Постанова

від 15.10.2020 по справі 340/1552/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 340/1552/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

судді-доповідача Чумака С.Ю. ,

суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,

апеляційної скарги Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у справі № 340/1552/20 (суддя І інстанції - Хилько Л.І.)

за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська машинобудівна група" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В:

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2018 році в розмірі 112935,37 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року в позові відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування скарги зазначив, що обов`язок держави з працевлаштування перед особами з інвалідністю не звільняє роботодавця від обов`язку створення та виділення робочих місць, пошуку та самостійного працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу робочих місць щодо цього. Вказує, що оскільки адміністративно-господарські санкції є альтернативним грошовим зобов`язанням обов`язку виконати норматив з працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідач, за 2 робочих місця, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю у 2019 році, зобов`язаний був самостійно сплатити у період до 16 квітня 2020 року 112935,37 грн адміністративно-господарських санкцій та пені.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції-без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрійська машинобудівна група" (далі - ТОВ ОМГ , Товариство, відповідач) 07.09.2015 зареєстроване як юридична особа і відноситься до суб`єктів господарювання, яким, відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-XII (далі - Закон України № 875), встановлюється норматив робочих місць по працевлаштуванню інвалідів.

За даними Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік (форма 10-ПІ) ТОВ ОМГ середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 43 особи; середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до норм законодавства встановлена інвалідність становить 0 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону № 875 становить 2 особи. (а.с. 3)

Предметом спору є стягнення 112935,37 грн адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2019 році.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем виконано встановлені чинним законодавством України обов`язки щодо забезпечення працевлаштування інвалідів.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ

Статтею 18 № 875 встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Закону № 875 визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

З наведеного вбачається, що чинним законодавством України передбачено гарантії соціального захисту інвалідів шляхом встановлення особливих вимог щодо організації робочого місця інваліда та покладення на підприємства обов`язку забезпечувати для інвалідів належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

Відповідно до п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

На виконання п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 затверджено Форму звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", яка подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Порядку № 316 Форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця.

Актуальність зазначених у формі № 3-ПН вакансій уточнюється базовим центром зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або через засоби електронного зв`язку.

В контексті прийнятого Закону України "Про зайнятість населення" та затвердженого Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми № 3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.

Колегія суддів звертає увагу, що періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлено, натомість передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). В такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 806/1368/17, від 20.05.2019 у справі № 820/1889/17, від 13.07.2020 у справі № 804/4097/18.

Статтею 18 Закону № 875 встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з ч. 3 ст. 18-1 Закону № 875 державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Отже, обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування.

Відповідачем до Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів було подано звіт, в якому зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 43 особи; середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до норм законодавства встановлена інвалідність становить 0 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону № 875 становить 2 особи.

На виконання ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року (а.с. 28) Кіровоградським міськрайонним центром зайнятості повідомлено, що ТОВ ОМГ звітність за формою 3-ПН у 2019-2020 роках не подавалась.

Разом з цим, на виконання ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 2 липня 2020 року (а.с. 36) Олександрійським міськрайонним центром зайнятості проінформовано, що протягом 2019 року ТОВ "Олександрійська машинобудівна група" (код 39994438) подана інформація до Олександрійського МРЦЗ про дві вакансії для осіб з інвалідністю (Інформація про попит на робочу силу (вакансії) за формою № 3-ПН), а саме: 02.01.2019 за посадою менеджер з маркетингу, 04.02.2019 - інженер-конструктор, на які особи з числа безробітних не направлялись у зв`язку з відсутністю у них відповідної кваліфікації.

22.01.2020 підприємством також подано до Олександрійського міськрайонного центру зайнятості про дві вакансії за професіями інженер-конструктор, менеджер із збуту. В результаті добору підходящих працівників та відповідно до рекомендацій індивідуальної програми реабілітації інвалідів, на заявлену вакансію менеджер із збуту направлено одну особу з числа безробітних, якій відмовлено у роботі, у зв`язку з недостатньою кваліфікацією.

В 2019 році представники підприємства брали участь в ярмарках вакансій для осіб з інвалідністю, які проводились в приміщенні Олександрійського МРЦЗ 12 березня та 11 вересня, з метою підбору працівників на подані вакансії для осіб з інвалідністю. (а.с. 39)

На підтвердження вказаних обставин надано копії завірених звітів за Формою № 3-ПН Звіт про наявність вакансій ТОВ Олександрійська машинобудівна група (код ЄДРПОУ 32293461) від 02.01.2019 із зазначенням основних даних про вакансії (професія (посада) - представник маркетингу та продажу (менеджер з маркетингу), кількість вакансій - 1, розмір заробітної плати - 4173 грн, місце проведення робіт - м. Олександрія) та коментарі до даної вакансії, від 04.02.2019 із зазначенням основних даних про вакансії (професія (посада) - менеджер з маркетингу, кількість вакансій - 1, розмір заробітної плати - 4323 грн, місце проведення робіт - м. Олександрія) та інженер-конструктор, кількість вакансій - 1, розмір заробітної плати - 4323 грн, місце проведення робіт - м. Олександрія) та коментарі до даної вакансії та від 22.01.2020 із зазначенням основних даних про вакансії (професія (посада) - менеджер зі збуту, кількість вакансій - 1, розмір заробітної плати - 4973 грн, місце проведення робіт - м. Олександрія) та коментарі до даної вакансії, інженер-конструктор, кількість вакансій - 1, розмір заробітної плати - 4980 грн, місце проведення робіт - м. Олександрія) та коментарі до даної вакансії. (а.с. 40, 41, 42)

Ураховуючи те, що періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлено, натомість передбачено про одноразове інформування про кожну вакансію не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, а також те, що позивачем до судів обох інстанцій не надано доказів щодо порушення відповідачем строку інформування державної служби зайнятості про вільне робоче місце (не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії), колегія суддів зауважує, що останній виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подав інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

З огляду на викладене, відповідач вжив усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у зв`язку з чим на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування.

Згідно ч. 1 ст. 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ч.1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для пропущення господарського правопорушення.

Статтею 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Отже, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб`єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Враховуючи те, що відповідачем у 2019 році було дотримано вимоги закону щодо забезпечення необхідної кількості робочих місць, передбачених для працевлаштування інвалідів, та організацію їх заповнення (у межах наданих прав та покладених обов`язків), у його діях відсутні ознаки правопорушення, а тому судом першої інстанції прийнято правильне рішення про відмову в задоволенні позову.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки за приписами ч. 1 статті 310 КАС України апеляційний розгляд здійснено за правилами спрощеного позовного провадження, справа згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України не відноситься до таких, які не можуть бути розглянуті за вказаними правилами, то судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених цим пунктом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у справі № 340/1552/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С.Ю. Чумак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко