Рішення

від 12.10.2020 по справі 233/7787/19

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/7787/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Каліуш О. В., за участі секретаря судового засідання Франчук А.О., представниці позивача Гнатенко Ю. Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Костянтинівка цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Веліс , третя особа Бахмутська районна державна адміністрація Донецької області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації права оренди,

В С Т А Н О В И В:

ПрАТ АПК - Інвест звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ФК Веліс , третя особа Бахмутська районна державна адміністрація Донецької області, в якому просить визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки кадастровий № 1422481500:35:000:0082, площею 3,5731 га, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Веліс , право оренди за яким зареєстровано 28.08.2019 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Бахмутською районною державною адміністрацією та скасувати запис № 33043520 про державну реєстрацію права оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Веліс .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на те, що 01 лютого 2014 року між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_1 було укладено Договір оренди земельної частки (паю), зареєстрований 20.02.2014 у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 69 (далі - Договір), згідно із яким в оренду передається земельна частка (пай) (рілля) розміром 4,66 умовних кадастрових гектарів, згідно із сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія ДН № 0091916, виданого 10.01.1997 Костянтинівською районною державною адміністрацією. Цього ж дня 01 лютого 2014 року ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_1 уклали Акт приймання - передачі земельної частки (паю) до Договору, в якому зазначено, що ОСОБА_1 передав, а ПрАТ АПК-Інвест прийняло в володіння та користування (оренду) земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,66 умовних кадастрових гектарів, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом.

Пунктом 2.3 Договору встановлений двадцятирічний строк його дії, що на теперішній час не сплинув.

З часу укладення Договору по день подання позову ПрАТ АПК-Інвест сумлінно виконуються усі обов`язки згідно з Договором, у тому числі, але не виключно, і зі сплати орендної плати ОСОБА_1 .

Обставини щодо сплати орендної протягом 2014-2018 років, були вставлені рішенням Костянтинівського міськрайонного Донецької області від 11.03.2019 по справі №233/5429/18.

Так за результатами судового розгляду цивільної справи № 233/5429/18 за позовом ПрАТ АПК-Інвест до ОСОБА_1 , ФГ Веліс , третя особа Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, позовні вимоги були задоволені. Визнано недійсним Договір оренди земельної ділянки кадастровий № 1422481500:35:000:0082, площею 3,5731 га, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Веліс , право оренди за яким зареєстровано 13.08.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Костянтинівською районною державною адміністрацією Донецької області та скасовано запис № 27492210 про державну реєстрацію права оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ Веліс . Рішення набрало законної сили 12 квітня 2019 року.

Водночас, незважаючи на ухвалене рішення, яким було встановлено, що укладення договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1422481500:35:000:0082 між ОСОБА_1 та ФГ Веліс , право оренди за яким зареєстровано 13 серпня 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Костянтинівською районною державною адміністрацією в період дії іншого договору оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року суперечить частині 1 ст. 95 ЗК України, ст.ст. 25,27 Закону України Про оренду землі та порушує права ПрАТ АПК-Інвест , як орендаря, які підлягають захисту шляхом визнання оспорюваного договору оренди землі недійним та скасування запису № 27492210 про державну реєстрацію права оренди за цим договором, позивач, за допомогою даних, що містить публічна кадастрова карта України, 21.10.2019 дізнався, що ФГ Веліс 28.08.2019 зареєструвало право оренди землі, номер запису № 33043520 на ту саму земельну ділянку, кадастровий номер 1422481500:35:000:0082.

Тобто, 12 вересня 2019 року позивачу за допомогою даних, що містить публічна кадастрова карта України стало відомо про наявність ще одного договору оренди, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ Веліс , зареєстрованого 28.08.2019 Бахмутською районною державною адміністрацією Донецької області всупереч того, що є діючий Договір від 01.02.2014 між позивачем та ОСОБА_1 .

Згідно із п. 17 Розділу Х Перехідних положень ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифіката на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Перехідними положеннями Закону України Про оренду землі закріплено, що громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділенням їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону.

Після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тим самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

Аналогічні положення містяться і в пункті 2.3 Договору, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 договору оренди земельної частки (паю) від 01.02.2014 у разі виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості), Договір оренди землі переукладається відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Договір оренди землі переукладається сторонами за цим Договором не пізніше ніж в строк до двох місяців з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку.

Земельна ділянка, що є предметом спірного договору, була передана у користування ПрАТ АПК-Інвест ще 01.02.2014 та з того часу з користування ПрАТ АПК-Інвест не вибувала.

На теперішній час земельна ділянка продовжує використовується та обробляється ПрАТ АПК-Інвест .

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України Про оренду землі , орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку на рівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Частина 2 статті 152 ЗК України закріплює, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, виходячи з аналізу положень чинного законодавства України, вищенаведених обставин, враховуючи, що оспорюваний договір оренди землі між ОСОБА_1 та ФГ Веліс , був укладений та проведена державна реєстрація право оренди під час дії чинного Договору оренди земельної частки (паю) між позивачем та ОСОБА_1 від 01.02.2014 строком на 20 років, слід зазначити, що оспорюваний договір суперечить вимогам цивільного законодавства, порушує право позивача, як орендаря, що відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним та скасування державної реєстрації права оренди.

Відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву ПрАТ АПК-Інвест (т.1 а.с.67-82), в якому просив відмовити ПрАТ АПК-Інвест в задоволенні позову в повному обсязі, пославшись на таке.

Як убачається з Договору оренди Паю, відповідач - орендодавець, передав, а позивач - орендар, прийняв у володіння та користування (оренду) Пай на умовах, визначених Договором оренди Паю, на підставі укладеного 01.02.2014 між відповідачем та позивачем Акту приймання-передачі земельної частки (паю) відповідно до умов укладеного Договору оренди Паю.

З Договору оренди Паю та Акту приймання-передачі Паю, не вбачається якими саме є розміри земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом терміном на 20 років, в межах якої розмішено такий Пай, розміром 4,66 умовних кадастрових га, що є предметом Договору оренди Паю та Акту приймання передачі Паю. При цьому, в Договорі оренди Паю не зазначено номер лоту такої земельної ділянки та її місце розташування, як і не зазначено місце розташування самого Паю, також не зазначена вартість Паю, відсутнє посилання на кадастровий план, кадастрові та інші характеристики, що не відповідає вимогам 2.2 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 № 5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 року за № 101/4322, та що не дає можливості встановити фактичне місце розташування такого Паю.

27.06.2018 земельна ділянка, кадастровий №1422481500:35:000:0082, площею 3,5731 га була сформована, її межі були винесені в натуру (на місцевість), їй було присвоєно кадастровий номер та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності було зареєстровано за ним право власності на земельну ділянку, тому така Земельна ділянка не могла бути предметом Договору оренди Паю та Акту приймання - передачі Паю, враховуючи, що вона стала об`єктом цивільних прав саме 27.06.2018, тобто через 4 роки після укладання між ним та ПрАТ АПК-Інвест Договору оренди Паю та Акту приймання-передачі Паю, а тому така земельна ділянка не могла передаватися ним 01.02.2014 на підставі договору оренди Паю та Акту приймання-передачі Паю, як то стверджує ПрАТ АПК-Інвест .

А тому, між ним та ФК Веліс цілком законно було укладено Договір оренди земельної ділянки та Акт приймання - передачі земельної ділянки, за якими він передав, а ФГ Веліс прийняв земельну ділянку кадастровий № 1422481500:35:000:0082, площею 3,5731 га, розташовану на території Білокузьминівської сільської ради, що належить йому з 27.06.2018 на праві приватної власності, на підставі чого ФГ Веліс цілком законно та обґрунтовано 28.08.2019 зареєстрував в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди на таку земельну ділянку, номер запису № 33043520.

Договір оренди Паю та Договорі оренди земельної ділянки є самостійними договорами з різними предметами і сторонами, оскільки за Договором оренди Паю предметом договору є Пай, а сторонами - власник сертифіката на цей Пай та його орендар, а за Договором оренди земельної ділянки предметом є конкретна земельна ділянка, а сторонами - власник земельної ділянки .

З п.1.1 Договору оренди Паю та п.1 Акту приймання - передачі Паю, укладених 01.02.2014 між ним та ПрАТ АПК -Інвест , вбачається, що їх предметом є Пай розміром 4,66 умовних кадастрових га, а не земельна ділянка, кадастровий № 1422481500:35:000:0082, площею 3,5731 га.

Оскільки відповідно до вимог чинного законодавства, виділення земельної ділянки в натурі є умовою припинення Договору оренди Паю, то з моменту виділення належної йому земельної ділянки у натурі (на місцевості) та реєстрації ним 27.06.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - свого права власності на таку Земельну ділянку, Сертифікат та Пай, серія ДН №0091916, виданий 10.01.1997 Костянтинівською районною державною адміністрацією, на підставі якого укладено Договір оренди Паю, утратив чинність, а укладений між сторонами Договір оренди Паю є припиненим та відсутня потреба в його додатковому розірванні, про що вбачається також з п. 2.3 Типового договору оренди Паю, за яким зобов`язання сторін за укладеним договором оренди земельної частки (паю) припиняються відповідно до чинного законодавства та належна йому на праві приватної власності земельна ділянка підлягає поверненню.

Тож, твердження ПрАТ АПК - Інвест про те, що укладення ним Договору оренди земельної ділянки відбулося в період діючого Договору оренди Паю з порушенням прав та законних інтересів ПрАТ АПК - Інвест є безпідставним, необґрунтованим та хибним і фактично зводиться до помилкового тлумачення правових норм, на які ПрАТ АПК-Інвест посилається в своєму позові.

При цьому, зауважив, що абзацом 2 Перехідних положень ЗУ Про оренду землі передбачається лише право, а не обов`язок на переукладення договору оренди, а тому обов`язок орендодавця щодо переукладення договору оренди після отримання ним права власності на конкретну земельну ділянку нормами права не передбачений.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 3 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Враховуючи вимоги ст.ст.203,215 ЦК України про недійсність правочину, переукладення договору оренди земельної частки (паю) після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки і одержання власником земельної частки (паю) державного акта на право власності на земельну ділянку можливе лише за наявності волевиявлення на те сторін.

Відповідач ФГ Веліс відзив на позовну заяву не подав.

Третя особа Бахмутська районна державна адміністрація Донецької області надала суду письмові пояснення (т.2 а.с.20-26), в яких зазначила, що на момент державної реєстрації іншого речового права відносно земельної ділянки кадастровий номер 1422481500:35:000:0082 зареєстровано не було, договір оренди між ОСОБА_1 та ФГ Веліс не був визнаний недійсним, а тому державним реєстратором прийнято законне та обґрунтоване рішення про державну реєстрацію іншого речового права, похідного від права власності.

Ухвалою судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 грудня 2019 року відкрите провадження у цій справі, справу призначено до підготовчому судового засідання, витребувано у ФГ Веліс засвідчену копію договору оренди з додатками, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ Веліс , право оренди за яким зареєстровано 28.08.2019, номер запису 33043520 (т. 1 а.с.40-41).

Ухвалою суду від 04.02.2020 учасникам справи визначені строки на подання заяв по суті, продовжено строк підготовчого провадження в цій справі (т.1 а.с. 118-119).

Ухвалою суду від 17.03.2020 підготовче провадження в цій справі закрито, справу призначено до судового розгляду (т.1 а.с. 180).

Ухвалою суду від 28.04.2020 провадження в цій справі зупинено до закінчення перегляду цивільної справи № 233/3676/19 в касаційному порядку (т.2 а.с.13-14).

Ухвалою суду від 22.09.2020 провадження в цій справі поновлено (т.2 а.с.27).

Ухвалою суду від 12.10.2020 у задоволенні клопотання представниці відповідача Бовсуновської С. О. про зупинення провадження у цій справі до вирішення справи № 1-25/2020 (395/20), що розглядається в порядку конституційного провадження Великою палатою Конституційного Суду України за Конституційним поданням 45 народних депутатів України відмовлено.

Представниця позивача ПрАТ АПК-Інвест Гнатенко Ю. Є. у судовому засіданні позов підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, просила його задовольнити в повному обсязі.

Представниця відповідача ОСОБА_1 - адвокат Бовсуновська С. О. у судове засідання не з`явилася, матеріали справи містять заяви про розгляд справи у її відсутність та відсутність відповідача ОСОБА_1 . В наданих суду заявах представниця ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача ФГ Веліс , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Представник третьої особи Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив.

Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд прийшов до таких висновків.

Статтею 27 Закону України Про оренду землі , орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно зі ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судом установлено, що 01 лютого 2014 року між орендодавцем ОСОБА_1 (сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ДН № 0091916) і орендарем Приватним акціонерним товариством АПК-Інвест укладено договір оренди земельної частки (паю), згідно з яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв у володіння та користування (оренду) земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,66 умовних кадастрових гектарів, зі строком дії 20 років (т. 1 а.с.10-12).

Відповідно до пункту 2.3 Договору оренди, у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), Договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою Сторін. Договір оренди землі переукладається Сторонами за цим Договором не пізніше ніж в строк до двох місяців з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку. Припинення дії Договору оренди допускається у випадках, визначених цим Договором та чинним законодавством України.

Згідно із п. 3.1. Договору оренди, орендодавець зобов`язався, зокрема, протягом п`яти робочих днів з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку письмово повідомити про це орендаря.

Договір оренди зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради 20.02.2014 за № 69.

Актом приймання-передачі земельної частки (паю) до Договору оренди земельної частки (паю) від 01.02.2014 зафіксовано факт передання приймання сторонами Договору земельної ділянки (т.1 а. с.14).

Обов`язки зі сплати орендної плати позивачем виконуються, що підтверджено платіжними дорученнями про перерахування ОСОБА_1 орендної плати (т.1 а.с.16-26), бухгалтерською довідкою про нарахування орендної плати та утримання податків № 1693 від 07.11.2019 (а.с.6-7).

Згідно із інформацією Державного земельного кадастру (т.1 а.с.15) 27 червня 2018 року проведена державна реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 1422481500:35:000:0082, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,5731 га, розташованої на території Білокузьминівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області.

Згідно з абзацом 2 Перехідних положень Закону України Про оренду землі , після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін.

Відповідно до ч.5 ст.31 Закону України Про оренду землі , особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

Про виділення йому земельної ділянки в натурі (на місцевості) та про отримання державного акту на право власності на земельну ділянку відповідач ОСОБА_1 в порушення наведеного законодавства та умов укладеного з позивачем Договору оренди не повідомив, що ним не спростовано.

Заочним рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області № 233/5429/18 від 11.03.2019, яке набрало законної сили 12.04.2019, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,5731 га кадастровий номер 1422481500:35:000:0082, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Веліс , право оренди за яким зареєстровано 13 серпня 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Костянтинівською районною державною адміністрацією Донецької області. Скасовано запис № 27492210 про державну реєстрацію права оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ Веліс щодо земельної ділянки площею 3,5731 га кадастровий номер 1422481500:35:000:0082, що внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1 а.с.28-29). Зазначеним судовим рішенням було встановлено, що укладення договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1422481500:35:000:0082 між ОСОБА_1 та ФГ Веліс , право оренди за яким зареєстровано 13 серпня 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Костянтинівською районною державною адміністрацією в період дії іншого договору оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року суперечить частині 1 ст. 95 ЗК України, ст.ст. 25,27 Закону України Про оренду землі та порушує права ПрАТ АПК-Інвест , як орендаря.

Не зважаючи на наявне судове рішення, за інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (т. 1 а с.15) право оренди належної ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 1422481500:35:000:0082, площею 3,5731 га, 28 серпня 2019 року зареєстровано Бахмутською районною державною адміністрацією Донецької області за Фермерським господарством Веліс , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 33043520.

Постановою Донецького апеляційного суду від 04 березня 2020 року в справі № 233/2012/19 в цивільній справі за позовом ПрАТ АПК-Інвест до ОСОБА_1 , третя особа Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області про переукладення договору та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПрАТ АПК-Інвест , третя особа Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області про розірвання договору, в задоволенні первісного та зустрічного позову відмовлено. Тобто, Договір оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року, укладений між орендодавцем ОСОБА_1 (сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ДН № 0091916) і орендарем ПрАТ АПК-Інвест щодо земельної частки (паю) (рілля) розміром 4,66 умовних кадастрових гектарів на теперішній час не є розірваним в судовому порядку (т. 1 а.с.10-12).

Вирішуючи питання обґрунтованості вимог визнання оспорюваного договору недійсним, суд виходить з того, що після виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок в натурі та отримання ними державних актів на право власності на землю відповідні сертифікати на земельну частку (пай) є недійсними. У той же час факт оформлення державного акта на право власності на землю дію раніше укладених їх власниками договорів оренди земельних паїв автоматично не припиняє, а такі договори підлягають переукладенню. Отже, припинення дії договорів оренди земельних паїв має місце тільки після їх переукладення відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або з підстав, передбачених Законом України Про оренду землі .

Саме такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі № 233/3676/19 від 01 вересня 2020 року.

Частиною шостою статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосування таких норм права.

За таких обставин, договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1422481500:35:000:0082, площею 3,5731 га, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Веліс необхідно визнати недійсним.

Частиною 2 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У зв`язку із визнанням недійсним оспорюваного договору оренди землі, запис про державну реєстрацію права оренди, яке виникло на підставі цього Договору, необхідно скасувати.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 на п. 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5, яким передбачено, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства з огляду на те, що сторони договору оренди частки (паю) не домовилися про застосування до їхніх правовідносин умов Типового договору. Крім того, типовий договір не є актом вищої юридичної сили, що регулює правовідносини з оренди землі. А Законом України Про оренду землі не передбачено такої підстави для припинення або розірвання договору оренди земельної частки (паю) як виділ земельної частки (паю) в натурі на місцевості та отримання державного акту на землю.

Отже, позовні вимоги ПрАТ АПК-Інвест про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди необхідно задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує стягнути з ОСОБА_1 , ФГ Веліс на користь ПрАТ АПК-Інвест судовий збір у розмірі по 960,50 грн з кожного.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест (ЄДРПОУ 34626750, адреса: 85325, Донецька область, Покровський район, с. Рівне, вул. Шопена,1-а) до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), Фермерське господарство Веліс (ЄДРПОУ 39749140, адреса: Донецька область, м. Дружківка, вул. Героїв Малоземельців, 9), третя особа Бахмутська районна державна адміністрація Донецької області (ЄДРПОУ 04052896, Донецька область, м. Бахмут, вул. Олександра Сибірцева, буд.33) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації задовольнити.

Визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки кадастровий № 1422481500:35:000:0082, площею 3,5731 га, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Веліс , право оренди за яким зареєстровано 28.08.2019 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Бахмутською районною державною адміністрацією Донецької області та скасувати запис № 33043520 про державну реєстрацію права оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Веліс .

Стягнути з ОСОБА_1 , Фермерського господарства Веліс на користь Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест судові витрати по сплаті судового збору по 960 (дев`ятсот шістдесят) грн 50 коп. з кожного.

Повний текст рішення складено 15 жовтня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя: О.В. Каліуш