Постанова

від 13.10.2020 по справі 320/4316/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4316/19 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Земляної Г.В.,

Лічевецького І.О.,

При секретарі: Пономаренко О.В.,

За участю представника позивача: Тирсіна Я.Р.,

представника відповідача: Рудніцького О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрно-виробнича корпорація Січ на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрно-виробнича корпорація Січ до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Аграрно-виробнича корпорація Січ звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просило, з урахуванням заяви про зміну предмета позову та збільшення позовних вимог від 02.09.2019 (вх. №23548/19 від 04.09.2019: зобов`язати Головне управління ДФС у Київській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрно-виробнича корпорація Січ з орендної плати юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010600), шляхом виключення податкового боргу у розмірі 152167,96 грн., який складається з недоїмки у розмірі 143304,05 грн. та залишку несплаченої пені у розмірі 8863,46 грн.

Позов обґрунтовано тим, що податковим органом безпідставно відмовлено у внесенні змін до інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрно-виробнича корпорація Січ з орендної плати юридичних осіб щодо виключення податкового боргу з орендної плати за землю у зв`язку з відсутністю у позивача до 21.01.2016 обов`язку зі сплати вказаного податку з огляду на державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 15.10.2010, укладеного між позивачем та Бориспільською районною державною адміністрацією, та набуття позивачем статусу платника земельного податку лише з 21.01.2016.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги слід задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що з 21.01.2016 позивач систематично сплачує податок на землю, що підтверджується відповідними даними з електронного кабінету платника податків та листом Сошниковської сільської ради Бориспільського району Київської області про надходження до бюджету коштів з оплати орендної плати.

Звертає увагу на судові рішення, згідно з яких позивач набув статусу платника орендної плати лише з 21 січня 2016 року, відтак податковий орган, зараховуючи кошти на сплату цього податку в рахунок податкового боргу діяв неправомірно, всупереч вимогам податкового законодавства.

Вказує, що відображення податкового боргу в інтегрованій картці платника податку свідчить про порушення вимог податковим органом Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом від 07.04.2016 №422.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем вказано, що незважаючи на те, що факт державної реєстрації оренди земельної ділянки відбувся лише 21 січня 2016 року, враховуючи самостійне визначення позивачем податкового зобов`язання з орендної плати за 2013 та 2014 роки, контролюючий орган діяв правомірно в частині відображення в інтегрованій картці сум грошового зобов`язання з вказаного податку.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Аграрно-виробнича корпорація Січ , ідентифікаційний код 30539586, місцезнаходження: 08363, Київська область, Бориспільський район, село Сошників, урочище Святе , зареєстроване як юридична особа 26.07.2000, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено 31.10.2005 запис №13301200000000548.

15 грудня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Аграрно-виробнича корпорація Січ та Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1082,1146 га для ведення рибництва, що знаходиться в межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області (за межами населеного пункту), кадастровий номер 3220887000:03:002:0694.

У відповідності до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державну реєстрацію вказаного договору оренди здійснено лише 21.01.2016 (номер запису 12997365).

У той же час, 10.01.2013 та 13.02.2014 позивачем подано до контролюючого органу податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік та за 2014 рік, у яких позивачем самостійно визначено суму орендної плати за землі державної або комунальної власності у розмірі 119000,00 грн. за кожен рік.

У подальшому, 08.11.2016 позивачем подано до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, якою скориговано суму орендної плати за 2014 рік до 0,00 грн.

У зв`язку із несплатою задекларованого розміру орендної плати, контролюючим органом направлено на адресу позивача податкову вимогу від 16.06.2015 № 153-25 про стягнення податкового боргу у розмірі 178 660, 96 грн.

Крім того, у зв`язку з несплатою узгодженого податкового зобов`язання з орендної плати юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010600), контролюючим органом направлено ТОВ Аграрно-виробнича корпорація Січ податкову вимогу від 15.08.2016 №3352-17 на суму 178660,96 грн., яку отримано позивачем 13.09.2016.

За наслідками оскарження у адміністративному порядку вказаної вимоги, рішенням Головного управління ДФС у Київській області від 24.11.2016 №2813/10/10-36-10-01-04/586 залишено без розгляду скаргу ТОВ Аграрно-виробнича корпорація Січ на зазначену податкову вимогу.

10 липня 2019 року позивач звернувся до Головного управління ДФС у Київській області з листом №10/07-19 щодо внесення змін до інтегрованої картки платника податків ТОВ Аграрно-виробнича корпорація Січ з орендної плати юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010600) шляхом виключення податкового боргу у розмірі 141160,06 грн., пені 6540,16 грн. та залишку несплаченої пені 7651,43 грн., з огляду на те, що обов`язок з нарахування та сплати податку за землю у позивача виник з дати державної реєстрації договору оренди, а саме з 21.01.2016.

Листом Головного управління ДФС у Київській області від 17.07.2019 №24908/10/10-36-12-03 позивачу повідомлено, що податковий борг ТОВ Аграрно-виробнича корпорація Січ з орендної плати з юридичних осіб виник за рахунок податкових зобов`язань, задекларованих позивачем самостійно, шляхом подання податкових декларацій з плати за землю за 2013, 2014 роки з урахуванням уточнюючої декларації з плати за землю за 2014 рік на зменшення податкового зобов`язання. Зазначено, що коригування даних при поданні податкових декларацій до контролюючого органу проводяться з урахуванням статті 102 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з відмовою у внесенні змін до інтегрованої картки платника податків ТОВ Аграрно-виробнича корпорація Січ з орендної плати юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010600) щодо виключення податкового боргу з орендної плати за землю та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки матеріалах судової справи відсутні докази скасування податкової вимоги від 15.08.2016 №3352-17 на суму 178660,96 грн., зважаючи на відсутність порушень з боку відповідача в частині відображення в інтегрованій картці платника податків ТОВ Аграрно-виробнича корпорація Січ з орендної плати юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010600) сум грошового зобов`язання та наявністю відомостей щодо податкового боргу, тому підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин, далі по тексту - Податковий кодекс).

Відповідно до підпункту 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

За змістом п. 71.1 ст.71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

У відповідності до абзаців 1, 4 п. 74.1 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційна система) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Згідно пункту 1 розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (далі - Порядок № 422), цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Пунктом 2 розділу І Порядку №422 визначено, зокрема, що достовірність показників інформаційної системи відповідність інформації, що зберігається у інформаційній системі, показникам первинних документів; інтегрована картка платника (далі - ІКП) форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; первинні документи документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо).

Згідно з підпунктом 5 розділу І Порядку № 422 дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.

При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

У разі встановлення, що перекручення (викривлення) показників допущене у результаті умисних дій працівників органів ДФС, такі працівники притягуються до відповідальності у встановленому законодавством порядку.

У відповідності до абзацу восьмого пункту 2 параграфу 1 розділу ІІ Порядку №422, ІКП відкриваються автоматично кожному платнику у разі нарахування сум грошових зобов`язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків).

У силу вимог пункту 1 параграфу 2 розділу IV Порядку №422, звітні документи подаються за вибором платника, якщо інше не передбачено законодавством, в один із таких способів: засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством; особисто платником або уповноваженою ним особою; надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення. В інформаційній системі органів ДФС фіксується інформація про спосіб подання платником Звітного документа.

Пунктом 2 параграфу 2 розділу IV Порядку №422 встановлено, що прийняття Звітного документа є обов`язком контролюючого органу.

При прийманні поданих платниками Звітних документів здійснюється контроль щодо наявності/достовірності обов`язкових реквізитів, визначених пунктами 48.3, 48.4 статті 48 глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України. Інші показники, зазначені у Звітному документі, до його прийняття перевірці не підлягають.

Згідно пункту 4 Розділу V Порядку №422, працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.

Системний аналіз наведених вище положень податкового законодавства дає підстави для висновку, що у разі визначення самостійно платником податків грошового зобов`язання шляхом подання до контролюючого органу податкової декларації, такий контролюючий орган зобов`язаний прийняти поданий платником податків звітний документ з відображенням сум нарахованого податку в інтегрованій картці платника.

Як свідчать матеріали справи, 10.01.2013 та 13.02.2014 позивачем подано до контролюючого органу податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік та за 2014 рік, у яких позивачем самостійно визначено суму орендної плати за землі державної або комунальної власності у розмірі 119000,00 грн. за кожен рік.

При цьому, у зв`язку з несплатою узгодженого податкового зобов`язання з орендної плати юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010600), контролюючим органом направлено ТОВ Аграрно-виробнича корпорація Січ податкові вимоги від 16.06.2015 № 153-25 про стягнення податкового боргу у розмірі 178 660,96 грн. та від 15.08.2016 №3352-17 на суму 178 660,96 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1. ст.14 Податкового кодексу України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1. ст. 14 ПК України, податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як визначає пункт 59.3 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

У той же час, за правилами п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Тобто, нормою п. 50.1 ст. 50 ПК України встановлено обов`язок у платника податку, у разі самостійного виявлення ним помилок у поданій податковій декларації, надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації.

Таким чином, після подання уточнюючого розрахунку узгодженою сумою грошового зобов`язання стає сума, зазначена у такому уточнюючому розрахунку, а не в раніше поданій податковій декларації з помилками.

З матеріалів справи вбачається, що 08.11.2016 позивачем подано до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, якою скориговано суму орендної плати за 2014 рік до 0,00 грн.

Разом з тим, за наслідками проведеної контролюючим органом камеральної перевірки згідно Акту перевірки від 12.07.2018 № 2087/10-36-51-01/30539586 податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 06.08.2018 №0035895101.

При перевірці були використані податкові декларації з плати за землю за 2013 рік № 9003968677 від 04.02.2013, за 2014 рік № 1400004183 від 13.02.2014, за 2016 рік № 9092202436 від 07.06.2016, за 2017 рік № 9022058716 від 16.02.2017 та податкове повідомлення - рішення від 01.07.2016 № 0012801520.

Однак, колегія суддів враховує, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 у справі №320/6388/18, яке набрало законної сили згідно ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Київській області від 06.08.2018 №0035895101.

Приймаючи вказане рішення, суд у справі №320/6388/18 виходив з того, що відповідач, зараховуючи кошти, що сплачувались позивачем в якості орендної плати за землю за 2016, 2017 роки, в рахунок погашення податкового боргу по сплаті податкових зобов`язань з плати за землю за 2013, 2014 роки, діяв всупереч вимогам податкового законодавства.

Крім того, суд зазначив, що оскільки позивач набув статусу платника земельного податку, у розумінні пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України, починаючи з лише 21.01.2016, тому до 21.01.2016 у позивача не можуть виникати будь-які зобов`язання зі сплати земельного податку, обчисленого у зв`язку із користуванням ним земельною ділянкою з кадастровим номером 3220887000:03:002:0694, так як у період з 15.10.2010 до 21.01.2016 ТОВ АВК Січ не був платником такого податку.

Відтак, суд дійшов до висновку, що дані з інтегрованої картки платника ТОВ АВК Січ з орендної плати з юридичних осіб про те, що станом на 30.07.2014, виник податковий борг, який на дату складання акту камеральної перевірки (12.07.2018) становив 118392,18 грн., по сплаті податкових зобов`язань згідно самостійно поданих позивачем податкових декларацій з плати за землю за 2013 та 2014 роки, є помилковими.

При цьому, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2017, залишеним в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 у справі №810/74/17 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 01.07.2016 №0012801520, яке було покладено в основу під час нарахування позивачу штрафу за порушення строків сплати грошового зобов`язання.

Також, колегія суддів звертає увагу на рішення Господарського суду Київської області від 13.02.2018 у справі № 911/4071/16, яке набрало законної сили, згідно з яких було встановлено, що орендна плата за період 2016 - 2017 сплачена ТОВ АВК Січ у повному обсязі.

У відповідності до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно абз. 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

При цьому, у відповідності до п.66.1.5 п. 66.1 статті 66 Податкового кодексу України підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є: рішення суду, що набрало законної сили.

Таким чином, сума грошового зобов`язання, задекларованого позивачем самостійно, шляхом подання податкових декларацій з плати за землю за 2013, 2014 роки з урахуванням уточнюючої декларації з плати за землю за 2014 рік на зменшення податкового зобов`язання, стала узгодженою з дня набрання чинності рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 у справі №320/6388/18.

У той же час, як вбачається зі зворотного боку інтегрованої картки платника податків ТОВ Аграрно-виробнича корпорація Січ з орендної плати юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010600) за 2013-2019 роки, сплачені позивачем суми зараховувались контролюючим органом в рахунок погашення податкового боргу згідно черговості його виникнення, та станом на 31.08.2019 за позивачем рахується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010600) у розмірі 151134,71 грн., в тому числі, 143304,05 грн. недоїмки та 7830,66 грн. пені.

При цьому, контролюючим органом не заперечується той факт, що податковий борг ТОВ Аграрно-виробнича корпорація Січ з орендної плати з юридичних осіб виник за рахунок податкових зобов`язань, задекларованих позивачем самостійно, шляхом подання податкових декларацій з плати за землю за 2013, 2014 роки з урахуванням уточнюючої декларації з плати за землю за 2014 рік на зменшення податкового зобов`язання.

Тобто, обставини стану розрахунків позивача з бюджетом з орендної плати не відповідають рішенню Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 у справі №320/6388/18.

З огляду на вказане, колегія суддів приходить до висновку, що інтегрована картка платника ТОВ Аграрно-виробнича корпорація Січ з орендної плати юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010600) ведеться з перекрученням (викривленням) показників внаслідок протиправної бездіяльності Головного управління ДФС у Київській області у зв`язку з нездійсненням відповідних коригувань в ІКП, враховуючи рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 у справі №320/6388/18.

Враховуючи вищевикладені положення Порядку № 422, суд вважає, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально - правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, відповідно, належним способом захисту порушеного права товариства є вимога про зобов`язання відповідача здійснити дії по відображенню/коригуванню у інтегрованій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 813/3277/18.

Отже, з огляду на вищевикладене, наявні підстави для зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрно-виробнича корпорація Січ з орендної плати юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010600), шляхом виключення податкового боргу у розмірі 152167,96 грн., який складається з недоїмки у розмірі 143304,05 грн. та залишку несплаченої пені у розмірі 8863,46 грн.

Таким чином, доводи апеляційного скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

У силу вимог частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрно-виробнича корпорація Січ - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрно-виробнича корпорація Січ до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрно-виробнича корпорація Січ з орендної плати юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010600), шляхом виключення податкового боргу у розмірі 152167,96 грн., який складається з недоїмки у розмірі 143304,05 грн. та залишку несплаченої пені у розмірі 8863,46 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді Г.В. Земляна

І.О. Лічевецький