Рішення

від 16.10.2020 по справі 288/1375/20

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/1375/20

Провадження № 2/288/404/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2020 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Костюк О.В.,

представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник за довіреністю ОСОБА_2 до Ставищенської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, що входить до складу Квітневої ОТГ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Ставищенської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, що входить до складу Квітневої ОТГ (далі - відповідач) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якій вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_4 , яка на день своєї смерті постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті баби відкрилась спадщина на земельну ділянку, кадастровий номер 1824786500:03:000:0228, площею 1,3217 га, що розташована на території Ставищенської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області.

24 січня 2015 року ОСОБА_4 було складено Заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

Згідно вказаного Заповіту баба позивача заповіла все своє майно позивачу ОСОБА_1 .

Про факт складання даного ОСОБА_5 , а ні позивач, а ні будь -хто з родичів не знали.

Крім того, позивач з 2015 року разом зі своєю сім`єю проживає в Португальській Республіці.

В зв`язку зі станом здоров`я баби позивач дуже рідко мав змогу з нею спілкуватись.

Останні роки бабиного життя за нею доглядали батьки дружини позивача, а він їм допомагав матеріально.

01 жовтня 2004 року між позивачем та його бабою ОСОБА_4 та дідом ОСОБА_6 , який помер в ІНФОРМАЦІЯ_4, був укладений Договір довічного утримання, за яким позивач зобов`язується утримувати бабу та діда, а йому переходить у власність квартира в якій вони проживали за адресою: АДРЕСА_1 .

Тому фактично позивач навіть і не здогадувався про існування ще будь - якого майна і тому після смерті баби спадкову справу вирішено було не заводити.

Заповіт, який залишила баба позивача на його ім`я та документи на земельну ділянку, зберігались у її особистих речах, в квартирі де вона проживала і був випадково знайдений в серпні 2020 року, коли позивач вирішив здавати квартиру в оренду, і попросив тещу та тестя навести в даній квартирі порядок та зробити косметичний ремонт. Від часу смерті баби в квартирі ніхто не проживав.

Тобто, позивач, фактично не був обізнаний в існуванні вищевказаного ОСОБА_5 .

Позивач є єдиним спадкоємцем померлої, інших спадкоємців, а ні за заповітом, а ні за законом, немає. Спадкові справи не заведені.

Представник позивача на початку вересня 2020 року звернувся до нотаріуса щодо оформлення спадщини на майно, яке залишилось після смерті баби ОСОБА_4 , однак йому було відмовлено, так як пропущений строк для звернення з заявою про прийняття спадщини.

Позивач просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом на майно, яке залишилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , терміном у п`ять місяців, з дня набрання рішення суду законної сили.

Представник позивача ОСОБА_2 та його представник - ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача Квітневої сільської ради Попільнянського району Житомирської області в підготовче судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій вказав, що немає заперечень щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 за заповітом на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_4 , справу розглядати без присутності представника сільської ради.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно частини 3 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, вислухавши представника позивача - ОСОБА_2 , представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 14 березня 2019 року Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління у місті Києві, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 196.

Відповідно до Роз`яснення № 74/01-16 від 04 вересня 2020 року приватного нотаріусом Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_2 повідомлено, що строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчився, спадкова справа до майна померлої не заводилась, отже заява про прийняття спадщини спадкодавцем не подавалась. Спадкоємець за заповітом не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не був зареєстрований з ним за однією адресою, тому спадкоємець має право звернутись до суду з відповідним позовом про визначення додаткового строку.

Згідно Заповіту посвідченого 24 січня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_4 , заповіла все своє майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заповіт зареєстровано в реєстрі за № 30.

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності сформованого 12 жовтня 2013 року, актуальна інформація про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 1,3217 га, яка розташована на території Ставищенської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області, власником вказана ОСОБА_4 .

Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) виданого 10 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, у Спадковому реєстрі відсутня інформація щодо садкової справи ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 05 вересня 1985 року Київським відділом ЗАГС Залізничного району, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , запис за № 1997.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 18 липня 1986 року Ленінським ЗАГС в місті Києві, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , запис за № 2647. Вказана інформація підтверджується також Довідкою № 118/15-ВХ від 11 травня 2002 року виданою ВАТ Київський електровагоноремонтний завод ім. Січневого повстання 1918 року.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Судом досліджено поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачем та встановлено, що позивач заяву про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_4 не подав своєчасно у шестимісячний строк, в зв`язку з тим, що позивач не проживав разом з спадкодавцем, він перебуває за межами України, з 2015 року, а саме: проживає в Португальській Республіці, що підтверджується копіями з загранпаспорту та копією Резиденції про тимчасове проживання в Португалії. Крім того, позивачу не було відомо про існування заповіту, тому продовження йому строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом не суперечить закону та не порушить будь-чиїх інших прав та охоронюваних законом інтересів.

Всі вказані обставини є поважними та вплинули на своєчасність прийняття позивачем спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Спадкоємці, які протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України не подали заяву про прийняття спадщини, вважаються такими що не прийняли її.

Згідно з правилами статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини вважається день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, виданим відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України . Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Стаття 1223 ЦК України визначає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно частини п`ятої статті 1268 ЦК України , незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України , для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з частини третьої статті 1272 ЦК України , за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Законодавцем не надається ніякого значення тривалості періоду, який пройшов з дня закінчення строку для прийняття спадщини, що не виключає можливості подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за наявності поважності причин його пропуску, також і після спливу значної кількості часу.

За змістом статей 12, 81, 89, 263 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що позивач дійсно пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом з поважної причини, тому суд вважає за необхідне визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

За вищенаведених обставин, є достатні підстави для задоволення позовних вимог та надання ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30 травня 2008 року; статтями 1217, 1221, 1223 , 1268-1270 , 1272 ЦК України ; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 189-200, 211, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , представник за довіреністю ОСОБА_2 до Ставищенської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, що входить до складу Квітневої ОТГ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом на майно, яке залишилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , терміном у п`ять місяців, з дня набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник