Рішення

від 21.09.2020 по справі 911/2570/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2570/19

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28) в особі філії Газопромислового управління «Полтавагазвидобування» (36008, м. Полтава, вул. Європейська, буд. 173)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРЖ-БУД» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Глиняна, буд. 40Б)

про стягнення 69460,32 грн. пені за несвоєчасно поставлений товар згідно договору поставки № 1083/18 від 20.08.2018 р.

секретар судового засідання (пом. судді): Сех І.С.

від позивача: Перець Б.О. (довіреність № 2-13д від 31.10.2019 р.; свідоцтво адвоката № 3121 від 22.10.2019 р.);

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислового управління «Полтавагазвидобування» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРЖ-БУД» (далі - ТОВ «ДЕРЖ-БУД» , відповідач) про стягнення 69460,32 грн. пені за несвоєчасно поставлений товар згідно договору поставки № 1083/18 від 20.08.2018 р.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем 28.08.2018 р. було укладено договір поставки № 1083/18 від 20.08.2018 р., згідно умов якого відповідач зобов`язувався поставити позивачу плити дорожні ПД-2-9,5 С у строк до 29.03.2019 р., що підтверджується додатковою угодою № 1 від 01.02.2019 р. до вказаного договору. Проте, всупереч умовам зазначеного договору, відповідачем не було здійснено своєчасно поставку частини товару, у зв`язку з чим АТ «Укргазвидобування» просить суд стягнути з ТОВ «ДЕРЖ-БУД» 69460,32 грн. пені за несвоєчасно поставлений товар згідно договору поставки № 1083/18 від 20.08.2018 р., і судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.11.2019 р. було відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

09.12.2019 р. до господарського суду Київської області (в строк, передбачений ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України) від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРЖ-БУД» надійшла зустрічна позовна заява б/н від 09.12.2019 р. (вх. № 24463/19 від 09.12.2019 р.) до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення 459196,21 грн. заборгованості, з яких - 249905,20 грн. боргу згідно договору поставки № 1083/18 від 20.08.2018 р. та 209291,01 грн. боргу згідно договору поставки № 1114/18 від 27.08.2018 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.12.2019 р. було повернуто зустрічну позовну заяву б/н від 09.12.2019 р. (вх. № 24463/19 від 09.12.2019 р. ТОВ «ДЕРЖ-БУД» .

12.12.2019 р. до господарського суду Київської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРЖ-БУД» надійшов відзив б/н від 10.12.2019 р. (вх. № 24671/19 від 12.12.2019 р.) на позов, за змістом якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що 20.08.2018 р. між останнім та позивачем було укладено договір поставки № 1083/18, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити покупцеві плити дорожні ПД 2-9,5 С на умовах, зазначених у специфікації, яка є додатком № 1 до вказаного договору, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар. Як вказує ТОВ «ДЕРЖ-БУД» , відповідно до додаткової угоди № 1 від 01.02.2019 р. сторони продовжили строк поставки товару до 29.03.2019 р. На виконання умов договору № 1083/18 від 20.08.2018 р. відповідачем було поставлено позивачу товар окремими партіями на загальну суму 26389818,00 грн., що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін актами приймання-передачі. Остання партія товару була поставлена 13.04.2019 р., тобто, із зміщенням строків поставки на 15 календарних днів. Однак, відповідач наголошує, що таке зміщення строків поставки товару було зумовлено відмовою покупця прийняти належне виконання постачальником своїх зобов`язань з поставки, що підтверджується листом № 004.1.19-666 від 17.01.2019 р., який був направлений вантажоотримувачем - Газопромисловим управлінням «Полтавагазвидобування» на адресу ТОВ «ДЕРЖ-БУД» , та відповідно до якого вантажоотримувач просив призупинити поставку товару терміном на 10 календарних днів.

Також відповідач зазначає, що товаром за зазначеним договором поставки № 1083/18 від 20.08.2018 р. є плити дорожні ПД 2-9,5 С, які є доволі складними для погрузки, перевезення, відвантаження, а тому, при взятті на себе зобов`язань з їх поставки, ТОВ «ДЕРЖ-БУД» розраховувало на певний графік, який, за твердженням товариства, був змінений у зв`язку із неготовністю (фактично, відмовою) позивача прийняти такий товар. Окрім того, відповідач вказує, що оскільки позивач порушував взяті на себе зобов`язання з оплати поставленого товару, систематично здійснюючі платежі з порушенням строків, передбачених в специфікації № 1 від 20.08.2019 р., то це, відповідно, призвело до дефіциту обігових коштів ТОВ «ДЕРЖ-БУД» , а отже, і до зміни строків виробництва та поставки такого товару. Також відповідач повідомляє, що в забезпечення виконання останнім своїх зобов`язань з поставки товару згідно договору поставки № 1083/18 від 20.08.2018 р. Акціонерним товариством «Банк Альянс» було видано банківську гарантію № 4698-18 від 03.08.2018 р., строком дії до 05.02.2019 р. 05.02.2019 р. строк дії вищезазначеної банківської гарантії було продовжено до 03.05.2019 р. Як вказує відповідач, банківська гарантія № 4698-18 від 03.08.2018 р. забезпечувала виконання постачальником своїх зобов`язань перед покупцем, у тому числі - сплату неустойок (пені, штрафів), нарахованих з моменту виникнення у покупця права на їх нарахування до дати вимоги. Так, за твердженням ТОВ «ДЕРЖ-БУД» , позивачем на адресу AT «Банк Альянс» було направлено вимогу № 004.1.23.1-4430 про сплату на користь позивача коштів в сумі 1319490,90 грн. у зв`язку із простроченням поставки товару за договором поставки № 1083/18 від 20.08.2018 р., яку було виконано банком у повному обсязі за рахунок коштів, які належать відповідачеві, що підтверджується платіжним дорученням № 218 від 25.04.2019 р. З наведеного, на думку ТОВ «ДЕРЖ-БУД» , слідує, що за рахунок коштів, сплачених за банківською гарантією, було в повному обсязі сплачено пеню за несвоєчасно поставлений товар, яка могла бути нарахована позивачем до дати вимоги, а саме - до 10.04.2019 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.12.2019 р. суд постановив перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду даної справи № 911/2570/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання було призначено на 20.01.2020 р.

03.01.2020 р. до господарського суду Київської області від ТОВ «ДЕРЖ-БУД» надійшла апеляційна скарга б/н від 31.12.2019 р. (вх. № 14/20 від 03.01.2020 р.) на ухвалу господарського суду Київської області від 13.12.2019 р. у даній справі № 911/2570/19.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.01.2020 р. було зупинено провадження у справі № 911/2570/19 до перегляду ухвали суду від 13.12.2019 р. у даній справі в порядку апеляційного провадження та направлено матеріали справи до Північного апеляційного господарського суду.

11.01.2020 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла відповідь № ПГВ004.1.1-47 від 03.01.2020 р. (вх. № 546/20 від 11.01.2020 р.) на відзив, за змістом якої позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі з огляду на те, що листом № 004.1.19-666 від 17.01.2019 р., направленим останнім на адресу відповідача, АТ «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислового управління «Полтавагазвидобування» не відмовлялось від прийняття товару за договором поставки № 1083/18 від 20.08.2018 р., а вказаний лист був лише проханням (пропозицією) щодо призупинення поставки товару терміном на 10 календарних днів. Окрім того, позивач наголошує, що на момент надсилання листа № 004.1.19-666 від 17.01.2019 р. ТОВ «ДЕРЖ-БУД» вже прострочило виконання своїх зобов`язань за вказаним договором.

Поряд з цим, позивач вказує, що договір № 1083/18 від 20.08.2018 р. не містить умов щодо здійснення останнім попередньої оплати за поставлений ТОВ «ДЕРЖ-БУД» товар, а передбачена саме післяоплата протягом 30-ти днів з дати поставки такого товару. АТ «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислового управління «Полтавагазвидобування» стверджує, що товариством був виконаний обов`язок щодо оплати поставленого товару, що, в свою чергу, підтверджується актом звірки взаємних розрахунків AT «Укргазвидобування» та ТОВ «ДЕРЖ-БУД» за договором № 1083/18 від 20.08.2018 р., а відтак, зміщення строків поставки відбулось не з вини позивача. Також АТ «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислового управління «Полтавагазвидобування» , посилаючись на ст. 617 Цивільного кодексу України, зазначає, що посилання відповідача на відсутність обігових коштів не може бути підставою для звільнення його від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань. Водночас, на переконання позивача, неустойка і банківська гарантія є різними способами захисту прав та законних інтересів суб`єктів господарювання, різними засобами забезпечення виконання господарських зобов`язань та мають різну правову природу і не є взаємовиключними. АТ «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислового управління «Полтавагазвидобування» зазначає, що банківська гарантія № 4698-18 від 03.08.2018 р., видана Акціонерним товариством «Банк Альянс» , забезпечувала саме невиконання принципалом своїх зобов`язань за договором № 1083/18 від 20.08.2018 р., а не порушення таких зобов`язань, що має місце у спірних правовідносинах між сторонами у даній справі.

23.01.2020 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло заперечення б/н від 20.01.2020 р. (вх. № 1567/20 від 23.01.2020 р.) на відповідь на відзив, за змістом якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що, на його думку, листом № 004.1.19-666 від 17.01.2019 р. позивач не повністю відмовився від прийняття товару за договору поставки № 1083/18 від 20.08.2018 р., а лише протягом 10 календарних днів січня 2019 року, що, в свою чергу, призвело до зміщення строків поставки такого товару не з вини ТОВ «ДЕРЖ-БУД» .

Окрім того, відповідач вказує, що АТ «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислового управління «Полтавагазвидобування» здійснювало оплату товару з порушенням строків, визначених договором поставки, що призвело до дефіциту обігових коштів ТОВ «ДЕРЖ-БУД» , та, відповідно, до зміни строків виробництва та поставки товару.

Поряд з цим, на переконання ТОВ «ДЕРЖ-БУД» , за рахунок коштів, сплачених за банківською гарантією, було в повному обсязі сплачено пеню за несвоєчасно поставлений товар, яка могла бути нарахована позивачем до дати вимоги, а саме - до 10.04.2019 р.

24.02.2020 р. до господарського суду Київської області повернулись матеріали справи № 911/2570/19 разом з постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 р., якою ухвалу суду від 13.12.2019 р. про повернення зустрічного позову було залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.02.2020 р. було поновлено провадження у даній справі, підготовче засідання призначено на 16.03.2020 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.03.2020 р. підготовче засідання даній справі було відкладено на 06.04.2020 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.03.2020 р. у зв`язку із введенням в Україні постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19» карантинних заходів на всій території України, учасників справи було повідомлено про те, що підготовче засідання у даній справі, призначене на 06.04.2020 р., не відбудеться, та що про дату і час судового засідання сторони будуть повідомлені додатково ухвалою суду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.08.2020 р. було повідомлено учасників справи, що підготовче засідання у справі № 911/2570/19 відбудеться 31.08.2020 р.

У судовому засіданні 31.08.2020 р. представник відповідача проти позову заперечував, мотивуючи вказане тим, що порушення ТОВ «ДЕРЖ-БУД» умов договору поставки № 1083/18 від 20.08.2018 р. відбулось не з вини останнього, а через відмову позивача прийняти належне виконання постачальником своїх зобов`язань з поставки та через несвоєчасну оплату ним поставленого відповідачем товару, а також наголошував, що за рахунок коштів, сплачених за банківською гарантією, було в повному обсязі сплачено пеню за несвоєчасно поставлений товар; представник позивача підтримував позовні вимоги у повному обсязі, а також вказував, що зміщення строків поставки відбулось не з вини позивача та що банківська гарантія, видана Акціонерним товариством «Банк Альянс» , забезпечувала саме невиконання принципалом своїх зобов`язань за договором № 1083/18 від 20.08.2018 р., а не порушення строків виконання таких зобов`язань, що має місце у спірних правовідносинах між сторонами у даній справі.

Також у судовому засіданні 31.08.2020 р. представники позивача та відповідача заявили про надання суду всіх наявних у Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислового управління «Полтавагазвидобування» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРЖ-БУД» доказів, що мають значення для вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.08.2020 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.09.2020 р.

У судовому засіданні 21.09.2020 р. представник позивача позовні вимоги підтримував; представник відповідача у судове засідання не з`явився. Водночас, про дату, час і місце судового засідання сторони були повідомлені належно в порядку, передбаченому ГПК України.

Поряд з цим, відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У судовому засіданні 21.09.2020 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

20.08.2018 р. між Акціонерним товариством «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислового управління «Полтавагазвидобування» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕРЖ-БУД» (постачальник) було укладено договір № 1083/18 поставки плит дорожніх ПД 2-9,5 С, лот № 3, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві плити дорожні ПД 2-9,5 С (товар), зазначені в специфікації, що додається до договору і є його невід`ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна договору вказується у специфікації.

Відповідно до п. 5.1 договору, строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації до цього договору.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної.

У відповідності з п. 7.10 договору сторони погодили, що у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у графіку поставки товару, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

У додатку 1 специфікації № 1 від 20.08.2018 р. до вищезазначеного договору зазначено найменування товару, його кількість, ціну за одиницю товару. Згідно пункту 1 цієї специфікації загальна вартість товару, що поставляється, складає 26389818,00 грн., а згідно з пунктом 3 специфікації строк поставки товару - до 31.12.2018 р.

На виконання умов договору покупець надіслав на адресу постачальника рознарядку № 11-9753 від 20.08.2018 р. щодо поставки по договору, відповідно до якої позивач просив відповідача здійснити відвантаження плит дорожніх ПД 2-9,5 С (2980х1480х180) ДСТУ БВ.2.6-2:2009/Серія 3.503-17 загальною кількістю 4550 штук, термін поставки - до 31.12.2018 р.

У подальшому, 01.02.2019 р. сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору поставки плит дорожніх ПД 2-9,5 С № 1083/18 від 20.08.2018 р., відповідно до п. 1 якої було внесено зміни до п. 3 специфікації № 1 та викладено його в наступній редакції: 3. Строк поставки товару: до 29.03.2019 р. .

На виконання умов договору № 1083/18 від 20.08.2018 р. поставки плит дорожніх ПД 2-9,5 С, лот № 3, постачальником було поставлено покупцю товар, що підтверджується актами приймання-передачі № 76 від 30.03.2019 р. на суму 1206391,68 грн., № 77 01.04.2019 р. на суму 353797,56 грн., № 78 від 02.04.2019 р. на суму 736594,92 грн., № 79 від 03.04.2019 р. на суму 695995,20 грн., № 80 від 04.04.2019 р. на суму 695995,20 грн., № 81 від 05.04.2019 р., № 82 від 06.04.2019 р. на суму 695995,20 грн., № 83 від 08.04.2019 р. на суму 695995,20 грн., № 84 від 09.04.2019 р. на суму 695995,20 грн., № 85 від 10.04.2019 р. на суму 782994,60 грн., № 86 від 11.04.2019 р. на суму 782994,60 грн., № 87 від 12.04.2019 р. на суму 695995,20 грн., № 88 від 13.04.2019 р. на суму 695995,20 грн.

Даний факт сторонами не заперечується.

Отже, в порушення визначених сторонами договору строків поставки, поставка товару на суму 9430734,96 грн. була здійснена постачальником після закінчення граничного строку поставки товару, а саме - після 29.03.2019 р., у зв`язку з чим позивач, керуючись п. 7.10 договору, нарахував відповідачу 69460,32 грн. пені за порушення постачальником строків поставки товару.

АТ «Укргазвидобування» було направлено ТОВ «ДЕРЖ-БУД» претензію № ПГВ004.1.23.1-5457 від 07.05.2019 р., відповідно до якої позивач вимагав перерахувати в 7-денний строк, з дня отримання цієї вимоги, 69460,32 грн. пені.

Відповідь на претензію отримано не було, пеню не сплачено.

З урахуванням зазначеного, позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить суд стягнути з ТОВ «ДЕРЖ-БУД» 69460,32 грн. пені за несвоєчасно поставлений товар згідно договору поставки № 1083/18 від 20.08.2018 р.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Окрім того, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Поряд з цим, слід зазначити, що за приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у даній справі в повному обсязі з огляду на таке.

Розділом V укладеного договору сторони погодили порядок поставки товару. Зокрема, строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації до цього договору. Датою поставки товару (кожної партії товару) є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної.

Перевіряючи доводи позивача щодо несвоєчасної поставки товару та наявності підстав для нарахування пені за прострочення строку поставки, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з графіком поставки, передбаченим додатковою угодою до договору № 1 від 01.02.2019 р., граничним строком поставки сторонами було визначено 29.03.2019 р.

Тобто, поставка товару мала бути здійснена до 29.03.2019 р.

Однак, як вбачається з долучених до матеріалів справи актів приймання-передачі, спірні поставки здійснювалися в період з 30.03.2019 р. по 13.04.2019 р. включно, тобто з порушенням встановленого строку поставки.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Видами забезпечення виконання зобов`язання за змістом положень частини 2 статті 546 Цивільного кодексу України є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною 2 цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов`язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений статтею 627 Цивільного кодексу України, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені частиною 1 статті 546 ЦК України, засоби, які забезпечують належне виконання зобов`язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону. Сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити у договорі господарську санкцію, що стягується за прострочення негрошового зобов`язання у відсотках до суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення, та звернутися з вимогою про її стягнення у зв`язку з простроченням зобов`язання.

Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2018 р. у справі № 912/2483/17.

Приписами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Сторони під час укладання договору поставки передбачили, що у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у графіку поставки товару, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення (п. 7.10 договору).

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіряючи здійснений позивачем розрахунок пені, суд зазначає, що позивачем дотримано приписів ГК України щодо нарахування пені протягом шести місяців, з дня виникнення прострочення.

Так, позивачем було визначено суму пені в розмірі 69460,32 грн., а саме - за 30.03.2019 р. на суму 1206391,58 грн. в сумі 1206,39 грн., за період з 30.03.2019 р. до 31.03.2019 р. на суму 353797,56 грн. в сумі 707,60 грн., з 30.03.2019 р. до 01.04.2019 р. на суму 736594,92 грн. в сумі 2209,78 грн., з 30.03.2019 р. до 02.04.2019 р. на суму 695995,20 грн. в сумі 2783,98 грн., з 30.03.2019 р. до 03.04.2019 р. на суму 695995,20 грн. в сумі 3479,98 грн., з 30.03.2019 р. до 04.04.2019 р. на суму 695995,20 грн. в сумі 4175,97 грн., з 30.03.2019 р. до 05.04.2019 р. на суму 695995,20 грн. в сумі 4871,97 грн., з 30.03.2019 р. до 07.04.2019 р. на суму 695995,20 грн. в сумі 6263,96 грн., з 30.03.2019 р. до 08.04.2019 р. на суму 695995,20 грн. в сумі 6959,95 грн., з 30.03.2019 р. до 09.04.2019 р. на суму 782994,60 грн. в сумі 8612,94 грн., з 30.03.2019 р. до 10.04.2019 р. на суму 782994,60 грн. в сумі 9395,94 грн., з 30.03.2019 р. до 11.04.2019 р. на суму 695995,20 грн. в сумі 9047,94 грн., з 30.03.2019 р. до 12.04.2019 р. на суму 695995,20 грн. в сумі 9743,93 грн. Здійснений позивачем розрахунок є арифметично вірним та обґрунтованим.

Щодо заперечень відповідача, то суд оцінює їх критично, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. При цьому, відповідачем не надано належних доказів, які б беззаперечно підтверджували ту обставину, що несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань з поставки товару відбулося внаслідок відмови позивача від його прийняття, оскільки зміщення строків поставки на 10 календарних днів згідно листа позивача № 004.1.19-666 від 17.01.2019 р. відбулося у січні 2019 року, в той час як предметом позову у даній справі є стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов`язань відповідачем в інший період, а саме - з 29.03.2019 р.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач має самостійно нести всі ризики щодо належного виконання взятих на себе договірних зобов`язань, а також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності порушення.

Наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, від 02.07.2019 р. у справі № 910/15484/17, від 13.11.2018 р. у справі № 910/23/76/18 та від 06.06.2018 р. у справі № 902/306/16.

Поряд з цим, суд зауважує, що неустойка і банківська гарантія є різними способами захисту прав та законних інтересів суб`єктів господарювання, різними засобами забезпечення виконання господарських зобов`язань та мають різну правову природу і не є взаємовиключними. Сплата коштів кредитору гарантом і сплата штрафних санкцій боржником не належать до одного виду відповідальності. Таким чином, можливість стягнення з відповідача пені не ставиться в залежність від реалізації позивачем свого права на звернення стягнення за банківською гарантією.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.12.2018 р. у справі № 908/7/18.

Окрім того, суд відзначає, що за умовами договору сторони не передбачили здійснення поставки на умовах попередньої оплати, відтак посилання відповідача на неможливість своєчасного виконання поставки через прострочення оплат позивачем, є необґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислового управління «Полтавагазвидобування» у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України , Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд відзначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та наданих сторонами пояснень була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРЖ-БУД» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Глиняна, буд. 40Б, код 40297036) на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28, код 30019775) в особі філії Газопромислового управління «Полтавагазвидобування» (36008, м. Полтава, вул. Європейська, буд. 173, код 30019775) 69460 (шістдесят дев`ять тисяч чотириста шістдесят) грн. 32 коп. пені, 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 15.10.2020 р.

Суддя В.М. Бабкіна