УХВАЛА
15 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 640/19280/19
адміністративне провадження № К/9901/24849/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року у справі №640/19280/19 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт Буд до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -
у с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю Сателіт Буд звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2020 року позов задоволено .
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2020 року .
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Перевіряючи доводи касаційної скарги на предмет обґрунтованості, Верховний Суд зазначає таке .
Установлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2020 року позов задоволено .
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року апеляційну скаргу Головне управління ДПС у м. Києві залишено без руху та надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання зазначеної ухвали.
Копію зазначеної ухвали суду апеляційної інстанції апелянт отримав 22 травня 2020 року.
На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду, скаржником, 14 липня 2020 року подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.
Однак, під час перевірки вказаної сплати судового збору ГУ ДПС у місті Києві судом встановлено, що з бази Діловодство спеціалізованого суду , а саме: Реєстр підтвердження оплат із Казначейства, не вбачається відповідної проплати судового збору. Також, відповідачем подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано тим, що окремими працівниками неналежно виконано свої обов`язки та пропущено строк подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2020 року відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що апелянтом не було усунено недоліки апеляційної скарги та не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Згідно частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення .
Так, за правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку .
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження .
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством .
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом .
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки .
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків .
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно -правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій .
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається .
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання .
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин .
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції обгрунтовано виходив з того, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними, оскільки зазначені обставини є недоліками в організації представництва інтересів відповідача в судах та не можуть бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою .
Таким чином, подана Головним управлінням ДПС у м. Києві касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі .
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України ,
у х в а л и в :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року у справі №640/19280/19 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт Буд до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії .
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає .
Суддя -доповідач І.В. Дашутін
Судді О.О. Шишов
М.М. Яковенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.10.2020 |
Оприлюднено | 16.10.2020 |
Номер документу | 92201604 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дашутін І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні