.07.2020, №1613730/20482343 від 04.06.2020 - не містять.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваними спірними рішеннями комісії ГУ ДПС у Запорізькій області відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, а підставами зазначених рішень зазначено неподання платником податку копій документів, при цьому рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано.

Проте, у графі Додаткова інформація зазначено відсутні розрахункові документи, довіреність, складські документи (інвентаризаційні відомості), пояснення, складські документи (навантаж.-розвант. документи), відсутні первинні документи (реалізація) - договір, рахунки-фактури, розрахункові документи, транспортування, довіреність, видаткові накладні.

На підтвердження взаємовідносин з ПРАТ МЕТАЛУГРТРАНСРЕМОНТ , TOB ЗТРЗ , ПАТ ЗАПОРІЖСТАЛЬ , TOB ДЕКО-ТРАНС відображених у спірних податкових накладних та розрахунку коригування позивачем наданні всі необхідні та достатні документи для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували здійснення господарської операції по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В даному випадку, відповідачами ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не виказано у відповідному рішенні, а відмова у реєстрації спірних податкових накладних фактично обґрунтована відсутністю розрахункових документів, довіреністі, складських документів (інвентаризаційних відомостей), пояснення, складських документів (навантаж.-розвант. документи), відсутністю первинних документів (реалізація) - договорів, рахунків-фактури, розрахункових документів, транспортування, довіреності, видаткових накладних.

Також, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірних податкових накладних та розрахунку коригування.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що рішення №1622230/20482343 від 09.06.2020, №1637742/20482343 від 15.06.2020, №1637737/20482343 від 15.06.2020, №1698710/20482343 від 06.07.2020, №1698711/20482343 від 06.07.2020, №1613730/20482343 від 04.06.2020 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні та розрахунок коригування, суд зазначає наступне.

За приписами частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Згідно з пунктів 19, 20 Порядку №1246, в редакцій на час вирішення спору по суті, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДФС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН.

При цьому, судом враховане також, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних після набрання чинності розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р здійснюється ДПС України.

Відтак, оскільки оскаржувані рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, як встановлено вище, підлягають скасуванню, то суд приходить до висновку, що ефективним та реальним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні №1 від 13.05.2020, №2 від 13.05.2020, №3 від 14.05.2020, №7 від 20.05.2020, №8 від 21.05.2020 та розрахунку коригування №1 від 14.05.2020.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач 1, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивачем у зв`язку із розглядом даної адміністративної справи понесено судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 12612,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., а саме: складання позовної заяви - 5000,00 грн.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі « East/West Alliance Limited» проти України»» , оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Суд також зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі «Ятрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), № 31107/96).

Зважаючи на предмет спору, незначну складність адміністративної справи, сталість судової практики Верховного Суду зі спірного питання, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. за складання позовної заяви є не співмірними зі складністю адміністративної справи та часом витраченим на надання правничої допомоги, у зв`язку з чим підлягають зменшенню до 2000,00 грн.

За таких обставин, судовий збір сплачений позивачем в розмірі 12612,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн., стягується, відповідно до статті 139 КАС України, на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, яким прийнято протиправні рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних та розрахунку коригування, а саме - ГУ ДПС у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного малого підприємства фірма "Глава" (вул. Українська. буд. 42, кв. 132, м.Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 20482343) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 43143945), до Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1622230/20482343 від 09.06.2020, №1637742/20482343 від 15.06.2020, №1637737/20482343 від 15.06.2020, №1698710/20482343 від 06.07.2020, №1698711/20482343 від 06.07.2020 та №1613730/20482343 від 04.06.2020.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 13.05.2020. №2 від 13.05.2020. №3 від 14.05.2020. №7 від 20.05.2020. №8 від 21.05.2020 та розрахунку коригування №1 від 14.05.2020, складені Приватним малим підприємством фірмою "Глава".

Стягнути на користь Приватного малого підприємства фірма "Глава" (вул. Українська. буд. 42, кв. 132, м.Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 20482343) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 43143945) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 12612,00 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 13.10.2020.

Суддя А.В. Сіпака