Рішення

від 15.10.2020 по справі 280/5167/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 жовтня 2020 року Справа № 280/5167/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, місто Запоріжжя, Вознесенівський район, проспект Соборний, будинок 166, Код ЄДРГІОУ 43143945)

до Товариства з обмеженою відповідальністю ОКСІМЕТ АГРО (69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе. 1, код ЄРДПОУ 41197799)

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю ОКСІМЕТ АГРО (відповідач), в якому позивач просить суд стягнути кошти з рахунків платника податків у всіх банках, що належить такому платнику податків Товариство з обмеженою відповідальністю ОКСІМЕТ АГРО (код СРДПОУ 41197799, податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 267153,88 грн. та податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2526,20 грн.

Ухвалою суду від 10 серпня 2020 року відкрито спрощене провадження у справі, а розгляд справи призначено без виклику сторін.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що за Товариством з обмеженою відповідальністю ОКСІМЕТ АГРО станом на момент звернення до суду з позовною заявою обліковується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 267 153,88 грн. та податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 526,20 грн. Позивач вказує, що відповідачу у встановленому порядку направлено вимогу про сплату боргу, проте, у добровільному порядку відповідачем податковий борг не погашено.

Від відповідача до суду відзиву на позовну заяву не надходило. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Поштове повідомлення повернуто на адресу суду з позначкою відсутності адресата.

З матеріалів справи встановлено, що податковий борг, виник з таких підстав.

Податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) виник на підставі:

30 березня 2018 року позивачем самостійно подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 9046710423 від 16 березня 2018 року, якою визначено податкове зобов`язання у сумі 21753,00 грн.

30 квітня 2018 року позивачем самостійно подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 9071715508 від 18 квітня 2018 року, якою визначено податкове зобов`язання у сумі 7962,00 грн.

30 травня 2018 року позивачем самостійно подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 9097179769 від 18 травня 2018 року, якою визначено податкове зобов`язання у сумі 97824,00 грн.

30 липня 2018 року позивачем самостійно подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 9147547722 від 17 липня 2018 року, якою визначено податкове зобов`язання у сумі 23934,00 грн.

30 серпня 2018 року позивачем самостійно подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 9173945602 від 16 серпня 2018 року, якою визначено податкове зобов`язання у сумі 1577,00 грн.

20 вересня 2018 року нарахування штрафних санкцій згідно з підпунктом 120.1.1 підпунктом 120.1.2 пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням № 0087805001 від 09 серпня 2018 року у сумі 5792,67 грн.

02 жовтня 2018 року нарахована пеня згідно підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України у сумі 0,07 грн.

30 листопада 2018 року позивачем самостійно подано податкову декларацію з податку на додану вартість №9253815674 від 15 листопада 2018 року, якою визначено податкове зобов`язання у сумі 18083,00 грн.

01 березня 2019 року позивачем самостійно подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 9025137300 від 18 лютого 2019 року, якою визначено податкове зобов`язання у сумі 32730,00 грн.

30 березня 2019 року позивачем самостійно подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 9050531323 від 19 березня 2019 року, якою визначено податкове зобов`язання у сумі 55356,00 грн.

30 серпня 2019 року позивачем самостійно подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 9186265695 від 19 серпня 2019 року, якою визначено податкове зобов`язання у сумі 972,00 грн.

26 грудня 2019 року нараховано штрафні санкції згідно статті 126 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням від 11 листопада 2019 року № 0147075006 у розмірі 0,14 грн.

26 грудня 2019 року нараховано штрафні санкції згідно статті 126 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням від 11 листопада 2019 року № 0147025006 у розмірі у розмірі 1000,00 грн.

16 червня 2020 року стосовно відповідача винесено податкове повідомлення-рішення від 28 квітня 2020 року № 0050005004 у сумі 170,00 грн.

Податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств виник на підставі нарахування штрафних санкцій відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0082815006 від 16 серпня 2019 року у сумі 2163,00 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0082835006 від 16 серпня 2019 року у розмірі 362,80 грн.

Податкові повідомлення-рішення контролюючим органом направлялись на адресу відповідача.

Загальна сума боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) становить 267153,88 грн. та податку на прибуток приватних підприємств становить 2526,20 грн.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що сума податкового зобов`язання визначена у податкових деклараціях та податкових повідомленнях - рішеннях, є узгодженою та у встановлений законом строк не сплачена.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до підпункту 129.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачу у встановленому порядку засобами поштового зв`язку направлено податкову вимогу №527-50/828 від 11 грудня 2017 року.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 267153,88 грн. та податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2526,20 грн., а відтак і про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно зі статтею 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до приписів пункту 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За таких обставин сплачена позивачем сума судового збору з відповідача не стягується, оскільки позивачем виступає суб`єкт владних повноважень.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, місто Запоріжжя, Вознесенівський район, проспект Соборний, будинок 166, Код ЄДРГІОУ 43143945) до Товариства з обмеженою відповідальністю ОКСІМЕТ АГРО (69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе. 1, код ЄРДПОУ 41197799) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків платника податків у всіх банках, що належить такому платнику податків Товариство з обмеженою відповідальністю ОКСІМЕТ АГРО (код СРДПОУ 41197799, податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 267153,88 грн. та податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2526,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуваннями доповнень пункту 3 розділу VІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 15 жовтня 2020 року.

Суддя Д.В. Татаринов