Постанова

від 15.10.2020 по справі 120/3778/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/3778/19-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Заброцька Л.О.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

15 жовтня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Ватаманюка Р.В. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "СВД" до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2019 року Фермерське господарство "СВД" звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17.03.2020 позов задоволено:

- визнано протиправними та скасовано рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №1305475/42928627 від 11.10.2019 року, №135493/42928627 від 11.10.2019 року;

-зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані ФГ "СВД" до реєстрації податкові накладні №1 від 17.09.2019 року, №2 від 23.09.2019 року, датою їх подання на реєстрацію.

Не погоджуючись із судовим рішенням, Державна податкова служба України звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції від 17.03.2019 та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних оформлені відповідно до вимог чинного законодавства. Вказує, що комісією центрального рівня були прийняті рішення щодо відмови у реєстрації податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником усіх необхідних документів передбачених п.14 Порядку №117.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів враховуючи приписи п.2 ч.1 ст.311 КАС України, визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно з договором поставки №1 від 16.09.2019, укладеним між ФГ СВД (постачальник) та ПП Центрум Агро (покупець), відповідно до п. 1.1 даного договору, постачальник передає, а покупець приймає й оплачує зерно ячменю у кількості 63 тони, в подальшому (товар).

Відповідно до пунктів 2.1 2.3 вказаного договору постачальник зобов`язується передати товар на умовах самовивіз покупця: с. Уланів, Хмільницький район, Вінницька область. Поставка партії товару за даним договором здійснюється в термін до 30.09.2019. Разом з товаром постачальник надає покупцю: накладну на товар (оригінал); товарно-транспортну накладну; рахунок на оплату.

Пунктом 3.2 визначено, що оплата за товар здійснюється покупцем 80% вартості товару протягом 3 банківських днів з моменту поставки та після пред`явлення постачальником на адресу покупця документів, вказаних у п. 2.3 даного договору; 20% вартості товару після реєстрації податкових накладних в ЄДР у встановлений законодавством України термін.

На виконання вказаного договору, на підставі видаткових накладних № 1 від 17.09.2019 року, здійснено відвантаження на адресу ПП Центрум Агро товару: ячмінь в кількості 31,21 тонни, на загальну суму 124839,88 грн., в т.ч. ПДВ 20806,65 грн.

Доставка відбувалась на підставі ТТН №1 від 17.09.2019 року транспортом на замовлення ПП Центрум Агро.

ФГ СВД за результатами відвантаження товару було складено податкову накладну №1 від 17.09.2019 року на суму 124839,88 грн., в т.ч. ПДВ 20806,65 грн., яка була направлена на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних.

Згідно квитанції від 01.10.2019 року податкову накладну прийнято, але реєстрація зупинена. Зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 17.09.2019 року №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 1003 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також на виконання вказаного договору, на підставі видаткової накладної №2 від 23.09.2019 року, здійснено відвантаження на адресу ПП Центрум Агро товару: ячмінь в кількості 30,77 тонни, на загальну суму 123079,87 грн., в т.ч. ПДВ 20513,31 грн.

Доставка відбувалась на підставі ТТН №2 від 23.09.2019 року транспортом на замовлення ПП Центрум Агро.

ФГ "СВД" за результатами відвантаження товару було складено податкову накладну №2 від 23.09.2019 року на суму 123079,87 грн., в т.ч. ПДВ 20513,31 грн., яка була направлена на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних.

Згідно квитанції від 03.10.2019 року податкову накладну прийнято, але реєстрація зупинена. Зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 23.09.2019 року №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 1003 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

03.10.2019 року ФГ СВД надіслано в електронному вигляді до податкового органу пояснення з метою реєстрації податкових накладних №1 від 17.09.2019 року та №2 від 23.09.2019 року.

11.10.2019 року Комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, ДФС України прийняла рішення №1305475/42928627 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.09.2019 року № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також рішення №1305493/42928627 про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.09.2019 року № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навів обґрунтованих мотивів прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних ФГ "СВД" в Єдиному реєстрі податкових накладних. Надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів, повністю відображають зміст господарських операцій ФГ СВД та є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних оформлені відповідно до вимог чинного законодавства. Вказує, що комісією центрального рівня були прийняті рішення щодо відмови у реєстрації податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником усіх необхідних документів передбачених п.14 Порядку №117.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).

Положеннями пункту 12 Порядку № 1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Згідно пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (надалі - Порядок № 117), податкова накладна/ розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до змісту пункту 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків: платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

- платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Так, зі змісту наявних у матералах справи квитанцій, якими зупинено реєстрацію зазначених у позові податкових накладних, убачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність направлених позивачем на реєстрацію податкових накладних критеріям ризиковості, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Водночас, як правильно було зазначено судом першої інстанції, контролюючим органом в квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено за якою саме підставою, із вказаних в п.п.1.6 п.1 Критеріїв, позивача віднесено до ризикових платників.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а також положення пункту 13 Порядку № 117 вимагають від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв, а і на відповідне рішення на підставі якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18.

При цьому, колегія суддів зазначає, що саме розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. У випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Натомість, судом встановлено, що контролюючим органом не наведено жодних обставин, на підставі яких було здійснено висновок про відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку та відповідно не доведено правомірності зупинення реєстрації зазначеної накладної.

Пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу змісту вказаних норм убачається, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Отже, положення зазначених пунктів Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

У свою чергу, реєстрація поданих позивачем податкових накладних зупинена, як зазначено у квитанції, через те, що ПН/РК відповідає певним вимогам "Критеріїв ризиковості платника податку", тобто, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію накладної зупинено з підстав, які не передбачені Порядком № 117.

У той же час, згідно з пунктами 14, 15 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З метою реєстрації податкових накладних, позивач надіслав всі наявні у нього документи, що стосуються господарських операцій по яких вони виписані, так як в квитанції про зупинення реєстрації була відсутня інформація, які саме пояснення та документи потрібно направити для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Надіслані документи надані з метою підтвердження господарських операцій як із первинним контрагентом, так і з метою підтвердження подальшого руху активів позивача.

Колегією суддів встановлено, що ці документи повністю відображають зміст господарських операцій ФГ СВД та є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Однак, всупереч наданих документів, відповідач прийняв рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, із змісту оскаржуваних рішень вбачається, що останні не містять конкретної інформації щодо підстав їх прийняття, а лише вказують на те, що причиною відмови у реєстрації податкових накладних є ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).

Крім того, жодної інформації щодо причин та підстав для прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючим органом не наведено ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду справи.

Разом з цим, судова колегія зауважує, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що оскаржувані рішення відповідача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі відповідні податкові накладні, суд зазначає наступне.

Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

В даному випадку, зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріально та процесуального права.

У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи контролюючого органу не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Ватаманюк Р.В. Драчук Т. О.