Ухвала

від 12.10.2020 по справі 914/2591/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.10.2020 Справа№ 914/2591/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В. П., розглянувши матеріали справи

за позовом: Музею народною архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького, м. Львів, до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю Будкомінвестиція , м. Київ, про: стягнення 3'624'138,00 грн та витребування майна (а саме: 3'087'000,00 грн - аванс, 537'138,00 грн - пеня, будівельні матеріали передані на відповідальне зберігання на загальну суму 329'238,60 грн і арматура А500С в кількості 30'453 т. на загальну суму 675'640,73 грн). Встановив.

На розгляд Господарського суду Львівської області Музеєм народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю Будкомінвестиція про стягнення 3'624'138,00 грн та витребування майна (а саме: 3'087'000,00 грн - аванс, 537'138,00 грн - пеня, будівельні матеріали передані на відповідальне зберігання на загальну суму 329'238,60 грн і арматура А500С в кількості 30'453 т. на загальну суму 675'640,73 грн).

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує про те, що відповідачем з моменту отримання авансового платежу протягом 60 днів не було надано замовнику документів на підтвердження використання відповідних сум та не повернуто авансовий платіж у передбаченому законом порядку, що і стало підставою для звернення з відповідним позовом.

Разом з тим, обґрунтовуючи звернення з даним позовом саме до Господарського суду Львівської області, позивач зазначає, що згідно з Договором підряду № 09/10/18 від 09.10.2018 місцем виконання робіт за договором є м. Львів, вул. Чернеча Гора, 1 (на території Музею народної архітектури та побуту у Львові ім. Климентія Шептицького), що на думку позивача, вказує про наявність юридичних підстав для подання даного позову до Господарського суду Львівської області на підставі ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу. Позови у спорах що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів (ч. 5 ст. 29 цього ж кодексу).

Згідно з п. 1.1 Договором підряду № 09/10/18 від 09.10.2018 Підрядник (Відповідач у справі) зобов`язується в обумовлений термін у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи: ДК 021:2015: 45210000-2 - Будівництво будівель (Будівництво інформаційно-освітнього центру на території Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького на вул. Чернеча Гора, 1) (коригування) , а Замовник приймає об`єкт і здійснює фінансування прийнятих робіт.

Правила визначення місця виконання зобов`язання передбачено статтею 532 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з положеннями даної норми місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться:

1) за зобов`язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна;

2) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові;

3) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання;

4) за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання;

5) за іншим зобов`язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.

При цьому слід враховувати, що правила цієї статті не застосовуються до зобов`язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці.

Разом з тим, місце виконання будівельних робіт не є у даному випадку (заявленому спорі) місцем виконання зобов`язань з повернення авансового платежу за договором, що могло б відповідати змісту положень ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, на яку посилається позивач, оскільки предметом спору у даній справі є повернення авансу у зв`язку із неналежним виконанням умов договору. Таким чином, доводи заявника у частині обґрунтувань з посиланням на вказані норми статті 29 Господарського процесуального кодексу України для правильного визначення підсудності даної справи є безпідставними та необґрунтованими.

Окрім того, посилання позивача на положення ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини, у даному випадку є теж недоречними, адже як вказано вище, предметом заявленого спору є вимоги майнового характеру, а саме: стягнення грошових коштів (авансу та пені) і витребування рухомого майна, спірні відносини щодо яких не регулюються положеннями обґрунтованих заявником норм процесуального закону.

За вказаних обставин, з урахуванням визначеного позивачем предмету та підстав позову, підсудність даної справи повинна визначатись з урахуванням ч.ч. 1, 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнахоження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням юридичної особи відповідача станом на дату звернення з даним позовом до суду є: 04053, м. Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 21; ідентифікаційний код 39216954. Більше того, позивачу відомі вказані факти, адже ним самостійно у позовній заяві це відображено.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною третьою статті 31 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Згідно з ч. 9 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, якщо буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги те, що місцезнаходженням відповідача є: 04053, м. Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 21, суд дійшов висновку, що дана позовна заява не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду Львівської області, у зв`язку з чим матеріали справи № 914/2591/20 підлягають передачі за передбаченої законом підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Керуючись ст.ст. 27, 31, 234, 235, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали справи №914/2591/20 за позовом Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького до товариства з обмеженою відповідальністю Будкомінвестиція про стягнення 3'624'138,00 грн та витребування майна (а саме: 3'087'000,00 грн - аванс, 537'138,00 грн - пеня, будівельні матеріали передані на відповідальне зберігання на загальну суму 329'238,60 грн і арматура А500С в кількості 30'453 т. на загальну суму 675'640,73 грн) передати за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва (01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-в).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.П. Трускавецький