Ухвала

від 08.10.2020 по справі 161/15206/20

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/15206/20 Провадження №11-сс/802/582/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія:арешт майна Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2020 року місто Луцьк

Волинської апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

слідчого ОСОБА_7 ,

представника володільця

майна ОСОБА_8 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні матеріалипровадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 вересня 2020 року (кримінальне провадження №32020030000000035),

В С Т А Н О В И В

Старший слідчий з ОВС слідчого управління ГУ ДФС у Волинській області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про накладення арешту на товарно-матеріальні цінності імпортовані 17.06.2020 транспортним засобом д.р.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 на адресу ПП «ТСП» - товар «підручники для вивчення іноземних мов, підручники для вивчення іноземних мов в наборах (підручник, CD або DVD диск), диски із записами уроків, набори плакатів та наглядних карток (інша друковану продукція, допоміжний учбовий матеріал), словники в асортименті, торгівельної марки «Oxford» (згідно переліку).

Клопотання мотивував тим, що слідчим управлінням Головного управління ДФС у Волинській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №32020030000000035 від 15.07.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, в ході якого встановлено наявність підстав вважати, що службові особи ПП «ТСП» (код ЄДРПОУ 24596322, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд.47, оф.109), здійснюючи в червні 2020 року ввезення на митну територію України через митний пост «Ягодин» Волинської митниці Держмитслужби підручників для вивчення іноземних мов шляхом подання митному органу, як підставу для переміщення товарів, документів із заниженими показниками вартості вказаних товарів ухилились від сплати митних платежів в загальній сумі 7,2 млн. грн.

Під час проведення працівниками митниці повного митного огляду транспортного засобу з реєстраційними номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 під керуванням громадянина України ОСОБА_9 було виявлено товаросупровідні документи, а саме: рахунок-фактуру «ADVICE NOTE INVOICE» від 04.06.2020 №163479601 та рахунок-фактуру «INVOICE» від 04.06.2020 №163479694, які знаходилися безпосередньо у вантажних місцях автомобіля разом з товаром, відповідно до яких вищевказаний товар був проданий компанією «Oxford University Press» в адресу ПП «ТСП» за ціною 1 093 966,68 фунтів Стерлінгів, що за курсом Національного банку України станом на 17.06.2020 склало загальну суму 37 022 567, 37 грн., що не відповідало поданим до митного контролю водієм товаросупровідним документам.

В ході проведення тимчасового доступу до речей та документів встановлено, що 17.06.2020 здійснювалось імпортування товарно-матеріальних цінностей транспортним засобом д.р.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 на адресу ПП «ТСП» - товару «підручники для вивчення іноземних мов, підручники для вивчення іноземних мов в наборах (підручник, CD або DVD диск), диски із записами уроків, набори плакатів та наглядних карток (інша друковану продукція, допоміжний учбовий матеріал), словники в асортименті, торгівельної марки «Oxford», вилученого працівниками Волинської митниці Держмитслужби в період з 17.06.2020 по 22.06.2020 згідно акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, який на момент проведення тимчасового доступу знаходились за адресою Волинська область, Любомльський район, с. Римачі, вул. Прикордонників 27.

Вказані товарно-матеріальні цінності (згідно переліку) постановою слідчого від 16.09.2020 визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Оскільки вказане майно, на думку слідчого та прокурора, має важливе значення у вказаному кримінальному провадженні, з метою його дослідження органом досудового розслідування, та в зв`язку з тим, що воно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, просили накласти на нього арешт.

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 вересня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту з тих підстав, що станом на час розгляду клопотання власник майна позбавлений можливості користуватися, розпоряджатися вказаним у клопотанні товаром, окрім того, не має до нього будь-якого доступу, тому, мета арешту, що полягає у забезпеченні збереження, унеможливленні пошкодження, зміни та перетворення майна, що містить ознаки речового доказу, з боку власника (володільця) не знаходить свого належного обґрунтування.

Окрім того, слідчим суддею було встановлено, що в провадженні Любомльського районного суду Волинської області перебувають справа про адміністартивне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.483 МК України згідно протоколу про порушення митних правил №0578/20500/20 від 23.06.2020, , розгляд якої призначено на 19.11.2020.

Згідно висновків ухвали слідчого судді встановлено, що клопотання про накладення арешту в цілому не підлягає задоволенню, оскільки ні слідчим, ні прокурором як в клопотанні, так і в судовому засіданні не доведено мети застосування арешту щодо такого майна, що в свою чергу не відповідає принципам розумності та співрозмірності завданням кримінального провадження при застосуванні такого виду забезпечення кримінального провадження, закріпленим п.5 ч. 2 ст. 173 КПК України.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді прокурор подав апеляційну скаргу. Вважає, що слідчим суддею допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту дослідження матеріалів клопотання та справи і прийнято рішення, яке не враховує всіх обставин та містить невідповідність висновків фактичним обставинам справи, вказує, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, слідчий суддя повинен був задовольнити клопотання, оскільки вилучене майно зберегло на собі сліди злочину, є доказом його вчинення та визнано речовим доказом. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та задовольнити клопотання про арешт майна.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, прокурора, який просив апеляційну скаргу задовольнити, представника володільця майна адвокат ОСОБА_8 , який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

В статті 2 КПК України зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. У відповідності до вимогст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Апеляційний суд доходить висновку, що слідчим суддею при винесенні рішення вказаних вимог закону дотримано.

Як вбачається з матеріалів клопотання, органом досудового розслідування не доведено наявність підстав для накладення арешту на вищевказане майно, оскільки фактично не підтверджено, що таке майно було вилучено в порядку глави 15 КПК України.

Крім того дане майно, на яке пропонується накладення арешту, є предметом адміністративного правопорушенння згідно протоколу про порушення митних правил №0578/20500/20 від 23.06.2020, котрий в даний час перебуває на розгляді Любомльського районного суду, що свідчить про передчасність клопотання слідчого.

З доводами, які викладені в ухвалі слідчого судді, повністю погоджується і апеляційний суд.

Інші доводи прокурора не заслуговують на увагу, оскільки в самому клопотанні про арешт майна належним чином не мотивовані підстави та мета для його задоволення.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя розглянув клопотання з дотриманням вимог ст.ст. 170-173 КПК України та прийшов до правильного висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання слідчого.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст.405,407,422 КПК України, Волинський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 вересня 2020 року про відмову в задоволенні клопотання щодо накладення арешту на майно - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді