Постанова

від 13.10.2020 по справі 915/1559/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року м. ОдесаСправа № 915/1559/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представника від прокуратури - Елісашвілі О.М., посвідчення № 056408, дата видачі : 29.05.20;

/позивач та відповідач повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином (див. - рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень від 18.09.2020 та телефонограмму від 05.10.2020), але не скористались правом на участь в судовому засіданні/

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест-Трейд»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.09.2019р., прийняте суддею Ржепецьким В.О. у м. Миколаєві, повний текст якого складено 27.09.2019

у справі № 915/1559/19

за позовом Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Врадіївської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест-Трейд»

про стягнення коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2019 року Заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Врадіївської селищної ради звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Агроінвест-Трейд» про стягнення на користь позивача коштів в сумі 904 708,52 грн. за безоплатне користування земельною ділянкою площею 1,002 га по вул. Г.Врадіївщини, 133, смт. Врадіївка Врадіївського району Миколаївської області.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що з часу оформлення права власності на нерухоме майно і до моменту оформлення договору оренди ТОВ «Агроінвест-Трейд» не сплачує плату за користування земельною ділянкою площею 1,002 га з кадастровим номером 4822355100:06:034:0007, яку фактично використовує для обслуговування комплексу нерухомого майна по вул. Г. Врадіївщини, 133, в смт. Врадіївка Миколаївської області, а тому на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 904 708,52 грн. за період з 01.03.2016 по 31.01.2019.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 23.09.2019 позов задоволено повністю та стягнуто з ТОВ «Агроінвест-Трейд» на користь Врадіївської селищної ради кошти в сумі 904 708,52 грн. за безоплатне користування земельною ділянкою площею 1,002 га по вул. Г.Врадіївщини, 133, смт. Врадіївка Врадіївського району Миколаївської області, а також стягнуто на користь прокуратури Миколаївської області 13 570,63 грн. судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач без достатньої правової підстави за рахунок позивача, який є власником земельної ділянки, зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, тобто орендну плату, а тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст. 1212 ЦК України.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ «Агроінвест-Трейд» звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На думку скаржника, рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки його прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Апелянт, з посиланням на правову позицію викладену в постановах Верховного суду, зазначає про те, що судом першої інстанції неправомірно покладено в основу оскаржуваного рішення Витяг з рішення Врадіївської селищної ради Миколаївської області №9 від 15.03.2013 щодо базової вартості одного квадратного метра земельних ділянок станом на 01.01.2014 для визначення розміру орендної плати, тоді як в матеріалах справи відсутній витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, відомості з якого є обов`язковим для його визначення.

Також апелянт зазначає, що земельна ділянка, якою користувалося ТОВ «Агроінвест-Трейд» без укладення договору оренди не була сформована як об`єкт цивільних прав, оскільки не була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор зазначає, що висновок господарського суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення на користь Врадіївської селищної ради коштів за безоплатне користування земельною ділянкою комунальної власності є обґрунтованим, незважаючи на те, що вона не була зареєстрована у Державному реєстрі речових прав у період користування нею товариством без правовстановлюючих документів.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи у судовому засіданні, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Агроінвест-Трейд» на підставі свідоцтва про право власності серії САЕ №484582, виданого 09.12.2011 виконавчим комітетом Врадіївської селищної ради, належить комплекс нежитлових будівель загальною площею 1 349,5 кв. м, розташований по вул. Героїв Врадіївщини, 133, в смт Врадіївка Миколаївської області.

Рішенням Врадіївської селищної ради №9 від 15.03.2013 ТОВ «Агроінвест-Трейд» надано дозвіл на розробку проекту відведення в оренду земельної ділянки площею 1,04 га для обслуговування вказаного вище комплексу нежитлових будівель. Розроблений проект запропоновано надати на розгляд та затвердження у встановленому порядку.

В подальшому, рішенням селищної ради №17 від 27.04.2018 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано товариству в оренду терміном на 7 років земельну ділянку площею 1,002 га з кадастровим номером 4822355100:06:034:0007 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (обслуговування нежитлової будівлі складу), розташованої по вул. Г. Врадіївщини, 133, смт Врадіївка Миколаївської області.

Пунктом 3 вказаного рішення ТОВ «Агроінвест-Трейд» рекомендовано укласти із Врадіївською селищною радою договір оренди землі.

14.02.2019 між Врадіївською селищною радою та ТОВ «Агроінвест-Трейд» укладено договір оренди землі під нерухомим майном, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесено запис за №30353618.

Нездійснення відповідачем оплати за землю за період з 01.03.2016 по 31.01.2019. призвело до фактичного безоплатного отримання ним послуг з користування земельною ділянкою та, як наслідок, одержання доходів в результаті використання цієї земельної ділянки, що і стало підставою для звернення прокурора до місцевого господарського суду із відповідним позовом.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким згідно з частиною першою статті 21 Закону України Про оренду землі визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладання договору оренди, внаслідок чого її власник недоотримує дохід у вигляді орендної плати, за своїм змістом є кондикційними (зазначена позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.

Предметом позову у цій справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі статей 1212-1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений.

Відповідно до частини першої, четвертої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Водночас за змістом статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди (користування) земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди (користування) земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору (тощо) з моменту державної реєстрації цього права.

Судом першої інстанцій встановлено, що відповідач є власником нерухомого майна, розміщеного на відповідній земельній ділянці. Матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування вказаною земельною ділянкою, зокрема укладення відповідних договорів оренди з позивачем та державної реєстрації такого права на відповідній земельній ділянці до 14.02.2019р.

Отже до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

З огляду на викладене відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Аналогічні висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15, № 922/5468/14.

Разом з тим, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України у вказаній редакції).

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п. 288.5.1 ст. 288 ПК України.

За положенням ч. 5 ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка. Крім цього, за приписами ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

З огляду на вказані приписи положень законодавства, нормативна грошова оцінка вартості земельної ділянки є обов`язковим доказом для встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення спору у вказаній справі, зокрема щодо площі земельної ділянки для розрахунку суми недоотриманих доходів позивача, а також щодо визначення розміру орендної плати за земельні ділянки на підставі нормативної грошової оцінки.

Тобто, в даному випадку необхідним є з`ясування, чи розроблялася, погоджувалася та затверджувалася нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки у визначеному законодавством порядку, а також джерела вихідних даних для розрахунку недоотриманого доходу за фактичне користування земельною ділянкою.

Матеріалами даної справи підтверджено, що спірна земельна ділянка сформована як об`єкт цивільних прав, їй присвоєно кадастровий номер, є чітко встановлені межі, площа тощо, однак відсутні докази проведення у встановленому законодавством порядку нормативної грошової оцінки землі, із визначенням всіх необхідних даних, відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.

При цьому колегія суддів вважає неналежним доказом наявні у матеріалах справи розрахунки для визначення розміру орендної плати, яку недоотримав позивач внаслідок не оформлення права оренди на спірну земельну ділянку, оскільки вони здійснені на підставі Витягу з рішення Врадіївської селищної ради Миколаївської області №9 від 15.03.2013 щодо базової вартості одного квадратного метра земельних ділянок станом на 01.01.2014 для визначення розміру орендної плати, за відсутності доказів проведення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, враховуючи що відповідні витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 1,002 га по вул. Г.Врадіївщини, 133, смт. Врадіївка Врадіївського району Миколаївської області відсутні.

Враховуючи викладене та з огляду на встановлену судом апеляційної інстанції відсутність у матеріалах справи доказів проведення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, колегія суддів вважає, що визначений прокурором розмір збитків у вигляді орендної плати шляхом арифметичного розрахунку не є належним доказом на підтвердження суми заявленої до стягнення, у зв`язку з чим прокурором не доведено розмір недоотриманої орендної плати внаслідок неукладення договору оренди землі, а відтак відсутні і підстави для задоволення його позовної заяви.

За таких обставин, апеляційна скарга ТОВ «Агроінвест-Трейд» підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.09.2019 у справі № 915/1559/19 - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з апеляційним переглядом підлягають віднесенню на позивача у справі - Врадіївську селищну раду.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест-Трейд» задовольнити, рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.09.2019 року у справі № 915/1559/19 скасувати, в позові відмовити.

Стягнути з Врадіївської селищної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест-Трейд» 20 355,94грн. судового збору, сплаченого за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу за постановою з зазначенням повних реквізитів сторін доручити Господарському суду Миколаївської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 13.10.2020 о 17.15 .

Головуючий суддя Разюк Г.П.

Суддя Колоколов С.І.

Суддя Савицький Я.Ф.