Постанова

від 16.08.2007 по справі 9667-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

АВТОНОМНОЇ

РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна

Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 318

ПОСТАНОВА

Іменем

України

16.08.2007

Справа №2-23/9667-2007А

Господарський суд Автономної

Республіки Крим у складі:

судді ІщенкоГ.М.,

секретаря судового засідання

Ємєнджієвої А.М., розглянувши за участю представників сторін

від позивача - Фірсова С.Г. -

юрисконсульт, дов. від 22.05.2007р. №24,

від відповідача -  Губін О.С. - головний державний податковий

інспектор відділу представництва інтересів в судах та організації позовної

роботи юридичного управління Державної податкової адміністрації в АР Крим, дов.

від 22.06.2007р. №62/100, Шугалка Д.І. - начальник відділу супроводження

актуальних та резонансних справ у судах юридичного управління, дов. від

21.05.2007р. №34/10,

у відкритому судовому засіданні

справу

за адміністративним позовом

Приватного підприємства «ЮгАвтоМоторс», (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.

Гагаріна,14а, кімн. 300),

до відповідача Державної податкової

інспекції у м. Сімферополі АР Крим, (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.

М.Залки, 1/9),

про визнання протиправним та

скасування рішення,

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство

«ЮгАвтоМоторс» звернулось до господарського суду АР Крим із адміністративним

позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про визнання

протиправним та недійсним рішення №0005172303 від 06.07.2006р. про

застосування  штрафних (фінансових)

санкцій в сумі 681985,00грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що

відповідачем був порушений порядок проведення планових та позапланових виїзних

перевірок, також не був наданий акт опису грошових коштів.

В судовому засіданні 02.08.2007р.

позивач, уточнив позовні  вимоги, і

просить суд визнати рішення  Державної

податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим про застосування штрафних

(фінансових) санкцій №0005172303 від 06.07.2007р. протиправним та скасувати

його (аркуш справи 30).

Відповідач з позовними вимогами не

згоден за мотивами, викладеними у запереченнях на позов, (аркуш справи 28).

03.08.2007р. в господарський суд АР

Крим від відповідача надійшло клопотання про фіксацію судового процесу

технічними засобами, а також  допиту як

свідків осіб, які проводили перевірку вказаного підприємства.

Згідно пункту 6 Закону України «Про

внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України», що набрав

чинність 01.11.2005р., до початку діяльності окружних та апеляційних

адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам

відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991року, вирішують

у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні

господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 5 Кодексу

адміністративного судочинства України судочинство здійснюється відповідно до

Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на  обов'язковість яких надана Верховною Радою

України.

Провадження по адміністративних

справах здійснюється відповідно до закону, що діє на час здійснення окремої

процесуальної  дії, розгляду справи.

Розглянув матеріали справи,

заслухав пояснення представників сторін, допитавши свідка, дослідивши надані

сторонами докази, суд вважає що, позов підлягає задоволенню з наступних

підстав.

Згідно з частини 3 статті 2 Кодексу

адміністративного судочинства України у справах щодо

оскарження рішень, дій чи

бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють,

чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження

з  метою, з якою це повноваження надано;

обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для

прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотримання необхідного

балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів

особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням

права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Як свідчать матеріали справи, 26.06.2007р.

до позивача прибули посадові особи Державної податкової адміністрації АР Крим

для проведення перевірки. Позивачу надані копії направлень від 27.06.2007р.:

№2308 на ім'я Федоркової Т.О. та  №2309

на ім'я Вербіч І.О., (аркуш справи 

9,10).

Вказані направлення містили

відомості про те, що проводиться планова перевірка Приватного підприємства

«ЮгАвтоМоторс» з питань дотримання вимог Законів України: «Про застосування

реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування

та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про

державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і

плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», постанови Правління

Національного банку України від 15.12.2004р. №637 «Про затвердження Положення

про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» терміном з

26.06.2007р. по  30.06.2007р. з метою

здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення

розрахунків за товари (послуги), наявність торгових патентів та ліцензій,

(аркуші справи 38,39).

Судом встановлено, що 27.06.2007р.

головними державними податковими ревізорами-інспекторами Державної податкової

адміністрації в Автономній Республіці Крим проведено  перевірку господарської одиниці -

демонстраційної площадки, розташованої за адресою: м. Сімферополь, вул.

Севастопольська, 31а, що належить позивачу, щодо дотримання ним законодавства

при здійсненні розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового

обігу.

За результатами перевірки складений

акт на бланку №002741 Державної податкової адміністрації в Автономній

Республіці Крим. Вказаним актом зафіксований факт порушення пунктів 1,2 статті

3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,

громадського харчування та послуг», а саме: при продажу автомобілю реєстратор

не застосовувався,  розрахунковий

документ не виданий.

Державною податковою інспекцією у

м. Сімферополі АР Крим на підставі вказаного акту перевірки прийнято рішення №0005172303

від 06.07.2007р. про застосування 

штрафних (фінансових) санкцій в сумі 681985,00грн. - за не проведення

розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій в п'ятикратному

розмірі вартості проданого товару (136397,00грн.х5).

Суд погоджується з твердженням

позивача про протиправність дій щодо проведеної відносно його планової

перевірки. 

Відповідно статті 69 Кодексу

адміністративного судочинства України доказами в адміністративному

судочинстві  є будь-які фактичні  дані, на підставі яких суд встановлює

наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб,

які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для

правильного вирішення справи.

Органи державної податкової служби

в Україні є органами державної владі, відповідно, її діяльність має

підпорядковуватись вимогам Конституції України та вимогам Закону України «Про

державну податкову службу в Україні». Частина 2 статті 19 Конституції України

зобов'язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в

межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведені конституційні

положення, органи державної податкової служби зобов'язані діяти виключно у

межах їх компетенції та у спосіб, передбачений законом. Право податкової

інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та

реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Зокрема, право на проведення

перевірок по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового

та безготівкового обігу органів держаної податкової служби закріплено у пункті

2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» і  частиною 1 статті 16 Закону України «Про

застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського

харчування та послуг».

Відповідно до частини 4 статті 16

Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері

торгівлі, громадського харчування та послуг» планові або позапланові перевірки

осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки

або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються в порядку, передбаченому

законодавством України. Тобто, безпосередньо цей Закон не регулює порядок і

підстави для проведення такого виду перевірок. Не існує з цього питання й

будь-якого іншого нормативно-правового акту, який би регламентував окремий

порядок їх проведення, ніж передбачено Законом України «Про державну податкову

службу в Україні».

Отже, на проведення перевірок по

контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового і

безготівкового обігу поширюється порядок, встановлений статтями 111,112 Закону

України «Про державну податкову службу в Україні».

Статтею 111 Закону України «Про

державну податкову службу в Україні» встановлено, що перевірки в межах

повноважень податкових органів, визначених Законом України «Про  застосування реєстраторів розрахункових

операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» вважаються позаплановими

перевірками.

Відповідно до частини 8 статті 111

Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позапланова виїзна

перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, вказаних в цій статті,

за рішенням начальника податкового органу, яке оформлюється наказом, в якому  зазначаються підстави проведення позапланової

виїзної перевірки, дата її початку та дата 

закінчення.

Згідно зі статтею 112 вказаного

Закону працівники податкової служби мають право приступити  до проведення планової або позапланової

виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та

іншими законами України, і за умови надання платнику податків під розписку

направлення на перевірку та наказу на проведення позапланової перевірки.

В той час, незважаючи на вимогу

суду надати всі документи, які стали підставою для проведення перевірки

позивача, відповідний наказ на проведення позапланової перевірки позивача та

докази надання позивачу під розписку копії 

наказу на перевірку відповідно до вимог статті 112 Закону України «Про

державну податкову службу в Україні» 

відповідачем не надано. Свідок Вербіч І.А. показав, що була

проведена  планова перевірка  позивача.

Як свідчать матеріали справи,

планова перевірка проведена 27.06.2007р. головними державними податковими

ревізорами-інспекторами Державної податкової адміністрації в Автономній

Республіці Крим: Вербіч І.А. та Федорковою Т.О. тільки на підставі направлень

на перевірку за №2308 і №2309 від 27.06.2007р., що видані головою Державної

податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим, (аркуші справи 38,39).

Відповідного наказу на проведення перевірки позивача, як того вимагає стаття

111 Закону, Державною податковою адміністрацією в АР Крим не приймалося.

Вищевказане свідчить про порушення

відповідачем порядку проведення даної перевірки і взагалі відсутність підстав

для її проведення.

У зв'язку з цим суд дійшов

висновку, що акт перевірки №002741 від 27.06.2007р., як доказ у справі,

одержано з порушенням закону.

Відповідно до частини 3 статті 70

Кодексу адміністративного судочинства України докази, одержані з порушенням

закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

На підставі наявних у справі

доказів відповідно до вимог статей 69,70,86 Кодексу адміністративного

судочинства України судом не приймається акт перевірки №002741 від 27.06.2007р.

як доказ встановлення факту порушення позивачем пунктів 1,2 статті 3 Закону

України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,

громадського харчування та послуг» ще із тих підстав, що висновки, викладені у

акті перевірки не підтверджені відповідними доказами. Такими доказами мають

бути акт опису грошових коштів на місці проведення розрахунків, письмові

пояснення працівників, тощо.

Згідно зі статтею 70 Кодексу

адміністративного судочинства України обставини справи, які відповідно до

законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть

підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому суд виходить з того, що

акт перевірки є основним джерелом фіксації та закріплення доказів

правопорушення, тому повинен містити вичерпні елементи його складу і

підтверджуватись первинними документами. Інші докази, окрім акту перевірки, що

підтверджували б факт вчинення позивачем зазначеного порушення, відповідачем не

надані через їх відсутність.

Крім того, згідно плану-графіку

проведення перевірок об'єктів торгівлі, громадського харчування та послуг на

червень 2007р. значиться перевірка двох об'єктів Приватного підприємства

«ЮгАвтоМоторс», а саме: перевірка однієї станції технічного обслуговування,

розташованої за адресою: м. Сімферополь, вул. Глінки, 61А та Приватного

підприємства «ЮгАвтоМоторс», розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул.

Севастопольська, 31, (аркуш справи 37). Цей план-графік (перевірка за адресою:

м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 31) не містить відомостей про тип

господарського об'єкту, тобто, не вказано: магазин, офіс, супермаркет, бар).

Більш того, згідно плану-графіку належало перевірити невідомий об'єкт

господарювання позивача, який розташований за адресою: м. Сімферополь, вул.

Севастопольська, буд. 31,   (аркуш справи

37).

Однак, як вбачається з акту

перевірки від 27.06.2007р. №002741, на підставі якого відповідачем прийняте

спірне рішення, 27.06.2007р. була перевірена господарська одиниця -

демонстраційна площадка, яка належить, як вказано позивачу, і розташована за

адресою: м. Сімферополь, вул.Севастопольська,буд.31а, (аркуш справи 7). Тобто,

відповідачем була здійснена планова перевірка незапланової господарської

одиниці - демонстраційної площадки,  що

суперечить затвердженому плану-графіку на червень 2007р. Крім того, надані

направлення від 27.06.2007р., тоді як перевірка була передбачена з

26.06.2007р., тобто, був порушений порядок оформлення направлень.

Відповідно до частини 2 статті 111

Закону України «Про державну  податкову

службу в Україні» планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками

фінансово-господарської діяльності платника податків не частіше одного разу на

календарний рік.

Як вбачається з направлень на

проведення перевірки, посадовим особам належало провести планову перевірку

терміном з 26.06.2007р. по 30.06.2007р. з питань дотримання вимог Законів

України: «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері

торгівлі, громадського харчування та послуг».

Однак, Державною податковою

інспекцією у м. Сімферополі АР Крим по за увагою залишився той факт, що

відповідачем вже була проведена виїзна планова перевірка згідно плану перевірок

в строк з 29.03.2007р. по 19.04.2007р. Приватного підприємства «ЮгАвтоМоторс» з

питань дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів

розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що

підтверджується актом  виїзної планової

перевірки від 19.04.2007р., (аркуш справи 11).

Отже, Державна податкова інспекція

у м. Сімферополі АР Крим не має законних підстав для проведення планової

перевірки, тому що законом встановлений вичерпний перелік підстав для

проведення таких перевірок.

Частиною 1 статті 9 Кодексу

адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи

керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади,

органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані

діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені

Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19

Конституції України органи державної влади та органи місцевого

самоврядування,  їх  посадові особи зобов'язані  діяти лише на підставі, в межах  повноважень та у спосіб, що передбачені

Конституцією України та законами України.         

Статтею 13 Закону України «Про

державну податкову службу в Україні» передбачено, що посадові особи органів

державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів

України, інших нормативних актів, прав та 

охоронюваних  законом інтересів

громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених

на органи державної податкової  служби

функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно частині 2 статті 71 Кодексу

адміністративного судочинства України в адміністративних справах про

протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень

обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи  бездіяльності покладається  на відповідача, якщо він заперечує проти

адміністративного позову.

Проте, доказів правомірності і

законності дій відповідача при проведенні перевірки, а також обґрунтованості

спірного рішення про застосування штрафних санкцій, відповідачем суду не

надано. Висновки перевіряючих інспекторів, що викладені у акті перевірки, не

підкріплені ніякими доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

За таких умов факт вказаних

порушень слід вважати неналежно встановленим, отже, застосування до позивача

фінансових санкцій згідно спірному рішенню №0005172303 від 06.07.2007р.

неправомірно.

Рішенням Конституційного Суду

України від 09.07.2002р. визначено що частина 2 статті 124 Конституції

України  передбачає право юридичної особи

на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії її реалізації, надаючи

можливість кожному захищати свої права будь-якими не  забороненими законом засобами. Кожна особа

має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому

числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи у

разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні

особи мають право  на звернення до суду

для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава

має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів правовідносин, в тому числі у судовому

порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може

бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.  

Викладене є підставою для

задоволення позовних вимог Приватного підприємства «ЮгАвтоМоторс» в повному

обсязі.

Судові витрати, понесені позивачем,

підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40грн. з Державного бюджету

України на підставі частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства

України. 

Вступну та резолютивну частини

постанови проголошено в судовому засіданні 16 серпня 2007року. 

У повному обсязі постанову складено

20 серпня  2007 року.

На підставі викладеного, керуючись

статтями 7,8,9,11,12,70,79, 86, 94, 98, 122, 158-163, 167 Кодексу

адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та

скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

від  06.07.2007р. №0005172303 про

застосування  штрафних санкцій в сумі

681985,00грн.

3. Стягнути з Державного бюджету

України на користь Приватного підприємства «ЮгАвтоМоторс», (95000, АР Крим, м.

Сімферополь, вул. Гагаріна, 14а, кімн.300, рахунок 260016926, КРД ВАТ

«Райффайзен банк «Аваль», ЗКПО 32443519, МФО 324021), 3,40грн. державного мита.

 Постанова може бути оскаржена до

Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР

Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний

строк з дня складення постанови у повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної

скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне

оскарження та в порядку, передбаченому частиною 5 статті 186 Кодексу

адміністративного судочинства України.     

Постанова набирає законної сили

після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі

неподання відповідної заяви (стаття 254 Кодексу адміністративного судочинства

України).

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко

Г.М.