ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" вересня 2020 р. м. Київ
Справа № 911/1340/20
Господарський суд Київської області у складі:
судді Ейвазової А.Р.,
за участі секретаря судового засідання Белишевої А.В., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю АС БУД , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватного акціонерного товариства "Київобленерго", про стягнення 813 121,08грн за участю представників від:
позивача - Гончар М.С. (довіреність №148 від 03.07.2020);
відповідача - не з`явилися
третьої особи - не з`явились
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (далі - ТОВ "Київська обласна ЕК") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС БУД" (далі - ТОВ "АС БУД") про стягнення 813 121,08грн, що складається з: 695 363,97грн - основний борг за поставлену електричну енергію у період з 01.01.2019 по 30.04.2020; 93 993,43грн - пеня, нарахована за період з 08.02.2019 по 29.02.2020; 9 056,24грн - 3% річних за період з 08.02.2019 по 29.02.2020; 14 707,44грн - втрати від інфляції за період з 08.02.2019 по 31.01.2020.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019, до якого відповідач приєднався шляхом підписання заяви-приєднання від 28.12.2018 щодо оплати за спожиту електричну енергію у встановлений договором строк (а.с.1-5).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.06.2020 відкрито провадження у даній справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ПрАТ "Київобленерго"; призначено проведення підготовчого засідання на 15:30 01.07.2020, а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій (а.с.113-116).
Копія вказаної ухвали суду отримана позивачем 10.06.2020, третьою особою - 12.06.2020, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №№0103273240393, 0103273240180 (а.с.134-135).
Поштове відправлення за №0103273240199, яким копія вказаної ухвали суду направлена відповідачу, повернута до суду з довідкою відділення, у якій причиною повернення вказано: інші причини (а.с.136-140).
Враховуючи не вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу з невідомих причин, 01.07.2020 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу засідання, про відкладення підготовчого засідання до 15:00 21.07.2020 (а.с.149-150).
Копія ухвали суду, якою відповідача повідомлено про день, час і місце підготовчого засідання, направлена за адресою, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте таке відправлення повернуто до суду 22.07.2020 з довідкою відділення зв`язку, у якій причиною повернення вказано: адресат відсутній за адресою (а.с.167).
21.07.2020 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу засідання, про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 15:30 25.08.2020 (а.с.161-162).
03.08.2020 судом отримано відповідь на окрему ухвалу суду від 20.07.2020, у якій АТ Укрпошта повідомило, що причиною повернення поштового відправлення №0103273240199, адресованого відповідачу (відповідним відправленням направлено копію ухвали про відкриття провадження у даній справі), є відсутність адресата за адресою (офіс зачинений).
В силу п.п.3,5 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Ухвала суду, за змістом п.1 ч.1 ст.232 ГПК України, є видом судового рішення.
Отже, ухвала суду від 04.06.05.2020 про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу з моменту проставлення відповідної відмітки відділенням зв`язку про відсутність за адресою місцезнаходження.
25.08.2020 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу засідання, якою: продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; оголошено перерву в підготовчому засіданні до 10:50 04.09.2020 (а.с.180-181).
Строк підготовчого провадження у даній справі продовжено відповідно до ч.3 ст.177 ГПК України, враховуючи подане позивачем клопотання (а.с.178).
04.09.2020 позивачем подано докази, які мають значення для розгляду справи, з посиланням на те, що відповідні докази не подані разом з позовом, оскільки до моменту проведення підготовчого засідання не виникало питання щодо того, які саме умови комерційної пропозиції Універсал розміщені на сайті позивача.
04.09.2020 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 16:40 30.09.2020.
04.09.2020 представник відповідача в судове засідання не з`явився; поштове відправлення №0103274743275, у якому відповідачу направлено копія ухвали суду від 04.09.2020, якою відповідача повідомлено про день, час і місце засідання суду, повернуто відділенням зв`язку с. Софіївська Борщагівка з довідкою, у якій причиною повернення вказано: адресат відсутній за вказаною адресою .
Третій особі копія ухвали від 04.09.2020 щодо судового засідання вручена 08.09.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103274743283.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився і про причини неявки суд не повідомив.
В судовому засідання представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані у справі докази суд встановив наступі обставини.
Відповідно до заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідач 28.12.2018 приєднання до умов договору на умовах комерційної пропозиції постачальника Універсал . Відповідна заява містить відомості щодо адрес об`єктів, на які здійснюється постачання електричної енергії та ЕІС-коди точок комерційного обліку за об`єктами споживача, які розташовані з адресою: 08131, Миру, 13, Софіївська Борщагівка (а.с.11).
Форма договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та комерційна пропозиція Універсал , до якої приєднався відповідач, які розміщені на його сайті, затверджені наказом ТОВ Київська обласна енергопостачальна компанія від 26.11.2018 №8 Про затвердження та запровадження форм договорів про постачання електричної енергії та комерційних пропозицій і є додатками №№1,3 до відповідного наказу.
Відповідно до умов договору, до якого вищевказаною заявою приєднався відповідач у даній справі (далі - договір), за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п.2.1 договору).
Як визначено п.2.3 договору, обсяг проданої споживачу електроенергії визначається оператором системи розподілу (далі - ОСР) та для споживачів, які не є побутовими (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/ акта приймання-передачі електричної енергії. При цьому, в силу п.2.4 договору, точки комерційного обліку, в яких відбувається зміна власника електричної енергії, визначаються у договорі споживача з ОСР, а присвоєні для них ЕІС-коди вказуються в заяві-приєднання, яка є додатком №1 до договору.
В силу п.5.1 договору, споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №3 до договору.
Згідно п. 5.2 договору спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.8. договору).
Як вказано у п. 5.10 договору, оплата рахунку постачальника має бути здійснена споживачем у строки, визначені у рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятій споживачем.
Згідно п. 5.11 договору у разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплати пені; споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
Відповідно до п. 6.2 договору споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.
У відповідності до п. 13.1 договору, вказаний договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, але не раніше дати, наведеній в комерційній пропозиції, а умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднання.
Так, у комерційній пропозиції Універсал , визначено наступні умови:
- порядок оплати: 100% попередня оплата договірного обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період - повинна бути оплачена до дати початку розрахункового періоду;
- остаточний розрахунок проводиться за фактично відпущену електричну енергію;
- рахунок надається постачальником споживачу до дати початку відповідного розрахункового періоду, а рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) - не пізніше п`ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду;
- розмір пені - подвійна облікова ставка НБУ за весь час прострочення.
Як встановлено під час розгляду справи, позивачем за період з січня 2019 року по квітень 2020 року поставлено споживачу електричну енергію на загальну суму 1 657 753,58грн (з урахуванням перерахунку, який здійснений у грудні 2018 року, а також січні-березні 2020 року), на оплату якої виставлені рахунки (а.с.17-51).
Відповідачем здійснено оплату електричної енергії, поставленої у відповідний період у розмірі 962 389,61грн, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.74-80). При цьому, перерахування таких коштів, як вказано у таких платіжних дорученнях, відбувалось через ОСОБА_1 , який як вбачається з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є засновником, а також директором відповідача.
Проте, як вказує позивач у позові, відповідач не у повному обсязі розрахувався за поставлену йому електричну енергію; борг за відповідний період становить 695 363,97грн.
Предметом спору у даній справі є наявність обов`язку у відповідача оплатити вартість електричної енергії, а також застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором, а також чинним законодавством за порушення зобов`язання.
Так, укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.
Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.
Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як визначено ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до п.п 67, 84 ч. 1 ст. 1 Закону України Про ринок електричної енергії (в редакції, чинній на момент підписання заяви про приєднання до умов договору): постачальник універсальної послуги - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов`язання щодо надання універсальної послуги; споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
У відповідності до ч. 4 ст. 63 вказаного Закону постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах типового договору постачання універсальних послуг, що затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
Окрім того, відповідно до абз. 2 п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі - Правила), для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань , оплати виставленого рахунку , споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).
Таким чином, приєднавшись до договору, відповідач (споживач) взяв на себе зобов`язання, визначені договором з урахуванням комерційної пропозиції Універсал , у т.ч. здійснювати оплату вартості електричної енергії у встановлений строк.
Як визначено ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідною нормою встановлено, що: окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу; особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії"; відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
В силу ч.1 ст.276 ГК України, загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін.
Відповідно до ч.ч.6,7,8,9 ст.276 ГК України: розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону; оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору, який може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів; у разі якщо абонент має власне енергоджерело і відпускає енергію в мережі енергопостачальника, допускаються розрахунки за сальдо взаємно одержаної енергії; особливості визначення кількості (обсягів), якості, строків, ціни та порядку розрахунків за договором постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Пунктом 4.14 Правил визначено, що платіжний документ формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу; платіжні документи надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно.
Як визначено відповідним пунктом Правил, платіжні документи на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на веб-сайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу.
Так, за поясненнями позивача, рахунки на оплату надавались відповідачу у структурному підрозділі у день їх виставлення, але враховуючи відмову ставити відмітку про отримання таких рахунків, такі рахунки також надіслані позивачем відповідачу простою кореспонденцією.
Факт отримання відповідачем таких рахунків, підтверджується тим, що останнім здійснено часткове погашення таких рахунків з посиланням на їх номери та дати.
Доказів оплати рахунків у розмірі 695 363,97грн, відповідач під час розгляду справи не надав.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 695 363,97грн основного боргу.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 9 056,24грн - 3% річних за період з 08.02.2019 по 29.02.2020 та 14 707,44грн втрат від інфляції за період з 08.02.2019 по 31.01.2020.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проте, перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних, суд не може погодитись з тим, що такі розрахунки здійснені арифметично вірно, оскільки позивачем до періодів, за які нараховувались 3% річних, включені дні в які відповідачем здійснювалась часткова оплата, а сума боргу становила, зважаючи на таку оплату, менший розмір.
Так, за розрахунком суду розмір 3 % річних за заявлений період, з урахуванням здійснених відповідачем оплат, становить 9 007,00грн.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення 3% річних у розмірі 9 007,00грн, а у задоволенні позову в частині стягнення 49,24грн - 3% річних у задоволенні позову суд відмовляє.
Розмір втрат від інфляції за заявлений позивачем період за розрахунком суду становить 16 883,08грн, проте, враховуючи що у суду відсутні підстави для виходу за межі заявлених позовних вимог, вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат, підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі, а саме 14 707,44грн.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 93 993,43грн пені за період з 08.02.2019 по 29.02.2020.
В силу ч. ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання; одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
В силу чч. 2, 3 вказаної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Як визначено ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Аналогічне обмеження щодо розміру пені встановлено також ст.3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань .
Встановлений у договорі, з урахуванням комерційної пропозиції Універсал , розмір пені не перевищує максимального розміру, встановленого відповідною нормою - подвійна облікова ставка НБУ.
Поряд з цим, перевіривши надані позивачем розрахунки пені, суд зазначає, що при здійснені розрахунку, позивачем до періоду, за який нараховувалась пеня, включено дні, у які відповідачем здійснено погашення боргу, а отже, і борг після оплати був менше, ніж визначено позивачем.
За розрахунком суду розмір пені за заявлені позивачем періоди становить 93 703,05грн.
Таким чином, у задоволенні позову в частині стягнення 290,38грн пені суд відмовляє.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті позову судовим збором підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача частково - пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 12 191,72грн.
Клопотань про повернення частини сплаченого судового збору відповідно до ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір позивач до прийняття рішення у справі не подавав.
Крім того, в судовому засіданні 30.09.2020 позивач до закінчення судових дебатів повідомив про намір подати заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів з моменту прийняття рішення.
У відповідності до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог; для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання.
Таким чином, суд призначає судове засідання для вирішення питання про судові витрати (в частині витрат на правову допомогу) та, відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, роз`яснює, що відповідні докази мають бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 120-121, 129, 221, 233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АС БУД" (ідентифікаційний код 38975498; 08131, Київська обл., Києво - Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Миру, буд. 13, офіс 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (ідентифікаційний код 42094646; 08132, Київська обл., Києво - Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 8-В) 695 363,97грн основного боргу, 93 703,05грн пені, 9 007,00грн 3% річних, 14 707,44грн втрат від інфляції, а також 12 191,72грн в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.
3. В частині стягнення 290,38грн пені та 49,24грн 3% річних у задоволенні позову відмовити.
4. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 15.10.2020 о 10:20 , яке відбудеться у приміщення Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108.
Явка учасників в судове засідання не є обов`язковою.
5. Встановити строк для подання Товариством з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія доказів щодо розміру понесених нею судових витрат - протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 15.10.2020.
Суддя А.Р. Ейвазова
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 30.09.2020 |
Оприлюднено | 19.10.2020 |
Номер документу | 92227782 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Ейвазова А.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні