ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2020 рокуСправа № 912/1097/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. при секретарі судового засідання Лупенко А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №912/1097/20
за позовом Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури, вул. Євгена Чикаленка, 11, м. Кропивницький, 25006, в інтересах держави в особі Міської ради міста Кропивницького, вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25022
до відповідачів
1. Комунального закладу "Навчально-виховне об`єднання Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №17-центр естетичного виховання "Калинка" Кіровоградської міської ради Кіровоградської області, вул. Комарова, 54, м. Кропивницький, 25009
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ-Оіл Гарант", вул. Дніпровська Набережна, б. 17, офіс 10, м. Київ, 02081
про визнання недійсними додаткових угод, стягнення 234 302,42 грн
Представники
від прокуратури - Топонар Н.С. посвідчення №056384 від 29.05.2020;
від позивача - участі не брали;
від відповідача 1 - участі не брали;
від відповідача 2 - Поцелов А.О. адвокат, ордер серія ВК №1004974 від 24.03.2020, в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури, в інтересах держави в особі Міської ради міста Кропивницького до Комунального закладу "Навчально-виховне об`єднання Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №17-центр естетичного виховання "Калинка" Кіровоградської міської ради Кіровоградської області (далі - КЗ НВО "Загальноосвітня школа І-Ш ступенів №17 -центр естетичного виховання "Калинка", відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ-Оіл Гарант" (далі - ТОВ "Газ-Оіл Гарант", відповідач 2) про
- визнання недійсною додаткову угоду за №1 від 21.02.2019 до Договору №16 про постачання природного газу від 06.02.2019 року, укладеного між КЗ "Навчально-виховне об`єднання Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 17 - центр естетичного виховання "Калинка" Кіровоградської міської ради Кіровоградської області" та ТОВ "Газ-Оіл Гарант";
- визнання недійсною додаткову угоду №2 від 22.02.2019 до Договору №16 про постачання природного газу від 06.02.2019 року, укладеного між КЗ "Навчально-виховне об`єднання Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 17 - центр естетичного виховання "Калинка" Кіровоградської міської ради Кіровоградської області" та ТОВ "Газ-Оіл Гарант";
- визнання недійсною додаткову угоду №3 від 26.02.2019 до Договору №16 про постачання природного газу від 06.02.2019 року, укладеного між КЗ "Навчально-виховне об`єднання Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 17 - центр естетичного виховання "Калинка" Кіровоградської міської ради Кіровоградської області" та ТОВ "Газ-Оіл Гарант";
- визнання недійсною додаткову угоду №4 від 27.02.2019 до Договору №16 про постачання природного газу від 06.02.2019 року, укладеного між КЗ "Навчально-виховне об`єднання Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 17 - центр естетичного виховання "Калинка" Кіровоградської міської ради Кіровоградської області" та ТОВ "Газ-Оіл Гарант";
- стягнення з ТОВ "Газ-Оіл Гарант" на користь Міської ради міста Кропивницького надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 234302,42 грн;
- покладення на відповідачів витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що спірні додаткові угоди суперечать вимогам ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".
Ухвалою від 16.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/1097/20 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.04.2020 о 09:00, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
Ухвалою від 24.03.2020 господарський суд, в зв`язку з введеним на території України карантином, повідомив сторін, що підготовче засідання, призначене на 03.04.2020 о 09:00 год. у даній справі не відбудеться. Постановив про дату і час підготовчого засідання учасників справи повідомити додатково.
31.03.2020 на електронну адресу суду без кваліфікованого електронного підпису від ТОВ "Газ-Оіл Гарант" надійшли наступні заяви:
- відзив на позовну заяву від 27.03.2020 у якому відповідач щодо відсутності у прокурора повноважень на звернення із позовом зазначив, що доводи Кіровоградської місцевої прокуратури щодо підстав на звернення до господарського суду є необґрунтованими та такими, що суперечать положенням чинного законодавства, що має наслідком зловживання органами прокуратури своїми правами щодо звернення до суду та вказано про наявність підстав, що в даному випадку Кіровоградська місцева прокуратура звернулася до суду за відсутності підстав, передбачених чинним законодавством. На підтвердження правомірності укладання додаткових угод відповідачем 2 надано експертний висновок Черкаської торгово - промислової палати №О-109 від 06.02.2019 з інформацією про діапазон вартості природного газу на ринку газу за тисячу кубічних метрів, що є в свою чергу підтвердженням коливання ціни на природний газ, а тому зазначено, що твердження прокуратури є безпідставними щодо укладання декількох додаткових угод протягом певного періоду без документального підтвердження необхідності їх укладення. У відзиві ТОВ "Газ-Оіл Гарант" зазначено клопотання про поновлення строку на подання зазначеного відзиву, мотивоване неотриманням позовної заяви із додатками у паперовому вигляді та ознайомленням із ухвалою про відкриття провадження у справі № 912/1097/20 та з позовною заявою наданою позивачем засобами електронного зв`язку 25.03.2020;
- клопотання від 27.03.2020 про залишення позовної заяви без розгляду на підставі ст. 226 ГПК України, мотивоване відсутністю обґрунтування та підтвердження належним чином та допустимими доказами підстав звернення до суду з позовом в інтересах держави, а тому в порядку ч. 2 ст. 162 ГПК України, у Кіровоградської місцевої прокуратури відсутні права на звернення до господарського суду з даним позовом, адже позовна заява була підписана особою, яка не має права підписувати її;
- клопотання про зупинення провадження у справі від 27.03.2020, з вимогою зупинити провадження у даній справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 912/2385/18, мотивоване існуванням підстав для зупинення провадження у справі № 912/1097/20, оскільки предметом спору в даній справі зокрема є правомірність здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді.
07.04.2020 на адресу суду від Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що з вказаними твердженнями відповідача неможливо погодитись, вказані у відповіді норми законодавства спростовують твердження відповідача, вказані у відзиві щодо наявності доказів щодо коливання цін на природний газ між кожною додатковою угодою. Крім того, зазначено, що клопотання представника відповідача 2 про залишення позовної заяви без розгляду, не підлягає задоволенню з огляду на наведені у відповіді на відзив підстави.
27.05.2020 на адресу суду від представника відповідача 2 надійшла заява про відшкодування витрат пов`язаних із розглядом справи, у якій повідомлено суду, що попередній розрахунок суми судових витрат, які товариство очікує понести в зв`язку із розглядом справи (на отримання професійної правничої допомоги) складає 60 000,00 грн, та просив у разі відмови у задоволенні позову витрати на послуги адвоката покласти на позивача.
Ухвалою від 16.07.2020 господарським судом призначено підготовче засідання у справі № 912/1097/20 на 06.08.2020 о 12:00 год.
05.08.2020 до суду засобами електронного зв`язку надійшли з кваліфікованим електронним підписом від ТОВ "Газ-Оіл Гарант" додаткові пояснення та клопотання від 04.08.2020 про призначення судової економічної експертизи, проведення якої відповідач 2 просить доручити КНДІСЕ з питанням "Чи підтверджується експертним висновком Черкаської торгово-промислової палати від 06.02.2019№О-109 коливання цін на ринку природного газу в лютому 2019 року?".
В підготовчому засіданні 06.08.2020 оголошено перерву на 17.08.2020 об 11:00 год.
10.08.2020 до суду засобами електронного зв`язку надійшли з кваліфікованим електронним підписом від ТОВ "Газ-Оіл Гарант" клопотання від 07.08.2020 про залишення позовної заяви без розгляду, що доповнено іншими доводами відповідача 2, відзив на позов з доказами їх направлення позивачу.
Ухвалою від 17.08.2020 господарським судом залишено без розгляду клопотання відповідача 2 від 27.03.2020 про зупинення провадження у справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №912/2385/18. У задоволенні клопотання відповідача 2 від 27.03.2020, з доповненнями від 07.08.2020, про залишення позовної заяви у даній справі без розгляду відмовлено. У задоволенні клопотання відповідача 2 від 04.08.2020 про призначення судової економічної експертизи відмовлено.
В підготовчому засіданні 17.08.2020 оголошено перерву до 04.09.2020.
28.08.2020 засобами електронного зв`язку від ТОВ "Газ-Оіл Гарант" до суду надійшли додаткові пояснення по суті спору.
04.09.2020 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 16.09.2020, про що постановлено відповідну протокольну ухвала суду.
Ухвалою від 16.09.2020 судом закрито підготовче провадження у справі № 912/1097/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.10.2020 о 09:00 год.
01.10.2020 суд розпочав розгляд справи по суті. Судом досліджено докази у справі.
В судовому засіданні 01.10.2020 оголошено перерву на 05.10.2020 об 11:45 год.
05.10.2020 в судовому засіданні прокурором підтримано позовні вимоги. Представником відповідача 2 заперечено проти задоволення позову.
Позивач в засідання суду не прибув, про наявність судового провадження у справі №912/1097/20 обізнаний, про що свідчать поштові повідомлення (а.с. 193, 195, 220).
Відповідач 1 - Комунальний заклад "Навчально-виховне об`єднання Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №17-центр естетичного виховання "Калинка" Кіровоградської міської ради Кіровоградської області участі повноважного представників не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями (а.с. 91, 143, 194, 196, 219).
Відповідачем 1 відзив на позов суду не подано.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 05.10.2020 за відсутності представників відповідача1 та позивача.
На підставі частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з неподанням відповідачем1 відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази надані до суду, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача 2, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
19.11.2018 на вебсайті "Рrozorro" Комунальним закладом "Навчально-виховне об`єднання "Загальноосвітня школа І-Ш ступенів №17 -центр естетичного виховання "Калинка" Кіровоградської міської Кіровоградської області оприлюднено оголошення № UA-2018-11-19-002219-а про проведення відкритих торгів щодо закупівлі природного газу обсягом 300000 куб.м з терміном постачанням до 31.12.2019 з очікуваною вартістю 4485000,00 грн.
У відкритих торгах брали участь Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" з остаточною пропозицією 3519600,00 грн (первинна пропозиція - 3519600,00 грн), Товариство з обмеженою відповідальністю "Газ-Оіл Гарант" з остаточною пропозицією 2423700,00 грн (первинна пропозиція - 2423700,00 грн), Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" з остаточною пропозицією 2 874 000,00 грн (первинна пропозиція 2 874 000,00 грн), Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" з остаточною пропозицією 3 060 000,00 грн (первинна пропозиція 3 060 600,00 грн). Відповідно до Звіту про результати проведення процедури закупівлі від 07.02.2019, переможцем визнано ТОВ "Газ-Оіл Гарант" з ціновою пропозицією 2423700,00 грн.
06.02.2019 між ТОВ "Газ-Оіл Гарант" (постачальник) та Комунальним закладом "Навчально-виховне об`єднання "Загальноосвітня школа І-Ш ступенів №17 -центр естетичного виховання "Калинка" (споживач) укладено договір № 16 постачання природного газу (далі - Договір, а.с. 19-23).
Відповідно до п. 1.2 Договору річний плановий об`єм постачання газу -300 тис. м. куб.
За умовами Договору ціна газу становить 6732,5 грн за 1000 куб.м, крім того ПДВ 1346,5 грн, всього з ПДВ - 8079,00 грн (п. 3.2 Договору).
В подальшому між ТОВ "Газ-Оіл Гарант" та Комунальним закладом "Навчально-виховне об`єднання "Загальноосвітня школа І-Ш ступенів №17 -центр естетичного виховання "Калинка" Кіровоградської міської ради Кіровоградської області укладено додаткові угоди, умовами яких збільшено ціну товару в Договорі. Так, додатковою угодою № 1 від 21.02.2019 визначено ціну 8886,90 грн (з ПДВ), додатковою угодою №2 від 22.02.2019 - 9775,59 грн (з ПДВ), додатковою угодою №3 від 26.02.2019 - 10753,14 грн (з ПДВ), додатковою угодою №4 від 27.02.2019 - 11531,58 грн (з ПДВ).
КЗ НВО "Загальноосвітня школа І-Ш ступенів №17 -центр естетичного виховання "Калинка" оплачено поставлений природний газ на суму 681 893,57 грн.
Крім того за рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 16.12.2019 у справі №912/2200/19 з КЗ НВО "Загальноосвітня школа І-Ш ступенів №17 -центр естетичного виховання "Калинка" за договором №16 від 06.02.2019 стягнуто 101683,90 грн основного боргу, 7885,71 грн пені, 728,86 грн інфляційних втрат, 673,44 грн 3% річних та 1797,28 грн судового збору.
Прокурором у позові зазначено, що додаткові угоди № 1 від 21.02.2019, № 2 від 22.02.2019, № 3 від 26.02.2019, № 4 від 27.02.2019, суперечать п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", тому мають бути визнані недійсними. Додаткові угоди укладено без належного підтвердження коливання цін на ринку природного газу в період виконання умов Договору. Дії сторін договору по підвищенню ціни за товар шляхом укладення ряду додаткових угод суперечать меті Закону України "Про публічні закупівлі". Зокрема, такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції, оскільки, якщо пристати на тлумачення сторонами п.2 ч.4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" при укладенні додаткових угод то ціну за товар можна збільшувати необмежену кількість разів.
Більше, того, керуючись ст. 208 ГК України, 216 ЦК України, прокурор зазначає, що в результаті укладення спірних додаткових угод, КЗ НВО "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №17-центр естетичного виховання "Калинка" надмірно сплачено грошові кошти в розмірі 234 302,42 грн. Оскільки, обсяг спожитого газу склав 67,988 тисяч кубічних метрів, первісна ціна за договором № 16 від 06.02.19 складала 8079 грн, тобто за відповідний обсяг спожитого газу відповідач1 мав сплатити 549 275,05 грн, натомість сплачено 783 577,47 грн.
Вирішуючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.
Відповідно до частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини 1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
За змістом частин ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.
Прокурор у позові зазначає, що правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) договору або додаткових угод до нього, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.
Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод унеможливлює раціональне та ефективне використання бюджетних коштів і створює загрозу інтересам держави.
Як наслідок, указане призведе до необхідності додаткового витрачання коштів з бюджету, та свідчить про нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері.
Таким чином у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.
Невиконання встановлених законодавством норм при організації та проведенні тендерних процедур порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади відповідно до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.
Окрім того, укладенням додаткових угод до договору поставки Природного газу порушені матеріальні інтереси, оскільки з урахуванням додаткової угоди навчальний заклад фактично отримав менше газу у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною.
Недотримання в даному випадку законодавства в сфері публічних закупівель сприяло виникненню особливих економічних і соціальних наслідків.
Зменшення обсягу газу в розпал опалювального сезону одразу поставило під загрозу здоров`я та життя вихованців, учнів. Порушення Державних санітарних правил і норм в частині дотримання температурного режиму в навчальних закладах, що передбачені Наказом Міністерства охорони здоров`я №234, могло б призвести до повного зупинення навчально-виховного процесу, стати причиною виникнення соціальної напруги серед жителів району, предметом численних скарг до відповідних органів, надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Крім того, це тягне за собою порушення вимог ст. 53 Закону України "Про освіту": "Здобувачі освіти мають право на: безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці", ст. 16 Закону України "Про загальну середню освіту": "Організація освітнього процесу не повинна призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні та нешкідливі умови здобуття освіти", ст. 22 Закону України "Про загальну середню освіту": "Заклад загальної середньої освіти забезпечує безпечні та нешкідливі умови навчання, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров`я,...".
Суперечності, які виникають при здійсненні закупівель товарів, продукції за бюджетні кошти, зачіпають інтереси держави; порушення інтересів держави в цій сфері є порушенням загальнодержавних інтересів, що у відповідності до ст. 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва в суді.
Частиною 4 ст. 13 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.
У зв`язку з цим, уповноважені державні та інші органи зобов`язані вживати (реалізувати) комплекс організаційно-правових та інших заходів, спрямованих на створення умов для такого захисту прав.
Відповідно до ст. 140 Конституції України, місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Статтею 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Згідно із ч.ч. 3, 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Частиною 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частка в майні підприємств, житловий фонд, не житлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Згідно Статуту КЗ НВО "Загальноосвітня школа І-Ш ступенів №17 - центр естетичного виховання "Калинка" Кіровоградської міської ради Кіровоградської області є юридичною особою, має самостійний баланс і рахунки в установі банку, бланки зі соєю назвою, штамп, печатку, ідентифікаційний номер. Засновником Комунального закладу є Кіровоградська міська рада (Міська рада міста Кропивницького).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.53 Конституції України повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Частиною 3 ст. 37 Закону України "Про загальну середню освіту" на органи місцевого самоврядування у галузі загальної середньої освіти в межах їх компетенції покладено забезпечення реалізації державної політики у сфері загальної середньої освіти на відповідній території; виконують функції засновника закладів загальної середньої освіти на відповідній території; створюють умови для здобуття громадянами повної загальної середньої освіти, забезпечення соціального захисту учнів (вихованців).
Відповідно до ч.2 ст. 25 Закону України "Про освіту" засновник закладу освіти здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти.
З аналізу положень ч.ч.1, 3 ст.3 ГК України, вбачається, що укладення КЗ НВО "Загальноосвітня школа І-Ш ступенів №17 - центр естетичного виховання "Калинка" договору про постачання природного газу за результатами проведеної процедури відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" є господарською діяльністю останнього. Разом з цим контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу здійснює засновник - Міська рада міста Кропивницького, а тому вказане питання віднесено до його компетенції.
Відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону України "Про освіту" засновник закладу освіти зобов`язаний: забезпечити утримання та і розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов; забезпечити відповідно до законодавства створення в закладі освіти безперешкодного середовища для учасників освітнього процесу, зокрема для осіб з особливими освітніми потребами.
Статтею 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень міських рад віднесено, зокрема, управління закладами освіти, які належать територіальним громадам або передані їм, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.
Відповідно до ч.2 ст. 43 Закону України "Про загальну середню освіту" утримання та розвиток матеріально-технічної бази закладів загальної середньої освіти фінансуються за рахунок коштів засновника (засновників) цих закладів.
Пунктом 1.3 Статуту КЗ НВО "Загальноосвітня школа І-Ш ступенів №17 - центр естетичного виховання "Калинка" передбачено, що засновник здійснює фінансування НВО, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі з обладнанням і матеріалами, організовує будівництво і ремонт приміщень, їх господарське обслуговування, харчування та медичне обслуговування дітей.
Фінансово-господарська діяльність НВО здійснюється на основі її кошторису. Джерелами формування кошторису НВО є кошти місцевого та державного бюджету в розмірі, передбаченому нормативами фінансування загальної середньої освіти для забезпечення вивчення предметів в обсязі Державних стандартів освіти.
Згідно п. 4.1. статуту НВО, управління НВО здійснюється її засновником - відповідним органом управління освітою Кіровоградської міської ради (а.с. 61).
Розділом VI статуту НВО визначено фінансово-господарську діяльність НВО та зокрема джерела формування кошторису НВО (а.с. 63-64).
Згідно листа Управління освіти Міської ради міста Кропивницького №577 від 24.02.2020 (а.с. 52), на запит Кіровоградської місцевої прокуратури №12.31-78-1352 від 14.02.2020, повідомлено, що відповідач 1 отримує фінансування на проведення закупівлі за договором №16 від 06.02.2019 за рахунок коштів міського бюджету.
Разом з тим, з положення Управління освіти Міської ради міста Кропивницького, затвердженого рішенням Міської ради міста Кропивницького від 19.12.2017 №1254, що міститься на сайті http://kr-rada.gov.ua, вбачається, що Управління фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету, є головним розпорядником бюджетних коштів (п. 1.3.). Пунктом 2.2.4. Положення Управління визначено функції управління з організації фінансового забезпечення загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних закладів освіти, зокрема, Управління організовує підготовку закладів освіти до нового навчального року, зокрема, до роботи в осінньо-зимовий період, проведення поточного та капітального ремонту приміщень.
Проте, про здійснення Управлінням фінансування НВО у Положенні не вказано.
Згідно Положення, Управління є виконавчим органом Міської ради міста Кропивницького, утворюється міською радою, є підзвітним і підконтрольним міській раді, підпорядкованим її виконавчому комітету.
Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України "Про місцеве самоврядування" відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Статутом Комунального закладу передбачено, що звітність про діяльність навчального закладу встановлюється відповідно до законодавства.
Держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту, а також валютні асигнування на основну діяльність. Бюджетні асигнування на освіту та позабюджетні кошти не підлягають вилученню та використовуються виключно за призначенням що закріплено Законом України "Про освіту".
Бюджетна система - це сукупність усіх бюджетів, які формуються і діють на території певної країни згідно з її бюджетним устроєм. Бюджетну систему України складають державний бюджет і місцеві бюджети.
Бюджетним кодексом України визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 22 БК України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Згідно з частиною 5 статті 22 БК України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) (п. 3).
Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, в тому числі і місцевих бюджетів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) угод, на підставі яких ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.
Частиною 1 статті 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 БК України має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
Таким чином, Міська рада міста Кропивницького, як засновник навчального закладу, який фінансує його діяльність, здійснює управління ним, а також як орган має повноваження контролю за діяльністю навчального закладу є уповноваженим органом в спірних правовідносинах, оскільки міг та повинен контролювати питання укладення договорів про постачання природного газу, у тому числі за результатами проведеної процедури відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".
Виходячи з аналізу наведених вище норм та положення п. 2 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Міська рада міста Кропивницького є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальної громади, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, отже вона є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.
Кіровоградською місцевою прокуратурою 14.02.2020 та 20.02.2020 направлено Управлінню освіти Міської ради міста Кропивницького відповідні запити щодо інформації по закупівлям згідно договору №16 від 06.02.2019 та повідомлено про майбутнє звернення із позовом в інтересах Міської ради міста Кропивницького про визнання недійсними додаткових угод та стягнення грошових коштів.
В подальшому вже 11.03.2020 Кіровоградською місцевою прокуратурою направлено Міській раді міста Кропивницького повідомлення в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Оскільки, Управління освіти є підзвітним і підконтрольним міській раді, господарський суд приходить до висновку, що Міська рада міста Кропивницького була обізнана про порушення інтересів держави при укладенні спірних додаткових угод та намір прокуратури вчинити відповідні дії на захист таких інтересів.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Разом з тим, доказів оскарження Міською радою міста Кропивницького підстав для представництва її інтересів Кіровоградською місцевою прокуратурою суду не подано.
Міська рада міста Кропивницького свою позицію щодо порушення інтересів держави жодним чином не висловила, про наміри самостійно звернутися з позовом не заявила, водночас не спростувала й твердження прокурора щодо виявлених порушень законодавства.
Компетентний орган - Міська рада міста Кропивницького, після отримання повідомлення, також враховуючи і повідомлення Управлінню освіти Міської ради міста Кропивницького, самостійно не звернулась до суду з позовом в інтересах держави, що є достатнім аргументом для підтвердження її бездіяльності та підставою для представництва прокурором інтересів держави.
В свою чергу, Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області перевірка даної процедури закупівлі не здійснювалась, що підтверджено листом від 21.02.2020 № 04-11-03-17/660-2020.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", органу державного фінансового контролю надається право, крім іншого, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
Законодавство чітко визначає повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, до яких, разом з тим, не належить право на подання позову до суду з вимогою про визнання додаткових угод до договору про закупівлю недійсними.
Разом з тим, у спорах, які пов`язані з проведенням публічних закупівель, позивачами можуть бути декілька уповноважених органів, які здійснюють контроль і моніторинг у сфері публічних закупівель, в залежності від повноважень, в межах яких ці органи діють, та характеру спірних правовідносин (предмета та підстав позову). Водночас положеннями нормативно-правових актів, які стосуються діяльності центральних органів виконавчої влади, не можуть бути визначені конкретні предмети і підстави позовів, з якими уповноважений орган має право звернутись до суду, оскільки зазначене було б неправомірним обмеженням повноважень такого органу у визначенні способу захисту та забезпечення здійснення судового захисту інтересів держави.
При визначенні органу, в інтересах якого пред`являється позов, прокурор не повинен перелічувати усі без винятку органи, уповноважені державою на здійснення повноважень із захисту інтересів держави у відповідному спорі, оскільки згідно зі ст.53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурору достатньо довести, що орган, в інтересах якого заявлено позов, уповноважений на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах і суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи прокурора щодо наявності чи відсутності повноважень органу (-ів) влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Вказану позицію викладено в постановах Верховного Суду від 19.08.2020 у справах № 923/449/18, № 925/47/19.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доведеність прокурором законних підстав для представництва інтересів держави в особі Міської ради міста Кропивницького у спірних правовідносинах, оскільки остання виступає як головний розпорядник бюджетних коштів, орган, який представляє інтереси територіальної громади, а також як засновник КЗ НВО Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №17-центр естетичного виховання "Калинка", який здійснює контроль за використанням та збереженням майна та за фінансово-господарською діяльністю закріпленого за нею навчальним закладом.
В частині першій ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частинами 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі".
Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 36 Закону).
Відповідно до частини 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону).
У абзаці 2 частини 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме за пунктом 2 частини 4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.
З умов укладених між ТОВ "Газ-Оіл Гарант" та КЗ НВО Загальноосвітня школа І-Ш ступенів № 17 - центр естетичного виховання "Калинка" Додаткових угод №№ 1, 2, 3, 4 до Договору вбачається, що вказаними додатковими угодами збільшено ціну Товару на 7-9% кожного разу по кожній окремій угоді, та відповідно, перевищено загальну ціну за одиницю товару по Договору на 3452,58 грн з ПДВ за тис. кубічних метрів газу, тобто збільшивши кінцеву вартість газу за 1 тис куб м на 43 %, тобто ціна газу стала значно вищою за ті пропозиції, які пропонували інші учасники під час проведення торгів.
В результаті чого, замість запланованої закупівлі у 300 тис. куб.м, навчальним закладом отримано лише 67,988 тис.куб.м, що на 232 тис.куб.м менше від запланованого.
ТОВ "Газ-Оіл Гарант" зверталось до КЗ НВО Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 17 - центр естетичного виховання "Калинка" з листом щодо обґрунтування необхідності підвищення ціни за одиницю товару за укладеним Договором (а.с. 24). ТОВ "Газ-Оіл Гарант" на підтвердження зростання ціни на товар додано до листа експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №0-109 від 06.02.2019 з інформацією про діапазон вартості природного газу на ринку газу за тисячу кубічних метрів (а.с. 25).
Однак, вказаний експертний висновок №0-109 від 06.02.2019 має довідковий характер станом на 01.02.2019.
Отже, станом на дату укладення (підписання) Договору №16 від 06.02.2019 ТОВ "Газ-Оіл Гарант" було обізнано про ринкову ціну на природний газ, проте не відмовилось від підписання договору на погоджених умовах, у той час, як законодавцем у ч.3 ст.32 Закону України "Про публічні закупівлі" надано право відмовитись від укладення договору.
Вказані дії, свідчать, що Товариство не скориставшись правом відмовитись від укладення договору про закупівлю, підписало договір, маючи на меті подальше спонукання замовника до укладення незаконних і таких, що порушують інтереси держави, додаткових угод.
Зокрема, експертний висновок Черкаської ТПП № О-109 від 06.02.2019 не встановлює наявності факту коливання ціни на газ в період укладення Додаткових угод №№ 1-4, а саме: між 06 та 21 лютого 2019 року, з 21 по 22 лютого 2019 року, з 22 по 26 лютого 2019 року та з 26 по 27 лютого 2019 року.
Більше того, підставою для внесення змін до Договору щодо зміни ціни по Додатковим угодам № 1, 2, 3 та 4 став один і той же експертний висновок Черкаської ТПП.
Згідно вказаного експертного висновку, Черкаською ТПП надана цінова інформація про ринкову вартість природного газу, яка станом з 01.02.2019 без урахування тарифу магістральними трубопроводами становить за одну тисячу кубічних метрів 11370,80-11862,66 грн з ПДВ (без зазначення конкретної дати).
Таким чином, вищевказаний документ не містять відомостей щодо динаміки ціни на природний газ, в ньому відсутній аналіз вартості ціни газу на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку, у зв`язку з чим належне обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі п. 2. ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" відсутнє.
Отже, матеріалами справи не підтверджено коливання цін на ринку природного газу у спірний період в бік збільшення. Натомість, ТОВ "Газ-Оіл Гарант" не подано достовірних доказів на підтвердження коливання цін у бік збільшення у лютому 2019 року та не підтверджено законності дій щодо зміни істотних умов договору про закупівлі після його підписання та до виконання сторонами в повному обсязі.
Як зазначено прокурором у позові, згідно інформації розміщеної на вебпорталі НАК "Нафтогаз України", ціна природного газу, який використовується промисловими споживачами та іншими суб`єктами господарської діяльності для потреб, що не підпадають під дію Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесу функціонування ринку природного газу, за умови місячних обсягів використання природного газу до 50 тис.м.куб з 01 січня 2019 становила 11833,20 грн. Отже, під час проведення процедури закупівлі, ТОВ "Газ-Оіл Гарант" при поданні остаточної пропозиції, свідомо занизило ціни на продукцію з метою отримання перемоги та створення несприятливих умов для учасників торгів, їх дискримінації, непрозорості, спотворення добросовісної конкуренції тощо.
Передбачені Законом України "Про публічні закупівлі" процедури закупівель визначені, з метою забезпечення добросовісної конкуренції серед учасників, досягнення економії та ефективності, а тому базуються на таких принципах ( ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі"). Максимальна економія публічних коштів та ефективність їх використання забезпечується шляхом конкурентного визначення постачальника товарів і послуг, виконання робіт. Змістом діяльності з проведення публічних закупівель законодавцем визначено проведення відбору переможця процедури закупівель за основним критерієм "ціна". Ціна послуги, товару має визначальне значення, а її необґрунтоване збільшення є прямим порушенням вимог законодавства та спробою уникнути наслідків публічного аукціону. Приведення ціни договору у відповідність до існуючих ринкових цін на газ повністю нівелює зміст: інституту публічних закупівель та його мету, оскільки сама закупівля здійснюється для отримання пропозицій, що є кращими (нижчими) за ринкові.
У відповідності до роз`яснення Міністерства економічного розвитку торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору", внесення змін до договору про закупівлю у залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Відповідно до Положення про Державну службу статистики України, Держстат є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, одним з основних завдань якого є реалізація державної політики у сфері статистики. Держстат організовує і проводить статистичні спостереження за соціально-економічними та демографічними явищами і процесами в Україні та її регіонах шляхом збирання форм державної статистичної звітності та проведення спеціально організованих статистичних спостережень. Утім, перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.
Згідно роз`яснень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" від 07.04.2015 №3302-05/11398-07 у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.
Згідно з підпунктом 57 пункту 4 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №459, вказане Міністерство надає роз`яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель.
Отже, сторони у випадку коливання цін на ринку наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10% від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Тобто, кожного разу сторони мають право збільшите ціну за одиницю товару не більше, ніж на 10% з урахуванням попередніх змін, однак у випадку коливання цін, тобто з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
Таким чином, відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" ціна товару при коливанні її на ринку може бути підвищена при дотриманні наступних умов:
1) не більше, ніж на 10%, визначеної в договорі закупівлі;
2) наявності факту коливання ціни на ринку;
3) сума товару, визначена в договорі, в результаті такого підвищення не може збільшуватись.
Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
Таким чином, положення Додаткових угод № 1 від 21.02.2019, № 2 від 22.02.2019, № 3 від 26.02.2019, № 4 від 27.02.2019 про внесення змін до предмету договору № 16 від 06.02.2019 щодо кількості товару, що закуповується, не відповідають тендерній документації, якою передбачалася закупівля більшої кількості природного газу та за нижчою ціною, ніж це визначено додатковими угодами, що не відповідає вимогам тендерної документації, суперечить інтересам держави та є порушенням положень статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".
Подання відповідачем 2 при проведенні торгів найменшої цінової пропозиції, яка суттєво менша від очікуваної вартості та пропозицій інших учасників та одразу ж після укладення договору надсилати листи з проханням погодити більшу ціну за товар не відповідає принципу добросовісної конкуренції серед учасників. Укладення закладом освіти додаткових угод з постійним збільшенням ціни за товар та зменшенням його кількості жодним чином не відповідає принципу максимальної економії та ефективності.
Крім того, такі дії сторін щодо збільшення ціни за одиницю товару та, як наслідок, зменшення його кількості, не відповідають принципу максимальної економії та ефективності, визначеному ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі".
Так, зменшення при укладенні оспорюваних додаткових угод кількості товару, що закуповується, повинно спричинити зменшення загальної ціни договору, однак в даному випадку сторонами зменшено кількість товару за рахунок збільшення ціни за його одиницю. Хоча збільшення ціни товару не призвело до збільшення ціни договору, проте ціна договору не збільшилася виключно за рахунок зменшення кількості предмету закупівлі.
Водночас, відповідно до ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Після внесення змін до договору оспорюваними додатковими угодами положення договору щодо предмета, зокрема, кількості товару, що закуповується, не відповідають умовам закупівлі, якими передбачалася закупівля більшої кількості природного газу та за нижчою ціною, ніж це визначено додатковими угодами.
За таких обставин, враховуючи, що додаткові угоди № 1 від 21.02.2019, № 2 від 22.02.2019, № 3 від 26.02.2019, № 4 від 27.02.2019 до Договору № 16 від 06.02.2019, укладено у супереч вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", вимога прокурора про визнання недійсними вказаних додаткових угод, підлягає задоволенню.
Подібні правові позиції викладено в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 23.01.2020 у справі №907/788/18, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18, від 19.08.2020 у справі №923/449/18, від 19.08.2020 у справі №925/47/19, від 09.09.2020 у справі №921/524/18 та інших.
Крім того, ч.2 ст.208 ГК України визначено, що у разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом.
Згідно з приписами частини першої ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, згідно із пунктом 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однієї із сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Тобто, у разі коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнання недійсною, змінена, припинена або була взагалі відсутня.
Покурором зазначено, що в результаті укладення спірних додаткових угод, КЗ НВО "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №17-центр естетичного виховання "Калинка" надмірно сплачено грошові кошти в розмірі 234 302,42 грн. Оскільки, обсяг спожитого газу склав 67,988 тисяч кубічних метрів, первісна ціна за договором № 16 від 06.02.19 складала 8079 грн, тобто за відповідний обсяг спожитого газу відповідач1 мав сплатити 549 275,05 грн, натомість сплачено 783 577,47 грн.
Згідно обґрунтованому розрахунку прокурора, за вказаними недійсними додатковими угодами відповідач2 одержав від відповідача1 за рахунок бюджетних коштів - 234 302,42 грн.
За таких обставин, вимога прокурора про стягнення з відповідача2 на користь Міської ради міста Кропивницького безпідставно отриманих коштів в сумі 234 302,42 грн, підлягає задоволенню.
При вирішенні спору суд дотримується позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 12.02.2020 у справі №912/166/19.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до норм ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів, а саме: на Товариство з обмеженою відповідальністю "Газ-Оіл Гарант" за вимогами майнового характеру та 50% за вимогами немайнового характеру в загальному розмірі 7718,54 грн, та на Комунальний заклад "Навчально-виховне об`єднання Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №17-центр естетичного виховання "Калинка" Кіровоградської міської ради Кіровоградської області 50% за вимогами немайнового характеру в розмірі 4204,00 грн.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсною додаткову угоду за №1 від 21.02.2019 до Договору №16 про постачання природного газу від 06.02.2019 року, укладеного між КЗ "Навчально-виховне об`єднання Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 17 - центр естетичного виховання "Калинка" Кіровоградської міської ради Кіровоградської області" та ТОВ "Газ-Оіл Гарант".
Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 22.02.2019 до Договору №16 про постачання природного газу від 06.02.2019 року, укладеного між КЗ "Навчально-виховне об`єднання Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 17 - центр естетичного виховання "Калинка" Кіровоградської міської ради Кіровоградської області" та ТОВ "Газ-Оіл Гарант".
Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 26.02.2019 до Договору №16 про постачання природного газу від 06.02.2019 року, укладеного між КЗ "Навчально-виховне об`єднання Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 17 - центр естетичного виховання "Калинка" Кіровоградської міської ради Кіровоградської області" та ТОВ "Газ-Оіл Гарант".
Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 27.02.2019 до Договору №16 про постачання природного газу від 06.02.2019 року, укладеного між КЗ "Навчально-виховне об`єднання Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 17 - центр естетичного виховання "Калинка" Кіровоградської міської ради Кіровоградської області" та ТОВ "Газ-Оіл Гарант".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ-Оіл Гарант" (вул. Дніпровська Набережна, б. 17, офіс 10, м. Київ, 02081, і.к. 40327128) на користь Міської ради міста Кропивницького (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25022, і.к. 26241020) кошти в розмірі 234302,42 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ-Оіл Гарант" (вул. Дніпровська Набережна, б. 17, офіс 10, м. Київ, 02081, і.к. 40327128) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (вул. Велика Пермська, 4, м. Кропивницький, 25006, і.к. 02910025) 7718,54 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Комунального закладу "Навчально-виховне об`єднання Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №17-центр естетичного виховання "Калинка" Кіровоградської міської ради Кіровоградської області (вул. Комарова, 54, м. Кропивницький, 25009, і.к. 30285684) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (вул. Велика Пермська, 4, м. Кропивницький, 25006, і.к. 02910025) 4204,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 15.10.2020.
Суддя В.Г. Кабакова
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2020 |
Оприлюднено | 19.10.2020 |
Номер документу | 92227789 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Господарський суд Кіровоградської області
Кабакова В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні