Рішення

від 05.10.2020 по справі 942/699/20

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 05.10.2020

ЄУ № 942/699/20

Провадження №2/942/419/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2020 року Новопсковський районний суд Луганської області

в складі: головуючого судді Проньки В.В.

за участю секретаря судового засідання Колесник Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, Закотненської сільської ради Новопсковського району Луганської області про визнання права на земельну частку (пай), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Луганській області,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом, в якому просить визнати за позивачем право на земельну частку (пай) розміром 6,23 в умовних кадастрових гектарах, рівному для всіх колишніх членів КСП Лисогорівський Новопсковського району Луганської області, на території Новопсковського району Луганської області.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач з 01.07.1992 по 10.06.1995, та з 10.07.1995 по 21.10.1996 був членом колгоспу Лисогорівський Новопсковського району Луганської області, де працював механізатором та трактористом. 01.02.1995 Новопсковського районною радою народних депутатів був виданий Державний акт на право колективної власності на землю серії II - ЛГ № 000128 від 01.02.1995 по КСП Лисогорівський Новопсковського району Луганської області, в додатку до якого за №65 внесений позивач. Звернувшись 03.04.2020 до Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області із запитом щодо видачі сертифікату на право на земельну частку (пай) по КСП Лисогорівський Новопсковського району Луганської області, позивачу було відмовлено у видачі сертифіката на право па земельну частку (пай) з посиланням на те, що бланки сертифікатів на земельну частку (пай) знаходяться на території, яка тимчасово не підконтрольна українській владі (м. Луганськ), у зв`язку з чим райдержадміністрація не має можливості видати сертифікат на право на земельну частку (пай), та рекомендовано звернутися до суду. У зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду.

Ухвалою суду від 26.06.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі, залучено до участі у справі третю особу, розпочато підготовче провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 25.08.2020.

25.08.2020 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 25.09.2020.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі позивача.

Представник відповідача Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області до суду надала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що з позовними вимогами не згодна, у зв`язку з тим, що райдержадміністрація не має повноважень щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення. Крім того, представник відповідача посилалася на те, що позивачем пропущений строк для звернення до суду. Про порушення свого права позивач повинен був дізнатися у 1996-1998 роках, оскільки у разі врахування його інтересів під час паювання він до теперішнього часу вже мав використати своє право і отримати сертифікат на право на земельну частку (пай) та державний акт на право власності на земельну ділянку або звернутися до суду з позовом про поновлення порушеного права. Доказів щодо наявності поважності причин пропуску строку позовної давності та доказів звернення до райдержадміністрації з заявою про видачу (витребування) сертифікату на право на земельну частку (пай) у 1994-1997 роках позивачем не надано. Враховуючи зазначене представник Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області просила суд розглянути справу без її участі та за наявними у справі матеріалами.

Від представника третьої особи надійшло пояснення на позов, в якому зазначено, що Головне управління Держгеокадастру у Луганській області заперечує проти позову, посилаючись на те, що оскільки позивач не скористався своїм правом на отримання безоплатно земельної ділянки, не вчинив ніяких дій, направлених на отримання сертифікату на право на земельну частку (пай), протягом тривалого часу не звертався до суду із заявою про поновлення його права на земельну частку (пай), то відповідне право у нього не виникло. Представник третьої особи вважає, що з часу передачі КСП земель у колективну власність, тобто з 01.02.1995, позивач мав можливість дізнатись про порушення свого права на отримання земельного паю. Перебіг позовної давності для звернення позивача з відповідним позовом до суду розпочався ще у лютому 1995 року. При цьому, позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин, які б перешкоджали йому своєчасно звернутися до суду, так само які і доказів поновлення або зупинення перебігу позовної давності. У зв`язку з викладеним, представник Головного управління Держгеокадастру у Луганській області просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки позов заявлений безпідставно та з пропуском строку позовної давності.

Враховуючи заяви учасників справи, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі наявних у справі доказів та без фіксації процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, суд приходить до такого.

Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 у період часу з 01.07.1992 по 10.06.1995 та з 10.07.1995 по 21.10.1996 був членом КСП Лисогорівський Новопсковського району Луганської області, що підтверджується трудовою книжкою колгоспника серії НОМЕР_1 від 01.07.1992.

01 лютого 1995 року Новопсковською районною Радою народних депутатів Новопсковського району Луганської області колективному сільськогосподарському підприємству Лисогорівський с. Лисогорівка Новопсковського району Луганської області був виданий Державний акт на право колективної власності на землю серії ІІ- ЛГ №000128, відповідно до якого КСП Лисогорівський передано у колективну власність землю площею 2288,7 га для сільськогосподарського використання, відповідно до рішення Новопсковської районної Ради народних депутатів від 22.10.1994.

З Додатку №1 до Державного акту на право колективної власності на землю від 01.02.1995 серії ІІ-ЛГ №000128 вбачається, що позивач ОСОБА_1 доданий до Списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства за №65.

Відповідно до відомості з документації із землеустрою, що включена до Державного фонду документації із землеустрою (щодо внесення в списки), наданої Відділом у Новопсковському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 31.01.2020 за № 117/169-20 ОСОБА_1 у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП Лисогорівський відсутній. Згідно Технічного звіту по передачі земельних часток (паїв) у натурі у приватну власність власникам сертифікатів КСП Лисогорівський з земель Закотненської сільської ради Новопсковського району Луганської області , затвердженого рішенням Закотненської сільської ради від 28.03.2001 за №16/1, розпорядження Новопсковської РДА від 23.03.2001 за №126 та додатку до нього Перерахунок земельної частки (паю) та її вартості по КСП Лисогорівський Новопсковського району площа земельної частки (паю) складає 6,23 в умовних кадастрових гектари, їх вартість станом на 01.07.1995 становить 15804,77 грн.

З відповіді Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області від 13.04.2020 за вих. №О-105-2-07-37 вбачається, що ОСОБА_1 внесений до списку, що доданий до Державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ЛГ №000128, виданого Новопсковською районною радою народних депутатів 01.02.1995 по КСП Лисогорівський . ОСОБА_1 сертифікат на право на земельну частку (пай) не отримував, про що у Книзі реєстрації видачі сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП Лисогорівський свідчить відсутність запису. На земельні ділянки сільськогосподарських угідь - рілля, сіножаті, пасовища земельних часток (паїв) колишнього КСП Лисогорівський на день звернення набуття права власності ОСОБА_1 не здійснювалося. Новопсковська райдержадміністрація не має можливості надати ОСОБА_1 сертифікат на право на земельну частку (пай), оскільки бланки сертифікатів знаходяться на території, яка тимчасово непідконтрольна українській владі (м.Луганськ).

Частиною дев`ятою статті 5 Земельного кодексу України (у ред. від 22 червня 1993 року) передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини першої ст. 22 ЗК України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.

Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно з вимогами ст. ст. 22, 23 ЗК України та зазначеного Указу особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в числі членів колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання колективним сільськогосподарським підприємством цього акта.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання, відповідно до пункту 7 Указу №720/95, має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Таким чином, судом встановлено, що позивач має право на земельну частку (пай) з земель КСП Лисогорівський Новопсковського району Луганської області, оскільки на момент видачі державного акту він був членом даного колективного сільськогосподарського підприємства та внесений до списку, доданого до Державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ЛГ №000128, виданого 01.02.1995 Новопсковською районною радою народних депутатів.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 згаданого Закону документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає вимоги позивача щодо визнання за ним права на земельну частку (пай) в розмірі рівному для всіх членів КСП Лисогорівський Новопсковського району Луганської області, такими, що підлягають задоволенню, оскільки вони законні, обґрунтовані та доказово підтверджені матеріалами справи.

Що стосується доводів представника відповідача Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області та представника третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області стосовно спливу строку позовної давності, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 71 ЦК Української РСР (1963 року) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права (ст. 76 ЦК Української РСР).

Аналогічні вимоги щодо загального строку позовної давності містить і ст.257 ЦК України. При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач про порушення свого права дізнався лише 13.04.2020, коли отримав відповідь Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області за вих. №О-105-2-07-37 про неможливість видати позивачу сертифікат на право на земельну частку по КСП Лисогорівський Новопсковського району Луганської області.

Також суд не приймає доводи третьої особи про те, що ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) по КСП Лисогорівський не реалізував, оскільки не отримав сертифікату на право на земельну частку (пай), так як це спростовується п. 24 постанови Пленуму ВСУ №7 від 16.04.2004, відповідно до якого член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, Закотненської сільської ради Новопсковського району Луганської області про визнання права на земельну частку (пай), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, задовольнити повністю .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , право на земельну частку (пай) розміром 6,23 в умовних кадастрових гектарах , рівному для всіх колишніх членів колективного сільськогосподарського підприємства Лисогорівський Новопсковського району Луганської області на території Новопсковського району Луганської області.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , дата видачі - 15.01.2020, орган, що видав - 4452, місце проживання: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: Войтенко Олександр Миколайович, який здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП №001465 від 30.10.2017, ордеру на надання правової допомоги серії ЗП № 103224 від 15.04.2020, місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Новопсковська районна державна адміністрація Луганської області, код ЄДРПОУ 04051589, місцезнаходження: пров. Історичний, 1, смт. Новопсков Луганської області.

Відповідач: Закотненська сільська рада Новопсковського району Луганської області , код ЄДРПОУ 04336553 , місцезнаходження: вул. Айдарська, 8, с. Закотне Новопсковського району Луганської області .

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, код ЄДРПОУ 39771244, місцезнаходження: пр-т Центральний, 17, корп. 2, м. Сєвєродонецьк Луганської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Новопсковський районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті 25 вересня 2020 року.

Повний текст рішення складено в нарадчій кімнаті 05 жовтня 2020 року.

Суддя: В.В. Пронька