Ухвала

від 06.10.2020 по справі 201/9414/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/9414/20

Провадження № 1-кс/201/3558/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_6 про арешт майна, у кримінальному провадженні №42020042640000085 від 08.07.2020, за ознаками складу злочину, передбаченому ч. 4 ст. 191КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська передано клопотання слідчого Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_7 , про арешт майна за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020042640000085 від 08.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

В обґрунтування свого клопотання слідчий зазначив, що до Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 07.07.2020 від Управління СБУ у Дніпропетровській області надійшло повідомлення про злочин, а саме про протиправні дії посадових осіб Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, КП «Еко Дніпро Дніпровської міської ради» та ТОВ «Автомагістраль 2016», що призвели до привласнення бюджетних коштів у великих розмірах.

За даним фактом 08.08.2020 Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 відповідні відомості внесені до ЄРДР за № 42020042640000085 від 08.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України та розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні.

В ході проведення досудового розслідування за даним фактом на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23.09.2020 (справа № 201/9059/20, провадження № 1-кс/201/3460/2020) 01 жовтня 2020 року було проведено обшук за адресою м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 93, кабінети №№ 414, 418, 419, які орендують у підприємства «Будинок профспілок «Дніпропетровського об`єднання профспілок» (код ЄДРПОУ 23941567) ТОВ «Автомагістраль 2016» та ТОВ «Асбіт», де був виявлений та вилучений певний обсяг документів.

Постановою слідчого Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 від 01.10.2010 вказані документи були визнані речовими доказами.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили його задовільнити в повному обсязі.

Адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити у задоволені клопотання. Наголосив, що під час обшуку були допущені численні порушення, а саме обшук, зокрема, проводили в офісі, що орендує ТОВ «Асбіт», що протирічить ухвалі суду про обшук, в якій було дозволено проводити обшук в ТОВ «Автомагістраль 2016». Крім того, були вилучені документи, які не мають жодного відношення до вказаного кримінального провадження, також були допущені численні технічні та процесуальні порушення щодо проведення обшуку.

Заслухавши прокурора, слідчого, адвоката, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ст. 91 КПК України сама подія кримінального правопорушення підлягає доказуванню, яке полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Разом с тим, для досягнення дієвості кримінального провадження, положенням ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено застосування заходів забезпечення такого провадження. Як вбачається із п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, що заходом забезпечення кримінального провадження для досягнення його дієвості, є арешт майна.

Одним з таких заходів є саме арешт майна, що застосовується не тільки для тимчасового позбавлення підозрюваного та обвинуваченого можливості відчужувати певне майно, а й може являти собою заборону для іншої особи, у володінні якої перебуває манно, розпоряджатися будь - яким чином таким майном та використовувати його.

За ч.1 ст.131 КПК України загальною для всіх заходів забезпечення кримінального провадження метою є досягнення дієвості такого провадження. А для арешту майна заповідно до ч.ч.2-8 ст. 170 цього ж Кодексу за мету встановлено забезпечення збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь- якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу;

Ще одним важливим критерієм накладення арешту на майно в цьому випадку є співмірність вартості майна, яке належить арештувати, з розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Враховуючи викладене, та той факт, що для забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, та встановлення обставин які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні слідчий вважає, що необхідно застосувати заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді накладання арешту на вилучене майно.

Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до абз.2 ч.1ст.170 КПК України,завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно до п.1 ч.2, ч.3ст.170 КПК України,арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів по кримінальному провадженню.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98цього Кодексу.

Приписами ч.1ст.98 КПК Українивстановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п.3, 4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч.2ст.131 КПК України,арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правиламист.132 КПК Українийого застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Зі змістом ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено, зокрема, підстави і мету, відповідно до положень ст. 170 КПК України, та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна .

До клопотання також мають бути додані оригінали та копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У даному випадку в клопотанні слідчого відсутні вказані вище документи в кримінальному провадженні № 42020042640000085, що має значення для вирішення клопотання. Крім того, суду не наведено достатніх аргументів з приводу необхідності застосування саме таких заходів забезпечення кримінального провадження щодо вилучених документів. Також слідчий та прокурор не спростували доводи адвоката щодо проведення обшуку у приміщеннях, які не зазначені в ухвалі суду від 23.09.2020.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого бокувимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до п.18 ч.1ст.3 КПК України,до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержаннгя вимог ст. 171 КПК України, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 168-169, 170-173, 309 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 про арешт майна, у кримінальному провадженні №42020042640000085 від 08.07.2020, за ознаками складу злочину, передбаченому ч. 4 ст. 191КК України повернути прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин з моменту отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1