Постанова

від 18.07.2007 по справі 7342-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

7342-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.07.2007Справа №2-13/7342-2006А

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі:

судді                                                   Жукової А.І.

при секретарі                               Ковальчук К.В.

за участю:

від позивача Попович Н.О. – ю\к., дов. № 42 від 19.09.2005 року

від відповідачів: 1. не з'явився

2.  Гнездов О.В. – представник, дов. від 01.05.2006 року.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом  ВАТ «Сімферопольський райагроснаб», с. Чистеньке Сімферопольський район

до Сімферопольської міської ради, м. Сімферополь

до ТОВ „Солнечний круг”, м. Сімферополь

Про визнання противоправним пункту рішення.

Суть спору: Позивач – ВАТ “Сімферопольський райагроснаб” звернувся до ГС АР Крим з позовом  до відповідачів: Сімферопольської міської ради та ТОВ “Солнечний круг” про визнання протиправним пункту 2.11 Рішення 21 сесії 24 скликання Сімферопольської міської ради № 303 “Про припинення права фактичного користування земельною ділянкою площею 0,0172 га ВАТ “Сімферопольський райагроснаб” и надати ТОВ “Солнечний круг” у довгострокову оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 0,040 га по вул. Москалева, 9/2а, для будівництва та обслуговування стаціонарної АЗС на дві паливнороздаточні колонки”.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ВАТ «Сімферопольський райагроснаб» створене відповідно до Наказів Фонду майна Автономної Республіки Крим від 25.06.1996 р. № 849, від 12.12.1996 р. № 2055 шляхом перетворення державного підприємства Сімферопольське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення у Відкрите акціонерне товариство.

Згідно пункту 1.2 Статуту ВАТ «Сімферопольський райагроснаб», останній є правонаступником державного підприємства зі всіма правами і обов'язками.

Згідно ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» майно, передане засновником, є власністю товариства.

Наказом Фонду майна АР Крим № 522 від 25.06.2002 р. передані до Статутного фонду ВАТ «Сімферопольський райагроснаб» об'єкти нерухомості: адміністративні будівлі і споруди згідно переліку до вищезгаданого наказу, які зареєстровані  СМ БРТІ на праві власності за ВАТ «Сімферопольський райагроснаб»  01.11.2002 р. під реєстровим номером 4065.

Відповідно до частини 2 ст. 377 ГК України і частини 5 ст. 120 ЗК України при передачі права власності на об'єкти нерухомості до набувальника переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, і частиною ділянки необхідною для їх обслуговування

Оскільки ВАТ «Сімферопольський райагроснаб» є  єдиним майновим комплексом, який використовується для здійснення підприємницької діяльності, в його склад входять всі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельну ділянку, будівлі і споруди.

Позивач стверджує, що на земельній ділянці вилученому з фактичного користування ВАТ «Сімферопольський райагроснаб» і переданих в довгострокову оренду ТОВ „Солнечний круг” знаходяться рухомі і нерухомі об'єкти, а саме об'єкт нерухомості «Щитова» літера «Э», навіс «№26» і резервуари №18, №19, №20, №21, згідно схеми інвентарної справи зареєстрованого СМБРТІ 14.08.2002 р.,  що належать позивачеві на праві власності, чим порушені  його майнові права.

При таких обставинах, Сімферопольська міська Рада винесла пункт 2.11 Рішення 21-ої сесії Сімферопольської міської ради XXIV скликання від 15.07.2004 р. № 303 “Про припинення права фактичного користування земельною ділянкою площею 0,0172 га ВАТ “Сімферопольський райагроснаб” и надати ТОВ “Солнечний круг” у довгострокову оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 0,040 га по вул. Москалева, 9/2а, для будівництва та обслуговування стаціонарної АЗС на дві паливнороздаточні колонки”, всупереч існуючим нормам Конституції, земельного і цивільного законодавства.

Позивач вважає, що  Сімферопольська міська Рада не мала права вилучати земельну ділянку під об'єктами нерухомості ВАТ «Сімферопольський райагроснаб» і передавати її в оренду іншим особам, оскільки це порушує вимоги вищезгаданих норм цивільного і земельного законодавства.

Позивач вважає, що термін позовної давності, згідно ст. 100 КАСУ пропущений з поважної причини і просить суд відновити його, обґрунтовувавши це тим, що позивачеві стало відомо про порушення його прав з листа Республіканського комітету із земельних ресурсів № 1000/10-04 від 11.05.2005 р., направленого 14.05.2005 р., що підтверджується штампом поштового відділення на конверті. На той період існував загальний термін позовної давності відповідно до вимог ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність дорівнювала трьом рокам. При таких обставинах очевидно, що позивач термін позовної давності не пропустив. Крім того, термін позовної давності уривався зверненням  позивачем, в  серпні 2005 року, з позовною заявою до Господарського суду про визнання недійсним пункту 2.11 рішення 21-ої сесії Сімферопольської міської ради 24 скликання від 15.07.2004 р. № 303 і договори оренди земельної ділянки № 2-1632 від 15.11.2004 р. У даній справі  № 2-21/13269-2005 було винесено визначення в порядку господарського судочинства про залишення позову без розгляду на підставі п.5 ст.81, ст.86 ХПК. Надалі, коли позивач звернувся до Господарського суду згідно новому законодавству по КАСУ термін позовної давності порушений не був.

У судовому засіданні представник відповідача – ТОВ „Солнечний круг” позов не визнав, пояснивши при цьому, що позовна заява подана з порушенням терміну позовної давності, мотивуючи це тим, що позивачеві стало відомо про обжалуєме рішення ще в грудні 2005 р., коли позивача залучали як зацікавлену особу за позовом прокурора в грудні 2005 року.

По суті спору, представник ТОВ „Солнечний круг”,  вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивач не надав, і в матеріалах справи відсутні документи, що встановлюють право, на земельну ділянку, фактично розташовану під об'єктами ВАТ «Сімферопольський райагроснаб». Здійснюючи передачу  в оренду земельної ділянки ТОВ „Солнечний круг”, як вважає його представник, майнові інтереси ВАТ «Сімферопольські райагроснаб» не зачіпалися.

Сімферопольська міська Рада  в судове засідання не з'явилася, сповіщена  про день і час слухання справи належним чином.

Беручи участь раніше, в одному з судових засіданнях,  представник Сімферопольської міської Ради заперечував проти задоволення позову.

Ухвалою ГС АР Крим від 16.08.2006 року у дійсній справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза.

Відповідно до висновку експерта 3 2562 від 18.05.2007 року у дійсній справі. У ході проведення експертизи встановлено, що частина споруд щитової літ. Э площею 5.1 кв.м., а саме: по фасаду длиною 1,25 м та шириною 4,1 м. розташована на земельній ділянці площею 0,0400 га по вул.  Москальова № 9/2, наданій ТОВ „Солнечний круг” у довгострокову оренду. На земельній ділянці площею 0,0400 га по вул.  Москальова, 9/2, наданій ТОВ „Солнечний круг” у довгосторкову оренду розташований навіс, по експлуатації СМБРТІ, числиться як «№ 26», огороджуєчими конструкціями якого є: стіна щитової літер Э, паркан з Москальова і паркан з АТП. На земельній ділянці площею 0,0400 га по вул.  Москальова, 9/2, наданій ТОВ „Солнечний круг” у довгострокову оренду розташовані 4 підземні резервуари для збереження палива, які належать ТОВ „Солнечний круг” і числяться по експлуатації СМБРТІ як «№№ 18, 19, 20, 21».

Провадження по справи здійснювалось відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони відмовився від послуг перекладача.

Відповідно до внесених змін до Кодексу Адміністративного судочинства України (від 08.09.2005р. № 2875-ІУ) повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється судом тільки за вимогою особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду.

Сторони у судовому засіданні заявили про відмову у фіксуванні судового процесу технічними засобами.

Відповідно до статті 130 Кодексу Адміністративного судочинства України перед початком слухання справи сторонам були вручені пам'ятки про права та обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -  

                                                                    в с т а н о в и в:

Відповідно до п.6,8 ст.3 КАС України адміністративний позов це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Відповідно до ст.104 КАСУ до адміністративного суду має право звернутися особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до ст.16 ЦКУ, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнанням незаконними рішення органів місцевого самоврядування, за виключенням випадків, коли особа, що звернулась до суду не використовує своє право з наміром завдати шкоди іншої особі.

Судом встановлено, що згідно наказам Фонду майна АР Крим № 849 від 25.06.1996 р. № 522 від 25.06.2002 р.  про передачу майна до Статутного фонду ВАТ «Сімферопольський райагроснаб», останній придбав право власності на рухоме і нерухоме майно, зокрема  об'єкт нерухомості «Щитова» (Літера Э-1) (позиція № 1 в переліку переданого майна), навіс – «№ 26»,  резервуари (позиція № 18,19,20,23).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» майно, передане засновником, є власністю товариства.

Згідно пункту 15 Додатки 1 Тимчасового положення в порядку реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 р. № 7/15, накази органів Фонду державного майна з додатком-переліком об'єктів нерухомого майна про передачу у власність цих об'єктів акціонерним суспільствам відносяться до документів, що встановлюють право.

Таким чином, правовстановлюючим документом на «Щитову» і Резервуари є Наказ Фонду майна АР Крим № 849 від 25.06.1996 р. № 522 від 25.06.2002 р.

Згідно частини 2 ст. 377 ГК України  якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій в користування, то у разі їх відчуження до набувальника переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, і частиною ділянки, необхідною для їх обслуговування.

Відповідно до ст. 191 ГК України підприємство є єдиним майновим комплексом, який використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять всі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельну ділянку, будівлі, споруди, устаткування і т.д.

Згідно частини 5 ст. 120 ЗК України під час переходу права власності на будову або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будова або споруда.

З сенсу ст. 120  ЗКУ, ст. 377 ГКУ слідує, що передача  нерухомого майна правонаступникові  припускає перехід в користування і земельної ділянки, яка необхідна для функціонування його  господарської діяльності, тому пункт 2.11 Рішення 21-ої сесії Сімферопольської міської ради XXIV скликання від 15.07.2004 р. № 303 “Про припинення права фактичного користування земельною ділянкою площею 0,0172 га ВАТ “Сімферопольський райагроснаб” и надати ТОВ “Солнечний круг” у довгострокову оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 0,040 га по вул. Москалева, 9/2а, для будівництва та обслуговування стаціонарної АЗС на дві паливнороздаточні колонки”, противоречить вищезгаданим нормам земельного і цивільного законодавства і є неправомірним.

Крім того, Сімферопольська міська Рада приймаючи  пункт 2.11 Рішення 21-ої сесії Сімферопольської міської ради XXIV скликання від 15.07.2004 р. № 303 “Про припинення права фактичного користування земельною ділянкою площею 0,0172 га ВАТ “Сімферопольський райагроснаб” и надати ТОВ “Солнечний круг” у довгострокову оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 0,040 га по вул. Москалева, 9/2а, для будівництва та обслуговування стаціонарної АЗС на дві паливнороздаточні колонки”, порушив цілісність майнового комплексу ВАТ «Сімферопольський райагроснаб» і тим самим порушив право користування земельною ділянкою, оскільки частина будови «Щитової» літер «Э» площею 5,1 кв.м., а саме – по фасаду довгою 1,25 м і шириною  4,1 м, розташовано на земельній ділянці  площею 0,0400 га по вул. Моськальова № 9/2, переданому ТОВ «Сонячний круг». Дана обставина підтверджується висновком експерта № 2562 від 18.05.2007 р.  у адміністративній справі № 2-13/7342-2006А за позовом ВАТ «Сімферопольський райагроснаб» до Сімферопольської міської Ради, ТОВ „Солнечний круг”.

Сімферопольською міською Радою припинено право фактичного користування земельною ділянкою, безпідставно, в суперечність ст. 141 ЗК України.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право  володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно ст. 393 ГК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, не відповідний закону і що порушує права власника за позовом власника майна визнається судом незаконним і відміняється.

Ст. 73 Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлює, що акти місцевих рад, прийняті в межах наданих ним повноважень, обов'язкові для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами і організаціями на відповідній території.

Згідно ст. 59 вказаного Закону акти органів місцевого самоврядування по мотивах їх невідповідності Конституції України або законах України визнаються незаконними в судовому порядку.

Щодо позовної давності суд рахує, що заява позивача про його відновлення обґрунтованим. Обставини справи і неодноразові звернення позивача в інші судові інстанції підтверджують, що позовна давність неодноразово уривалася і зрештою виявилася не порушеною.

Суд, оцінивши представлені сторонами  докази, висновок експерта № 2562 від 18.05.2007 р.,  вважає вимоги позивача обґрунтованими, а заперечення відповідачів недоведеними.

Всі обставини в сукупності свідчать, що оскаржуємий позивачем пункт  2.11 Рішення 21-ої сесії Сімферопольської міської ради XXIV скликання від 15.07.2004 р. № 303 “Про припинення права фактичного користування земельною ділянкою площею 0,0172 га ВАТ “Сімферопольський райагроснаб” и надати ТОВ “Солнечний круг” у довгострокову оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 0,040 га по вул. Москалева, 9/2а, для будівництва та обслуговування стаціонарної АЗС на дві паливнороздаточні колонки” є  неправомірним і невідповідним  нормам  цивільного і земельного законодавства України, що порушують майнові права позивача.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не представив суду належних доказів того, що спірний пункт рішення є законним.

Державне мито у сумі 3,40 підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати  пункт  2.11 Рішення 21 сесії 24 скликання Сімферопольської міської ради № 303 “Про припинення права фактичного користування земельною ділянкою площею 0,0172 га ВАТ “Сімферопольський райагроснаб” и надати ТОВ “Солнечний круг” у довгострокову оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 0,040 га по вул. Москалева, 9/2а, для будівництва та обслуговування стаціонарної АЗС на дві паливнороздаточні колонки”.

          Стягнути з Державного бюджету України (отримувача: Держбюджет м. Сімферополь, р/р 31118095600002 у банку отримувача: Управлення Держказначейства в АРК, МФО 824026, код ЗКПО 22301854) на користь ВАТ «Сімферопольський райагроснаб», вул. Севастопольська, 2-а, с. Чистеньке Сімферопольський район, ЗКПО 32862869, банківські реквізити суд не відомі) 3,40 грн. державного мита.

Виконавчий лист видати після вступу постанови у законну силу.

           У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України у Севастопольський апеляційний господарський суд.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Жукова А.І.