Рішення

від 06.10.2020 по справі 305/2191/19

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №305/2191/19

Провадження по справі 2/305/198/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2020. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Біроваш О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Коваленко Олександр Миколайович до Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, третя особа: відділ у Рахівському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області про визнання права власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Коваленко Олександр Миколайович, яка дії від імені та в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області про визнання права власності на земельну ділянку.

Позовні вимоги мотивує тим, що 14 березня 1995 року, ОСОБА_1 , у відповідності до рішення виконкому Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, виділено у власність земельну ділянку у розмірі 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 1,50 га для ведення особистого підсобного господарства. На підставі вказаного рішення, позивачем було отримано державний акт на право власності на землю серії ІІ-ЗК №018834. Реалізуючи своє право власності, позивач виготовила відповідну технічну документацію на вказану земельну ділянку та звернулась до державного кадастрового реєстратора для реєстрації свого майнового права в державному кадастрі, надалі державний реєстратор відмовив в реєстрації вищезгаданих земельних ділянок, у зв`язку з тим що на території Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області реєстрація запису державного акта на право власності на землю ІІ-ЗК №018834, відсутня. Позивач звернулась в Окружний адміністративний суд Закарпатської області з позовом до Державного кадастрового реєстратора про усунення порушень прав позивача та зобов`язати вчинити певні дії. Ухвалою суду від 21.10.2019 по справі №260/708/19 провадження по справі закрито, як таке що не підлягає під категорію справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. В ухвалі вказано, що фактично даний спір полягає у невизнанні права власності на земельну ділянку належну позивачу. Зважаючи на викладені обставини, позивач вважає що невизнання за нею права власності на земельну ділянку фактично порушує її право власності. Станом на сьогоднішній день, рішення яким було набуто право власності не скасоване та ніким не оспорюється, наявний віповідний документ, який підтверджує право власності, а саме державний акт на право власності на землю серії ІІ-ЗК №018834. Відсутність реєстрації вказаного державного акту, не є підставою не визнання права власності, зважаючи на те, що перший запис у вказаному реєстрі (реєстрація) у вищезазначеній книзі здійснено 04.12.1996, тобто на момент отримання права власності неможливо було зареєструвати державний акт, оскільки не було відповідного реєстру. На підставі наведеного, просив визнати право власності громадянки ОСОБА_1 на дві земельні ділянки в розмірі 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 1,50 га для веденя особистого підсобного господарства, згідно з рішенням виконкому Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області від 14.03.1995 та державним актом на право власності на землю серії ІІ-ЗК №018834. Судові витрати стягнути у повному обсязі з відповідача.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, Тулик І.І. від 29.11.2019 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву. Залучено до участі у розгляді справи відділ у Рахівському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

19.12.2019 в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Островським Миколою подано відзив на позовну заяву.

У відзиві в.о. начальника М. Островський зазначив, що позовні вимоги не грунтуються на нормах процесуального права, обставин справи і не підлягають задоволенню з наступних підстав. Закарпатським окружним адміністративним судом Закарпатської області розглядалась адміністративна справа №260/708/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора відділу у Рахівському районі Головного управління Попович Любові Іванівни, Головного управління в особі відділу в Рахівському рпайоні Головного управління, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Чорнотисянська сільська рада Рахівського району Закарпатської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії. За результатами розгляду справи, винесено ухвалу від 21.10.2019 про закриття провадження у справі, як таку що не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. При розгляді зазначеної справи судом встановлено, що позивач оскаржуючи два рішення кадастрового реєстратора від 14 лютого 2019 року, також просить зобов`язати відповідачів повторно розглянути заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру відносно двох земельних ділянок, що належать на праві приватної власності позивачу на підставі державного акту серії ІІ-ЗК №018834 від 17.05.1995, де, крім встановлення факту накладення земельних ділянок, що належать третій особі, однією із підстав відмови відповідача зазначено відсутність запису про реєстрацію Державного акта серії ІІ-ЗК №018834 від 17.05.1995 за №3. В даній справі постає питання щодо чинності державного акту позивачки на земельні ділянки про реєстрацію яких просить позивач, отже спір не є публічно-правовий, оскільки не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позички у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а стосується захисту набутого права власності та розпорядження вказаними земельними ділянками. Отже, предметом розгляду у справі є не стільки прийняті рішення Державного кадастрового реєстратора відділу в Рахівському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області як суб`єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, а спірні правовідносини пов`язані із захистом порушених прав приватної власності позивача, чинності державного акту та інших похідних прав позивача та прав щодо спірної земельної ділянки, яка частково накладається на суміжну земельну ділянку третьої особи, який користується такою за зареєстрованим договором оренди. З вище наведеного вбачається, що при розгляді судової справи №260/708/19 встановлено, що в разі визнання за ОСОБА_1 права власності на земельні ділянки, буде порушено право користування земельною ділянкою третьої особи. Звертають увагу суду на те, що при поданні позивачкою заяви про внесення відомостей до Державного земельного кадастру Державним кадастровим реєстратором відділу у Рахівському районі Головного управління було виявлено невідповідність поданих документів вимогам законодавства, що полягало у невідповідності електронного документа установленим вимогам, перетин ділянок з ділянкою за кадастровим номером 2123687500:03:001:0004, площа співпадає на 14.3322% (відсотків) та згідно з книгою записів (реєстрації) державних актів на право власності на землю на території Чорнотисянської сільської ради, яка зберігається у Відділі Головного управління реєстрація запису державного акта її ІІ-ЗК 018834 від 17.05.1995 за № 3 - відсутня. Крім того, з 01.01.2013 відповідно до Закону України "Про державний земельний кадастр" розпочато ведення земельного кадастру в автоматизованій темі, а саме - запрацювала Національна кадастрова система (НКС). Система забезпечує діяльність Держземагентства щодо реєстрації земельних ділянок та надання витягів про наявну реєстрацію. Також Національна кадастрова система забезпечує обмін інформацією в автоматичному режимі з органом, що здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно - Укрдержреєстром. Національна кадастрова система містить відповідні інструкції користувача по роботі з Національною кадастровою системою для ведення земельного кадастру в автоматизованій системі. При опрацюванні документів позивача державним кадастровим реєстратором прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Підставою для прийняття рішення про відмову від 14.02.2019 №РВ-2100306332019 та №РВ-2100306342019 було те, що земельна ділянка, на яку виготовляється документація із землеустрою частково накладається на земельну ділянку з кадастровим номером: 2123687500:03:001:0004 та відсутність у відділі у Рахівському районі Головного управління Закарпатської області відомостей про реєстрацію та другого примірника державного акту серії ІІ-ЗК 018834 від 17.05.1995 за № 3. Зазначене й стало підставою для прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, у відповідності до статті 24 ЗУ "Про Державний земельний кадастр". Що стосується земельної ділянки за кадастровим номером: 2123687500:03:001:0004, на яку при внесенні відомостей до Державного земельного кадастру накладається земельна ділянка позивача, вона надана в оренду на 49 років гр. ОСОБА_4 , загальною площею 0,2585га з цільвим призначенням для ведення особистого селянського господарства від 25.05.2007, що є однією з підстав у наданні відмови Державним кадастровим реєстратором при реєстрації земельної ділянки позивачки. На підставі наведеного, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

На підставі розпорядження Рахівського районного суду Закарпатської області №31 від 21 травня 2020 року призначено повторний авторозподіл справи за №305/2191/19.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана судді Рахівського районного суду, Закарпатської області Марусяк М.О. для прийняття до провадження.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, Марусяк М.О. від 22.05.2020 справу прийнято до свого провадження. Вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та її представник, адвокат Коваленко О.М. у судове засідання не з`явилися. Представник позивача Коваленко О.М. 06.10.2020 надіслав до суду електронною поштою клопотання, в якому просив розглянути справу без їх участі. Позов підтримують у повному обсязі та просять його задовольнити.

Представник відповідача, Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області у судове засідання не з`явився. Сільський голова, Павлючок І.Д. 20.12.2019 надав через канцелярію суду заяву, в якій просив розглянути справу за наявними матеріалами. Позов ОСОБА_1 визнають, не заперечують проти задоволення.

Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору, відділу у Рахівському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області в судове засідання не з`явився. Були належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, причину неявки суду не повідомили.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги пояснення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору викладені у відзиві на позов, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обовязком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судом встановлено, що рішенням виконкому Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області від 14 березня 1995 року за №3, передано ОСОБА_1 у безоплатну приватну власність земельну ділянку в розмірі 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та 1,50 га для ведення особистого підсобного господарства по АДРЕСА_1 .

На підставі вказаного рішення видано Державний акт на право власності на землю серії ІІ-ЗК №018834 від від 17.05.1995, згідно якого громадянці ОСОБА_1 передано у приватну власність земельні ділянки площею 0,15 га, для будівництва житлового будинку та площею 1,50 га для ведення підсобного господарства.

Поряд з цим, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та присвоєння земельним ділянкам, зазначеним у Державному акті на право власності на землю серії ІІ-ЗК №018834 від від 17.05.1995, кадастрових номерів.

Пред`являючи позов до суду, позивач ОСОБА_1 посилається на те, що вона не має можливості оформити право власності на земельну ділянку, оскільки державний кадастровий реєстратор відмовив у реєстрації вищезгаданих земельних ділянок, у зв`язку з відсутністю реєстрації Державного акту на право власності на землю серії ІІ-ЗК №018834 від від 17.05.1995 у Чорнотисянській сільській раді.

Право власності, у тому числі, на землю, набувається і реалізується громадянами відповідно до закону, це право гарантується, є непорушним, підлягає захисту, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, випадки позбавлення, обмеження права власності, припинення права власності та діяльності власника встановлюються Конституцією та законами України; правомірність набуття права власності на землю презюмується; земельне законодавство базується на принципах, зокрема, забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом, забезпечення гарантій прав на землю (ст. 14 ч. 2, ст. 41 ч. 4 Конституції України, ст. 3 ч. 1 п.п. 2, 5, ст.ст. 15, 16, ст. 319 ч. 7, ст. 321 ч.ч. 1, 2, ст.ст. 328, 386 ЦК України, ст. 1 ч. 2, ст. 5 ч. 1 п.п. б , в , ґ , ст. 78 ч.ч. 1, 2, ст.ст. 79, 81, ст. 90 ч. 2, ст. 152, ст. 153 ч. 1 ЗК України).

Законодавство щодо права власності на землю станом на 1995 рік відповідні питання регулювало загалом аналогічно та передбачало, зокрема, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає в порядку її відведення, після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право, приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється; право власності на землю посвідчується державним актом, який видається і реєструється, зокрема, сільською радою (ст.ст. 4, 6, 86 ЦК Української РСР (1963 р.), ст.ст. 2, 4, 8, 12-14, 19, 48, 49, 51, 55 Закону України Про власність , ст.ст. 3, 6, 7, 17, 19, 22-24, 39, 43, 44 ЗК України (1990 р.).

Законом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ прийнято нову редакцію ЗК України, який набрав чинності 01 січня 2002 року.

Відповідно до пункту 1 розділу Х Перехідні положення ЗК України 2002 року рішення про надання в користування земельних ділянок, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу. Установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету, є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку. У разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об`єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 01 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).

Декретом КМ України від 26.12.1992 № 15-92 Про приватизацію земельних ділянок постановлено сільським, селищним, міським Радам народних депутатів забезпечити передачу протягом 1993 року громадянам України у приватну власність земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, у межах норм, установлених ЗК України. Установлено, що передача громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок для цілей, вказаних у статті 1 цього Декрету, провадиться один раз, про що обов`язково робиться місцевими Радами народних депутатів відмітка у паспорті або документі, який його замінює. Право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених статтею 1 цього Декрету, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акту на право приватної власності на землю.

З наведеного випливає, що підставою виникнення права власності на земельну ділянку є державний акт на право власності на землю, зареєстровний відповідною сільською радою .

З акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 11 квітня 2019 року за №360-ДК/328/АП/09/01/-19 слідує, що в архіві Відділу Головного управління відсутній примірник державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 018834, виданий Чорнотисянською сільською радою 17.05.1995 громадянці ОСОБА_1 .

У Книзі записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю на території Чорнотисянської сільської ради відсутній запис щодо реєстрації Державного акту на право власності на землю серії ІІ-ЗК №018834 від 17.05.1995, виданого гр. ОСОБА_1 . Крім того, перший запис (реєстрація) в вищезазначеній Книзі здійснено 04.12.1996.

Крім того, з матеріалів справи судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером: 2123687500:03:001:0004, загальною площею 0,2585 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства надана в оренду на 49 років гр. ОСОБА_4 , на підставі Договору оренди, укладеного 25.05.2007 між гр. ОСОБА_4 та Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області. При поданні на реєстрацію технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 (Державний акт серії ІІ-ЗК №018834 від 17.05.1995), встановлено, що земельна ділянка площею 1,65 га, яка в частині 14,3322% співпадає/накладається на земельну ділянку гр. ОСОБА_4 (наданої в оренду).

Тобто, межі земельної ділянки позивача ОСОБА_1 перетинаються із земельною ділянкою ОСОБА_4 , який орендує земельну ділянку з кадастровим номером: 2123687500:03:001:0004, що позбавляє позивача можливості щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру відносно спірної земельної ділянки.

Позивач звертаючись з позовом до суду, відповідачем зазначає Чорнотисянську сільську раду Рахівського району Закарпатської області.

В разі визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на вказані земельні ділянки, порушуватиметься право третьої особи, ОСОБА_4 на користування земельною ділянкою з кадастровим номером: 2123687500:03:001:0004.

Натомість, позивач та його представник не визначили процесуальне становище гр. ОСОБА_4 , як співвідповідача у справі.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 3 частини другої статті 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 48 ЦПК України).

Позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є їхні спільні права чи обов`язки; 2) права і обов`язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права й обов`язки (стаття 50 ЦПК України).

Суд за клопотанням позивача, до закінчення підготовчого провадження, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (частина 1,2 статті 51 ЦПК України).

Таким чином, пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України лише за клопотанням позивача на стадії підготовчого провадження. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість,встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження(17 квітня 2018 року Велика Палата Верховного Суду у справі№ 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18, ЄДРСРУ № 73469613)

Водночас, суд констатує, що позивач звернувся до суду із вимогою про визнання права власності на земельні ділянки, які частково накладаються на земельну ділянку, яка перебуває на підставі договору оренди у користуванні громадянина ОСОБА_4 . Незважаючи на це, позивач не визначив процесуальне становище гр. ОСОБА_4 , як співвідповідача у справі ні при поданні позову, ні шляхом подання відповідного клопотання на підготовчому судовому засіданні, що є окремою підставою для відмови у позові.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати у відповідності до ст. 141 ЦПК України, слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 263-265, 273, 279, 354, 355, п.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Коваленко Олександр Миколайович до Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, третя особа: відділ у Рахівському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області про визнання права власності на земельну ділянку - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_1 .

Відповідач, Чорнотисянська сільська рада Рахівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ:04351436, місцезнаходження: с. Чорна Тиса, вул. Центральна, №175, Рахівського району, Закарпатської області.

Третя особа, відділ у Рахівському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, міцезнаходження: 90600, м. Рахів, вул. Миру, буд.34, Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду або через Рахівський районний суд Закарпатської області.

Повне судове рішення складено 15 жовтня 2020 року.

Головуюча: М.О. Марусяк