Рішення

від 16.10.2020 по справі 209/4134/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Справа № 209/4134/19

Провадження № 2/209/339/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2020 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбари Г.А.,

за участі секретаря Кулік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради, Треті особи: Управління містобудування та архітектури Кам`янської міської ради, Департамент комунальної власності та земельних відносин і реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, про визнання права власності на закінчений будівництвом об`єкт нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , який має наступні характеристики: А-2 - житловий будинок з м/с -мансарда, загальною площею 169,0 кв.м., житловою площею 52,0 кв.м., №1 - огорожа, № 2 - ворота, № 3, 4 - хвіртки, № 5 - ганок, № 6,7 - підпірна стіна, № 8 - огорожа, № 9 - огорожа, І - тротуар, що розташований на земельній ділянці, загальною площею 0,0500 га, кадастровий номер 1210400000:01:022:0178.

На обґрунтування позову зазначив, що 08 липня 2014 року він одержав у дар одну другу частку земельної ділянки, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер: 1210400000:01:022:0155, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . В наступному, за взаємною згодою співвласників, вищезазначена земельна ділянка була поділена на дві окремі земельні ділянки площею по 0,0500 га. Поділ було здійснено 20 липня 2017 року відповідно Технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, виданої ТОВ АВАЛОН-БІЗНЕС КОНСАЛТИНГ , і після поділу за ним, позивачем, було зареєстровано право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,0500 га, та присвоєно окремий кадастровий номер: 1210400000:01:022:0178. На вказаній вище земельній ділянці він побудував житловий будинок, будівництво якого було завершено у 2017 році. Будинок має наступні технічні характеристики: А-2 - житловий будинок з м/с -мансарда, загальною площею 169,0 кв.м., житловою площею 52,0 кв.м., №1 - огорожа, № 2 - ворота, № 3, 4 - хвіртки, № 5 - ганок, № 6,7 - підпірна стіна, № 8 - огорожа, № 9 - огорожа, І - тротуар. 04 липня 2018 року фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 , на його, позивача, замовлення, виготовлений технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок. Під час інвентаризації було проведено технічне обстеження об`єкта збудованого нерухомого майна та встановлена можливість його надійної та безпечної експлуатації, що підтверджується відповідним штампом у технічному паспорті на будинок. Для впорядкування документації на новобудову він, позивач, звернувся до Державного підприємства Проектний інститут Дніпродзержинськцивільпроект , де замовив та одержав технічний висновок про стан будівельної конструкції житлового будинку № ІІ-047/18 від 08 жовтня 2018 року. На підставі результатів обстеження встановлено: в конструкціях фундаментів, внутрішніх, зовнішніх стін, перекриттів, покриттів, покрівлі, а також у вузлах їх сполучення небезпечні пошкодження і деформації відсутні, конструкції знаходяться у задовільному стані, що відповідає категорії 2. Також фахівці вважають можливим, у конструктивному відношенні, безпечну експлуатацію житлового будинку з тамбуром, всі інженерні комунікації, які розташовані на земельній ділянці знаходяться в задовільному стані. Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер: НВ-1207339362019, виданого 07 лютого 2019 року, належна йому земельна ділянка, площею 0,0500 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на якій зведений житловий будинок, має цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Для введення житлового будинку в експлуатацію він звернувся до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради, надавши необхідний пакет документів. Листом йому було відмовлено у введенні в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту нерухомого майна, оскільки це не відповідає нормам Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів , Порядку проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1), забудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 липня 2018 року № 158. Оскільки житловий будинок побудований у 2017 році без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, у той час як перші два документи регламентують введення в експлуатацію об`єктів нерухомого майна з отриманням дозвільної документації, а останній - самочинно збудованих об`єктів лише у період з 05 серпня 1992 року по 09 квітня 2015 року. З контексту вищевикладеного виходить, що відсутня законодавчо встановлена процедура введення в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів нерухомого майна, які зведені на належній на праві власності земельній ділянці, але без відповідного дозволу на будівництво після 09 квітня 2015 року. Це питання наразі є неврегульованим. Посилаючись на ч.2 ст. 41 Конституції України, ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність , статті 4, 38, 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , статті 331, 375, 376 ЦК України, Постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами статті 376 ЦК України від 30 березня 2012 року № 6, просить визнати за ним права власності на самочинне побудований житловий будинок.

Ухвалою судді від 18 грудня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 03 лютого 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник третьої особи Департамент комунальної власності та земельних відносин і реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради - Жежель С.. надав пояснення на позовну заяву (а.с. 77), де зазначив, що згідно п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)" зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до ст. 26 Закону України № 2870-ХІІ спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контрою у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства. За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 ЦПК). У зв`язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право. У пункті 12 вказаної постанови Пленуму зазначено, що вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними. Отже, обов`язковою умовою для вирішення судом спору щодо визнання права власності на об`єкт самочинного будівництва є відсутність рішення компетентного органу про прийняття забудови до експлуатації або незаконність такого рішення. Проить суд, виносячи рішення у справі, врахувати дані ним пояснення.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися. Представник позивача - ОСОБА_3 через канцелярію суду надала письмову заяву, в якій просить розглядати справу за її відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник відповідача - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не подав відзив на позовну заяву та не надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Представник третьої особи - Департаменту комунальної власності та земельних відносин і реєстрації речових прав на нерухоме майно Тарасюк О.Л. в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав письмове клопотання, в якому просить розглядати справу за його відсутності та винести рішення відповідно до норм чинного законодавства.

Представник третьої особи - Управління містобудування та архітектури Кам`янської міської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не подав пояснення щодо позову та не надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

Виходячи з наведеного, відповідно до ч.3 ст. 211, п.1 ч.3 ст. 223, ч.1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу в судовому засіданні за відсутності позивача, його представника, представника відповідача та представників третіх осіб на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у справі та встановивши фактичні обставини і зміст спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що 08 липня 2014 року ОСОБА_1 набув право власності на одну другу частку земельної ділянки, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер: 1210400000:01:022:0155, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування земельної ділянки, посвідченим 08 липня 2014 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Окатою Л.Г. зареєстрованим в реєстрі за № 419 (а.с. 12-13), та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 23971187, виданим 08 липня 2014 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Окатою Л.Г. (а.с 14).

Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, яка була виконана ТОВ АВАЛОН-БІЗНЕС КОНСАЛТИНГ (а.с. 15-34), вищезазначена земельна ділянка була поділена на дві окремі земельні ділянки площею по 0,0500 га, і за позивачем ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер: 1210400000:01:022:0178, загальною площею 0,0500 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку, індексний номер витягу: 93603170, виданим від 03 серпня 2017 року державним реєстратором Департаменту комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області (а.с. 35).

У вказаному Витягу зазначено, що цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), підстава виникнення права власності: витяг з Державного земельного кадастру, серія та номер НВ-1205029432017, виданий 20 липня 2017 року, видавник: Відділ у м. Кам`янське Міськрайонного управління у Петриківському районі та у м. Кам`янське Головного управління Держземкадастру у Дніпропетровській області.

На зазначеній земельній ділянці, площею 0,0500 га, позивач у 2017 році самочинно побудував житловий будинок. Те, що на час завершення будівництва не було змінено цільове призначення земельної ділянки та її власника, підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07 лютого 2019 року, номер витягу НВ-1207339362019 (а.с. 47).

Згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, що виготовлений 04 липня 2018 року фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (а.с. 36-39), будівництво будинку завершено у 2017 року, будинок має наступні технічні характеристики: А-2 - житловий будинок з м/с -мансарда, загальною площею 169,0 кв.м., житловою площею 52,0 кв.м., №1 - огорожа, № 2 - ворота, № 3, 4 - хвіртки, № 5 - ганок, № 6,7 - підпірна стіна, № 8 - огорожа, № 9 - огорожа, І - тротуар.

Для прийняття житлового будинку в експлуатацію позивач ОСОБА_1 подав до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради декларацію про готовність об`єкта до експлуатації (а.с. 50-51).

Проте, 13 червня 2019 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради повернуло позивачу на доопрацювання декларацію про готовність до експлуатації об`єкта.

Як зазначено в листі від 13 червня 2019 року, вих. № ДП211191641668, що був направлений позивачу відповідачем (а.с. 52), Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради було розглянуто подані позивачем документи та декларацію про готовність об`єкта до експлуатації: Житловий будинок (літ. А-2) за адресою: АДРЕСА_1 , та повернуто їх ОСОБА_1 , оскільки будинок побудований в 2017 року, що унеможливлює введення його в експлуатацію на підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 липня 2018 року № 158, яким затверджено Порядок проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельних ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт.

Також у листі зазначено, що Порядок № 158, який розроблений на виконання вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів , встановлює процедуру проведення технічного обстеження та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1), збудовані на земельних ділянках відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, а саме: - індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, а також господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 300 квадратних метрів, збудованих у період з 05 серпня 1992 року по 09 квітня 2015 року; - будівель і споруд сільськогосподарського призначення, збудованих до 12 березня 2011 року.

Таким чином, судом встановлено, що Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради, посилаючись на Порядок № 158, відмовило позивачу у введенні в експлуатацію житлового будинку, який був збудований позивачем у 2017 року без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, але на належній йому на праві приватної власності земельній ділянці з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Згідно частин 1 та 3 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Враховуючи, що позивач, збудував житловий будинок без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, хоча і на земельній ділянці, що була відведена для цієї мети, суд приходить до висновку, що побудований в 2017 році ОСОБА_1 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , є самочинним будівництвом.

Частиною 2 ст. 331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Отже, виникнення у позивача права власності на збудований ним житловий будинок можливе лише після прийняття новоствореного майна до експлуатації та державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Згідно ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Судом встановлено, що позивач здійснив самочинне будівництво житлового будинку на належній йому на праві власності земельній ділянці, площею 0,0500 га, яка має цільове призначення для будівництва для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), тобто земельна ділянка була виділена саме для мети будівництва житлового будинку.

Внаслідок обстеження технічного стану будівельних конструкцій житлового будинку по АДРЕСА_1 , не встановлено, істотних порушень будівельних норм і правил, що підтверджується технічним висновком про стан будівельних конструкцій, який наданий Державним підприємством Проектний інститут Дніпродзержинськцивільпроект (а.с. 40-46), в якому зазначено, що в конструкціях фундаментів, внутрішніх і зовнішніх стін, перекриттів, покриттів, покрівлі, а також у вузлах їх сполучення небезпечні пошкодження і деформації відсутні, конструкції знаходяться в задовільному стані, що відповідає категорії 2.

Згідно ч.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Суду не має відомостей про те, що самочинно збудований позивачем будинок, порушує права чи інтереси інших осіб.

Пунктом 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року передбачено, що у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

У пункті 8 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30 березня 2012 року Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) зазначено, що право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок (стаття 90 Земельного кодексу України), землекористувачі (стаття 95 Земельного кодексу України), особи, які набули права користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки (стаття 1021 Земельного кодексу України) або з інших передбачених законом підстав. Власником або землекористувачем земельної ділянки право на її забудову (будівництво) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством. Право на забудову виникає у особи, яка набула права наземельну ділянку на законних підставах, після здійснення нею дій, передбачених статтями 26 - 32 Закону № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності .

Згідно пункту 9 цієї Постанови при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 26 Закону № 2780-XII спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства. За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК). У зв`язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Пунктом 12 цієї ж Постанови визначено, що у справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК). Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК). Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

Враховуючи вищевикладене та те, що позивач побудував житловий будинок без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, але на належній йому на праві приватної власності земельній ділянці, без порушення цільового призначення цієї земельної ділянки, без істотних порушень будівельних норм і правил, а після завершення будівництва звернувся до компетентного органу - Управліннядержавного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради про прийняття до експлуатації побудованого ним житлового будинку, яке правомірно повернуло позивачу декларацію про прийняття об`єкта до експлуатації, тобто відмовило у прийнятті самочинного об`єкта до експлуатації, суд вважає, що є підстави для визнання за позивачем права власності на житловий будинок, який самочинно збудований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнання за позивачем права власності на самочинно збудований житловий будинок дозволить ОСОБА_1 звернутися до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради з декларацією за формою, наведеною у додатку 5 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 13 квітня 2011 року № 461, про прийняття об`єкта в експлуатацію за процедурою, визначеною вказаним Порядком.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 141, 259, 263-265, суд,

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради, Треті особи: Управління містобудування та архітектури Кам`янської міської ради, Департамент комунальної власності та земельних відносин і реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, про визнання права власності на закінчений будівництвом об`єкт нерухомого майна.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на самочинно збудований житловий будинок АДРЕСА_1 , який має наступні характеристики: А-2 - житловий будинок з м/с - мансарда, загальною площею 169,0 кв.м., житловою площею 52,0 кв.м., №1 - огорожа, № 2 - ворота, № 3, 4 - хвіртки, № 5 - ганок, № 6,7 - підпірна стіна, № 8 - огорожа, № 9 - огорожа, І - тротуар, що розташований на земельній ділянці, загальною площею 0,0500 га, кадастровий номер 1210400000:01:022:0178.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення або позивачем та іншими учасниками справи апеляційної скарги, якщо заяву та апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.А. Байбара.