КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2020 року м. Київ справа №320/5916/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАТІОН ПЛЮС" до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "КАТІОН ПЛЮС" (далі - позивач) з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач), в якому просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 23 вересня 2019 р. № КТ-UA125000-0125-2019 про визначення коду товару.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, позивачем визначено код товару за УКТ ЗЕД 8525803000. Проте, контролюючий орган, вважає вказаний код УКТЗЕД необґрунтований, тому прийняв рішення від 23 вересня 2019 р. № КТ-UA125000-0125-2019 про визначення коду товару як код УКТЗЕД 8525801900. Вважає вказане рішення протиправним та таким що підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2019 р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
9 грудня 2019 р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Стверджує, що з урахуванням технічного опису товару, положень правил 1,6 ОШ, пояснень до товарної позиції 8525 УКТ ЗЕД, класифікацію заявленого товару слід здійснювати у товарній підкатегорії 8525801900, як телевізійні камери . Зазначає, що відповідно до пояснення до УКТЗЕД апарати, котрі фіксують зображення та перетворюють їх в електронний сигнал, який передається у вигляді відео зображення в певне місце за межами камери для перегляду або видаленого запису називаються телевізійними камерами, тому в УКТЗЕД у межах товарної позиції 8525 зазначені товари класифікують у товарній категорії 8525801900, як Телевізійна камера .
22 січня 2020 р. від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що у відзиві відповідач висловлює надумані заперечення, що не ґрунтуються на дійсних обставинах. Характеристики камери вказують, що вона є саме цифровою, а намагання відповідача класифікувати її в якості телевізійної є хибними.
22 січня 2020 р. до суду надійшло клопотання від представника позивача про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
22 січня 2020 р. у судове засідання сторони не прибули.
Ураховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи здійснено судом без участі представників сторін у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
13 вересня 2019 року з метою здійснення митного оформлення імпортованого товару позивач, який є митним декларантом, діючим (на підставі договору № 4 від 31 грудня 2014 р. про надання послуг митного брокера) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю АЛТ УКРАЇНА ЛТД заявив до відповідача митну декларацію № UА125020/2019/069352 на цифрову камеру для підключення до лабораторного обладнання за допомогою USB 3.0 монохромну ELEC-M- 14-C-IR LUCIA- 1 шт. арт.01- LIM-QI825 1,4 МРіх 2/3" Передача даних здійснюється шляхом проводового під`єднання кабелем USB 3.0 до комп`ютерного устаткування лабораторного приладу. Роздільна здатність: 1360 х 1024. Розміри: 98.4 mm х 76 mm х 76 тт. Живлення: 7V DC, 5А (далі - товар); код товару за УКТ ЗЕД 8525803000.
Разом з митною декларацією для митного оформлення товару, позивачем були надані, зокрема: рахунок-фактура (інвойс) (Commercialinvoice) № FEU-108/2019 від 30 серпня 2019р., автотранспортна накладна (Roadconsignmentnote) № 10092019 від 10 вересня 2019р., декларація про походження товару (Declarationoforigin) № FEU-108/2019 від 30 серпня 2019 р., номерний товаросупровідний документ, який є договором на перевезення кожного окремого міжнародного експрес-відправлення № 135797177 від 3 вересня 2019 р., рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 135797177 від 12 вересня 2019 р., зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, шо декларуються, № АLТ-3 від 25 квітня 2019 р., договір про надання послуг митного брокера № 4 від 31 грудня 2014 р.
Під час здійснення митного оформлення товару у відповідача виникли сумніви щодо правильності визначення коду товару.
У зв`язку з цим відповідач прийняв рішення від 23 вересня2019 р. № КТ-UA125000-0125-2019 про визначення коду товару. Цим рішенням відповідач класифікував товар за кодом УКТЗЕД 8525801900 (товарна підкатегорія "Інші" товарної категорії "телевізійні камери"), тобто класифікував товар за кодом УКТ ЗЕД іншим ніж той, що було заявлено позивачем: код УКТ ЗЕД 8525803000 (товарна категорія цифрові камери ).
25 вересня 2019 р. позивачем подано скаргу до Державної фіскальної служби України на рішення від 23 вересня 2019 р. № КТ-UA125000-0125-2019 про визначення коду товару.
18 жовтня 2019 р. Державною фіскальною службою України прийнято рішення № 43178/6/99-99-19-03-03-15, яким повідомлено позивача, що рішення від 23 вересня 2019 р. №КТ-UA125000-0125-2019 прийнято відповідно до вимог УКТ ЗЕД.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням митного органу щодо коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.
Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Згідно з вимогами частиною першою статті 67 Митного кодексу України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду (частина друга статті 67 Митного кодексу України).
Відповідно до вимог частини першої статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Частиною другою статті 69 Митного кодексу України визначено, що органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення згідно з УКТ ЗЕД.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (частина четверта статті 69 Митного кодексу України).
Згідно з частиною п`ятою статті 69 Митного кодексу України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження органу доходів і зборів щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.
Для цілей митного оформлення класифікація товарів, наданих до митного оформлення, здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД - товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженої Законом України Про Митний тариф України .
Товарна номенклатура Митного тарифу України складається з трьох складових частин - Основних правил інтерпретації класифікації товарів, приміток до розділів та груп та безпосередньо номенклатури товарів (текстовий опис угруповань ТН (розділ, група - два знаки, позиція - чотири знаки, підпозиція - шість знаків, категорія - вісім знаків, підкатегорія десять знаків) та їх цифрове позначення - код товарів).
Зазначеними правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої товарної підкатегорії слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.
За правилом 3 (а) у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (ргіmаfасіе) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару.
Відповідно до правила 3 (b) у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (ргіmаfасіе) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (а), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати.
Таким чином, при віднесенні товару до тієї чи іншої товарної підкатегорії слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.
Суд зазначає, що термін класифікація товару для цілей розд. IV МК України міститься в п. 3 Порядку роботі відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при. вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 р. № 650 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 2 липня 2012 р. за № 1085/21397, далі - Порядок № 650), та розуміється як: визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України Про Митний тариф України (далі - Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.
Також, у п. 3 розд. 1 Порядку № 650 визначено, що контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.
Згідно з п. 1,2 розд. III зазначеного Порядку декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 МК. Пунктом 4 розд. III цього Порядку встановлено, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється, зокрема, шляхом перевірки відповідності:
- відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу;
- заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних Класифікаційні рішення програми Інспектор 2006 ЄАІС. При цьому, така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів а та б абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару.
У разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД. При електронному декларуванні посадова особа ВМП або ПМО чи митного поста за допомогою АСМО створює та передає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів, які підтверджують класифікацію товару (п. 5 розд. III Порядку № 650).
У разі відмови у наданні декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів чи відомостей посадовою особою митного органу здійснюються митні формальності за наявними документами та відомостями з використанням довідкової інформації. При проведенні цих митних формальностей або підтверджується код товару, або надається відмова в митному оформленні та за наявності достатньої інформації виноситься Рішення (п. 6 розд. III Порядку № 650).
Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження органу доходів і зборів, щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.
Для цілей митного оформлення класифікація товарів, наданих до митного оформлення, здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД - товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженої Законові України від 19 вересня 2013 року №584-VII Про Митний тариф України .
Товарна номенклатура Митного тарифу України складається з трьох складових частин - Основних правил інтерпретації класифікації товарів, приміток до розділів та груп та безпосередньо номенклатури товарів (текстовий опис угруповань ТН (розділ, група - два знаки, позиція - чотири знаки, підпозиція - шість знаків, категорія - вісім знаків, підкатегорія десять знаків) та їх цифрове позначення - код товарів).
Згідно з пунктом 1 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД. Відповідно до пункту 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, категоріях і підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень, положень вищенаведених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації.
Позивач у митній декларації класифікував ввезений на митну територію України товар за кодом УКТЗЕД 85258030000, товарна категорія Цифрова камера . Проте, оскаржуваним рішенням про визначення коду товару відповідач класифікував імпортований позивачем товар за кодом УКТ ЗЕД 8525801900 , товарна підкатегорія інші товарної категорії телевізійні камери .
Разом з тим, як встановлено з характеристик цього товару, камера є цифровою монохромною (чорно-білого кольору зображення). Вона не має функції фокусування зображення і зміни діаметру діафрагми, властивої телевізійним камерам. Конструкція модуля даної камери не має споживчих елементів керування а також відображення інформації (не має дисплею).
Крім того, суд бере до уваги, що відправник вантажу (чеська компанія LABORATORY IMAGING s.r.o.) у листі від 25 вересня 2019 р., адресованому українським митним органам, вказує, що ця камера є цифровою: Ми, як експортер, заявляємо, що нижче вказана позиція: 01-L1M-QI825 ELEC-M-14-C-IR Camera LUCIA QI825, 1,4 MPix 2/3" CCD монохромна камера з охолодженням, USB 3, 1360x1024, Мbit, IR-cut-off, серійний номер: Q47654 являє собою цифрову камеру, яка використовує ПЗС (пристрій з зарядовим зв`язком - технологією .
Судом встановлено, що дана камера використовується шляхом під`єднання до лабораторного мікроскопу медичного призначення. Це підтверджується наочним прикладом робочого місця лікаря-лаборанта, де камера наведена у робочому стані - приєднана до мікроскопу. При цьому сферою застосування камери є наступна: спеціалізований сенсор камери забезпечує оцифровування зображень препаратів при мікроскопії в клінічній діагностиці.
Указана обставина підтверджується інформацією про технічні характеристики камери, наведені у листі чеської компанії LABORATORY IMAGING s.r.o. від 16 січня 2020 р., де зазначено, що 01-LIM-QI825 ELEC-M-14-C-IR LUCIA Q1825 camera, 1,4 МРіх 2/3" CCD monochromecamerawithcooling, USB3, 1360x1024, Mbit, IR-cut-off C/H: Q47654 це цифрова камера на базі приладу із зарядовим зв`язком (ПЗЗ), і не є телевізійною камерою. Телевізійна камера складається з оптичної головки, електронних блоків і видошукача. Оптична головка містить об`єктив, світлорозподільну систему і перетворювачі світла в електричні сигнали: передавальні трубки або напівпровідникові матриці. В даний час передавальні трубки не використовуються в зв`язку з їх незручністю, крихкістю і нестабільними характеристиками, що залежать від зовнішніх магнітних полів. Для формування кольорового телевізійного сигналу в телекамери використовуються три (в деяких випадках чотири) матриці, наклеєні на призменний світлорозподільний блок. Незалежно від способу кольороподілу, зображення на матрицях будується за допомогою об`єктива, аналогічного об`єктивам кінознімального або фотографічного апарату. Для передавальних камер спеціально розробляються об`єктиви, в переважній більшості панкратичні. У телекамер стандартної чіткості з порівняно низькою якістю зображення і невеликим розміром світлочутливого елемента, використовувалися компактні світлосильні об`єктиви з великим діапазоном фокусних відстаней. Сучасні камери високої чіткості використовують оптику, яку можна порівняти за якістю з кінематографічною. У професійних і телевізійних камерах практично не використовуються системи автофокусу через складність автофокусування рухомого зображення. Фокусування об`єктива проводиться оператором вручну по зображенню електронного видошукача. Слідкуючий автофокус використовується в рідкісних випадках під час спортивних трансляцій високої чіткості, проте об`єктиви, оснащені такими системами мають величезну вартість. Автофокус використовується також в деяких промислових камерах, проте, в більшості з них об`єктив фіксується на гіперфокальній відстані, що забезпечує різке зображення всіх об`єктів. Необхідність точного дозування кількості світла, що потрапляє на світлочутливий елемент, змушує використовувати автоматичне керування експозицією за допомогою діафрагми об`єктива і регулювання посилення одержуваного сигналу.
На відміну від вищезазначеного, камера LUCIA QI825 монохромна, не має об`єктива, діафрагму (ці функції виконує мікроскоп), не має видошукача, не мас блоку розділений кольорів, має АЦП для оцифрування зображення і призначена для фіксації статичних біологічних об`єктів, розташованих на столику мікроскопа. Фокусна відстань камери встановлюється параметрами мікроскопа. Цифрові входи використовуються для поєднання камери, мікроскопа та ПК у єдину систему. Камера не призначена для використання без підключення до ПК та мікроскопа. Враховуючи інформацію, подану вище, камера Lucia Q1825 не може використовуватися як камера телевізійного типу.
Таким чином, камера Lucia 01825 є цифровою камерою і призначена для виконання спеціальних лабораторних цитогенетичннх досліджень (таких як каріотинуванни та аналіз FISH).
Таким чином, з огляду на вищенаведене суд дійшов висновку про необґрунтованість віднесення відповідачем цифрової камери для підключення до лабораторного обладнання, зазначеної у митній декларації № № UA125020/2019/069352 за кодом УКТ ЗЕД 8525803000, до коду УКТЗЕД 8525801900 (товарна підкатегорія "Інші" товарної категорії "телевізійні камери", у зв`язку з чим рішення від 23 вересня 2019 року № КТ-UA125000-0125-2019 підлягає скасуванню як протиправне.
Суд зазначає, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем протиправно було застосовано вказаний код УКТЗЕД, отже порушено права позивача та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.
Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.
Наведене свідчить, що винесене рішення про визначення коду товару є протиправними і підлягає скасуванню. Право позивача порушено. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до квитанції від 26 жовтня 2019 р. № 56639 позивачем сплачено судовий збір на суму 2007 грн. 00 коп.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2007 грн. 00 коп. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визначення коду товару від 23 вересня 2019 р. № КТ-UA125000-0125-2019.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ - 39470947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КАТІОН ПЛЮС (код ЄДРПОУ - 38161344) судовий збір у розмірі 2007 (дві тисячі сім) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Повне найменування сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю КАТІОН ПЛЮС , адреса: вул. Першотравнева, буд. 74, м. Черкаси, Черкаська область, 18030, код ЄДРПОУ - 38161344.
Відповідач - Київська митниця Державної фіскальної служби України, адреса: Міжнародний аеропорт "Бориспіль", м. Бориспіль, Київська область, 08307, код ЄДРПОУ - 39470947.
Суддя Журавель В.О.
Дата складання рішення суду 15 жовтня 2020 р.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.10.2020 |
Оприлюднено | 19.10.2020 |
Номер документу | 92196064 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Журавель В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні