Рішення

від 05.10.2020 по справі 215/1577/20

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Тернівський районний суд міста Кривого Рогу

Дніпропетровської області

Справа № 215/1577/20

Провадження 2/215/1731/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі: головуючої-судді - Красюк К.І.

секретар - Паращенко В.Д.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №2 в м. Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання спільного сумісного майна подружжя та його поділ, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року ОСОБА_3 звернулася до суду із указаним позовом до ОСОБА_2 , в якому просила:

- визнати земельну ділянку для будівництва і обслуговування будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 6,96 сот., кадастровий номер 1211000000:07:034:0004 та житловий будинок - А-1, літня кухня-сарай - Б, гараж - В, сарай - Д, вбиральня - Г, №1-3 огорожа, замощення - І, водоколонка - II, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

- визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину вказаного майна, в порядку поділу майна подружжя;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину вказаного майна, в порядку поділу майна подружжя;

- стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 компенсацію в порядку відшкодування 1/2 вартості вказаного майна

в сумі - 157467 грн. 50 коп., після чого припинити за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину вказаного майна, визнавши за ОСОБА_2 право власності на 1/1 вказаного майна.

В обґрунтування позову вказує, що 15.05.2013 року нею з відповідачем було укладено шлюб. В період шлюбу сторонами було придбано на підставі договору купівлі-продажу від 16.03.2017 року житловий будинок із земельною ділянкою, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Спірне майно було придбано як за особисті кошти позивача, одержані від продажу належного їй на праві власності іншого домоволодіння та від надання земельного паю в оренду, так і за спільні кошти подружжя. Враховуючи з презумпції рівності часток, вважає що спірне майно необхідно розділити

по Ѕ частині кожному. При цьому, посилаючись на ст. 71 СК України, позивач просила стягнути з відповідача на свою користь компенсацію вартості її частки у спірному майні, залишивши спірне майно у власності відповідача.

Ухвалою судді від 23 березня 2020 року відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд цивільної справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.

У травні 2020 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , у якій він, з урахуванням уточнень, просив визнати автомобіль марки BYD-F3, СЕДАН-В, 2007 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , спільним сумісним майном подружжя, та стягнути з відповідачки на його користь компенсацію за його 1/2 частку автомобіля у розмірі 21000 грн. В обґрунтування зустрічного позову зазначив, що сторонами під час шлюбу також було придбано вказаний автомобіль, однак відповідачка залишила його у своєму користуванні.

Ухвалою суду від 10 червня 2020 року прийнято до спільного розгляду зустрічну позовну заяву та об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

У червні 2020 року до суду надійшов відзив ОСОБА_2 на позовну заяву ОСОБА_3 , в якому відповідач визнав позов в частині поділу спільного сумісного майна подружжя, однак заперечував щодо стягнення з нього на користь ОСОБА_3 грошової компенсації за Ѕ частину вказаного нерухомого майна.

У липні 2020 року до суду надійшов відзив ОСОБА_3 на зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 , в якому вона не заперечувала щодо поділу спірного автомобіля та стягнення з неї на користь ОСОБА_2 грошової компенсації за Ѕ частину вартості автомобіля, а саме: у розмірі 21000 грн.

Ухвалою суду від 14 вересня 2020 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , заявлені позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, уточнений зустрічний позов ОСОБА_2 щодо автомобіля визнала.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні первісний позов в частині визнання спірного нерухомого майна спільною власністю подружжя та його поділу визнав, однак заперечував проти стягнення з нього грошової компенсації за Ѕ частину майна на користь ОСОБА_3 , посилаючись на відсутність таких коштів. Зустрічний позов, з урахуванням уточнень в частині розміру компенсації в сумі 21000 грн, підтримав та просив задовольнити.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та зустрічний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 травня 2013 року сторони зареєстрували шлюб, актовий запис № 26, прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 /а.с. 9/.

Під час шлюбу, за договором купівлі-продажу від 16.03.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бикановою І.М., реєстровий № 187, ОСОБА_2 у власність було придбано земельну ділянку для будівництва і обслуговування будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0696 га, кадастровий номер 1211000000:07:034:0004 та житловий будинок - А-1, літня кухня-сарай - Б, гараж - В, вбиральня - Г, №1-3 огорожа, замощення - І, водогін - II, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 10-17/.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 статті 61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Частиною 1 статті 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Частинами 1, 2 статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися обставинами, що мають істотне значення, якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року № 11).

Зі змісту п.п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя вбачається, що, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Аналізуючи наведені норми закону, суд дійшов висновку, що придбані сторонами під час шлюбу житловий будинок та земельна ділянка, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 є об`єктами спільної сумісної власності подружжя і підлягають поділу, враховуючи презумпцію рівності часток.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою , крім випадків, передбачених ЦК України.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 заперечує проти стягнення з нього грошової компенсації, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 в цій частині не можуть бути задоволені.

Щодо вимог зустрічного позову ОСОБА_2 про поділ рухомого майна, а саме: автомобіля марки BYD-F3, СЕДАН-В, 2007 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , то суд при задоволенні позову враховує визнання зустрічного позову відповідачкою ОСОБА_3 та надання її згоди на стягнення з неї грошової компенсації за Ѕ частину спірного автомобіля на користь позивача ОСОБА_2 у розмірі 21000 грн, що відповідає положенням ч. 2 ст. 71 СК України, згідно якої неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов ОСОБА_3 було задоволено частково, то з відповідача

ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати в сумі 2522 грн 40 коп., а також оскільки зустрічний позов ОСОБА_2 було задоволено у повному обсязі, зі

ОСОБА_3 підлягають стягненню судові витрати у розмірі 840 грн 80 коп.

Керуючись ст.ст. 60-71 СК України, ст.ст. 4, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання спільного сумісного майна подружжя та його поділ задовольнити частково.

Визнати земельну ділянку для будівництва і обслуговування будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 6,96 сот., кадастровий номер 1211000000:07:034:0004 та житловий будинок - А-1, літня кухня-сарай - Б, гараж - В, сарай - Д, вбиральня - Г, №1-3 огорожа, замощення - І, водоколонка - II, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 6,96 сот., кадастровий номер 1211000000:07:034:0004 та на 1/2 частини житлового будинку - А-1, літньої кухні-сараю - Б, гаражу - В, сараю - Д, вбиральні - Г, №1-3 огорожі, замощення - І, водоколонки - II, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 в порядку поділу майна подружжя.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 6,96 сот., кадастровий номер 1211000000:07:034:0004 та на 1/2 частини житлового будинку - А-1, літньої кухні-сараю - Б, гаражу - В, сараю - Д, вбиральні - Г, №1-3 огорожі, замощення - І, водоколонки - II, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 в порядку поділу майна подружжя.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 2522 грн 40 коп.

В задоволенні решти позову - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю задовольнити.

Визнати автомобіль марки BYD-F3, СЕДАН-В, 2007 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину автомобіля марки BYD-F3, СЕДАН-В, 2007 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , за кожним.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в порядку грошової компенсації вартості 1/2 частини автомобіля марки BYD-F3, СЕДАН-В, 2007 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , суму в розмірі 21 000 грн, припинивши право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину автомобіля марки BYD-F3, СЕДАН-В, 2007 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , та визнавши за ОСОБА_3 право власності на 1/1 частину автомобіля марки BYD-F3, СЕДАН-В, 2007 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 .

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 840 грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Представник позивача: адвокат Терновська Олена Анатоліївна, адреса: 50029, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Невська, буд. 2а, каб. 210.

Повний текст рішення складено та підписано 15.10.2020 року.

Суддя: