Рішення

від 13.10.2020 по справі 903/585/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 жовтня 2020 року Справа № 903/585/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна", м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Алтема", м.Луцьк

про стягнення 11 522 494 грн. 38 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Секретар с/з Легерко В.Б.

За участю представників сторін:

від позивача: Кобилінський Б.О., дов. від 02.01.2020

від відповідача: н/з

Судове засідання проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку EASYCON відповідно до ухвали суду від 12.10.2020.

встановив: 14.08.2020 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна" №02 від 11.08.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Алтема" про стягнення 11 522 494 грн. 38 коп.

Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем взятих на себе згідно договору поставки №А19201072000 від 20.10.2017 зобов`язань щодо оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 17.08.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна" №02 від 11.08.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю " Торгівельний дім "Алтема " про стягнення 11 522 494 грн. 38 коп. залишено без руху, зобов`язано заявника не пізніше 5-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки заяви та подати суду докази надіслання позовної заяви з додатками Товариству з обмеженою відповідальністю " Торгівельний дім "Алтема ", зокрема опис вкладення у цінний лист.

У зв`язку із надходженням заяви про усунення недоліків позовної заяви та долучення доказів надіслання позовної заяви з додатками відповідачу, ухвалою суду від 26.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16 вересня 2020 року о 10:00 год. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду. Запропоновано позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу, відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі надіслана сторонам поштовим зв`язком 26.08.2020, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції по справі.

Враховуючи неподання відзиву відповідачем та не закінчення строку для його подання, рівність всіх учасників судового процесу, з метою повного та всебічного розгляду справи, господарський суд протокольною ухвалою від 16.09.2020 відклав підготовче засідання. Повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 30 вересня 2020 на 10:00 год.

Ухвалою суду від 30.09.2020 повідомлено сторони про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на "13" жовтня 2020 р. на 10:00 год.

Позивач у судовому засіданні 13.10.2020 позовні вимоги підтримав.

Від відповідача ухвала суду повернута об`єктом поштового зв`язку з позначкою "відсутній адресат за вказаною адресою". В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження учасника справи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення ухвали суду.

Відзив на адресу суду не надходив.

Згідно зі статті 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

За таких обставин, з огляду, що явка відповідача обов`язковою судом не визнавалась, господарський суд дійшов висновку, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

20 жовтня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новус Україна» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельній дім «Алтема» (покупець) укладено договір поставки №А19201072000 (а.с. 25-26), відповідно до п. 2.1. якого, постачальник зобов`язався передавати у власність покупцеві, а покупець приймати та оплачувати на умовах та порядку, визначених договором та додатками до нього, товар в асортименті та за цінами, вказаними у специфікації, яка підписана та скріплена печатками сторін та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до умов договору поставка товару зі складу постачальника (адреса місця призначення узгоджується у замовленні) здійснюється транспортом покупця та за рахунок покупця на умовах EXW (відповідно до Інкотермс 2010) з урахуванням положень чинного законодавства України та цього договору (п. 2.2). Право власності на товар, а також ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару переходять від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару, та в момент підписання видаткової накладної (п. 2.3). Партією товару вважається його кількість, вказана в одній видатковій накладній (п. 3.3). Ціна на Товар вказується у специфікації. Загальна сума даного договору складає сумарну вартість партій товару, поставлених постачальником за цим договором поставки, зазначену у видаткових накладних на кожну партію товару (п. 4.1). Оплата партії поставленого товару проводиться на підставі видаткової накладної, підписаної сторонами та рахунку- фактури, в гривнях шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.2). Покупець має право здійснити оплату поставленого товару на поточний рахунок постачальника у терміни, встановлені розділом 11 договору поставки (п. 4.4.1). Якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна сторона письмово не повідомить одна одну про припинення дії договору, договір вважається пролонгованим кожного разу на рік і на тих самих умовах (п. 6.1). Термін дії договору поставки з 20 жовтня 2017 року по 31 грудня 2019 року (п. 11.1). Термін оплати за поставлений товар становить - 60 днів з дати поставки товару, на основі видаткових накладних та рахунків фактур (п.11.2).

Протягом дії договору постачальником поставлено товар на загальну суму 52 797 320 грн. 41 коп., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 35-80): №95598114 від 22.12.2017 на суму 845 327 грн. 28 коп.; №95629191 від 28.12.2017 на суму 387 105 грн. 48 коп.; №95661416 від 05.01.2018 на суму 2 412 477 грн. 32 коп.; №95675956 від 09.01.2018 на суму 3 264 126 грн. 40 коп.; №95696379 від 15.01.2018 на суму 1 557 745 грн. 86 коп.; №95748256 від 30.01.2018 на суму 434 592 грн. 60 коп.; №95748258 від 30.01.2018 на суму 40 266 грн. 00 коп.; №95754245 від 02.02.2018 на суму 670 320 грн. 72 коп.; №95779685 від 09.02.2018 на суму 363 326 грн. 28 коп.; №95805439 від 16.02.2018 на суму 12 088 грн. 08 коп.; №95831456 від 23.02.2018 на суму 2 144 749 грн. 92 коп.; №95854136 від 02.03.2018 на суму 1 782 180 грн. 48 коп.; №95900719 від 12.03.2018 на суму 739 876 грн. 32 коп.; №95916132 від 16.03.2018 на суму 810 087 грн. 64 коп.; №95942949 від 23.03.2018 на суму 488 401 грн. 64 коп.; №96016012 від 02.04.2018 на суму 1 300 753 грн. 88 коп.; №96015961 від 10.04.2018 на суму 64 854 грн. 72 коп.; №96067481 від 19.04.2018 на суму 113 085 грн. 00 коп.; №96047821 від 20.04.2018 на суму 654 235 грн. 43 коп.; №96089149 від 02.05.2018 на суму 1 057 040 грн. 40 коп.; №96118496 від 10.05.2018 на суму 1 528 019 грн. 28 коп.; №96153928 від 17.05.2018 на суму 87 464 грн. 40 коп.; №96216536 від 25.05.2018 на суму 1 853 996 грн. 40 коп.; №1800007125 від 25.05.2018 на суму 121 176 грн. 00 коп.; №96233616 від 01.06.2018 на суму 3 099 892 грн. 08 коп.; №96258665 від 08.06.2018 на суму 1 013 598 грн. 72 коп.; №96243249 від 15.06.2018 на суму 195 083 грн. 04 коп.; №96265077 від 22.06.2018 на суму 1 925 662 грн. 26 коп.; №96312295 від 06.07.2018 на суму 1 302 147 грн. 06 коп.; №96334295 від 12.07.2018 на суму 881 326 грн. 32 коп.; №96361261 від 20.07.2018 на суму 110 884 грн. 80 коп.; №96395805 від 31.07.2018 на суму 396 538 грн. 68 коп.; №96402466 від 02.08.2018 на суму 2 719 149 грн. 36 коп.; №96460574 від 17.08.2018 на суму 2 208 999 грн. 84 коп.; №96503373 від 31.08.2018 на суму 1 015 779 грн. 48 коп.; №96559082 від 14.09.2018 на суму 1 375 756 грн. 20 коп.; №96612885 від 28.09.2018 на суму 178 129 грн. 92 коп.; №96657578 від 08.10.2018 на суму 598 337 грн. 28 коп.; №96858708 від 16.10.2018 на суму 3 004 145 грн. 48 коп.; №96699267 від 19.10.2018 на суму 67 827 грн. 84 коп.; №96829633 від 08.11.2018 на суму 2 087 630 грн. 16 коп.; №96948470 від 16.11.2018 на суму 2 252 902 грн. 56 коп.; №96957910 від 28.11.2018 на суму 14 893 грн. 44 коп.; №96976849 від 03.12.2018 на суму 1 473 217 грн. 08 коп.; №97085112 від 28.12.2018 на суму 1 490 041 грн. 68 коп.; №97206634 від 25.01.2019 на суму 740 628 грн. 36 коп.; №97461298 від 19.03.2019 на суму 1 910 418 грн. 24 коп.

08.07.2019 частину поставленого товару на суму 2 424 944 грн. 37 коп. відповідач повернув, що підтверджується накладною від 08.07.2019 (а.с. 148).

Покупець оплату поставленого товару здійснив частково на суму 42 540 000 грн. 00 коп., що підтверджується реєстром платіжних доручень (а.с. 81).

Заборгованість відповідача за договором поставки в повному обсязі не оплачена, становить 7 832 385 грн. 25 коп., що спричинило звернення позивача з позовом до суду.

Між сторонами зобов`язання виникли з договору поставки №А19201072000 від 20.10.2017.

Договір не був предметом судового розгляду, докази про його розірвання чи зміну умов в матеріалах справи відсутні, отже є чинним на день розгляду справи.

Згідно ст. 265 ГК України, ст. 712 ЦК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

На виконання договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 52 797 320 грн. 41 коп., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними (а.с. 35-80). Товар поставлений в межах дії договору. В накладній є відмітка відповідача про отримання.

За отриманий товар відповідач здійснив оплату частково. Заборгованість відповідача перед позивачем на день звернення до суду становила 7 832 385 грн. 25 коп. Відповідні обставини сторонами не заперечуються.

Наявність боргу також підтверджується підписаними сторонами актами звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2018 до 31.12.2018, з 01.01.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 20.03.2020, гарантійним листом відповідача від 17.10.2019 №1 (а.с. 149-154).

Вимогу позивача про погашення простроченої заборгованості від 19.06.2020 №1 відповідач отримав 24.07.2020, проте залишив без відповіді та задоволення (а.с. 155-158).

Згідно із ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Заборгованість відповідача за поставлений товар становить 7 832 385 грн. 25 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорена, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до п. 7.1 договору поставки, у випадку порушення покупцем строків оплати товару відповідно до п. 4.4.1. договору, він сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент виникнення боргу, від суми заборгованості за кожен день затримки платежу.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи неоплачений поставлений товар згідно накладних:

- №96948470 від 16.11.2018 на суму 2 203 186 грн. 45 коп. (строк оплати, відповідно до п. 11.2 договору - з 16.01.2019);

- №96957910 від 28.11.2018 на суму 14 893 грн. 44 коп. (строк оплати, відповідно до п. 11.2 договору - з 28.01.2019);

- №96976849 від 03.12.2018 на суму 1 473 217 грн. 08 коп. (строк оплати, відповідно до п. 11.2 договору - з 02.02.2019);

- №97085112 від 28.12.2018 на суму 1 490 041 грн. 68 коп. (строк оплати, відповідно до п. 11.2 договору - з 27.02.2019);

- №97206634 від 25.01.2019 на суму 740 628 грн. 36 коп. (строк оплати, відповідно до п. 11.2 договору - з 27.03.2019);

- №97461298 від 19.03.2019 на суму 1 910 418 грн. 24 коп. (строк оплати, відповідно до п. 11.2 договору - з 20.05.2019).

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Вищий господарський суд України у п. 2.5 постанови Пленуму від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» зауважив, що частиною шостою статті 232 ГК України передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Суд, здійснивши власний перерахунок пені за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення «ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ» , з врахуванням вимог ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", ч. 6 ст. 232, ч. 2 ст. 343 ГК України, встановив, що підставна та підлягає до стягнення пеня в сумі 1 369 250 грн. 58 коп., з розрахунку (день поставки + 60 днів + 6 місяців):

- по накладній №96948470 від 16.11.2018 на суму 2 203 186 грн. 45 коп. (з 16.01.2019 по 16.07.2019), сума пені становить 390 537 грн. 43 коп.;

- по накладній №96957910 від 28.11.2018 на суму 14 893 грн. 44 коп. (з 29.01.2019 по 29.07.2019) сума пені становить 2 630 грн. 22 коп.;

- по накладній №96976849 від 03.12.2018 на суму 1 473 217 грн. 08 коп. (з 02.02.2019 по 02.08.2019) сума пені становить 259 851 грн. 28 коп.;

- по накладній №97085112 від 28.12.2018 на суму 1 490 041 грн. 68 коп. (з 27.02.2019 по 27.08.2019) сума пені становить 260 777 грн. 71 коп.;

- по накладній №97206634 від 25.01.2019 на суму 740 628 грн. 36 коп. (з 27.03.2019 по 27.09.2019) сума пені становить 130 107 грн. 10 коп.;

- по накладній №97461298 від 19.03.2019 на суму 1 910 418 грн. 24 коп. (з 20.05.2019 по 20.11.2019) сума пені становить 1 910 418 грн. 24 коп.

Таким чином, враховуючи положення ч. 6 статті 232 ГК України, помилки позивача у визначенні періоду розрахунку за накладними, а відповідно початку нарахування санкції, в частині стягнення пені в сумі 1 668 726 грн. 30 коп. слід відмовити, як безпідставно нарахованій.

В силу ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, ч. 2 ст. 625 ЦК України є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, має в силу ч. 2 ст. 625 ЦК України сплатити кредиторові три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Зокрема, за змістом даного листа індекс інфляції повинен розраховуватися не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, а тому слід вважати, що у випадку, коли сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, то вона індексується за цей місяць, а якщо - з 16 по 31 число - вона індексується починаючи з наступного місяця.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення суми збитків, завданих інфляційними процесами, перевіривши методику та періоди їх нарахування, суд, здійснивши власний розрахунок за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН", встановив, що при здійсненні розрахунку позивачем допущено помилку у визначенні початку періоду нарахування, відтак, підлягають до стягнення 270 665 грн. 58 коп. інфляційних втрат та 331 112 грн. 36 коп. річних. В позові в частині стягнення 48 909 грн. 77 коп. інфляційних втрат та 1 444 грн. 54 коп. річних слід відмовити.

Згідно ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 123, 126, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Алтема" (43000, м.Луцьк, вул. Кривий Вал, буд. 34, код ЄДРПОУ 39690930) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна" (04112, м. Київ вул. Дегтярівська, 52, код ЄДРПОУ 36003603)

- 7 832 385 грн. 25 коп. заборгованості, 1 369 250 грн. 58 коп. пені, 270 665 грн. 58 коп. інфляційних втрат, 331 112 грн. 36 коп. річних, 147 051 грн. 21 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього: 9 950 464 грн. 98 коп. (дев`ять мільйонів дев`ятсот п`ятдесят тисяч чотириста шістдесят чотири грн. 98 коп.).

3. В позові на суму 1 719 080 грн. 61 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено

15.10.2020

Суддя А. М. Кравчук