Рішення

від 06.10.2020 по справі 905/1386/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.10.2020р. Справа №905/1386/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Асл Тім (місцезнаходження: 49000, м.Дніпро, вул.Ламана, буд.17, код ЄДРПОУ 43463663)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Галкіна Сергія Володимировича (місце проживання: АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ; інші адреси: АДРЕСА_2 , 84306, Донецька область, м.Краматорськ, вул.О.Тихого, 6 (оф.6)

про стягнення 22438,81 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Асл Тім , м.Дніпро звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця Галкіна Сергія Володимировича, м.Маріуполь про стягнення основного боргу в сумі 13000 грн та штрафу у розмірі 9438,81 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №3 від 06.03.2020р. в частині проведення своєчасної оплати товару, що стало підставою для нарахування штрафу.

Ухвалою суду від 28.07.2020р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/1386/20, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву у встановлений судом строк не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив. Одночасно, за висновками суду, Фізична особа-підприємець Галкін Сергій Володимирович був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі №905/1386/20 та розгляд вказаної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, з огляду на таке:

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 28.07.2020р. про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адреси відповідача, наявні у позові та додатках до нього.

Станом на дату розгляду справи конверти з ухвалами від 28.07.2020р. про відкриття провадження у справі були повернуті до суду відділеннями поштового зв`язку з відмітками за закінченням строку зберігання .

Згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення.

Відтак, за висновками суду, день проставлення у поштових повідомленнях відміток за закінченням строку зберігання свідчать про відмову відповідача отримати копію судового рішення і вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою господарського суду від 28.07.2020р., не подав до суду відзиву на позов, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Як свідчать матеріали справи, 06.03.2020р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був підписаний договір поставки №3, за змістом п.п.1.1, 1.2 якого постачальник зобов`язується у термін, встановлений даним договором, передати у власність покупцю будівельне кріплення/метизи (товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором. Ціна за одиницю товару, загальна кількість, асортимент, сортамент товару визначається у рахунках на оплату постачальника або специфікаціях, що є невід`ємними частинами даного договору, при цьому кількість товару є орієнтовною, остаточна кількість товару зазначається у видаткових накладних.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2020р., а в частині виконання грошових зобов`язань - до повного розрахунку між сторонами (п.12.1 договору №3 від 06.03.2020р.).

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст.712 Цивільного кодексу України та ст.ст.264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст.655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як свідчать матеріали справи, у виставлених постачальником рахунках (а.с.13 - 15) на виконання умов п.1.2 договору поставки №3 від 06.03.2020р. Товариством з обмеженою відповідальністю Асл Тім зазначено найменування, кількість, ціну за одиницю, загальну вартість товару.

Відповідно до ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом №88 від 24.05.1995р. Міністерства фінансів України, документом, який містить відомості про господарську операцію є первинний документ.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п.2.1 - 2.3 договору №3 від 06.03.2020р. постачальник поставляє покупцю товар окремими партіями. Поставка товару за цим договором здійснюється у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс-2010 , на умовах EXW - м.Дніпро, якщо інше не зазначено у рахунках або специфікаціях. Строк поставки товару: протягом 5 робочих днів з моменту отримання на поточний рахунок постачальника 100% попередньої оплати, якщо інше не обумовлено сторонами у рахунках або специфікаціях.

У долучених до матеріалів розглядуваного позову рахунках на оплату №10 від 06.03.2020р., №11 від 06.03.2020р. відмінних від визначених договором №3 від 06.03.2020р. умов щодо поставки товару за цим правочином не наведено.

Як свідчать представлені до матеріалів справи видаткові накладні №4 від 06.03.2020р., №5 від 06.03.2020р., №6 від 06.03.2020р., №7 від 06.03.2020р. на підставі укладеного сторонами договору №3 від 06.03.2020р. у березні 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю Асл Тім було поставлено відповідачу товар, визначений у рахунках до укладеного сторонами правочину, на загальну суму 72925,38 грн.

Товар за поставками березня 2020 року за цим договором поставки отримано Фізичною особою-підприємцем Галкіним Сергієм Володимировичем, про що свідчить підпис, прізвище, ім`я та по батькові останнього на зазначених первинних документах.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, позивачем доведено належними та допустимими доказами поставку товару на загальну суму 72925,38 грн в межах договору №3 від 06.03.2020р.

Як вказує позивач, відповідач встановлений договором №3 від 06.03.2020р. обов`язок щодо оплати товару у визначений угодою строк та у повному обсязі не виконав, внаслідок чого позивачем заявлено вимоги, зокрема, про стягнення заборгованості за наведеним правочином в сумі 13000 грн.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до розділу 3 договору №3 від 06.03.2020р. всі розрахунки за даним договором відбуваються виключно в національній валюті України - гривні. За згодою сторін (письмовою чи усною) товар може бути поставлено без попередньої оплати або погодження відтермінування оплати, при цьому, покупець повинен здійснити оплату протягом 3-х банківських днів.

Відтак, враховуючи приписи наведеного вище пункту договору, з огляду на те, що постачання товару відбулось 06.03.2020р., зобов`язання з оплати продукції за наведеним договором поставки мало бути здійснено покупцем до 12.03.2020р. включно.

При цьому, як вказує позивач, вартість продукції, яка була поставлена у березні 2020 року за договором №3 від 06.03.2020р. відповідачем була сплачена частково, а саме:

19.03.2020р. - 10000 грн,

02.04.2020р. - 10000 грн,

22.04.2020р. - 3925,38 грн,

28.04.2020р. - 5000 грн,

30.04.2020р. - 4000 грн,

07.05.2020р. - 7000 грн,

22.05.2020р. - 5000 грн,

02.06.2020р. - 8000 грн,

16.06.2020р. - 5000 грн,

14.07.2020р. - 2000 грн.

Дослідивши вищезазначені платіжні документи на загальну суму 59925,38 грн, судом встановлено, що заборгованість Фізичної особи-підприємця Галкіна Сергія Володимировича за наведеним договором поставки становить 13000 грн.

З метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи ухвалою від 28.07.2020р. господарського суду відповідача було зобов`язано представити суду, в тому числі, відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду).

Проте, відповідачем правової позиції по суті спору не висловлено, належних та допустимих доказів в розумінні норм ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б спростовували факт наявності заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю Асл Тім , не представлено.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач зобов`язання за договором поставки №3 від 06.03.2020р. виконав належним чином, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за договором обов`язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Асл Тім до Фізичної особи-підприємця Галкіна Сергія Володимировича про стягнення 13000 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України).

Частинами 2 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

За змістом п.7.2 договору №3 від 06.03.2020р., у випадку порушення строку оплати за поставлений товар понад 14 календарних днів з дати поставки, покупець додатково повинен сплатити постачальнику штраф в розмірі 15% від вартості поставленого неоплаченого товару.

Відтак, позивачем заявлено до стягнення 9438,81 грн штрафу.

Вказане нарахування неустойки здійснено позивачем виходячи з суми боргу за видатковими накладними №4 від 06.03.2020р., №5 від 06.03.2020р., №6 від 06.03.2020р., №7 від 06.03.2020р., яка існувала станом на 28.03.2020р. (понад 14 календарних днів з дати поставки товару) та становила 62925,38 грн.

Здійснений позивачем розрахунок штрафу є арифметично вірним.

Щодо розподілу судових витрат, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Тобто, з огляду на приписи вказаних норм судові витрати є пов`язаними із розглядом справи судом (в деяких випадках (сплата судового збору, поштове відправлення кореспонденції іншій особі) є обов`язковими, а відтак є похідними від відповідного процесуального документу (позову, скарги тощо).

Наразі, будь-які дії учасника господарської справи, пов`язані із її розглядом судом, в тому числі, участь у судовому засіданні є процесуальною дією в розумінні п.4 ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, а відтак і витрати понесені такою стороною, відносяться до складу судових витрат.

Згідно із ст.ст.126, 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 2102 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

При цьому, судом враховано, що будь-яких заперечень щодо заявленої позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу від відповідача на адресу суду не надходило, так само як і клопотання про зменшення цих витрат.

Разом з тим, за змістом попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, Товариство з обмеженою відповідальністю Асл Тім просило суд стягнути з відповідача суму витрат, пов`язаних із поштовим відправленням кореспонденції на адреси Фізичної особи-підприємця Галкіна Сергія Володимировича, що орієнтовно становить 100 грн.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

В силу норм ч.2 ст.128 вказаного кодексу України розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів та вчинення інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю Асл Тім додано до позовної заяви описи вкладення у цінні листи про направлення Фізичній особі-підприємцю Галкіну Сергію Володимировичу копії позовної заяви із додатками (відповідно до переліку) та фіскальні чеки, за змістом яких, сума поштових послуг (направлення кореспонденції) склала 58 грн з ПДВ.

Таким чином, оскільки матеріали справи містять докази понесених позивачем витрат на відправлення поштової кореспонденції, пов`язаної з розглядом справи, у розмірі 58 грн, суд вважає за необхідне покласти витрати Товариства з обмеженою відповідальністю Асл Тім у розмірі 58 грн на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 126, 129, 210, 233, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Галкіна Сергія Володимировича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Асл Тім (49000, м.Дніпро, вул.Ламана, буд.17, код ЄДРПОУ 43463663) основний борг у розмірі 13000 грн, штраф - 9438,81 грн, судовий збір - 2102 грн, витрати на професійну правничу допомогу - 4000 грн, а також витрати, пов`язані із розглядом справи - 58 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Вступну та резолютивну частини рішення складено 06.10.2020р.

Повний текст рішення складено 12.10.2020р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.О.Паляниця