Рішення
від 15.10.2020 по справі 912/2431/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 рокуСправа № 912/2431/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи №912/2431/20

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Гайдук", 28513, Кіровоградська область, Долинський район, с. Іванівка

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрометал-Трейд", 28500, Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Чумацький шлях (Войкова), 1

про стягнення 1 457 222,29 грн

Представники сторін участі в судовому засіданні не брали.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Приватного сільськогосподарського підприємства "Гайдук" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрометал-Трейд" про стягнення 1 457 222,29 грн, з яких: 1 320 000,00 грн сума фінансової допомоги, 104 373,77 грн пеня, 15 688,52 грн 3% річних, 17 160,00 грн інфляційні втрати, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем Договору фінансової допомоги № 76 від 17.01.20149 в частині своєчасного повернення фінансової допомоги.

Ухвалою від 04.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/2431/20 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.09.2020 о 14:30, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Ухвалою від 03.09.20202 відкладено підготовче засідання у справі №912/2431/20 на 24.09.2020 о 11:00 год.

Ухвалою від 24.09.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.10.2020 на 11:00 год.

Позивач та відповідач участь повноважних представників в судовому засіданні 15.10.2020 не забезпечили.

Позивач належним чином повідомлений про місце, дату та час засідання суду.

13.10.2020 Приватним сільськогосподарським підприємством "Гайдук" подано через канцелярію суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача. Позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Поштові конверти з ухвалами суду від 04.08.2020, 03.09.2020 та 24.09.2020, направлені на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрометал-Трейд", повернуто до канцелярії суду з відміткою відділення поштового зв`язку "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Господарський суд враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

За приписами ч. 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно з частиною 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Водночас, місцезнаходження відповідача суду відоме, про що докладніше зазначено нижче, і на таку адресу направлено ухвали суду від 04.08.2020, 03.09.2020 та 24.09.2020.

Верховний Суд у своїй постанові від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 наголошує, що відповідно до частин 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Також суд бере до уваги, що у відповідності до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до п. 10. ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", місцезнаходження юридичної особи належить до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як унормовано ч.ч. 1, 2, 4 ст. 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Таким чином, відомості про місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрометал-Трейд", які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є офіційним та достовірним підтвердженням зазначеної інформації.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд вчинив всі необхідні дії для повідомлення відповідача про місце, дату та час судового засідання.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 15.10.2020 за відсутності представників сторін.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати всі необхідні документи, в т. ч. заперечення проти позову, які мають значення для розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 15.10.2020 судом з`ясовано обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та досліджено докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши наявні матеріали справи та дослідивши в судовому засіданні подані позивачем докази, господарський суд встановив наступний перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

17.01.2019 між Приватним сільськогосподарським підприємством "Гайдук" (Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрометал-Трейд" (Позичальник) укладено Договір фінансової допомоги №76 (далі - Договір) (а.с. 22), відповідно до пункту 1.1. якого Позикодавець передає у власність Позичальника грошові кошти, далі - фінансова допомога, в розмірі, що зумовлений цим Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

Фінансова допомога надається Позикодавцем Позичальнику безвідсоткова, зворотна (п. 1.3. Договору).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що розмір фінансової допомоги за цим Договором становить 2 802 000,00 грн.

Згідно пункту 3.1. Договору Позикодавець надає фінансову допомогу протягом десяти банківських днів з моменту підписання цього Договору по мірі необхідності Позичальника.

Відповідно до пункту 4.1. Договору строк повернення фінансової допомоги Позичальнику становить дванадцять календарних місяців після виконання Позикодавцем умови п.3.1. цього Договору .

Остаточною датою повернення фінансової допомоги вважається 17 січня 2020 року (п. 4.2. Договору).

Згідно пункту 5.1. Договору при настанні дати вказаної в п. 4.2. цього Договору, Позичальник зобов`язується протягом трьох банківських днів повернути Позикодавцю фінансову допомогу у розмірі, що зазначений у п .2.1. цього Договору.

Фінансова допомога повертається у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позикодавця (п. 5.2. Договору).

Відповідно до пункту 8.2. цей Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

На виконання умов Договору Приватне сільськогосподарське підприємство "Гайдук" перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрометал-Трейд" фінансову допомогу в загальній сумі 2 802 000,00 грн, що підтверджується на ступними платіжними дорученнями: №26 від 17.01.2019 на суму 1 100 000,00 грн, №29 від 18.01.2019 на суму 1 172 000,00 грн, №30 від 21.01.2019 на суму 530 000,00 грн (а.с.9-11).

Проте, відповідач умови Договору виконав частково та повернув позивачу грошові кошти у розмірі 1 480 000,00 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: №658 від 22.01.2019 на суму 260 000,00 грн, №664 від 28.01.2019 на суму 320 000,00 грн, №665 від 30.01.2019 на суму 142 000,00 грн, №667 від 30.01.2019 на суму 160 000,00 грн, №688 від 07.02.2019 на суму 200 000,00 грн, №702 від 27.02.2019 на суму 98 000,00 грн, №703 від 27.02.2019 на суму 300 000,00 грн (а.с. 12-18).

Таким чином відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрометал-Трейд" перед позивачем складає 1 322 000,00 грн.

У зв`язку з неповерненням суми фінансової допомоги у розмірі 1 322 000,00 грн позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Розглядаючи спір по суті господарський суд враховує наступне.

Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

За ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із поверненням грошових коштів за договором позики, та відповідальністю за несвоєчасне повернення позики, які регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України.

У силу вимог ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частинами 1, 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України встановлено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Факт надання позивачем відповідачу позики в розмірі 2 802 000,00 грн, підтверджується наступними платіжними дорученнями: №26 від 17.01.2019 на суму 1 100 000,00 грн, №29 від 18.01.2019 на суму 1 172 000,00 грн, №30 від 21.01.2019 на суму 530 000,00 грн (а.с.9-11)

Відповідачем кошти отримано без заперечень і зауважень.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

У пункті 4.2 Договору сторони погодили, що остаточною датою повернення фінансової допомоги вважається 17 січня 2020 року.

При настанні дати вказаної в п.4.2. цього Договору, Позичальник зобов`язується протягом трьох банківських днів повернути Позикодавцю фінансову допомогу у розмірі, що зазначений у п.2.1. цього Договору (п. 5.1. Договору).

Строк виконання даного зобов`язання для відповідача є таким, що настав.

Проте, в строк встановлений пунктом 5.1. Договору, відповідач кошти не повернув.

Доказів повернення позивачу позики у строк, встановлений Договором, відповідач суду не надав, у зв`язку з чим суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення 1 320 000,00 грн основної заборгованості.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2. Договору сторони погодили, що при порушенні Позичальником строку повернення позики (п. 5.1 Договору) він повинен сплатити на поточний рахунок Позикодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру фінансової допомоги за кожний день її повернення.

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконав, що є підставою для нарахування позивачем пені відповідно до умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 104 373,77 грн за період з 17.01.2020 по 09.06.2020.

При перевірці судом правильності нарахування позивачем суми пені, судом встановлено, що останнім неправильно визначено період нарахування пені.

Суд враховує, що відповідно до п. 5.1. Договору при настанні дати вказаної в п.4.2. цього Договору, Позичальник зобов`язується протягом трьох банківських днів повернути Позикодавцю фінансову допомогу у розмірі, що зазначений у п.2.1. цього Договору.

Враховуючи зазначене, останнім днем для повернення фінансової допомоги є 22.01.2020.

В даному випадку, суд не виходячи за межі позовних вимог здійснює власний розрахунок пені з урахуванням сум, які зазначено позивачем.

Здійснивши власний розрахунок пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", суд встановив, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 98 531,15 грн пені за період з 23.01.2020 по 09.06.2020.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 Цивільного кодексу України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 20-21), позивачем нараховано відповідачу 15 688,52 грн 3% річних та 17 160,00 грн інфляційних втрат за період з 17.01.2020 по 09.06.2020.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат господарський суд встановив, що позивачем не враховано умови п. 5.1. Договору та не правильно визначено період нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Здійснивши власний розрахунок пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", суд встановив, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 15 039,34 грн 3% за період з 23.01.2020 по 09.06.2020.

Здійснивши розрахунок інфляційних втрат, господарський суд встановив, що сума інфляційних втрат розрахованих позивачем не перевищує суму інфляційних втрат розрахованих судом, тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 17 160,00 грн за період з лютого 2020 по травень 2020 включно.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства "Гайдук" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрометал - Трейд" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 130, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрометал-Трейд" (28500, Кіровоградська область, Долинський район, м. Долинська, вул. Чумацький шлях, 1, ідентифікаційний код 37530438) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Гайдук" (28513, Кіровоградська область, Долинський район, с. Іванівка, ідентифікаційний код 30508701) заборгованість у розмірі 1 450 730,49 грн, з яких 1 320 000,00 грн сума фінансової допомоги, 98 531,15 грн пеня, 15 039,34 грн 3% річних, 17 160,00 грн інфляційних втрат, а також 21 760,96 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення Приватному сільськогосподарському підприємству "Гайдук" (28513, Кіровоградська область, Долинськийрайон, с. Іванівка) та Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрометал-Трейд" (28500, Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Чумацький шлях (Войкова), 1).

Повне рішення складено 15.10.2020.

Суддя Г.Б. Поліщук

СудГосподарський суд Кіровоградської області
Дата ухвалення рішення15.10.2020
Оприлюднено19.10.2020
Номер документу92227810
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —912/2431/20

Рішення від 15.10.2020

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Поліщук Г.Б.

Ухвала від 24.09.2020

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Поліщук Г.Б.

Ухвала від 03.09.2020

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Поліщук Г.Б.

Ухвала від 04.08.2020

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Поліщук Г.Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні